Органи державного регулювання митною справою в Україні

- безпосереднє  здійснення митної справи, контроль  за додержанням підпорядкованими митницями, спеціалізованими митними установами й організаціями, а також іншими юридичними особами та громадянами вимог законодавства України з питань митної справи, у частині, що стосується здійснення митної справи в регіоні;

- захист  економічних інтересів України;

- застосування  відповідно до закону заходів  тарифного й нетарифного регулювання при переміщенні товарів, предметів і транспортних засобів через митний кордон України;

- здійснення  митного контролю та митного  оформлення товарів, предметів  і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, удосконалення форм і методів здійснення митного контролю й митного оформлення;

- контроль  за дотриманням правил переміщення  валютних цінностей через митний кордон України;

- створення  в зоні своєї діяльності сприятливих  умов для прискорення товарообігу та збільшення обсягів пасажиропотоку через митний кордон України;

- боротьба  з контрабандою та порушеннями  митних правил;

- своєчасне  й повне перерахування податків, зборів та інших платежів, справляння яких відповідно до законодавства України покладено на митні органи, на рахунки відповідних бюджетів згідно з чинним порядком розрахунків з урахуванням положень Закону України «Про Державний бюджет України» на

відповідний рік.

     Створення, реорганізацію та ліквідацію регіональних митниць здійснює центральний апарат Держмитслужби України. Їх кількість постійно змінюється.

На сьогоднішній момент митна територія України  поділена на п’ять регіонів і виходячи з цього будується і формується система регіональних митниць. Разом з тим, варто зазначити, що на сьогоднішній момент статус регіональних митниць ряд департаментів Держмитслужби України має статус регіональних митниць, наприклад, Департамент аналізу ризиків та аудиту і спеціалізованих митних установ (Центральне митне управління лабораторних досліджень), що, на нашу думку, суперечить нормам чинного законодавства.

     Типова  організаційна структура та гранична штатна чисельність регіональних митниць затверджується Головою Держмитслужби України.

     Митниця є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі

митної  справи, який безпосередньо забезпечує дотримання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України. Митніці входять в єдину систему митних органів і здійснюють свою діяльність під загальним керівництвом центрального апарату Держмитслужби України та безпесерднім керівництвом регіональних митниць, в зоні діяльності яких знаходяться. В окремих випадках митниці підпорядковуються безпесередбно центральному апарату Держмитслужби України.

     Митниці та їх підрозділи (митні пости) створюються як правило за територіальним принципом і здійснюють свою діяльність в межах території, що визначається центральним апаратом Держмитслужби України. Територіальне розміщення митниць пов’язано або зі значними за обсягами пасажиро- чи вантажопотоками (наприклад, Бориспільська, Бердянська митниці), або з концентрацією суб’єктів ЗЕД усередині країни (наприклад, Маріупольська митниця), або близькістю до митного кордону (наприклад, Чопська митниця), або з особливістю митного контролю та митного оформлення окремих категорій

товарів (наприклад, Магістральна митниця).

     Поділ митниць на прикорднні, внутрішні  та спеціалізовані відповідає світовій практиці, сприяє прискоренню пасажиро- та вантажопотоків через митний кордон держави і дозволяє зробити митний контроль більш дієвим та ефективним.

     Завдання  митниць визначаються в МК України, підзаконним нормативними аками та примірними положеннями про митницю. Перелік основних завдань митниць в цілому співпадає з завданнями, виконання яких покладається на регіональні митниці.

     Структура, гранична чисельність, штатний розпис та кошторис митниці

погоджуються  керівником відповідної регіональної митниці й затверджуються

Головою Держмитслужби України. 

Список  використаної літератури:

1. Митний  кодекс України вiд 11.07.2002 № 92-IV.

2. Указ Президента України “Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади” від 15 грудня 1999 р. № 1573/99

3. Указ  Президента «Про затвердження  Положення про Держмитслужбу  України» від 24 серпня 2000 р. № 1022

4. Митне право України: навчальний посібник За заг. ред. проф. В. В. Ченцова. Київ. 2007 р. 283с.

5. Гребельник О.П. Основи митної справи Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 600 с.

6. Шульга М.Г. Митне право України Навч. посіб. – Х. , 2005. – 100 с.

7. Битяк  Ю.П. (ред.), Гаращук В.М., Дьяченко О.В. та ін. Адміністративне право України Підручник. — К.: Юрінком Інтер, 2007. — 544 с.