Торгово - посередницькі операції у сфері митного регулювання

     УКООПСПІЛКА

     Полтавський університет економіки і торгівлі

     Кафедра правознавства 
 

Наукова робота

     на тему:

     “ Торгово - посередницькі  операції у сфері митного регулювання” 
 
 

     Виконала:

                                                                                              студентка гр. ТЕМС-43

     Малецька  Я. М.

                                  Науковий керівник: 

     Ляхівненко  С. М 
 
 
 
 

Полтава 2011

Зміст

Вступ

  1. Поняття та сутність торгово - посередницьких операцій……………6 – 7 стр.

  2. Методи торгівлі через посередників……………………………………………8 – 9 стр.

  3. Торгівля через торговельно – посередницькі фірми…………………10 -11стр.

  3. 1. Види посередницьких операцій……………………………………………12 – 17 стр.

  3. 2. Типи торговельно -посередницьких фірм……………………………18 – 23 стр.

  3. 3. Методи розрахунку та виплати винагороди посередникам…24 – 26 стр.

  Висновок

  Список  використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

    Торговельно-посередницька  діяльність — явище доволі поширене на міжнародних і внутрішніх ринках. В таких країнах, як Великобританія, США, Японія, Німеччина, Швеція на частку посередників приходиться до половини обороту товарів та послуг.

    В Україні торговельно-посередницька  діяльність розвивається досить суперечливо: з одного боку— лібералізація торговлі, розширення зовнішньоекономічних зв’язків , роздрібленість і віддаленість постачальників і покупців, ускладнення комерційних операцій об’єктивно потребують прискореного формування інституту торгових посередників як елементу інфраструктури товарного ринку ; з іншого— нерозробленість нормативної бази, низький професійний рівень посередників,загальне недовір’я стримують процес формування посередницьких структур , заганяє їх діяльність в “тінь” .

    Проте торговельне посередництво на сьогоднішній день значно розширилося, що пов'язано із зростанням ролі торговельно – посередницької ланки.

    Тому, під торговельно – посередницькими  операціями розуміється, операції, пов’язані з купівлею продажем товарів, що виконується за дорученням виробника – експортера незалежним від нього торговим посередником на основі укладеної між ними угоди.

    Актуальність  данного досліждення полягає в тому, що значна частина зовнішньої торгівлі здійснюється через торговельно – посередницькі операції. Так як, включає широкий круг послуг з експорту і імпорту товарів, у тому числі по тому, що підшукав закордонного контрагента, підготовці і здійсненню торгової операції, кредитуванню сторін і наданню гарантій оплати товару покупцем, здійсненню транспортно-експедиторських і страховок операцій, виконанню митних формальностей, а також рекламних і інших заходів щодо просування товарів на ринки, організації післяпродажного обслуговування, маркетингових досліджень і т.д.

    Джерельною  базою даної роботи послужили Митний Кодекс України та наукові підручники видатних авторів з питань торгово – посередницьких операцій.

    Метою даної роботи є дослідження торгово – посередницьких операцій у сфері митного регулювання.

    Відповідно  до обраної мети дослідження  потрібно розкрити наступні завдання:

• ознайомитися із поняттям та сутністю торгово - посередницьких операцій;
• - визначити методи торгівлі через посередників;
• - ознайомитися з торгівлею через торговельно – посередницькі фірми
• охарактеризувати види посередницьких операцій.
• визачити типи торговельно -посередницьких фірм.
• встановити методи розрахунку та виплати винагороди посередникам.

    Об’єктом  даного дослідження є торгово – посередницькі операції та торгівля через торгово – посередницькі фірми, так як вони охоплюють значне коло послуг з пошуку закордонного контрагента, підготовка та здійснення угоди, а також здійснення транспортно – експедиторських операцій.

    Предметом дослідження є операції з організації збуту (пошук контрагентів, підписання угод  та надання гарантій сплати товару та ін.), транспортно – експедиторські операції, фінансування торговельних операцій та надання технічних послуг, зокрема здійснення післяпродажного технічного обслуговування.

    Методи  дослідження. Методологічною основою даного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Герменевтичний метод був використаний для дослідження і тлумачення поняття торгово – посередницьких операцій. Для аналізу сутності торгово - посередницьких  операцій у сфері митного регулювання використовувалися засоби правової антропології, метод єдності логічного й історичного, методи аналізу й синтезу. Як загальнонауковий метод застосовувався системний підхід, який дозволить нам проаналізувати види і характер торгово – посередницьких операцій та розвиток різноманітних послуг, яка надає посередницька ланка.

       У своїй структурі  робота складається зі вступу, трьох питань, висновків та списку використаних джерел. Обрана структура, на наше глибоке переконання, дозволяє досягти мети та реалізувати поставлені завдання дослідження.

       Результати  даного наукового  дослідження будуть опубліковані в матеріалах студентської конференції.

