Комплексна країнознавча характеристика США

    Спостерігається тенденція до зростання сфери послуг у ВВП країни. З кінця 1960-х років частка виробництва в США поступово скорочувалася і росла частка сектору послуг. У 1980-х роках зайнятість в секторі послуг збільшувалася в середньому на 1,8% на рік (в торгівлі на 2,6%), тоді як число робочих місць в промисловості залишалося незмінним. На початкуХХІ ст. сфера послуг - найбільший сектор економіки США. У 1997 він дав 4,43 трлн. дол., або 54% ВВП, і 4/5 робочих місць в країні. Сфера послуг включає безліч різних галузей і професій. Комплекс ділових, професійних і особистих послуг - включає освітні і медичні послуги, соціальне обслуговування, готельний бізнес, індустрію реклами, менеджмент, агентства по зв'язках з громадськістю, а також численні підприємства побутових послуг, що надаються корпораціям або окремим громадянам. Темпи зростання зайнятості в сфері послуг перевершили всі інші галузі і в період з 1979 по 1995 становили 2,3% в рік, що привело до створення в країні 24 млн. нових робочих місць. Темпи зростання зайнятості загалом по країні за той же період становили лише 1,4% на рік. У результаті зайнятість в сфері послуг зросла з 70% майже до 80% від загального числа працюючих.

    Характерною рисою економіки США в останні  роки є тенденція до постійного зростання державного боргу – близько 90%ВВП, низькі темпи інфляції - 2.1%, зростання рівня безробіття - 9.7%.  

    5. Геополітичне положення країни. Після закінчення холодної війни, США намагаються досягнути стабільного становища у світі, пропагують вільний ринок і демократію. Основними важелями для ведення такої політики є Міжнародний Валютний Фонд, Світовий Банк, Діяльність в ООН та НАТО. Особливо це стосується країн колишнього соціалістичного табору. В Африці США надають сильну підтримку демократичному уряду Південної Африки і намагаються підтримати демократичні прагнення на решті цього континенту.

    В своїй економічній політиці США  пропагують поширення вільного ринку, що є основною передумовою економічного зростання. Будучи членом регіональних американських міжнародних організацій США активно проводять таку політику в американському регіоні. США по закінченні холодної війни почали підтримувати розвиток Світової Організації Торгівлі для усунення бар’єрів, які заважають запровадженню відкритого ринку у всій Європі. Через діяльність Міжнародного Валютного Фонду і Світового Банку США намагаються підтримати країни, що розвиваються, спонукати їх до побудови ринкової економіки.

    Деякі країни, такі як Ірак, Сербія, Куба, Північна Корея і в меншій мірі Росія  і Китай знаходяться в більш чи менш явній опозиції до США та їх зовнішньої політики. Інші, наприклад Франція, вважають, що не змогли б досягнути свого становища у міжнародних відносинах без партнерства із США. Потрібно зазначити, що США здатні провадити свою зовнішню політику не лише мирними методами: прикладом може стати сумно відома криза у Косово чи Іракська кампанія.

    Важливе місце у зовнішній політиці США  посідають також зусилля по поширенню  НАТО на схід. Це питання відчутно відбивається зокрема на російсько-американських відносинах.

    Також важливим аспектом діяльності США на світовій арені є боротьба із міжнародними терористичними організаціями. В жовтні 1999 року держсекретар Мадлен Олбрайт  видала вказівки відповідним інстанціям країни, в яких міститься перелік 28 міжнародних терористичних угруповань, а також і заходів, яких потрібно вжити для максимального ускладнення їх діяльності. Цей список поновлюється щороку.

    Великою проблемою в США є нелегальна міграція. Для контролю за нею існує  Еміграційна Служба, яка є першою інстанцією і має найвищі повноваження щодо контролю за мігрантами.

