Місце та значення металургійного комплексу в економіці держави

 

МІНІСТЕРСТВО  ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ ФІНАНСІВ І МІЖНАРОДНОЇ  ТОРГІВЛІ

 

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

 

 

 

                                             

                                                  Реферат на тему:

  «Місце та значення металургійного комплексу в економіці держави»

 

 

 

                            

 

 

 

 

 

                                                                                     Виконала студентка 23 групи

2 курсу, фінансово-економічного факультету,

спеціальність фінанси та кредит

Ставнича Наталія Вікторівна

 

 

 

 Місце та значення металургійного комплексу в економіці країни

                                                   Зміст

Вступ…………………………………………………………………………...3

Розділ 1. Загальна характеристика та структура металургійного комплексу України…………………………………………………………………...…….5

Розділ 2. Регіональний розвиток металургійного комплексу в країні..........6

Розділ 3. Перспективи розвитку металургійного комплексу України....….10

Висновок………………………………………………………………………14

Література…………………………………………………………………….15

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                     

                                                   Вступ

Продукція металургійного комплексу  є основою індустріалізації національної економічної системи загалом. Металургійний  комплекс забезпечує виробництво таких  конструкційних матеріалів, як чавун, сталь, прокат, катанка, видобуток і  виплавку алюмінію, золота, титану, марганцю, нікелю, ртуті тощо. На базі конструкційних матеріалів металургійного комплексу  розвивається машинобудування, капітальне будівництво, транспорт та інші галузі базових і соціальних виробництв. Металургійний комплекс України  представлено підприємствами чорної та кольорової металургії. Чорній металургії належить одне з провідних місць  у сучасній економіці України. За даними 2010 року, на неї, припадало 27,3 % вартості продукції основних галузей промисловості країни. В металургії значно розвинуте комбінування виробництва, на її відходах працюють виробництво будівельних матеріалів, мінеральних добрив тощо. Металургія є потужним фактором формування територіальних промислових комплексів. Серед країн Східної та Центральної Європи Україна володіє чи не найбільшим потенціалом чорної металургії. Нині в Україні налічується 50 основних підприємств чорної металургії, в складі яких 14 металургійні комбінати і заводи, 3 феросплавні заводи, 16 коксохімічні заводи, 6 трубні заводи, 8 гірничо-збагачувальні комбінати і 3 основних заводи металоконструкцій. Україна практично успадкувала металургійне виробництво, яке розвивали Росія і Радянський Союз. Найбільшими металургійними комбінатами України, потужність яких становить 5 млн. т. і більше металу за рік, є «Азовсталь», «Запоріжсталь» та «Криворіжсталь». Головним видобутком коксу є Донецький металургійний підрайон. Він дає більше половини всього його випуску в країні. Практично весь металургійний комплекс України зосереджений в Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Запорізькій областях, де сформувався один з найбільших металургійних районів світу.  Сприятливі природні умови, достатні сировинні, енергетичні ресурси не потребували великих капітальних вкладень для розвитку металургії. Практично Україна забезпечувала виробництво дешевого металу, що зумовлювало розвиток виробництв напівфабрикатної продукції загалом. У поділі праці серед країн колишнього Радянського Союзу Україна була постачальником напівфабрикатних та комплектуючих виробів переважно для підприємств Росії. З розвитком металургії стимулювалося виробництво паливно-енергетичних ресурсів і відповідної інфраструктури. Внаслідок такої інвестиційної політики в Україні сформувався комплекс напівфабрикатних виробництв і не набув розвитку комплекс виробництв продукції кінцевого споживання, зокрема соціальних, наукомістких, інвестиційних тощо. Промисловість України та металургійний комплекс були тісно прив'язані до підприємств із виробництва кінцевих товарів Росії та інших республік, що таїло небезпеку кризи за певних економічних змін в радянській системі.

Така проблема виникла  з розпадом політичної й економічної  радянської системи. Наприклад, Росія  після роз'єднання намагалася стримувати економічні контакти деяких своїх підприємств, галузей, зокрема Газпрому, з металургійними підприємствами України, оскільки українські труби великого діаметру на російському  ринку були дешевшими від російських. Це призвело до різкого спаду обсягів  виплавки металу, випуску труб різного  діаметру, прокату та інших металевих  виробів на металургійних підприємствах  України, стримувало просування українських  металургійних товарів і встановлення високого ввізного мита та низької  квоти. Високе мито робить українські товари не конкурентноспроможними, а  низькі квоти спричиняють зниження обсягів виробництва. У структурі  промислової продукції України  продукція металургії становить 25%, з яких продукція чорної металургії-23%, кольорової-2% . Це найвища частка серед  галузей промислової продукції. За складом металургійний комплекс поділяють на чорну та кольорову  металургію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Загальна характеристика та структура металургійного комплексу України

