Автор: Пользователь скрыл имя, 17 Сентября 2011 в 17:16, курсовая работа
Якщо в аудіо на масовому ринку зараз починається серйозна суперечка між технологіями DVD-A і SACD, то для відео ми спостерігаємо - DVD vs Blu-Ray. При цьому ситуації дзеркально подібні, оскільки SACD і Blu-Ray - це технології майбутнього, сьогодні доступні тільки за дуже високими цінами.
1. Вступ 3
2. Аналіз сучасного стану оптичних носіїв інформації 6
3. Історія створення формату HD DVD 10
4. Опис і специфікації формату HD DVD 12
5. Опис стандарту захисту від копіювання AACS 16
6. Огляд приводу HD DVD на прикладі NEC HR-1100A 19
7. Історія створення формату Blu-ray Disc 24
8. Опис і специфікації формату Blu-ray Disc 27
9. Опис файлової системи Blu-Ray Disc 33
10. Огляд приводу Blu-ray на прикладі Pioneer BDR-101A 41 11. Порівняльний аналіз форматів HD DVD i Blu-ray 49
12. Перспектив розвитку оптичних накопичувачів 54
13. Висновки 56
14. Список використаної літератури і електронних посилань 59
Зміст
1. Вступ
2. Аналіз
сучасного стану оптичних носіїв інформації
6
3. Історія створення формату HD DVD 10
4. Опис і специфікації формату HD DVD 12
5. Опис стандарту захисту від копіювання AACS 16
6. Огляд приводу HD DVD на прикладі NEC HR-1100A 19
7. Історія
створення формату Blu-ray Disc
8. Опис і специфікації формату Blu-ray Disc 27
9. Опис файлової системи Blu-Ray Disc 33
10. Огляд приводу Blu-ray на прикладі Pioneer BDR-101A 41 11. Порівняльний аналіз форматів HD DVD i Blu-ray 49
12. Перспектив
розвитку оптичних накопичувачів
13. Висновки
14. Список
використаної літератури і електронних
посилань 59
Вступ
Якщо
в аудіо на масовому ринку зараз
починається серйозна суперечка
між технологіями DVD-A і SACD, то для
відео ми спостерігаємо - DVD vs Blu-Ray. При
цьому ситуації дзеркально подібні, оскільки
SACD і Blu-Ray - це технології майбутнього,
сьогодні доступні тільки за дуже високими
цінами.
Їх прихід на споживчий ринок розраховується
приблизно в один і той же час - починаючи
з 2004 року, хоча перші моделі приводів
знаходяться в промисловому виробництві
вже зараз. За SACD і Blu-Ray стоять провідні
виробники світу, а можливості, які зможе
одержати звичайний користувач у найближчому
майбутньому просто вражають.
Так уже повелося, що еволюція в області комп'ютерних технологій відбувається швидше, ніж в інших технічних галузях. І з плином часу період, за який потужність комп'ютера подвоюється, стає все менше і менше. До 1 ГГц процесори йшли 22 роки, а до 2 Ггц - всього лише півтора. Обсяг вінчестера росте як на дріжджах, 160-180 гігабайт - це вже буденність, але ж зовсім недавно для досягнення таких обсягів конструювалися цілі RAID-масиви з десятків жорстких дисків. Мініатюризація, збільшення швидкодії, швидкості передачі даних, збільшення щільності запису - ось що ми чуємо щодня, ось що з'являється щодня на сторінках Інтернету. Але є область, в якій на тлі успіхів на інших фронтах до останнього часу панував, здавалося б, повний застій. Це область змінних носіїв інформації. Дійсно , в цій області, як і двадцять років тому продовжує лідирувати дідок CD-ROM. Щоправда, за ці роки він підріс з 650 Мб до 700 Мб, а завдяки старанням TDK місцями навіть і до 800 Мб, але, на жаль, в наш насичений інформацією століття такі обсяги стають явно недостатніми. Настільки довгим життям CD-ROM зобов'язаний не в останню чергу форматам стиснення звуку (MP3) і відео (MPEG4, DivX ), завдяки яким в настільки мізерний обсяг стало можливим запихати величезні масиви музики й цілі фільми. Останнім часом більш вимоглива публіка відкрила для себе DVD (digital versatile disc). Саме останнім часом, хоча цього формату налічується вже 8 років. Причин такого повільного просування безліч. Спочатку на ринку панував дикий різнобій форматів DVD. Якщо у випадку з CD компанія-винахідник SONY чітко дала специфікації даного пристрою, яких дотримувалися всі виробники, то у випадку з DVD вийшло з точністю навпаки - кожен з виробників пропонував свою версію DVD приводу, з різним максимальним обсягом носія, з різною механікою і навіть з різною довжиною хвилі читає лазера, що на початку частенько призводило до ситуації, коли на DVD приводі з 10 дисків читалися тільки один-два. На наступному етапі поширення DVD стримуючим фактором стала, прямо скажемо, безглузда спроба приборкати піратство за допомогою введення зон. За кілька років експансії DVD диски з різних зон настільки перемішалися між собою, що стало проблематичним знайти диски саме під свій дисковод. До того ж миттєво в мережі Інтернет з'явилися зламані мультизональні прошивки DVD приводів і спеціальні програми, обнулюють лічильники програних дисків. Досвідчені користувачі вирішили проблеми із зонами в обхід виробників, ну а недосвідчених вся ця тяганина тільки відлякала від придбання DVD приводу.
