Дайте аналіз об’єкту різних видів договорів оренди та порівняйте їх із об’єктами договорів купівлі-продажу та позики

          
 
 

       Реферат

       З ДИСЦИПЛІНИ: ДОГОВІРНЕ ПРАВО 

       ЗАВДАННЯ: «Дайте аналіз об’єкту різних видів  договорів оренди та порівняйте їх із об’єктами договорів купівлі-продажу  та позики» 
 

                                                                                              
 

 

Зміст:

Вступ   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .

Розділ  І. Загальні положення про договір оренди   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .

1.2. Поняття та умови договору оренди   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .

1.3. Укладання, зміна і розірвання договору оренди   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .

Розділ  ІІ. Різновиди орендних договорів. Правовий аналіз   . .   .   .   .   .   .   .   .  

2.1. Аналіз  договору оренди земельної ділянки

2.2. Аналіз  об’єкта 

2.3. Аналіз  об’єкта

2.4. Аналіз  об’єкта

Розділ  ІІІ. Порівняння договорів оренди із договором купівлі-продажу

Розділ  ІV. Порівняння договорів оренди із договором позики

Висновки   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .

Список  використаної літератури   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ:

       Договір служить ідеальною формою активності учасників економічного обороту, він є найбільш оперативним і гнучким засобом зв’язку між виробництвом і споживачами. Будь яка економічна діяльність пов’язана з використанням договору. На сьогоднішній день роль і значення договору в сучасному житті є важливим.

       Договір є підставою для фіксування виникнення зобов’язання. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. В договорі повинні міститися такі положення: зміст договору, предмет, строк дії договору, ціна, права та обов’язки сторін, наслідки за невиконання умов договору, реквізити сторін.

       Одним із напрямів підвищення ефективності використання майна державних підприємств і організацій, приватного майна підприємств, організацій у сучасних умовах є передача його в оренду фізичним та юридичним особам. За допомогою оренди реалізуються як інтереси власника щодо отримання доходу з наявних у нього виробничих фондів, так і інтереси орендаря, який, не обтяжуючи себе щоразу придбанням необхідного обладнання, устаткування тощо у власність, має змогу ефективно використовувати орендоване ним майно для здійснення своєї статутної діяльності. 

       Інститут  договору оренди є одним з найстаріших. 

       Договір про оренду, регульований Цивільним Кодексом України, відноситься до традиційних договорів цивільного права і завжди займав вагоме місце у законі, в тому числі в кодифікованих актах. 

       Важливими джерелами договору оренди є Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України, а також ряд інших нормативно-правових документів.  
 
 
 
 
 

Розділ  І: Загальні положення про договір оренди

     На  сьогоднішній день орендні відносини  регулюються параграфом 5 главою 30 Господарським  Кодексом України та розділом ІІІ  Цивільним Кодексом України. Глава 58 ЦКУ містить загальні положення про найм (оренду).

     За  договором найму (оренди) наймодавець (орендодавець) передає або зобов’язується передати наймачеві (орендарю) майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди).

     Характеристика  договору оренди:

1. Наймач набуває майно не у власність, а лише у користування ним та володіння ним на певний, визначений у договорі строк.
2. Предметом договору оренди може бути  річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживча річ), оскільки вони підлягають поверненню після завершення строку договору. Це може бути нерухоме майно: будівля, споруди, земельні ділянки; рухоме майно: різні предмети споживання. Майно, що передається в оренду, може використовуватися орендарем для здійснення як підприємницької (виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, заняття торгівлею), так і іншої (задоволення лікувально-оздоровчих, просвітницьких, культурно-спортивних потреб, тощо) діяльності.

     Предметом договору можуть бути майнові права.

3. Згідно з Господарським кодексом об’єктами оренди можуть бути:

• Державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси;
• Нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення),
• Інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб’єктам господарювання.

Законами  України можуть встановлюватися  види майна, які не можуть бути передані в користування на підставі договору оренди. До таких речей слід віднести речі, вилучені з обороту або обмежені в обороті:

• Цілісні майнові комплекси державних підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць), що здійснюють діяльність, пов’язану із обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів;
• Цілісні майнові комплекси казенних підприємств.

4. Договір оренди є двостороннім, консенсуальним та оплатним. Він вважається укладеним з моменту, коли сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Плоди, продукція чи доходи отриманні орендарем у результаті використання орендованого майна відповідно до договору є виключно його власністю.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об’єкта оренди. Орендна плата зазвичай встановлюється в грошовій формі. Залежно від діяльності орендаря плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати зазначаються в договорі.

