Регіональні особливості розвитку й розміщення продуктивних сил Німеччини

   Частка зайнятих у промисловості і будівництві складає 45 % економічно активного населення, що є значно вищим порівняно з іншими західноєвропейськими країнами. Крім того, багато людей працює у науково-дослідницькій сфері, на транспорті, в сфері послуг.

Екологічні  передумови

В цілому екологічна ситуація в Німеччині досить сприятлива для ведення господарської діяльності у сферах АПК та туризму. Продукція харчової промисловості Німеччини вважається екологічно чистою, що забезпечує значні конкурентні переваги країни на світовому ринку.

Однак такий стан екологічної  ситуації отримано за рахунок значних  зусиль. Так, у недавньому майбутньому внаслідок значної промислової активності річки Німеччини були надзвичайно забруднені. Рибу, яка в них водилась , було небезпечно споживати для здоров’я. Але внаслідок цілеспрямованої кампанії уряду по охороні навколишнього середовища та покращення стану довкілля ситуацію не просто вдалося полегшити, але й довести рівень екологічного забруднення до мінімальної величини – в чому Німеччина по праву вважається прикладом у сфері «реанімації» довкілля.

 

3. Сучасна галузева  структура і рівень розвитку  провідних галузей господарства Німеччини.

Основою німецької економіки  є промислове виробництво, де переважають невеликі підприємства. Так, у західній частині Німеччини, тобто на території старих федеральних земель, із 46700 підприємств лише близько двох відсотків належать до великих з числом зайнятих понад 1000 осіб.

Загальний хід розвитку промисловості в останні десятиріччя  супроводжувався, з одного боку, постійним  ростом ВНП, а з другого — відчутими структурними змінами, що стало наслідком:

1) зменшення більш ніж вдвічі частки видобувної промисловості за рахунок значного зменшення видобутку кам'яного вугілля;

2) зменшення частки галузей легкої промисловості, зокрема текстильної, взуттєвої;

3) зростання частки  нових галузей — хімії, нафтопереробки.

Щодо господарства будь-якої країни, то як відомо його поділяють на матеріальне виробництво та невиробничу сферу. До матеріального виробництва належать промисловість та сільське господарство.

Галузеву структуру  промисловості Німеччини подано на діаграмі 3

Діаграма 3. Галузева  структура промисловості Німеччини

В електротехнічній промисловості  оборот в 2007 р. виріс на 17%. При цьому  очікуваний приріст обороту за рахунок  закордонних замовлень (24%) значно випереджає приріст за рахунок внутрішніх замовлень (12%). Ці показники включають і так називаний непрямий експорт, тобто субпоставки в інші галузі німецької промисловості, що  експортують вироби електротехнічної галузі, що є складовою частиною їхньої продукції.

 Загальна позитивна  ситуація в електротехнічній  промисловості знаходить також своє відображення в рості числа зайнятих на підприємствах галузі. Висока продуктивність праці і помірні тарифні угоди ведуть до зменшення витрат на заробітну плату і до збільшення прибутку, що є гарною основою для збільшення кількості робочих місць у найближчі місяці.

Попит на продукцію електротехнічної промисловості динамічно розвивається. З початку 2007 р. обсяг замовлень  з-за кордону перевищує приблизно  на 1/3 аналогічний показник 2006 року, а обсяг замовлень на внутрішньому ринку виріс за цей же період на 12%.

 У хімічній промисловості  Німеччини спостерігається продовження  кон'юнктурного пожвавлення. Обсяг  виробництва в цій галузі в  2007 р., по оцінках економістів,  був на 1,5% вище, ніж у 2006р. Особливо  успішно в останні місяці розвивається сектор виробництва хімічних волокон (приріст на 8%), що значно постраждав під час кризи в Азії. Менш сприятливим було положення в секторі споживчих хімічних товарів. За перші три квартали поточного року оборот у хімічній промисловості на 13,5% перевищив рівень минулого року, при цьому приріст обороту був значним як за рубежем, так і на внутрішньому ринку. Уперше з 2000 р. приріст обороту містить значний ціновий компонент. За останніх 9 місяців ціни на продукцію хімічної промисловості виросли в середньому на 5%.

Експерти в цілому песимістично оцінюють перспективи  розвитку хімічної промисловості в 2007 р., у зв'язку з негативним впливом, що можуть зробити на ситуацію високі ціни на нафту.

 У машинобудівній  промисловості Німеччини сильний  позитивний кон'юнктурний імпульс з-за кордону привів до пожвавлення ситуації з надходженням замовлень і на внутрішньому ринку. У 2007 р. обсяг надходжень замовлень на внутрішньому ринку виріс на 4% у порівнянні з відповідним періодом 2006 року, а обсяг надходжень замовлень з-за кордону - на 33%.

 У 2007 р. найбільший  приріст в обороті (більш 40%) у порівнянні з минулими роками  мали такі сектори машинобудівної  промисловості, як виробництво  деревообробних машин і устаткування, верстатобудування й енергетичне  машинобудування. Завантаження виробничих потужностей у галузі дуже високі і досягає 90%. Число зайнятих на машинобудівних підприємствах Німеччини після завершення циклічного спаду постійно росте.

