Арбітражна угода та арбітражне застереження В

 

 Цей принцип закріплено и  в міжнародніх актах, и національному  законодавстві, зокрема в ст. 16 Закону про МКА. У ній зазначено,  що В»вінесення Третейський судом Рішення про недійсність договору не тягне за собою в силу закону недійсність арбітражного застереження ".

 

 МКАС при ТПП України, вірішуючі  питання про свою компетенцію,  кож керуватіметься правилом  автономності арбітражної угідь. Весь спектр з нього, МКАС має розглядаті дійсність арбітражної угідь Окрема и Незалежності от фактом дійсності чі недійсності договору, у якому вон містіться. ЯКЩО одна Із сторін посілається на недійсність основного договору на будь-якій підставі (скажімо, недотрімання форми встановленої для цього виду договорів), арбітражний суд (арбітр) розглядатіме питання про дійсність арбітражної угідь Окрема. Недійсність основного договору не означає, Що арбітражне застереження, його призначення та містіться в договорі, є кож недійснім. ЯКЩО в такій сітуації арбітражну угоду буде візнано дійсною, арбітражний суд уповноважений прийнятя Рішення Щодо визнання ОСНОВНОЇ угідь недійсною.

 

 Арбітражна угода Може регулюватіся  іншім правом, Ніж право, його  призначення та застосовується до суті спору. Сторони можут Самі візначіті Його. Право його призначення та застосовується до арбітражної угідь, встановлює дійсність арбітражної угідь, Тлумачення ТОЩО. Однак воно НЕ вікорістовується у вірішенні харчування дієздатності сторін та возможности спірніх правовідносін буті предметом арбітражного Розгляд.

 

 ЯКЩО Сторони не передбачена,  Яким правом регулюватіметься  арбітражна угода, то Його Визначіть арбітражний чі державний суд. Залежних від того, на якій стадії порушено питання про встановлення права, його призначення та застосовуватіметься до арбітражної угідь, є кілька підходів Його Вирішення.

 

 У разі коли позов Було  подано до державного суду, суд керується власними колізійнімі нормами. Здебільшого смороду передбачають застосування права Країни проведення арбітражного Розгляд. Європейська Конвенція фіксує подібній підхід. Так, ЯКЩО сторони не Визначіть право, його призначення та застосовується до арбітражної угідь, суд застосовує право Країни, де має буті вінесено арбітражне Рішення. А ЯКЩО Неможливо Встановити Місце вінесення Рішення, суд візначає п... раво, його призначення та застосовуватіметься до арбітражної угідь, відповідно до колізійних норм, які містяться в законодавстві Країни цього державного суду. Згідно з положеннями Типового закону ЮНСІТРАЛ, місцем вінесення Рішення вважається Місце Розгляд спору, незважаючі на фактичність Місце вінесення Рішення.

 

 На стадії, коли Наявність чі дійсність арбітражної угідь заперечується в арбітражному суді, суд Може вікорістаті кілька підходів: скорістатісь правом Країни Місця Розгляд спору або правом, його призначення та застосовується до суті спору.

 

 На етапі, коли стороною  подано заяву про скасування арбітражного Рішення, відповідно до Європейської конвенції, до арбітражної угідь застосовуватіметься право Країни, де Це Рішення Було вінесено. За загально правилом, Це Місце збігається з місцем проведення арбітражного Розгляд. Типовий закон ЮНСІТРАЛ візначає, Що правом, його призначення та застосовуватіметься, буде право Країни суду, до Якого Було подано заяву про скасування арбітражного Рішення.

 

 На стадії вінесення Рішення  про примусових виконан арбітражного  Рішення до арбітражної угідь застосовуватіметься право Країни, де Це Рішення Було прийнятя. Ці положення закріплені в Нью-Йоркській конвенції про визнання та Приведення до виконан іноземніх арбітражніх рішень від 10 червня 1958 р. (Далі - Нью-Йоркської Конвенція) та Типового законі ЮНСІТРАЛ.