Металургійний комплекс України  представлено підприємствами чорної та кольорової металургії. Металургія є  галуззю спеціалізації нашої  країни в територіальному поділі праці країн СНД, Європи та на світовій арені. Металургія є потужнім фактором формування територіальних промислових  комплексів. В місцях розміщення її основних підприємств зосереджується важке машинобудування, коксохімія, виробництво вогнетривких матеріалів, формуються крупні транспортні вузли. Розвитком і розміщенням металургія орієнтується на схід України, де сформувалися унікальні природні умови для  розвитку цього комплексу. Тут знаходяться  найкрупніші, що мають значення, паливно-сировинні  бази чорної металургії - Донецький  кам'яновугільний, коксовими марками  вугілля, Криворізький залізорудний і  Придніпровський марганцеворудний басейни, значні поклади вапняків, доломітів, вогнетривких глин. Залізорудна база чорної металургії України представлена Криворізьким і Кременчуцьким басейнами, Білозерським і Кременчуцьким родовищами. В Україні із рідкісних металів, які використовуються в чорній металургії як легуючі добавки для надання  сталі певних якостей, є родовища титану та хрому.

Кольорова металургія України  розвивається на основі розробки родовищ  сировинних ресурсів - алюмінію, магнію, руд титану, цирконію, нікелю, ртуті  та інші, алюмінієва промисловість  використовує в якості сировини боксити, запаси котрих на території України  незначні. Промислове значення мають  родовища Смілянське і Високопільське .

В розміщенні підприємств  кольорової металургії в Україні  виділяються два основних райони. У Донецькому районі знаходиться  Микитівський ртутний комбінат, Костянтинівський цинковий завод, Артемівський завод  по обробці металів, який випускає латунь, латунний і мідний прокат, а також  Свердловський завод алюмінієвого прокату.

Стратегічними напрямками розвитку металургійного комплексу України  має стати підвищення технічного рівня сталеплавильного, прокату, трубного, і метисного виробництва для  забезпечення поліпшення якісних і  сортаментних показників готової металопродукції  з метою задоволення потреб власних  метало споживаючих галузей і  підвищення ефективності експортного  потенціалу.

 

Розділ 2. Регіональний розвиток металургійного комплексу  в країні

Розвитком і розміщенням  металургія орієнтується на схід України, де сформувалися унікальні природні умови для розвитку цього комплексу. Тут містяться найкрупніші, що мають  світове значення, паливно-сировинні  бази чорної металургії - Донецький  кам'яновугільний, з коксівними марками  вугілля, криворізький залізорудний і  Придніпровський марганцеворудний басейни, значні поклади вапняків, доломітів, вогнетривких глин. Залізорудна база чорної металургії України представлена Криворізьким і Кременчуцьким басейнами, Білозерським і Керченським родовищами. В Україні із рідкісних металів, які використовуються в чорній металургії як легуючі добавки для надання  сталі певних якостей, є родовища титану (в Житомирській області) та хрому. Головні родовища нерудної сировини (вогнеупорів і флюсів тощо), яка  використовується в металургії, знаходяться  в Донбасі і в Автономній Республіці Крим. Найбільшими металургійними комбінатами  України, потужність яких становить 5 млн. т і більше металу за рік є «Азовсталь», «Запоріжсталь» та «Криворіжсталь». Головним виробником коксу є Донецький  металургійний підрайон. Він дає  понад половину всього його випуску  в країні. Практично весь металургійний  комплекс України зосереджений у  Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Запорізькій областях, де сформувався  один із найбільших металургійних районів  світу.

За останній рік в Україні  видобуто 50,7 млн. т залізної і 3,2 млн. т марганцевої руди. Більшість  залізної руди Крив басу (75%) видобувається  відкритим способом. Крім багатих  залізних руд із вмістом заліза 50-67%, тут освоюються великі запаси порівняно  бідних руд і залізистих кварцитів  із вмістом заліза 28-35%. Їх збагачують на Південному, Криворізькому, Центральному, Північному та Інгулецькому Гірничо-збагачувальних комбінатах. Збагачена залізна руда перетворюється на концентрат із вмістом  заліза до 62% і надходить на агломераційні  фабрики, а з них - у домни. Понад 20 млн. т збагаченої залізної руди поставляється  на металургійні заводи європейської частини Росії, в Словаччину, Угорщину, Польщу.

На Керченський залізорудний басейн припадає 4,2% загального видобутку  руди України. Його запаси становлять 1,4 млрд. т руди із вмістом заліза 30-40%. До Комиш-Бурунського залізорудного  комбінату належать чотири кар'єри  для видобутку залізної руди, збагачувальна  й агломераційна фабрики та допоміжні  підприємства. Основні споживачі  керченських залізних руд - металургійні заводи Маріуполя.

Освоюється Кременчуцький  залізорудний район, запаси руд у  якого становлять 4,5 млрд. т. Тут працює Дніпровський гірничозбагачувальний  комбінат. Також освоюється Білозерське  родовище потужністю 2,5 млрд. Т руди, а вміст заліза у високоякісних  рудах сягає 70%.

В Україні сприятливі умови  для освоєння прогнозованих запасів  залізних руд (понад 20 млрд. т), здебільшого  залізистих кварцитів, є в Дніпропетровській, Полтавській, Запорізькій, Кіровоградській, Одеській і Вінницькій областях.

