Порівняльний аналіз країн

 

де t- індекс товарності національної економіки.

 

Світ в цілому

2004 р.: (32672,3182 + 28996,0307) / 68610,934  * 100%  = 89,88

2005 р.: (34286,7483 + 36141,0950) / 87763,817 * 100%  = 80,25

2006 р.: (38367,7044 + 45034,4911) / 106892,05 * 100% = 78,02

 

Висновки: Значення індексу товарності національної економіки близьке до нуля означає високий рівень автаркії країни, тобто закритості її ринків до міжнародної торгівлі. Зростання даного показника свідчить про підвищення участі країни в міжнародному поділі праці. Оскільки розрахунок даного показника для України показав високий індекс товарності, можна зробити висновок про достатньо високий рівень відкритості українських ринків зокрема, національної економіки в цілому.

За проаналізований період з 2004 по 2006 роки спостерігаємо тенденцію до зменшення індексу на 13%, що свідчить про зменшення залежності рівня економіки від зовнішньої торгівлі.

2.2 Товарна спеціалізація  України у зовнішній торгівлі

 

На основі даних, наведених у таблицях, можна розрахувати коефіцієнти внутрішньогалузевої міжнародної спеціалізації України для визначених груп товарів протягом 2004-2006 років за формулою:

                                                                            (8)

де - експорт і-го товару (товарної групи) Україною; - імпорт і-го товару (товарної групи) Україною.

 

Таблиця 2

Найбільші за часткою групи товарів, які експортувала та імпортувала  Україна у 2004 році

Назва товарної групи	Екпорт (тис.дол)	Назва товарної групи	Імпорт (тис.дол)
недорогоцінні метали (XV)	13050756,0	мінеральні продукти (V)	10845385,8
мінеральні продукти (V)	4323711,1	механічне обладнання (XVI)	4740678,6
механічне обладнання (XVI)	3030986,4	транспортні засоби (XVI)	2493628,1
продукти хімічної галузі (VI)	2782029,4	продукти хімічної галузі (VI)	2248421,8
Транспортні засоби та шляхове  обладнання (XVII)	2037331,81	недорогоцінні метали (XV)	1752891,8

 

Таблиця 3

 

Найбільші за часткою групи товарів, які експортувала та імпортувала  Україна у 2005 році

 

Назва товарної групи	Екпорт (тис.дол)	Назва товарної групи	Імпорт (тис.дол)
недорогоцінні метали (XV)	14047248,78	мінеральні продукти (V)	11567831,37
мінеральні продукти (V)	4707983,04	механічне обладнання (XVI)	6342271,65
продукти хімічної галузі (VI)	2990247,40	транспортні засоби (XVII)	3219711,33
механічне обладнання (XVI)	2841800,99	продукти хімічної галузі (VI)	3097918,28
продукти рослинного походження (II)	1695852,57	недорогоцінні метали (XV)	2468818,31

 

 

 

 

 

 

Таблиця 4

 

Найбільші за часткою групи товарів, які експортувала та імпортувала  Україна у 2006 році

 

Назва товарної групи	Екпорт (тис.дол)	Назва товарної групи	Імпорт (тис.дол)
недорогоцінні метали (XV)	16420094,6	мінеральні продукти (V)	13506241,9
мінеральні продукти (V)	3871774,0	механічне обладнання (XVI)	7873428,5
продукти хімічної галузі (VI)	3387259,7	транспортні засоби (XVII)	5147086,0
механічне обладнання (XVI)	3330484,4	продукти хімічної галузі (VI)	3888589,9
продукти рослинного походження (II)	1951132,2	недорогоцінні метали (XV)	3327293,5

 

 

Висновки: Очевидно, що в структурі українського товарного експорту з великим відривом лідирують недорогоцінні метали й вироби з них. Тому ясно, що від ситуації по даній позиції дуже сильно залежать як величина торгового сальдо, так і показник зростання ВВП. А тут у 2006 році порівняно з порередніми роками не все благополучно – у зв'язку з погіршенням кон'юнктури на світових ринках чорних металів і деякими іншими обставинами.

