Біоіндикація забруднення атмосферного повітря

     Рослини найкраще використовувати на початку  сезону, оскільки пізніше вони стають більш стійкими до дії SO2. 

     4.2.Реакція на забруднення атмосфери фтороводнем та фторидами

     Різниця між гострим та хронічним ураженням  фторидами не дуже важлива, так як концентрація фторидів в тканині, що призводить до ураження, не завжди пов’язана з концентрацією HF в атмосфері. Коли кількість акумульованого фториду перевищує певне значення, симптоми гострого ураження стають очевидними. Чіткої реакції між дозою та відгуком немає. Це частково пояснюється змиванням фторидів з листя дощем і частково відкладенням фторидів на листі у вигляді нешкідливих хімічних сполук.

     Некроз  кінчиків та країв листків є типовим симптомом ураження широколистяних рослин HF. Спочатку поверхня листя змінює колір на тьмяний сіро-зелений, ніби змочена водою, а потім на різні відтінки коричневого. Некротична тканина може відділятися від непошкодженої вузькою червоно-коричневою смужкою, що утворюється в результаті відкладення смоли та таніну. Некротичні тканини часто ламаються та відпадають. Від країв некроз звичайно розповсюджується між прожилками листка і до середньої прожилки.(мал. 3.4., 3.5.) Хлороз та некроз можуть з’явитися одночасно, колір відрізняється в залежності від виду рослини.

     У однодольних та хвойних рослин явно домінує ураження кінчиків листя, некроз часто розповсюджується на краї однієї сторони листка і далі вниз, а  не на іншу сторону. У злакових часто  кінчики листків набувають блідо-коричневого  або білого кольору, а у кукурудзи  хлоротичні точки розташовуються у  напрямку до кінців та країв листка, а іноді між жилками утворюються смуги.

     У хвойних першими симптомами ураження є хлоротичне в’янення та поява  зелено-жовтих плям, особливо на кінцях хвоїнок. Рідко хлоротична зміна кольору розповсюджується по всій хвої. По мірі розповсюдження ураження кінчик хвоїнки стає некротичним і набуває коричневого кольору, наближаючись таким чином до симптомів гострого ураження. До симптомів гострого ураження відноситься поява некрозів спочатку від золотисто-сірого до жовтого, потім червоно-коричневого кольору. Особливістю впливу фторидів є те, що симптоми гострого пошкодження часто розповсюджуються не на всю молоду хвою однаково, тому серед сильно пошкоджених хвоїнок завжди можна зустріти неуражені. 

          4.3.Реакція на забруднення атмосфери озоном

     Видимі  пошкодження озоном звичайно виникають  тільки на зеленому листі, але в окремих  випадках припускається, що озон індукує  знебарвлення і опробковіння шкірки деяких фруктів. Забруднення повітря озоном може також бути причиною виникнення плям на шкірці плодів цитрусових (Citrus), але експериментально участь озону в пошкодженні плодів доведено не було.

     Дія озону викликає появу різноманітних симптомів пошкодження листя рослин. На появу симптомів впливають такі чинники, як тип рослинності, фізичні характеристики листя, стан рослин, їх вік і вік листя, що знаходиться під дією озону, тривалість дії, значення максимальних концентрацій озону протягом експозиції, умови середовища в період розвитку рослин і протягом експозиції О3. Є декілька симптомів, що досить точно характеризують ураження О3, їх використовують в діагностиці. Проте більшість симптомів пошкодження озоном схожа з симптомами пошкодження іншими патогенамі і фізіологічними умовами. У зв'язку з цим оцінка пошкодження озоном вимагає ретельної діагностики. І навпаки, необхідно проявляти обережність при діагностиці інших патогенних і фізіологічних джерел виникнення пошкоджень, оскільки в появі симптомів може брати участь і озон.