Але
поступово все стало
Аналіз сучасного стану оптичних носіїв інформації.
Поступаючись
магнітним носіям у щільності запису й
швидкодії реєстрації інформації,
оптичні носії інформації знайшли своє
місце у інформаційних технологіях як
ефективний технічний засіб масового
розповсюдження інформації та її архівного
зберігання. Оптичні носії інформації
привертають увагу до себе завдяки як
високій надійності зберігання інформації
і зручності їх експлуатації, так і досить
великій інформаційній ємності. Поява
оптичних носіїв з можливістю перезапису
інформації фактично привела до технологічної
революції у галузі змінних носіїв.
Рис. 1. Перспективи розвитку перпендикулярного запису.
Будь-який оптичний диск містить інформацію у вигляді темних і світлих ділянок на дзеркальній поверхні, захищеній шаром полікарбонату. Нанести їх можна різними способами: надрукувати за допомогою фотолітографії, як в штампованих дисках, випалити лазером, як в DVD+/-R або CD-R дисках, або змінити прозорість самого полікарбонату, як в DVD+/-RW або CD-RW. Щільність запису на диск визначається мінімальним розміром точки. Підвищення щільності запису інформації в оптичних запам’ятовувальних пристроях досягається в основному за рахунок зменшення довжини хвилі лазерного випромінювання, підвищення роздільної здатності оптичної системи, використання ефективніших систем подання інформації [1]. Оптичні носії CD, DVD базуються на червоних лазерах з довжиною хвилі 789 і 650 нм, відповідно. Щоб збільшити ємність диска, але зберегти його невеликий розмір, необхідно застосовувати короткохвильові лазери. Нові стандарти – Blu-ray і HD DVD – передбачають перехід на випромінювання з довжиною хвилі 405 нм., що знаходиться в блакитному секторі спектра.
Специфікація HD DVD-ROM у версії 1.0 з’явилась у червні 2004 року [3]. Диски HD DVD-ROM мають ємність 15 Гбайт на шар, таким чином односторонній двошаровий носій здатний вміщати 30 Гбайт. Такі ж показники мають заготовки HD DVD-R і HD DVD-R DL. Зате перезаписувані HD DVD-RW дозволяють зберігати 20 Гбайтна одній стороні. Розробку сімейства специфікацій HD DVD ведуть спільно NEC і Toshiba. Його найважливішою перевагою є те, що в дисках використовується захисний шар товщиною 0,6 мм, такий же, як і в звичайних DVD. Завдяки цьому оптична система головки HD DVD майже не відрізняється від DVD, тобто простіше забезпечити сумісність нових приводів з носіями обох типів. HD DVD підтримує цілийряд голлівудських студій, включаючи Paramount Pictures, Universal Pictures, New Line Cinema і Warner Brosers Studios.
Прихильників формату Blu-ray Disc (BD) значно більше. В їх числі такі крупні фірми, як Dell, Hitachi, HP, LG, JVC, Matsushita, Mitsubishi, Pioneer, Philips, Samsung, Sharp, Sony, Thomson, TDK, що утворили раду директорів Blu-ray Disc Association (BDA). Згідно з офіційним сайтом BDA [2], асоціацією була затверджена специфікація BD-ROM версії 1.0. Відповідно до цього документа ємність одного шару складає 25 Гбайт, а двох – 50 Гбайт, що значно більше, ніж у носіїв HD DVD. Друга важлива відмінність BD від попередників полягає в тому, що захисний шар високоємних дисків, під яким ховається реєструючи nплівка, значно тонший – всього 0,1 мм. Через це оптична головка приводів Blu-ray влаштована складніше, адже для забезпечення сумісності з DVD і CD доводиться вдаватися до хитрощів щодо зміни фокусної відстані і довжини хвилі. Наприклад, Sony створила оригінальний лазер, здатний випромінювати на трьох довжинах хвиль. В дослідній лабораторії Matsushita Electric Industrial була сконструйована оптична головка на базі дифракційного елемента, яка дозволяє розщепити початковий сигнал на три складові, причому підсумкової потужності цілком достатньо для запису BD і DVD. Ще одне цікаве рішення запропонували фахівці LG Electronics. Їх оптичний тракт оснований на єдиній асферичній об’єктній лінзі і новому поляризаційному голографічному пристрої.