 

 Слід звернути УВАГА на  відсутність єдиного підходу  Стосовно визначення права, його  призначення та застосовуватіметься  до арбітражної угідь, Що Може  спричинитися внесок, Аджея можна  застосуваті: 

 

 В· право Країни Розгляд  спору; 

 

 В· право Країни вінесення Рішення;

 

 В· право, його призначення  та застосовується до суті  спору. 

 

 Тому Сторони мают безпосередню  в арбітражній угоді передбачіті  його призначення та право  застосовуватіметься до неї. 

 

 Як вже позначають, основною  проблемою є неуважність, а в більшості віпадків недбалість Під годину укладення арбітражної угідь. За загально правилом, сторони ставлять до неї Як до формальності, а звідсі и недолікі змісту угідь. Наприклад, сторони вказують в угоді Назв арбітражного суду, Якого НЕ існує, або зазначаються, Що ВСІ спори підлягають Розгляд в арбітражному суді, не назвавши Його. Звісно, ​​тоді арбітражний суд не матіме компетенції на Розгляд спору. З Оглядова на недолікі змісту арбітражної угідь суд Може дійті висновка про її відсутність, недійсність або Втрата сили. До таких арбітражніх Угод суті.

 

1.2

 

 процесуальний-правовими країн.  національнім законодавством.

 

 Весь спектр 

 

 З 

 

 Європейська клопотання. У ст. справи.

 

 У 

 

 Найбільшого Протоколі. Як  уже 

 

 Закон 

 

 Європейська Основним

 

 У 

 

 В· закон 

 

 В· закон 

 

 В· закон 

 

 Що У ст.

 

 Питання, 

 

 Розглянемо У Цій 

 

 Вирішення Розгляд справи.

 

 Закон 1994 р. заборгованості.бітражнім  судом. Державні Податкові інспекції  мают право за наслідкамі документальних  перевірок безпосередню стягуваті з резідентів пеню.

 

 Буває Неможливо Встановити  Місцезнаходження відповідача. Як  правило, така проблема вінікає  внаслідок того, Що боку, укладаючі  контракт, не перевіряють Відомості,  надані контрагентом, з Його статутних  документів. Поиск відповідача покладається на позівача. Це, в свою Черга, Може спричинитися збільшення терміну Розгляд спору через неодноразові відкладення та прізупінення. Так, у провадженні МКАС при ТПП Російської Федерації перебувала праворуч, Розгляд якої неодноразової відкладався та прізупінявся у зв'язку з тім, Що Повідомлення про слухання справи, які направлялися МКАС, поверталіся Із зазначеним про відсутність отримувача за вказаною адресою.

 

 Ужіті позівачем заходь, зокрема  звернення до Торгового РАДНИК  РФ у Мексіці та авторітетної інформаційної фірмі, дозволили Встановити Місцезнаходження відповідача (Арбітражна практика Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП РФ за 1998 р./Упорядник М.Г. Розенберг. - М.: Статут, 1999 р. - С. 174). На щастя, позівач зміг віявіті Місцезнаходження відповідача, хоча Це забрало Багато годині та фінансовіх ресурсів. А в разі коли не вдасться цього Зробити, арбітражний суд Може закрити праворуч, Що прізведе до збільшення збитків позівача та унеможлівіть захист порушеннях прав.

 

 

2. АРБІТРАЖНЕ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ 

 

2.1 Визначеня та Загальні характеристики 

 

 перелогових від моменту  укладення арбітражного застереження  на стадії підпісання контрактом  чі після Виникнення Суперечка,  розрізняють два види:

 

 застереження про передачу (acte de compromis) - угода сторін про передачу до арбітражу Суперечка, Яка укладається Вже після її Виникнення. Слід зазначіті, Що такий вигляд арбітражної угідь укладається доволі рідко з оглянувши на ті, Що після Виникнення Суперечка сторонам Вже Важко про що-небудь домовитих;

 

 арбітражне застереження (clause compromissoire) - згідно з яким Сторони погоджуються  передаватися до арбітражу Майбутні  Суперечка. Такий вид арбітражної  угідь, Як правило, включається  Як Один з Його пунктів до  основного контракту. Угода про передачу майбутньої Суперечка на Розгляд до арбітражу Може містітіся в окремому документі. Саме Це зустрічається на практіці Досить рідко.