Несприятлива ситуація складається в будівельній промисловості  Німеччини. В даний час загальногосподарська кон'юнктура в цій галузі істотно погіршилася в порівнянні з положенням 2007р. Якщо в 2007 р. скорочення надходжень замовлень у будівельній промисловості країни склало 6,3% у порівнянні з тим же періодом минулого року, то в 2008 р. цей показник досяг уже 9,7%.

 Однакове зниження  обороту в загальному по Німеччині  (на 2%) очікується в області промислового  будівництва й у будівництві  суспільних об'єктів. Середнє  число зайнятих у будівництві  ФРН у 2007 р. складало 1040 тис., що приблизно на 70 тис. менше, ніж у 2006 р.

Німеччина має добре  розвинене  і дуже інтенсивне сільськогосподарське виробництво. Орні землі використовують на 12 млн га, серед яких під пасовища відведено 6 млн га. В розрахунку на одного жителя це навіть менше, ніж у Великобританії. Вона забезпечує власні потреби лише на 2/3. Як і Японія, Німеччина залишається найбільшим у світі імпортером продукції сільського господарства. Вона довозить не тільки продукти тропіків і волокна, але й зерно (кормове й продовольче), олію, м'ясо, овочі, фрукти.

На діаграмі 4 подано динаміку сільськогосподарського виробництва Німеччини:

Діаграма 4. Динаміка виробництва сільськогосподарської продукції

 

 

  Особливості земельних  ресурсів, кліматичні і грунтові  умови, а також висока платоспроможність населення зумовили тваринницьку орієнтацію в структурі галузі. Цей сектор дає 4/5 вартості продукції. Німеччина виділяється поголів'ям великої рогатої худоби і свиней, виробництвом м'яса (90 кг на рік на кожного жителя), масла і твердих сирів.

 

 

 

 

 

 

 

4. Особливості розміщення  і територіальна структура: промисловості,  АПК, транспорту, сфери обслуговування.

  В теорії розміщення  продуктивних сил фактор розміщення  являється одним з центральних понять, адже будь-який аналіз розміщення виробництва чи населення – це передусім факторний аналіз.

  Розглядаючи особливості  розміщення різних галузей промисловості  слід зауважити, що на їх  розміщення впливають різні фактори.  Як було сказано раніше, територія Німеччини поділяється на 16 частин, і щодо промисловості, то кожна з цих земель має свої особливості розміщення.

 Так харчова промисловість  Німеччини, хоча й зосереджена  майже по всій території країни, та все ж основними її центрами є: Берлін, Мюнхен,  Ганновер, Бремен, Дрезден, Гамбург. Основними факторами, які вплинули на розвиток цієї промисловості саме в цих містах стали споживчий (в цих містах проживає багато людей, і їх рівень доходу є в середньому на 3-5% вищий за рівень доходу в інших містах ), сировинний та транспортний фактор. Зокрема транспортний фактор дозволяє постачати продукцію харчової промисловості, як в інші міста Німеччини, так і в зарубіжні країни.

  Німеччина має розвинену енергетику. Головним напрямом змін у структурі енергобалансу після другої світової війни став перехід на імпортну нафту і природний газ, частка яких зросла до 50 %. Видобуток місцевого твердого палива, з яким раніше ототожнювалась могутність німецької економіки, скорочується. Проте і зараз Німеччина залишається однією з найбільших його виробників. Щорічно добувають 70-75 млн т кам'яного вугілля (в 1960 р. — 140) і 240 млн т бурого (в 1989 р. — 410).

Щорічний імпорт нафти  досягає 100 млн т, природного газу — 75 млрд м куб, власний їх видобуток, відповідно, 3 млн т і 20 млрд м куб. Імпортна нафта надходить через власні та іноземні порти. Діють нафтопроводи: Роттердам — Рур — Франкфурт-на-Майні, Марсель — Карлсруе — Інґольштадт, Ґенуя — Інґольштадт, Трієст — Інгольіптадт, Вільгельмсгафен — Рур, Росток — Шведа — Галле. Головні нафтопереробні заводи зосереджені в Рурі, Карлсруе, Інґольштадті та Гамбурзі. Природний газ трубопроводами надходить з Нідерландів, морських родовищ Норвегії та з Росії транзитом через Україну.

   Виробництво електроенергії становить понад 570 млрд кВт год на рік, з них 1/3 дають АЕС. Атомні електростанції діють в усіх районах Західної Німеччини від Нижньої Саксонії до Баварії. АЕС «Норд» на сході закрита.

   Обробна промисловість. Промисловий переворот у Німеччині відбувався в середині XIX ст. і вже враховував досвід Великобританії. Перевага одразу ж була надана важкій промисловості. Умовами для цього стали рурське й сілезьке кам'яне вугілля, буре вугілля, калійні й кам'яні солі Середньої Німеччини, лотаринзькі залізні руди, контрибуція з Франції, а також наявність широкої мережі університетів, бурхливий розвиток природничих і технічних наук. Ринком збуту була сама важка промисловість, а також урядові воєнні замовлення перед першою та другою світовими війнами.