Марганцеворудною базою  чорної металургії України є Нікопольський  район Придніпровського марганцеворудного  басейну. Видобуток руди здійснюється тут відкритим(2/3) і шахтним способами. На збагачувальних фабриках вміст марганцю у руді доводять до 50-60%.

У Токманському районі (Запорізька область) освоюються родовища марганцевої  руди, споруджено першу чергу найбільшого  в Україні Таврійського гірничо-збагачувального  комбінату. Перспективним є також  Інгулецьке родовище на Дніпропетровщині, загальні ресурси якого становлять 500-600 млн. т із вмістом у руді 8-33% марганцю, різко зменшився видобуток  марганцевих руд, призупинене освоєння нових родовищ, що спричинилося до згортання  їх експорту до Росії та ряду європейських держав.

У металургійних центрах  Донбасу й Придніпров'я (Макіївка, Маріуполь, Горлівка, Стаханов, Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Дніпропетровськ) розміщені великі коксохімічні комбінати. Проте більш як половину коксу  дають коксохімічні комбінати Донбасу, де діють 13 із 18 коксохімічних підприємств  України. Кокс використовують в якості технічного палива для виплавляння  чавуну, а коксівний газ - як висококалорійне  паливо для металургійних агрегатів  і сировину в хімічній промисловості.

Флюси й вогнетривкі глини  використовуються в металургійному галузевому комплексі. Вогнетривкі  глини видобувають у Часів'ярському, Новорайському та Веселинівському  родовищах (Донецька область), високоякісні флюсові вапняки й доломіти - в  Донецькій (Докучаєвськ, Комсомольськ, Первомайськ ), Дніпропетровській областях і АР Крим. Вогнетривкі матеріали  застосовують для виробництва вогнетривкої цегли, будівництва домен, флюси - для виплавляння металу й вилучення шкідливих сполук із залізної руди. Щорічні потреби чорної металургії у флюсах та вогнетривких глинах становлять кілька мільйонів тонн. Потужні заводи вогнетривких глин розміщені в Донбасі й Придніпров'ї. Україна має величезні запаси каоліну, найбільші родовища якого розвідані в Дніпропетровській (Просянівське), Вінницькій (Глуховецьке), Донецькій (Володимирське) та Черкаській (Новоселицьке) областях.

Історично склалося так, що металургійні заводи України розміщені  в Донбасі, Приазов'ї поблизу джерел палива, а також у Придніпров'ї - біля родовищ залізних руд і  марганцю та джерел водопостачання - Дніпра. Ці чинники враховуються і тепер. Проте у зв'язку з впливом бідних залізних руд на розміщення концентрації металургійного виробництва в Придніпров'ї  зростає роль сировинного чинника. Розміщення більшості металургійних  заводів безпосередньо біля Дніпра, між джерелами сировини й палива, сприяє кращій територіальній організації  виробництва чорних металів.

Більшість металургійних  підприємств України мають повний цикл виробництва і щороку можуть виплавляти від 1 до 10 млн. т сталі.

Металургійні заводи України  розміщені в Донецькому і Придніпровському економічних районах, де вони зосередженні у трьох галузевих районах  чорної металургії - придніпровському, Донецькому та Приазовському. У Придніпровському районі чорна металургія стала профільною комплексотворною, на її основі сформувалися великі промислові центри й вузли  з металургійними підприємствами, що виробляють майже половину вироблюваних в Україні чорних металів і  мають виражену спеціалізацію та стійкі зв'язки між собою та споживачами  металу. Тут розміщено 14 металургійних  заводів.

До Дніпропетровського металургійного вузла входять металургійні заводи Дніпропетровська, Дніпродзержинська  й Ново московська, які виробляють чавун, сталь, прокат, колеса для залізничного транспорту, бляху, мостові конструкції, сплави та іншу продукцію.

Запорізький металургійний  вузол об'єднує металургійні завод  повно циклу «Запоріжсталь», електросталеплавильний «Дніпроспецсталь» і феросплавний. «Запоріжсталь» випускає чушковий чавун, тонку гарячо- й холоднокатну листову  сталь, стальні виплавки, трансформаторну  сталь, білу бляху, гнуті профілі  прокату, холоднокатаний стальний лист для автомобільної промисловості  тощо; «Дніпроспецсталь» - сталі для  машинобудівної промисловості.

Криворізький металургійний  вузол включає найбільші в  Україні кар'єри, шахти, 5 гірничо-збагачувальних комбінатів, кілька аглофабрик, металургійний  завод, Південно трубний і феросплавні  заводи Нікополя та його марганцеворудну  промисловість.

До Кременчуцького вузла  чорної металургії, який ще формується, належить Дніпровський гірничозбагачувальний  комбінат, що працює для потреб металургії Придніпров'я і Донбасу.

У складі Донецького металургійного району є 13 металургійних заводів, кілька потужних коксохімічних підприємств, які виробляють більше половини коксу  України. По два металургійних заводи є в Донецьку, Макіївці, Алчевську  й Харцизьку; по одному - в Єнакієвому, краматорську, Костянтинівці, Луганську  й Алмазному. Вони виробляють майже  половину чавуну і близько третини  продукції металургійної промисловості  України.