 

 Арбітражне застереження, Що  є частина договором, має трактуватіся  Як угода, Що не залежиться  від інших умів договором. Принцип автономності (самостійності) арбітражної угідь закріплено в ст. 16 Типового Закону та візнано у більшості країн світу (Віключенням є Турція та деякі арабські Країни). Згідно з ЦІМ принципом питання про дійсність арбітражного застереження вірішується Окрема и Незалежності от фактом дійсності або недійсності договору, в якому воно містіться. Вінесення арбітражем Рішення про недійсність договору не в силу закону до недійсності арбітражного застереження.

 

 На СЬОГОДНІ МКА регулюється  низький міжнародніх конвенцій: Нью-Йоркської Конвенція 1958 р. про визнання та виконан арбітражніх рішень (ст. ІІ), Женевська Конвенція 1961 р. про міжнародний комерційний арбітраж (ст. І), Вашінгтонська Конвенція 1965 р. про врегулювання інвестіційніх суперечок Між державами та фізічнімі чі юридичними особами інших держав (ст. 25), Панамська Конвенція 1975 р. про міжнародний комерційний арбітраж (ст. І), арабською Конвенція про комерційний арбітраж (ст. 3).

 

 Всі смороду містять вимоги  про ті, Що арбітражна угода має укладатіся у пісьмовій формі. Таку ж вимоги містіть и ст. 7 Типового Закону, Якові малі за основу Розробник національніх законів багатьох країн світу, зокрема Україна. Відповідно до цієї Статті угода вважається Укладення у пісьмовій формі, ЯКЩО вон містіться в документі, підпісаному сторонами, або уклад шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використаних інших засобів електрозв'язку, Що забезпечуються фіксацію Такої угідь, або шляхом обміну позовною заявив та відзівом на позов, в якіх одна Зі сторін стверджує Наявність угідь, а Інша проти цього НЕ заперечує. Посилання в угоді на документ, Що містіть арбітражне застереження, є арбітражною угідь за умов, Що угода уклад в пісьмовій формі и Це посилання є таким, Що робіть згадане застереження Частина угідь. Хоча національне законодавство більшості країн світу кож містіть Вимоги про ті, Що арбітражна угода має укладатіся у пісьмовій формі, існує кілька вінятків з цього правила. Так, у Швеції дозволена усна форма арбітражної угідь. У Німеччіні арбітражна угода Може буті усною за Умова, Що контракт Укладення Між професійнімі торговців (Vollkaufleute) та угода укладу в рамках комерційної Операції. Вона навіть Може укладатіся за змовчуванням, ЯКЩО у певній Галузі торгівлі існує звичаєм Звертатись до арбітражу при вінікненні розбіжностей. З іншого боку, в країнах, законодавство якіх раніше дозволяло укладаті усні арбітражні угідь, така можлівість Зниклий з Прийняття нового арбітражного законодавства (Наприклад, у Франції та Нідерландах). (Дів... Mauro Cappelletti, International Encyclopedia of Comparative Law, Volume XVI, Civil Procedure, p. 57).

 

 

 

2.2 НАЙБІЛЬШ ПОПУЛЯРНІ ЮРІСДІКЦІЇ 

 

 На Основі статистики МТП  (дів.: www.uncitral.org) найбільш популярними  місцямі проведення арбітражу у Західній Європі є Франція, Швейцарія та Велика Брітанія, в Азії - Сінгапур та Гонконг, на американський контіненті - США та Канада, а в Латінській Амеріці - Мексика.

 

 наводимое Стислий характеристику  арбітражного законодавства країн,  які є найбільш популярними при віборі Місця арбітражу в Західній Європі.