І зараз Німеччина  серед головних розвинених країн за своїм промисловим потенціалом поступається лише США і Японії. Проте частка новітніх наукоємних галузей тут нижча, ніж у Великобританії та Франції, не кажучи вже про США. Як країна, що зазнала поразки у другій світовій війні, Німеччина втратила спадкоємність зі своїми колишніми успіхами в атомній, аерокосмічній і телекомунікаційній галузях, кібернетиці, медицині й біології. Найбільші її досягнення — у традиційних галузях: машинобудуванні та хімічній промисловості. Характерним є першокласний технічний рівень і якість виробів, висока кваліфікація інженерів і робітників. У структурі промислової продукції 1/3 становлять базові продукти промислового призначення, 1/3 — машини, обладнання і транспортні засоби, 1/3 — споживчі товари широкого вжитку.

   Однією з найбільш розвинених галузей промисловості на сьогоднішній час в Німеччині є машинобудування та металообробка. Дана галузь розміщена по всій території країни, через те, що вона потребує наявності водних ресурсів, а для Німеччини водний фактор відіграє досить сприятливу роль. Так основними центрами цієї галузі промисловості є землі Берліну, Райнленд-Пфальцу, Нижньої Саксонії, Гессену та Рейн-Вестфалії. Крім водного фактору, на розміщення і розвиток цієї галузі досить важливий вплив зробив фактор економіко-географічного положення. Адже більшість центрів галузі розташовані поблизу родовищ корисних копалин. Неабияку роль на розміщення галузі машинобудування та металообробки робить фактор науково-технічного прогресу, адже саме на цих землях завдяки зміні неефективного виробництва на прибуткове став можливий подальший розвиток цієї галузі. В 2008 р. випуск металообробного устаткування в Німеччині становив 14,3 млрд. євро (новий рекордний показник), що на 13% більше, ніж в 2007р. В період 2010-2012 рр. транснаціональна група «Volkswagen AG» («VW») планує інвестувати в автомобільне виробництво біля 19,9 млрд. євро, половину з них – в Німеччині. [2]

        Досить швидкими темпами розвивається в Німеччині суднобудування. Воно розміщене в північній частині країни, через те, що країну з півночі омиває Балтійське море, і це дає змогу виробляти продукцію суднобудування без великих затрат на транспортування. Основними суднобудівними центрами в країні виступають: Бремен, Гамбург, Вісмар, Штральзунд, Кіль, Куксгафен.

  Хімічна промисловість  є найважливішою галуззю індустрії  основних матеріалів і виробництва  промислових товарів Німеччини. За експортом хімічної продукції Німеччина займає перше місце у світі.  У хімічній промисловості розвивається виробництво кислот і мінеральних солей, синтетичного азоту, сірчаної кислоти, а також лаків і фарб.    У Німеччині виділяються два великі райони хімічної промисловості: Північний - Рейн-Вестфалія, де ця галузь базується на переробці вугілля і використанні відходів його коксування, а також імпортної нафти. Значними центрами хімічної промисловості на цій землі є Леверкузен, Кельн та ін. Другим великим районом є Прирейнський, де розвиваються нафтохімія, виробництво лаків і фарб Найвідомішими центрами хімічної промисловості тут є Людвіґсгафен і Франкфурт-на-Майні.    Найпопулярнішими фірмами, які займаються виробництвом хімічної продукції, є "БАСФ", "Гехст" і "Байер". Вони виробляють до 40% продукції галузі і 60 % її експортують.

  Досить великого  значення для Німецької промисловості має така галузь, як текстильна. Вона майже рівномірно розміщена від півдня Німеччини (Баден-Вюртемберг, Мюнхен) і до центру (Берлін, Бранденбург, Рейн-Вестфалія). Основними центрами текстильної промисловості є Нордгорн (Рейн-Вестфалія), Плауен і Гоф (Саксонія і Баварія), Констанц (Баден-Вюртемберг). Основним фактором розвитку цієї промисловості є людський, який з одного боку виступає як робоча сила, а з іншого, як основний споживач текстильної продукції.

   АПК поділяють на тваринництво та рослинництво. Розглядаючи особливості розміщення рослинництва слід зазначити, що в цілому воно розміщене по всій території Німеччині, хоча дещо сприятливішою є південна територія. Завдяки річці Дунай, в Баварії приблизно 20-25% земель зайнято під посіви пшениці, ячменю, цукрових буряків. Також ще ці культури широко поширені в Саксонії (більше половини земель зайнято під їх посіви).

   Овочівництво в цій країні практично відсутнє, хоча його вирощування здійснюється в Берліні, Бранденбурзі, Котбусі та Рейн-Вестфалії. Важливе значення для розвитку сільського господарства Німеччини має виноградництво. Його вирощування та збір здійснюється в туких районах: Баден-Вюртемберг, Райнланд-Пфальц, Саксонія. Взагалі ж Німеччина залишається найбільшим у світі імпортером продукції сільського господарства. Вона довозить не тільки продукти тропіків і волокна, але й зерно (кормове й продовольче), олію, м'ясо, овочі, фрукти.