Історія створення пісень

       Так у радянську лірику ввійшла  нова тема – тема кохання  дівчини й воїна, захисника  вітчизни. У чому новизна й  актуальність втілення цієї теми  поетом і композитором, принадність  і неочікуваність її рішення?  Не тільки в сюжеті, але й  в самому настрої. У всі часи  створювались пісні, що розповідали  про кохання, про розлуку. Матері, дружини, наречені проводжали  синів, чоловіків, коханих на  священний захист Батьківщини,  на воєнну службу, а потім чекали  з надією їх повернення, співали  про це пісні. І завжди це  були сумні пісні, сповнені  туги й печалі. Образ тужливої  жінки, що чекає воїна з поля  бою і служби солдатської, викликав  співчуття, співучасть.

       І раптом з’явилася «Катюша». У пісні цій ніякої туги  немає й на здогад. Навпаки,  її слова та музика виражають  світлі почуття впевненості, бадьорості  й надії. Героїня пісні пишається  тим, що її коханий – «боец  на дальнем пограничье». Усе  це дуже відрізняло пісню про  просту та чарівну дівчину  з ніжним ім’ям Катюша від  усіх її попередниць. Саме за  це її полюбили й безвідмовно  прийняли всюди та всі. В  устах мільйонів людей «Катюша»  залунала як пісня не про  сум від розлуки, а про обов’язок  бійця, про вірність дівчини  в коханні, про великі патріотичні  почуття радянських людей. Народилася  не просто лірична пісня про  кохання дівчини та воїна, а  про таке кохання, яке народжує  гордість та бадьорість, зміцнює  віру в нього, допомагає захиснику  Вітчизни виконувати свій обов’язок.  Ось чому вона була сприйнята  народом як глибоко сучасна,  з важливою громадською, патріотичною  ідеєю. 

       По-новому залунала «Катюша» у  роки Великої Вітчизняної війни.  У народі з’явилися десятки  нових варіантів цієї пісні,  «відповіді» на неї. Ким тільки  не була в них героїня пісні:  і бійцем з автоматом у руках,  і вірною подругою солдата,  що чекає його повернення з  перемогою, і фронтовою медсестрою. Співали під час війни й  про Катюшу-партизанку, «проходившей  по лесам и селам партизанской  узкою тропой с той же самой  песенкой веселой, что когда-то  пела над рекой».

       Але не тільки в піснях жила  у той важкий час Катюша. Її  ім’ям народ ласкаво «охрестив»  нову грізну зброю, що наводила  жах на ворога, – реактивні  гвардійські міномети. І про ці  «катюші» незабаром були складені  пісні: 

       Шли бои на море  и на суше,

       Грохотали выстрелы  кругом – 

       Распевала песенки  «катюша» 

       Под Калугой, Тулой  и Орлом. 

       Пісня стала дуже популярною  і за кордоном. В Італії вона  відома у двох варіантах: «Катарина»  та «Дме вітер». Остання є партизанським  гімном італійських патріотів,  що боролися проти фашизму.  Добре знають «Катюшу» і в  країнах, яким радянські воїни  принесли звільнення.

       Пісня ця була своєрідним паролем  молоді всього світу на міжнародних  фестивалях. А до ХІІ Всесвітнього  фестивалю молоді та студентів,  що відбувся влітку 1985 року в  Москві, було вирішено створити  сувенір. Багаточисленних гостей  Москви зустрічала симпатична, усміхнена,  привітна дівчинка з ніжним  і знайомим усім ім’ям Катюша. Як і знамените олімпійське  ведмежа, вона стала відомою  всій планеті. І, звичайно ж,  всюди лунала складена на її  честь чудова пісня. 

       «Здрастуй, Катюшо!» – говорили  їй різними мовами. 

     «Журавлі»

     Про створення вірша Гамзатов розповідав, що, побачивши в Хіросімі відомий  пам’ятник білим журавлям, він  взнав історію дівчинки, що стала  жертвою наслідків ядерного бомбардування  й так і не встигла вирізати із паперу тисячу журавликів. Поет був вражений цією смертю. Тут же, в Японії, він отримав телеграму, в якій повідомлялося про смерть його матері. Гамзатов вилетів до Москви й у літаку, думаючи про матір, згадав й померлого батька, і братів, що загинули у війну. І та хіросімська дівчинка не йшла з пам’яті. Ось так і народився вірш, який починався рядками: «Мне кажется порою, что джигиты,// С кровавых не пришедшие полей,// В могилах братских не были зарыты,// А превратились в белых журавлей…».

       Вірш побачив у журналі «Новий  світ» Марк Бернес. Переробивши  його за участю автора й  перекладача Наума Гребньова,  Бернес прочитав його Яну Френзелю  й попросив написати музику. Так  з'явилася пісня, що отримала  незабаром світову популярність  і стала реквіємом, гімном пам’яті  загиблим у війнах. 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок

     Пісні про війну можна поділити умовно на декілька категорій. Перші військові  пісні можна зустріти в історичних джерелах. Вони стосуються періоду  національно-визвольного руху. У  піснях того часу оспівуються національні  герої України, які відзначилися в історії нашої держави. До таких  пісень можна віднести козацькі думи та балади. Оскільки історія нашої  землі сповнена кривавих війн, нападів  та трагізму, пісні про ці події  передавалися з покоління в покоління  та збереглися до нашого часу. Звісно, зараз вони є частиною історичного  минулого, яку зберігає молоде покоління.

     Пісні про війну, яка кривавою рікою  пройшла по території України  в 1941 – 1945 роках. Пісні. Створені в цей  час увійшли до скарбниці нашого народу, хоча деякі з них можуть викликати суперечки та дискусії. Під час Другої Світової війни  на території України можна виділити два основних війська – радянську  армію та партизанські загони ОУН-УПА. На сторінках нашого сайту ви зможете  знайти пісні про героїв всіх видів  військ, незалежно від політичних поглядів та вподобань. 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури

1. http://www.9maya.ru/2008/05/10/istorii_sozdanija_voennykh_pesen.htm
2. http://litera.edu.ru/catalog.asp?ob_no=15059&cat_ob_no=14952
3. http://muzruk.info/?ca
4. http://mosvita.ucoz.com/load/pisni_voennikh_rokiv/6
5. http://ua-referat.com/Пісні_-_Вітчизняна_війна_і_народна_пісня
6. http://www.bizslovo.org/content/index.php/uk/biblioteka/152-pesni/385-pisni-voennyh-rokiv.html
7. http://shop.med-music.com.ua/albums-by-cat-galery2.php?fname=vijskovi&t=%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%96

Додатки