Характеристика санкцій Міністерства економіки до суб єктів ЗЕД

     Загальний термін розгляду вказаних клопотань  та надання відповіді суб'єктові зовнішньоекономічної діяльності про  прийняте Міністерством економіки  України рішення не повинен перевищувати тридцять календарних днів.

     У разі усунення порушень законодавства  України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання зазначеного Закону, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до Міністерства економіки України відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміна виду, тимчасове зупинення) дії санкцій.

     Клопотання  повинно містити такі документи:

     лист-звернення  з викладенням причин, що призвели до порушення, та про вжиті заходи щодо приведення своєї діяльності у  відповідність із нормами законодавства  України;

     оригінали або завірені в установленому  порядку копії матеріалів (довідки) від державних органів, що здійснюють контроль за зовнішньоекономічною діяльністю чи валютний контроль, та/або агентів  валютного контролю, які засвідчують  вжиті суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності практичні заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність  із нормами законодавства України.

     Загальний термін розгляду цих клопотань не повинен перевищувати тридцяти календарних  днів.

     З метою уточнення інформації Міністерство економіки України може звертатися до державних органів, що здійснюють контроль у сфері зовнішньоекономічної діяльності, валютний контроль, та агентів  валютного контролю із запитами про  одержання додаткових матеріалів (інформації) щодо діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які звернулися до нього  з клопотанням про скасування (зміна виду, тимчасове зупинення) дії санкції.

     Дія санкцій скасовується Міністерством  економіки України в разі усунення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності порушень законодавства України  або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність до законів України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону, а також якщо в Міністерстві економіки України відсутні матеріали щодо порушення цим суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, яке встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та матеріали щодо проведених ним дій, що можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

     У разі виникнення форс-мажорних обставин подання позову до суду країни розташування контрагента чи Міжнародного комерційного арбітражного суду, Морської арбітражної  комісії при Торгово-промисловій  палаті України про визнання або  стягнення з іноземного суб'єкта господарської діяльності боргу, пов'язаного  з невиконанням умов зовнішньоекономічного  договору (контракту), а також у  разі вжиття заходів щодо усунення порушень законодавства дію санкцій  Міністерством економіки України  може бути тимчасово зупинено при  поданні відповідних документів.

     Після закінчення строку зупинення санкції  дія її поновлюється без додаткового  наказу Міністерства економіки України.

     Відповідальність  за недостовірність відомостей, поданих  до Міністерства економіки України, несуть суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності.

     ВИСНОВОК 

     Необхідною  умовою розвитку національної економіки,  поглиблення співпраці з іншими державами,  створення сприятливого середовища для залучення іноземних інвестицій є належне законодавче забезпечення здійснення зовнішньоекономічної діяльності,  яка становить важливий напрям загальної господарської діяльності держави.  Зовнішньоекономічна діяльність є одним із головних факторів розвитку економіки будь-якої країни,  а тому повинна виступати одним із найважливіших об’єктів державного регулювання.  Досвід розвинених країн засвідчує,  що найкращі результати можна досягти за ринкових умов у поєднанні із ефективною функцією держави.  Удосконалення механізму державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні набуває усе більшого значення в процесі інтернаціоналізації її господарського життя й зростання економічної взаємозалежності з економічними союзами та окремими країнами. Дослідження даного питання становить значний теоретичний інтерес і практичну цінність також з огляду на малоуспішні спроби України ідентифікуватись як суб'єкт міжнародних економічних відносин внаслідок недосконалості вищевказаного механізму

     В умовах, коли першочерговими завданнями України в сфері зовнішньоекономічної діяльності виступають приведення національного законодавства у відповідність до норм та правил Світової Організації Торгівлі,  адаптація національного законодавства до норм і стандартів Європейського Союзу,  подальше відкриття ринків і зняття штучних обмежень щодо продукції українських товаровиробників у Європейському Союзі,  Росії й США,  забезпечення найкращих умов для залучення іноземних інвестицій,  врахування інтересів України при визначенні нових маршрутів транспортування енергоносіїв з Росії, створення максимально сприятливих умов для діяльності українських товаровиробників на ринках Азії,  Африки й Латинської Америки, -  проблема удосконалення нормативно-правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності та її регулювання набуває особливої гостроти. В цьому аспекті логіка розгляду особливостей державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності шляхом конкретизації принципів зовнішньоекономічної діяльності та нормативно-організаційного механізму їх реалізації дозволяє виявити і зняти внутрішні протиріччя у відповідній системі законодавства ще на рівні основоположних засад.  Урахування визначених принципових вад законодавства про зовнішньоекономічну діяльність та практики його реалізації у подальшому законотворчому процесі має забезпечити підвищення ефективності системи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

     СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-IV // Відомості Верховної Ради  України. – 2003. – № 18–22. – Ст. 144.
2. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» вiд 16 квітня 1991 р. № 959-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 29. – Ст. 377.
3. Закон України «Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах» від 15 вересня 1995 р. № 327/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 35. – Ст. 255.
4. Наказ Міністерства економіки України «Про затвердження Положення про порядок застосування до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» «від 17 квітня 2000 р. № 52 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 19. – Ст. 801
5. Бабак О. А. Попередження правопорушень у зовнішньоекономічній діяльності та уникнення від відповідальності / О. А. Бабак // Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України: Всеукраїнська науково-практична конференція (Донецьк, 14 листопада 2008 р.). –Донецьк. – С. 154–156.
6. Бабак О. А. Щодо застосування тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності при здійсненні операцій з давальницькою сировиною / О. А. Бабак // Законодательное обеспечение экономической политики государства и юридическое образование : матер. междунар. науч.-практ. конф. (Донецк – Святогорск, 16–17 апр. 2009 г.) / МОН Украины, Донецкий национальный університет ; ред. кол. : А. Г. Бобкова и др. – Донецк : Юго-Восток, 2009. – С. 267–269.
7. Корнєва Т. Відповідальність суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності за порушення митних правил // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 1. – С. 72–75.
8. Марченко В. Б., Шаповалов Д. В. Правові основи зовнішньоекономічної діяльності. – К., 2005. – 207 с.
9. Минюк Д. Правове поле зовнішньоекономічної діяльності: реальність, перспективи / Д. Минюк // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 11. – С. 125–127.
10. Минюк Д. Юридична відповідальність суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності в Україні та порядок її застосування // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 6. – С. 84–87.