До переваг BD, окрім великої ємності, можна віднести і перспективність цієї розробки. Незабаром Sony готується представити чотиришарові диски Blu-ray, а згодом ще раз подвоїти кількість шарів.
Компанія Iomega може стати третьою на ринку оптичних носіїв. Iomega одержала патент № 6879556 «Методика і апаратні рішення для оптичних накопичувачів» (Method and Apparatus for Optical Data Storage), який описує новий підхід до зберігання інформації на оптичних дисках [ 4]. Ключова ідея розробленої фахівцями Iomega технології AO-DVD (Articulated Optical Digital Versatile Disc) полягає у використанні багатошарових структур відбиваючі елементи в яких розташовані під різними кутами до поверхні диска. Основна складність тут полягає в тому, щоб розрахувати, крізь яку послідовність поверхонь, що мають різний кут нахилу, пройшов лазерний промінь. Проте у разі успішного розв’язання згаданої задачі щільність запису інформації на оптичному диску вдасться збільшити в багато разів. Як стверджує Iomega, в перспективі можна говорити про 40–100-кратне зростання ємності порівняно з нинішніми DVD – тобто приблизно до 800 Гбайт. Причому цим справа не обмежується – додатково відкривається можливість підвищити швидкість передачі даних в 5–30 разів. Дуже важливий і такий факт: згідно із заявами представників компанії значного зростання витрат при переході на нову технологію не буде.
Один з варіантів нової технології, можливість практичного впровадження якого зараз оцінюють фахівці фірми Iomega, одержав назву NG-DVD (Nano-Grating DVD). Він передбачає використання структури, яка нагадує кристалічну гратку, у вузлах якої знаходяться відбиваючі елементи-комірки. Для запису і зчитування інформації передбачається задіяти декілька механізмів, включаючи віддзеркалення, поляризацію, зміну фази променя.
Конкурентом
Blue-Ray DVD є багатошарові флуоресцентні
диски для телебачення високої чіткості
компанії C3D Inc. Компанією Constellation 3D
(C3D) був продемонстрований новий формат
– FMD (Fluorescent Multilayer Disk), який вже скоро може
стати новим лідером. Першим поколінням
дискових продуктів компанії C3D стане
сімейство 120 мм багатошарових FM-дисків
з ємністю до 140 Гбайт і із швидкістю читання
до 1 Гбіт в секунду. FM-диск прозорий, ця
технологія не має потреби у присутності
відбиваючого шару. У носіях FMD не використовується
відбитий промінь лазе-ра, оскільки
при дії лазерного променя на інформаційний
шар останній сам починає випромінювати.
Історія створення формату HD DVD.
HD
DVD, або High-Definition DVD-формат оптичного диска
високої щільності для зберігання даних
або відео високої чіткості, що використовує
диски стандартного діаметра 12 і 8 см і
блакитний лазер з довжиною хвилі 405 нм.
Передумовою створення нового формату
запису оптичних дисків HD DVD є впровадження
у середині 90-х років технології телебачення
високої чіткості HDTV.
Стандарт HD DVD - спільна розробка компаній
Toshiba, NEC і Sanyo. Спочатку формат називався
"Advanced Optical Disc" - AOD ("просунутий
оптичний диск"). Але 19 листопада 2003
року, він був перейменований в HD DVD рішенням
зборів DVD Forum, що нараховує сьогодні понад
200 компаній. Трохи пізніше про підтримку
формату оголосили такі гіганти комп'ютерного
світу як Microsoft і Intel, а адже ринок ігрових
дисків і дисків з програмним забезпеченням
чи менше, ніж ринок відео. Особливо, якщо
брати до уваги те, що сучасні комп'ютери,
ноутбуки і навіть ігрові приставки дозволяють
відтворювати і відео HD форматів. Оскільки
формат призначався в значній мірі і для
зберігання відео високої чіткості, велике
значення мала підтримка стандарту лідерами
кіноіндустрії. І вже на кінець 2004 року
про підтримку HD DVD заявили такі великі
кіностудії як Paramount Pictures, Universal Pictures, New
Line Cinema і Warner Brothers. Однією з особливостей
формату, прівлекшей кіностудії, було
те, що гібридні диски могли містити відео
як нового HD DVD, так і вже звичного DVD, а
це дозволяє переглядати такий диск на
плеєрах обох форматів. HD DVD є подальшим розвитком
формату DVD і може зберігати в три рази
більше даних, ніж його попередник - 15Гб
на одному шарі проти 4.7Гб. Стандарт HD DVD
був спільно розроблений компаніями Toshiba
і NEC. Спочатку формат називався "Advanced
Optical Disc" (AOD), але 19 листопада 2003 рішенням
зборів DVD Forum був перейменований в HD DVD.
Версія поточної специфікації HD DVD-ROM і
HD DVD-Rewritable - 1.0; HD DVD-R - 0.9; специфікація HD
DVD-RAM ще не сформована остаточно.
Информация о работе Аналіз порівняння форматів HD DVD і Blue-ray