    Дуже  велика увага в США надається  боротьбі із міжнародним наркобізнесом. Створено багато організацій по боротьбі із наркотиками. Конгрес США започаткував програму "Світ без наркотиків" у 1997 році. Щороку на цю програму виділяється 1 млн. доларів США. Багато робиться в США і профілактичних заходів для молоді: створюються клуби "вільні від наркотиків", проводяться різноманітні роз’яснювальні заходи в школах та коледжах, публікуються статті в періодиці. Працює більше 50 федеральних агенцій і Головний Офіс Національного Відділу по боротьбі із наркотиками. Існує багато реабілітаційних програм для бажаючих позбавитися наркотичної залежності.

    Загалом, можна сказати, що вирішення більшості  міжнародних ускладнень і питань значною мірою залежить від ставлення США до даної проблеми. США є супердержавою і може якоюсь мірою диктувати свою волю на світовій арені використовуючи фінансові чи в гіршому разі силові важелі.

    6. Демографія. За кількістю жителів США поступаються лише Китаю та Індії, але значно відстають від них. Середня густота населення становить 28 чоловік на 1 км кв. Дуже слабо заселені Аляска (0,6 чоловіка на 1 км кв), а також Гірські штати і Великі рівнини. Високою є густота населення в місцях концентрації великих міст, де міські агломерації, зливаючись одна з одною, утворили гігантські мегалополіси.

    Найбільша міська зона (Північно-східний мегалополіс, або Бос-Ваш) склалася на Атлантичному узбережжі між Бостоном і Вашингтоном, її протяжність — 960 км, площа — 130 тис. км кв, середня густота населення — 325 чоловік на 1 км кв. Тут зрослися чотири десятки агломерацій (метрополітенів) з населенням понад 42 млн чоловік. Серед метрополітенів такі гіганти, як Бостон, Нью-Йорк, Філадельфія, Балтімор і Вашингтон. Поступово складаються ще три мегалополіси:  
1) в Каліфорнії — від Сан-Франциско через Лос-Анджелес до Сан-Дієґо;  
2) в Приозер'ї — від Мілуокі через Чикаго і Клівленд до Піттсбурґа;  
3) в штаті Техас — від Далласа-Форт-Уерта до Х'юстона.  
Такі ж процеси можна спостерігати в районі Аппалачського Підмонта, у південно-східній Флориді і на узбережжі Ґалфу.

    Демографічна  ситуація в США є типовою для  високорозвинених країн: низький природний  приріст, переважання частки жінок  у статевій структурі, «постаріння» населення, велика частка працюючих економічно самостійних жінок, роздрібнення сімей.

    Специфічними  для США є проблеми імміграції, формування американського етносу, характеру  міських і позаміських територій.

    США — найбагатша країна світу з дуже високим рівнем розвитку людини і рівнем її життя. Але соціальні протиріччя в цій країні більші й гостріші, ніж у високорозвинених країнах Західної Європи.

    Нерідко вони забарвлені расовими та етнічними  відмінностями. Згідно з офіційними даними, в 1995 р. 39 млн, або 15% американців жили поза «межею злиденності». Переважають серед них «бідні білі», але відносно гіршими є умови життя негрів та іспаномовних.

    Як культурний регіон, США є молодим. У ньому синтезувались англійська мова і культура з культурною спадщиною переселенців з інших країн. За своїм характером це міська, стандартизована і технізована масова культура. Вирішальну роль в її становленні відіграли преса, радіо, кіно і телебачення, а також автомашина і нині комп'ютерна техніка. Сучасний вплив американської культури в світі дуже значний, але в інших країнах її сприймають не елітні, а середні верстви населення.

    Імміграція  в США розглядається як позитивне  явище, що урізноманітнює можливості країни. Двері в країну шляхом всілякого  роду регулювань та обмежень відчиняються то ширше, то вужче залежно від внутрішніх потреб.