Протягом 2004 - 2006 років спостерігається  високий рівень втягнення України  до внутрішньогалузевої міжнародної спеціалізації у виробництві недорогоцінних металів, хоч і існує тенденція до зменшення даного показника (76,32-66,3%). Імпортуючою державою Україна є стосовно мінеральних продуктів, де даний показник з кожним роком знижується, наближаючись до -100%.

На мою думку, в майбутньому  буде спостерігатись така ж тенденція  до зменшення спеціалізації України  у виробництві недорогоцінних металів, а також підвищення потреби в імпорті мінеральних продуктів.

 

 

РОЗДІЛ 3. Міжнародний  рух факторів виробництва

 

На початок ХХІ століття міграція стала звичним явищем. Україна  розташована на перетині шляхів транснаціональної  міграції між Європою та Азією.

Водночас Україна виступає донором робочої сили, що породжує новий комплекс проблем (втрата кваліфікованих працівників, розпад сімей тощо).

На цьому тлі особливої  уваги заслуговує проблема управління міграційними процесами. Відсутність  в Україні єдиної міграційної  політики ставить державу перед  серйозними викликами сучасності. І  в цьому контексті великого значення набуває вивчення міжнародного досвіду в даній сфері.

Для того, щоб визначити передумови та фактори, що впливають на міжнародні міграційні процеси необхідно провести порівняльний аналіз індикаторів праці для України та Польщі, Італії та Бразилії. Отримані дані наведено у таблиці 5.

Таблиця 5

Індикатори ринку праці України  та Польщі, Італії та Бразилії за 2004 – 2006 роки

 

№	Індикатор	Роки	Країни  світу
			Україна	Польща	Італія	Бразилія
1	2	3	4	5	6	7
1	Офіційний рівень безробіття, %	2004	9,2	19,1	8,6	11,3
		2005	7,8	17,6	7,9	10,1
		2006	7,4	13,8	7,2	9,6
2	Фактичний рівень безробіття, %	2004	12,6	20,6	9,1	13,2
		2005	12,2	18,7	8,5	11,2
		2006	11,9	15,6	7,9	10
3	Рівень середньої  зарплата, дол. США	2004	101	627,29	2590,45	1876
		2005	160	856	2637,65	2000
		2006	207	1057	2875,65	2089
4	Рівень середньої  зарплати в промисловості, дол. США	2004	148	953	2900	1989
		2005	192	1025	2964	2321
		2006	241	1246	3245	2398
5	Середній рівень/діапазон оподаткування доходів фізичних осіб	2004	13	19-40	24-43	0-27,5
		2005	13	19-40	23-43	0-27,5
		2006	15	19-40	23-43	26,1
6	ВВП на душу населення, дол.США	2004	1111,53	5400	19574	7900
		2005	1445,92		27727	8600
		2006	1863,22	5000	28400	5072,36
7	Наявність державної  соціальної допомоги для іммігрантів	2004	т	т	т	т
		2005	т	т	т	т
		2006	т	т	т	т
8	Складність  отримання візи в країни світу  громадянам України	2004	—	л	п	п
		2005	—	л	п	п
		2006	—	л	п	п
9	Складність  отримання візи в Україну громадянам інших країн	2004	—	л*	л*	п
		2005	—	л*	л*	п
		2006	—	л*	л*	п

* - громадяни можуть в’їжджати в Україну без віз, якщо термін перебування їх в Україні не перевищує 90 днів з дати в’їзду.