5. Договір оренди звісно укладається на строк, який в обов’язковому порядку встановлюється в договорі. Якщо строк оренди не встановлений, договір оренди вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час але письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі нерухомого майна – за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору, укладеного на невизначений строк. Законом можуть бути встановлені максимальні, тобто граничні строки договору оренди окремих видів майна.

 

 

       Розділ  ІІ. Різновиди договору оренди, правовий аналіз.

       Аналіз  договору оренди земельної  ділянки

       Земельні  ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам, особам без  громадянства, іноземним юридичним  особам, міжнародним обєднанням і організаціям, а також іноземним державам.  Ст. 93 Земельного Кодексу зазначає, що право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельна ділянка може передаватись у оренду разом із насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі. Тобто виникають відносини суборенди.

       Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

       Оренда  земельної ділянки може бути короткостроковою – не більше п’яти років, та довгостроковою – не більше 50 років.  

       Аналіз  договору оренди транспортного  засобу

       Предметом договору є – повітряні, морські, річкові судна, наземні самохідні  транспортні засоби тощо.

       Договором оренди транспортного засобу може бути встановлено, що він передається в оренду разом з екіпажем, який його обслуговує.

       Договір оренди транспортного засобу укладається  у письмовій формі, а за участю фізичної особи підлягає нотаріальному  посвідченню.

       Наймач  самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності і має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу.  Наймач зобов’язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані.  Наймач оплачує витрати, пов’язані із використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків або інших платежів.  
 
 

       Лізинг (оренда) як одна з прогресивних форм забезпечення товаровиробників засобами виробництва є порівняно новим видом зобов’язань для нашої господарської системи.

       За  договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізиногоодержувачі) у користування майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених умов на певний строк і за встановлену плату (ст. 806 ЦК.) 

       Оперативний лізинг – це господарська операція фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає передачу орендарю права користування основними фондами на строк, що не перевищує строку їх повної амортизації, з обов’язковим поверненням таких основних фондів їх власнику після закінчення строку дії лізингової угоди. Основні фонди, передані в оперативний лізинг, залишаються у складі основних фондів орендодавця. 

       Фінансовий  лізинг (лізинг повною окупністю) – це господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає придбання орендодавцем на замовлення орендаря основних фондів із подальшою їх передачею у користування орендарю на строк, що не перевищує строку повної амортизації таких основних фондів з обов’язковою передачею права власності на такі основні фонди орендареві.

  
 

 

Розділ ІІІ.

Відмінність договору оренди від  договору купівлі-продажу.

1. Відмінність договору оренди від купівлі-продажу звичайно утруднень не викликає, оскільки вона проводиться за критерієм, чи зберігається або не зберігається право власності в особи, яка відчужує майно. Оскільки наймач є лише тимчасовим користувачем майна за плату на певний строк. По закінченні строку договору або у випадку його дострокового розірвання, він зобов’язаний повернути взяте ним в оренду майно орендодавцю у належному стані. А у договорі купівлі-продажу, одна сторона (продавець) продає або зобов’язується передати майно у власність другій стороні (покупцеві), а покупець сплачує за майно певну грошову суму, набуваючи на нього право власності.

Наприклад, предметом договору оренди може бути земельна ділянка, торгове приміщення, транспортний засіб, житло, квартира, будинок, будівлі або інші капітальні споруди та інше майно. Предметом договору купівлі-продажу закон визначає: товар, нерухоме майно, рухоме майно, інтелектуальні та авторські права.

2. Відмінність договору купівлі-продажу від договору полягає ще в тому, що предметом договору купівлі-продажу, окрім вище зазначених позицій можуть бути валютні цінності, цінні папери, а в договорі оренди це не може бути предметом. 
3. Договір купівлі-продажу та договір оренди укладаються в письмовій формі, але договір оренди не підлягає державній реєстрації, в той час як договір купівлі продажу, наприклад, земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
4. Щодо порівняння договору оренди з наступним викупом з договором купівлі-продажу з розстрочкою платежу, то у названих інститутів є певна зовнішня подібність у володінні майном до повної оплати. Об'єднуючим початком обох договорів служить їх кінцева економічна мета, яка полягає в передачі права власності на умовах поетапного внесення викупної ціни. Незважаючи на наявність єдиної мети, зазначені види договорів відносяться до різних договірних інститутів в результаті наступних конструктивних ознак. По-перше, якщо ціль (придбання майна у власність) загальна, то засоби її досягнення різні. По-друге, не збігається й предмет договорів (обсяг прав орендаря не можна порівнювати з обсягом прав власника). По-третє, розрізняється й спрямованість зобов'язань.