    Формування  американського етносу — тривалий і складний процес, що продовжується  і зараз. Початковими його елементами були європейські переселенці, аборигени-індіанці і негри-раби з Африки. Панівне становище займали європейці переважно з Північно-Західної Європи (англійці, ірландці, валійці, голландці, скандинави). Найбільше серед них було вихідців з Британських островів, що забезпечило зверхність англійської мови та культури. Європейці швидко перемішувалися між собою. Так виникла уява про США як своєрідний «плавильний тигель (казан)», в якому вже друге покоління іммігрантів вважало себе «стовідсотковими» американцями.

    7. Наука, освіта і культура. У США сформувалася високорозвинена система освіти, яку складають кілька ланок: середня школа і вища школа (приватна і державна), державні і приватні професійні навчальні заклади — коледжі, професійна підготовка на робочих місцях і в системі збройних сил. Число вишів у США перевищує 4 тисячі, з них 2 533 — чотирирічні коледжі, 1 683 — дворічні коледжі. 57% вищих навчальних закладів приватні. Число шкіл — 117 тисяч, з них 89,5 тис. (76%) — державні і 27,4 тис. — приватні. Вже 2003 року 93% шкіл у США мали постійний доступ в мережу Інтернет.

    2006 року в США налічувалося 17,7 млн. студентів: 13,4 млн. навчалися в державних вузах (75%) і 4,3 млн. — у приватних (25%). Школярів налічувалося 55,4 млн. школярів: 48,9 млн. навчалися у державних школах (88%) і близько 6,5 млн. — у приватних школах (12%). Понад 85% американців у віці 25 років і старше мають принаймні закінчену середню освіту, а 28% — ще й закінчену вищу, у тому числі більше 7% мають ступінь магістра, доктора філософії або інші наукові ступені.

    Асоціація восьми найстаріших американських  університетів носить назву Ліги плюща, до неї входять Браунський університет, Гарвардський університет, Дартмутський коледж, Єльський університет, Колумбійський університет, Корнельський університет, Пенсильванський університет, Прінстонський університет.

    Чисельність наукових співробітників у США, за підрахунками 2002 року, становила 1,08 млн. осіб. 2006 року в країні захищено 55 тисяч наукових дисертацій, на частку США припадає 45% усіх отриманих у світі Нобелівських премій у галузі науки. США — лідери за індексом наукового цитування, на їх частку припадає 30,1% всіх наукових посилань у світі в галузі фізики, 28,7% — в галузі досліджень космічного простору і науки проЗемлю, 36,8% — в галузі математики.

    Найбільша бібліотека США — Бібліотека Конгресу у Вашингтоні, за величиною фонду вона друга в світі, поступається тільки Британській бібліотеці вЛондоні. Провідні наукові установи США: Смітсонський інститут, Массачусетський технологічний інститут, United States Geological Survey,Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору тощо.

    Сполучені Штати Америки — багатокультурна держава, де проживають представники різноманітних етнічних груп, традицій і цінностей^[13]. Окрім нині малочисельних корінних американців і корінних жителів Гавайських островів, майже всі американці (або їхні пращури) емігрували у США впродовж останніх п'яти століть^[14]. Відтак культура, носіями якої є більшість американців — масова американська культура — західна культура зі значним впливом традицій європейських іммігрантів та впливом традицій, привнесених рабами з Африки^[15][16]. Відносно нещодавня імміграція з Азії й особливо Латинської Америки також додали до американської культури свої культурні особливості.

    Мистецтво США порівняно молоде, воно сформувалося разом з американською державою, наслідуючи культуру колишніх колоній європейських країн.

    Перемога  у Війні за незалежність відкрила важливий етап у мистецтві. Потужними  факторами в формування мистецтва  США були становлення нації, загальний  підйом національної самосвідомості і широке поширення демократичних ідей. У роки другої світової війни відбувається перелом у художній культурі США. Один за одним виникають все нові модерністські течії. У 60-х і 70-х роках у США, а потім і в інших країнах поширилося багато течій, що вийшли в основному з поп-арту та об'єднаних нігілістичним ставленням до традицій світової культури.