 

Таблиця 6

Міграція населення між Україною та Польщею, Італією та Бразилією

 за 2004-2006 роки

 

Міграція населення	Роки	Світ в цілому	Польща	Італія	Бразилія
1	2	3	4	5	6
З України, тис. осіб	2004	46,182		14,321	-
	2005	34,997		11,94	-
	2006	29,982		9,303	-
В Україну, тис. осіб	2004	38,567		0,221	-
	2005	39,580		0,144	-
	2006	44,227		0,113	-

 

Міграція в Польщу:

Протягом  досліджуваного періоду спостерігається значна кількість мігрантів з України до Польщі. Це спричинено двома найголовнішими чинниками:

• простий візовий режим (Міністерство праці Польщі підготувало проект розпорядження, згідно якому українцям можна буде на законних засадах працювати у Польщі протягом 6 місяців, а не 3, як це було раніше);
• Польща – країна-сусід, відкритий шлях до європейського рівня життя, з великим попитом на робочу силу.

Польща характеризується одним із найвищих у Європі показників рівня безробіття (15-18%).

Міграція в Італію:

Значна питома вага (майже 34%) мігрантів  з України припадає на Італію.

Від загальної кількості українських  громадян в Італії 70-80% складають  жінки, які доглядають за пенсіонерами та маленькими дітьми, працюють домогосподарками. При виконанні такого роду роботи заробітня плата за місяць на теперішній день складає від 500$ -800$ на Півдні країни, і до 800$ -1200$ на Півночі. Причому, як правило, житло і харчування надаються безкоштовно. Умови праці є особливими для кожного окремого випадку. Протягом останніх років відбувається своєрідна заміна (ротація) польських домогосподарок українськими, оскількі перші намагаються або знайти роботу у сфері обслуговування або виконувати ту ж саму роботу, але на Півночі Італії.

У промисловості (переважно чоловіки) та сфері послуг (переважно жінки) заробітня плата може коливатися від 700$ до 1300$ на місяць. Варто зазначити, що італійці зо аналогічно виконувану роботу отримують в декілька разів більше. При роботі у готельномі бізнесі робітники, як правило, мешкають у невеличких кімнатках для персоналу і харчуються при готелі. Робітники, що працюють в промисловості, винаймають житло і мешкають по 2-4 особи в одній кімнаті, сплачуючи на місяць за одну особу (в залежності від регіону) від 100 до 200$.

У сільському господарстві (переважно  чоловіки) заробітна плата становить 500$ -900$ на місяць, в залежності від  сезону та регіону.

Враховуючі останні події в  Італії з легалізації українських нелегалів можна спрогнозувати, що в перспективі можливе “довгограюче” перекачування з України в Італію дітей і найближчих родичів легалізованих українців, якщо економічна ситуація в Україні не буде істотно змінюватися на краще.

 

 

 

 Міграція в Бразилію:

Кількість українських мігрантів  в Бразилію досить невелика. Протягом досліджуваного мною періоду 2004-2006 рр. спостерігалась найменша серед обраних країн питома вага мігрантів в цю країну. Це зумовлено значною відстанню між Україною та Бразилією, складністю в отриманні візи, відсутністю міцних торгово-економічних зв’язків між країнами.

 

Отже, Україна приймає активну участь у міжнародній міграції. Вона є країною, яка експортує робочу силу.

Проте, трудова міграція є однією з численних причин  всеохоплюючої  кризи в Україні. Проблема трудової міграції належить до тих, які пронизують все суспільство наскрізь, присутні у повсякденному житті мало не кожної української родини і безпосередньо впливають на націотворчі та всі без винятку суспільні процеси.

Міграція населення має такі позитивні наслідки: значна кількість  мігрантів, за умов повернення та працевлаштування в Україні, привозять набутий  досвід сучасного господарювання (насамперед – у сфері обслуговування), сміливіше  йдуть на впровадження інновацій та застосування нових технологій у виробництві продукції, вносять у побут нову культуру спілкування, врешті – вкладають зароблені фінанси в українські банки.

На мою думку надалі потенційними напрямами міграції українців будуть залишатися країни-сусіди, зокрема ті, що вступили до Європейського Союзу і традиційні члени даної спільноти. В нашому випадку такими країнами будуть Польща та Італія. Міграція до Бразилії далі буде регресувати через невигідність для українців даного напряму.

 

 

РОЗДІЛ 4. Міжнародні валютно-фінансові відносин