     Проникнення газоподібного О3 в тканину листу  в основному відбувається через відкриті пори. На пошкодженому листі можуть утворюватися темно-зелені або ніби просочені водою ділянки. Вони є симптомами початкової стадії розвитку пошкодження озоном. Через декілька годин на місці цих ділянок утворюються хлорози або некрози. За деяких умов ці «просочені водою» ділянки можуть безслідно зникнути, що вказує на наявність репараційних механізмів.

     Деструкція  хлоропластів під дією О3 призводить до зниження фотосинтетичного потенціалу і до появи видимих ушкоджень листя — хлорозів. На характер хлоротичних симптомів впливають тип рослини, концентрація озону, тривалість дії і інші зовнішні чинники. Таким чином, поява і ступінь вираженості хлорозів варіює в значній мірі. За деяких умов обезбарвлення листя відбувається поступово і більшою чи меншою мірою одноманітно, і тоді ефект дії озону важко знайти без порівняння листя рослин, що знаходяться під впливом озону, з листям тих же рослин, що знаходяться в середовищі без озону. У інших випадках під дією озону з'являються обширні яскраво виражені хлорози. Таким чином, Оз-синдром ранжирується від появи початкових слабовираженних симптомів обезбарвлення листя до появи жовтих цяток, плям, смужок і повного пожовтіння листя . Останній симптом схожий з нормальним старінням листя і звичайно веде до їх передчасного опадання.

     У широколистяних дерев і деяких трав'янистих  рослин ураження веде до появи плям і зерноподібних ушкоджень на верхній стороні листу. Розмір ушкоджень може коливатися від мікроскопічного, що відповідає ураженню декількох клітин, до макроскопічного — з'являються плями, діаметр яких досягає 2 мм. Колір листя може змінюватися від ясно-зеленого до білого або темно-коричневого, що відповідає некрозу клітин.

     У однодольних рослин, таких, як трави, пошкодження можуть мати вид хлоротичних  смужок або пунктирів, розташованих між паралельними жилками, причому пошкодження видимі на обох сторонах листу. Часто найсильніші пошкодження з'являються на згинах у кукурудзи, цибулі, трав, це може викликати повне руйнування міжжилкових тканин пошкодженої ділянки.

     Для багатьох видів трав'янистих рослині, так само, як і для деревних видів, характерним симптомом ураження можна рахувати появу яскраво виражених зернистоподібних ушкоджень. На листі тютюну (Nicotiana tabacum) ураження може виявлятися у вигляді цяток від ясно-зеленого до рудувато-коричневого і від темно-коричневого до чорного кольору на верхній поверхні листя.

     4.4.Реакція на забруднення атмосфери оксидами азоту

     До  числа пріоритетних речовин, що забруднюють атмосферу, відносяться також оксиди азоту, які утворюються при згоранні палива, очистці нафти, у процесі ряду хімічних виробництв, а також містяться у вихлопних газах автомашин.

     Навіть  малі концентрації оксидів азоту  в повітрі можуть порушувати зелену масу чутливих рослин і вони чинять на рослини негативний вплив і тоді, коли пошкодження ще не наявні.

     Встановлено, що в рослинах, фумігованих NO2, утворюється  нітрат- (NO3-) і нітрит- (NO2-) йони, причому  спочатку в рівній кількості, а далі акумулюється тільки NO2-. Нітрит-іон більш токсичний, ніж нітрат і більшість рослин мають ферментативні механізми його детоксикації до певного рівня. Рослини абсорбують газоподібну NO2 швидше, ніж NO, тому, що перший легше розчиняється у воді. Пошкодження рослин під дією NO2 є результатом або закислення або фотоокислення. Дія на рослини газоподібних NO та NO2 у концентраціях, які не призводять до з’явлення видимих пошкоджень, викликає зниження інтенсивності фотосинтезу. Комбінована дія цих газів адитивна, проте ефект дії NO проявляється швидше, ніж NO2.