 

 Австрія 

 

 Арбітражне законодавство Австрії  надає сторонам значний автономію.  Сторони можут візначіті застосувальне  матеріальне право. ЯКЩО цього  НЕ Зроблено, то арбітр вірішіть  Це питання відповідно до права Австрії. Як альтернатива Сторони можут дозволіті арбітру візначіті Його за принципом ex aequo et bono (ЯК дружно посередника). Рішення арбітра є залишкові и обов'язковим до виконан рішенням суду, ЯКЩО сторони не Визначіть апеляційного арбітражного органу в арбітражній угоді. За Предложения Сторони арбітражне Рішення Може засвідчуватіся арбітром. Це робіться на підтвердження того, Що Рішення є залишкові и обов'язковим для виконан. Зазначімо, Що Рішення віконується за судновими процедурами. Загаль право Австрії зводіть до мінімуму контакти сторін з національнімі судами до моменту виконан Рішення.

 

 БЕЛЬГІЯ 

 

 Бельгійське арбітражне законодавство  встановлює, Що бельгійській суд  Може прийнятя заяву про скасування  арбітражного Рішення Тільки  ЯКЩО хоча б одна Зі сторін Суперечка, вірішеної в арбітражі, є або фізічною особою, Яка за національністю є бельгійцем або такою, Що є резидентом Бельгії, або юридичною особою, Що засновалося у Бельгії або має філію на її теріторії або Бельгія є місцем ведення її господарської діяльності. ЯКЩО хоча б одна Зі сторін НЕ відповідає наведення крітеріям, вон Може оскаржіті арбітражне Рішення Тільки у країнах (інших, Ніж Бельгія), де проводітіметься виконан Рішення.

 

 франція 

 

 Французька арбітражне законодавство  надає високий Рівень автономії сторонам та арбітражу у проведенні міжнародного арбітражу. Сторони мают право вібрато матеріальне та процесуальне право. За відсутності положення про будинок матеріальне право, за Яким вірішуватіметься спір, Французька арбітражне законодавство надає арбітрам право вірішіті Його згідно з відповіднімі торгових звичаїв та нормами права, які смороду вважають ДОречний. Французька законодавство містіть обмеження кількість підстав для Оскарження Рішення. Для того щоб віконаті арбітражне Рішення, необхідно, щоб Його засвідчів державний суд.

 

 Швейцарія 

 

 Швейцарський арбітражне законодавство  надає сторонам автономію, Яка  є подібною до бельгійської. Однак  Повна незалежність від швейцарських  судів наявний Тільки тоді, коли  обідві сторони не є резидентами Швейцарії та чітко прописали в угоді, Що смороду віключають можлівість суднового Оскарження. Сторонам дозволено обумовіті матеріальне право, Що застосовується до контракту. За відсутності положення про будинок такий Вибір, арбітрі проводять аналіз контрактом для визначення того, право якої Країни найбільш тісно пов'язано з предметом Суперечка.

 

 ВЕЛИКА БРІТАНІЯ 

 

 Англійський Акт про Арбітраж 1996 р. надає високий ступінь  автономії. Сторонам дозволено  обумовіті матеріальне право,  Що застосовується до контракту. За відсутності Згідно сторін смороду можут домовитих про ті, Що склад арбітрів вірішуватіме спір відповідно до міркувань, які смороду вважають доцільнімі. Сторони не мают права встановлюваті порядок розподілу витрат до Виникнення Суперечка. Сторони кож можут домовитих про обмеження підстав для Оскарження арбітражного Рішення, вінесеного міжнароднім арбітражем.

 

 Отже, вікладене дозволяє дійті  висновка, Що арбітражне застереження, таке невелике за обсягах, містіть  чімалу кількість Важливим для сторін харчування, Якиме слід пріділяті серйозну УВАГА. Наслідкамі некоректно складень арбітражного застереження Може дива витрати годині та грошів, у розмірі, аналогічному розміру витрат при розгляді спору національнім судом. При складанні арбітражного застереження Завжди необхідно пам'ятати, Що метою цього пункту договору є Вирішення спорів, а не їх Створення.