     Практичне значення одержаних  результатів полягає в тому, що положення й висновки даної наукової роботи можуть бути підґрунтям для подальшої розробки посередницьких  операцій у сфері митного регулювання. Вони поглиблюють теоретичні знання про сутність і значення, види і типи посередницьких операцій у сфері митного регулювання. Використання одержаних результатів дозволить:

• покращити практичну діяльність посередників, та іхнє розширення коло послуг з яким вони працюють.
• формування широкої сітки посередницьких структур, для встановлення торговельно-посередницької діяльності в Україні. Що особливо важливо в умовах лібералізації міжнародної торгівлі і активізіції вітчизняного товарного виробництва.
• якщо вона буду раціонально організована, то торговельно-посередницька діяльність сприятиме оптимізації виробничої і комерційної діяльності, розширенню її масштабів, підвищенню ефективності на основі комплексних ринкових досліджень.

 
 

1. Поняття та сутність торгово - посередницьких операцій

    Торговельне посередництво досить широке поняття, що охоплює чимале коло послуг: перепродаж товару; пошук закордонного контрагента; підготовка і укладання угоди; кредитування сторін; здійснення транспортно-експедиторських  операцій; страхові операції; проведення рекламних заходів; технічне обслуговування тощо.

    Під класичним визначенням торгово-посередницькі  операції це - операції, пов'язані з  купівлею і продажем товарів, які  виконуються за дорученням виробника-резидента  незалежним від нього торговельним посередником (резидентом чи нерезидентом) на основі угоди або доручення.

    Поряд з цим випливає визначення посередники - це особи, що з'єднують сторони, які  бажають укласти угоду. Самостійна торгівля на зовнішніх ринках часто  буває не під силу самим виробникам, тому вони й використовують посередників.

    Види  і характер торговельно – посередницьких операцій обумовлюються фінкціями, шо виконують посередники. На сьогоднішній день посередницькі функції значно розширилися, це пов’язано із зростанням ролі торговельно – посередницької ланки. Розширилося і надання різноманітних видів послуг, серед яких:

• операції з організації збуту – пошук контрагентів, підписання угод від імені продавця, надання гарантій сплати товару покупцем, проведення рекламних компаній та дослідження ринків;
• транспортно – експедиторські операції, операції з транспортування і страхування вантажів;
• фінансування торговельних операцій;
• надання технічних послуг, здійснення після продажного технічного обслуговування;
• збір, обробка та надання інформації про стан і тенденції розвитку регіональних товарних ринків.
• Посередники здійснюють операції на ринках засобів виробництва. сировини, нерухомості, товарів, послуг, цінних паперів, інтелектуальної власності.

    Згідно  з цим і види операцій відповідають об’єктам посередницької діяльності та типу ринку і його особливостям. Суб’єктами торговельного посередництва є фізичні та юридичні особи, що можуть бути незалежними та залежними. Залежність визначається територіальним, ціновим та іншими видами обмежень дій посередника з боку замовника.

    Основні види посередництва  та та іх характеристика представлені в табл. 1.1.

    Таблиця 1.1.

 
 
 
 
 
 

     2. Методи торгівлі  через посередників

    Виробничі фірми або підприємства, маючи  на меті реалізацію своє продукції  на ринку, можуть обирати різні методи організації зовнішньоторгівельної  діяльності. Такий вибір залежить від багатьох факторів: масштабів  виробництва фірми та характеру  продукції, що випускаеться; особливих  рис регіональних ринків, на яких реалізується продукція; глибини участі підприємства у міжнародному поділі праці; специфічного методу реалізації товарів та послуг на зовнішньому ринку, що є традиційними для цієї товарної групи або був  обраний керівництвом даного підприємства.

    Методи  організації зовнішньоторговельної  діяльності об’єднуються у 2 групи:

• прямий метод (утворюють ті фірми, що реалізуються самими компаніями та підприємствами, які зазвичай мають достатній рівень фінансових активів для створення й утримання власного зовнішньоторгівельного апарату, що складається зі спеціалізованих служб та органів, виконуючих організаційні, кредитно – розрахункові, транспортні, рекламні зовнішньоторгівельні функції).
• непрямий метод поділяється на торгівлю через посередників та торгівля  через організовані товарні ринки (тендери, аукціони, виставки та ярмарки).

    Торгівля  через посередників використовується, як правило, середніми та малими підприємствами, до яких також належать різного типу товариства, які для здійснення зовнішньоекономічної діяльності в своїй управлінській структурі створюють так званий вмонтований експортний відділ.

    Як  при експорті, так і при імпорті  товарів і послуг розподіл може здійснюватися  безпосередньо між виробником і  споживачем (пряма торгівля), або  через одне чи кілька зовнішньоторгівельних  підприємств, що виступають торговельним посередником.

    При торгівлі через посередників прийнято говорити про прямий експорт  та прямий імпорт.

    При прямому експорті національний виробник поставляє продукцію безпосередньо  іноземному посереднику, а при імпорті, навпаки, отримує свої товари безпосередньо від іноземного посередника (постачальника).

    Непрямим  вважаеться експорт, за якого виробник користується послугами тільки національного  посередника. І навпаки, якщо імпортер при ввезенні товару користується послугами національного посередника або національного та зарубіжного посередників, то такий імпорт прийнято називати непрямим.