     Гостра  дія NO2може бути схожою з дією SO2 (мал. 3.11). Низькі концентрації NO2 стимулюють ріст рослин, а їх зелень стає більш темною. Може мати місце неспецифічний хлороз з наступним передчасним опаданням листя. 

     4.5.Реакція на вплив сумішей забруднюючих речовин

     Основні компоненти забруднення повітря  можуть діяти на рослини одночасно  чи послідовно через певні проміжки часу. Як правило, одночасна дія суміші речовин за своїм ефектом на рослини відрізняється від впливу окремих речовин, що входять до суміші. При вивченні впливу не однієї, а декількох забруднюючих речовин, слід враховувати деякі додаткові фактори, а саме:

     1) вплив певного газу в комбінації  з іншими газами і взаємозв’язок  такого впливу з ефектом, який  той виявляв би, якби він діяв  окремо від інших газів;

     2) співвідношення між газовими домішками атмосфери;

     3) природу суміші газів.

     Останній  фактор відноситься те тільки до хімічного  складу суміші газів, але й до питань послідовності надходження газових домішок в матеріал рослин.

     Синергізм – ефект суміші кількох речовин  вищий, ніж ефект суми дії кожного з них.

     Антагонізм  – ефект впливу суміші кількох  речовин менший сумарного ефекту впливу кожної речовини. 
 
 
 
 
 
 
 

     РОЗДІЛ 5 ЗАХОДИ ЩОДО ОХОРОНИ  АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ 

     Важливе значення для життя людей має  забезпечення охорони атмосферною  повітря — одного із основних життєво  важливих елементів навколишнього  природного середовища.

     Закон України "Про охорону атмосферного повітря" (2001 р.) створює правову  основу діяльності, спрямованої на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення  сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки  та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище.

     Визначений  зміст діяльності в галузі стандартизації та нормування, що необхідно впроваджувати  з метою встановлення комплексу  обов'язкових норм, правил, вимог  до охорони атмосферного повітря  від забруднення та забезпечення екологічної безпеки.

     Стандартизація  і нормування в галузі охорони  атмосферного повітря дає можливість: забезпечити безпечне навколишнє природне середовища та запобігання екологічним  катастрофам; реалізацію єдиної науково-технічної  політики в галузі охорони атмосферного повітря від забруднення; забезпечити  безпеку господарським об'єктам  та запобігати виникненню аварій та техногенних  катастроф; впроваджувати та використовувати  сучасні екологічно безпечні технології.

     У галузі охорони атмосферного повітря  рекомендовано встановлювати такі норми:

     • норми екологічної безпеки атмосферного повітря;

     • норми гранично допустимих викидів  в повітря забруднюючих речовин; норми гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів, стаціонарних та пересувних джерел, що здійснюють викиди забруднюючих речовин.

     Заходи  щодо зменшення забруднення атмосферного повітря повинні включати вплив  на роботу транспорту підприємств агропромислового комплексу, а також підприємств, що здійснюють видобування надр, проведення вибухових робіт тощо.

     Підприємства, організації та громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані  здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами  та нормами екологічної безпеки  у галузі охорони атмосферного повітря; 

     • вживати заходи щодо зменшення обсягів  викидів забруднюючих речовин і  зменшення впливу фізичних факторів, впроваджуючи систему ефективного  контролю за станом атмосферного повітря;

     • забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та оцінювати ефективність роботи газоочисних установок;

     • здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними  для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням норм гранично допустимих викидів забруднюючих речовин. Для забезпечення охорони атмосферного повітря законодавством України  передбачені та впроваджуються економічні заходи. Суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані сплачувати в бюджет штраф за забруднення навколишнього  природного середовища; відшкодовувати збитки, заподіяні внаслідок порушення  законодавства про охорону атмосферного повітря. Підприємствам, організаціям та громадянам надаються податкові, кредитні та інші пільги у разі впровадження ними маловідходних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій з метою скорочення викидів забруднюючих речовин та зменшення негативного впливу на атмосферне повітря