Бюджет України: актуальні проблеми

Загальний порядок обчислення і сплати акцизного збору. 

Акцизний  збір може обчислюватися за декількома варіантами:

1. за ставками у процентах до обороту з продажу:

• Товарів, що вироблені на митній території України, - виходячі з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами на товари, які він виробляє, без податку на додану вартість та акцизного збору;
• Товарів, що імпортуються на митну територію України, - виходячм з їх вартості, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він імпортує, без податку на додану вартість та акцизного збору (але не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без податку на додану вартість та акцизного збору).

2. у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції);

3. одночасно за ставками у процентах до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції);
4. комбіновано, тобтоза ставками у процентах до обороту з ціни реалізації, але не менше установленої твердої суми з одиниці реалізованого товару (продукції).

    Датою виникнення податкових зобов’язань з продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відувається будь-яка з подій, що настала раніше:

• дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що продаються, а у разі продажу товарів (продукції) за готівкові кошти – дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору, за відсутності такої – дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизного збору;
• дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).

    Суми  акцизного збору з ввезених на територію України товарів зараховується  до державного бюджету, а з товарів, вироблених в Україні, - до місцевого бюджету за місцем їх виробництва і державного бюджету у співвідношеннях, установлених Верховною Радою України.

    Суми  акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно виходячи з обсягів реалізованих підакцизних товарів (продукції) за встановленими ставками. Суб’єкти підприємницької діяльності, які імпортують підакцизні товари (продукцію), в обов’язковому порядку при перетинанні кордону їх декларують і подають органам митного контролю декларацію у двох примірниках, один з яких цими органами надсилається до податкових інспекцій за місцезнаходженням субєктів підприємницької діяльності, для справляння акцизного збору. Суб’єкти підприємницької діяльності, які ввезли (імпортували) на митну територію України підакцизні товари (продукцію) без сплати акцизного збору, подають до органів податкової служби до 15 числа місяця, що настає за звітним, щомісячний звіт про обсяги продажу ввезених (імпортованих) підакцизних товарів (продукції) та розміри одержаних з покупців і перерахованих до бюджету сум акцизного збору, а також про обсяги переданих товарів, ввезених (імпортованих) в інтересах інших суб’єктів підприємницької діяльності, і утриману суму акцизного збору.

    Власник готової продукції, на яку встановлено  ставку акцизного збору у твердих сумах, виготовленої на давальницьких умовах, сплачує акцизний збір виробнику (переробнику) не пізніше дня відвантаження готової продукції його замовнику або за його дорученням іншій особі.

    Встановлення  максимальних роздрібних цін на підакцизні товари здійснюється виробниками або імпортерами цих товарів шляхом декларування таких цін. Декларація про втановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари подається відповідно до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України у формі, спільно визначеній цими органами за погодженням з комітетом Верховної Ради України,, який відповідає за проведення податкової політики. У декларації повинні міститися відомості про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на всі підакцизні товари, що виробляються ним в Україні, або на всі підакцизні товари, що імпортуються ним в Україну, а також про дату, з якої запроваджуються встановлені у декларації максимальні роздрібні ціни.

    Декларація  повинна бути подана виробником або  імпортером підакцизних товарів  відповідно до центрального органу державної  податкової служби України або центрального органу державної митної служби України  не пізніше, ніж за п’ять календарних днів до моменту запровадження встановлених у декларації максимальних роздрібних цін. Декларація подається у двох примірниках уповноваженою особою виробника або імпортера, при цьому один з примірників декларації у день її подання повертається виробнику або імпортеру з відміткою про дату прийняття та реєстраційним номером прийнятої декларації, засвідченими печаткою центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України.

    У суб’єкта підприємницької діяльності, що здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, у місці торгівлі такими товарами на видному місці повинні бути розміщенні засвідчені виробником або імпортером копії чинних декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, що були подані їх виробником або імпортером до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України.

    Акцизний  збір не справляється:

• з товарів, що були вивезені (експортовані) платником акцизного збору за межі митної території України. При цьому товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, коли їх вивезення (експортування) засвідчене незалежно оформленою митною вантажною декларацією;
• з підакцизних товарів, що імпортуються на митну територію України, якщо з таких товарів згідно із законодавством України не справляється податок на додану вартість у зв’язку із звільненням, передбаченим для транзитних товарів, товарів на митних складах, реекспортованих товарів, товарів, що спрямовуються до магазинів безмитної торгівлі, товарів, що призначаються для переробки під митним контролем. У разі коли в зазначених випадках митним законодавством України передбачається вимога надання банківської гарантії чи інша вимога, така вимога застосовується і для цілей акцизного збору. Акцизний збір справляється органами митної служби України з таких товарів, якщо пізніше щодо них виникає зобов’язання із сплати податку на додану вартість. При вивезені з митної території України підакцизної продукції, набутої інвестором у власність на умовах угоди про розподіл продукції, акцизний збір не справляється;
• з реалізації легкових автомобілів мпеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких проводиться органами соціального забезпечення, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога та для потреб підрозділів МНС), оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;
• при вивезенні з митної території України підакцизної продукції, набутої інвестором у власність на умовах угоди про розподіл продукції.

Ставки  акцизного збору. 

    Для більш детальнішого висвітлення  цього питання перелік підакцизних товарів і ставки податку наведу у таблиці 1. 

    Таблиця 1. Ставки акцизного збору на деякі види товарів.

Додатково зазначу, що при визначенні податкового  зобовязання із сплати акцизного  збору на тютюнові вироби за кожні 1000 штук реалізованого товару (продукції), що обчислюється одночасно за встановленими законодавством ставками акцизного збору у твердих сумах за 1000 штук реалізованого товару (продукції) на відповідні тютюнові вироби та у процентах  до обороту з реалізації товару (продукції), розмір такого зобов’язання не модже бути менше 22 % від максимальної роздрібної ціни на кожну власну назву тютюнових виробів за 1000 штук реалізованого товару (продукції) (без податку на додану вартість та акцизного збору). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 2. Особливості оподаткування  алкогольних напоїв і   

                 тютюнових виробів

      2.1. Принцип оподаткування алкогольних напоїв і тютюнових виробів 

    Платниками  акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби є:

• суб’єкти підприємницької діяльності – українські виробники алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також замовники, за дорученням яких виготовляється ця продукція на давальницьких умовах;
• суб’єкти підприємницької діяльності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, незалежно від дати їх реєстрації, та громадяни, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, які ввозять алкогольні напої та тютюнові вироби на митну територію України  як для власних, так і для виробничих потреб з метою продажу або реалізації на умовах комісії та реекспорту;
• фізичні особи, які ввозять на митну територію України алкогольні напої та тютюнові вироби в обсягах, що підлягають обкладенню ввізним (імпортним) митом;
• юридичні та фізичні особи, міжнародні організації, їх філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, які здійснюють реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів на митній території України, включаючи операції щодо ввезення (імпорту) в Україну алкогольних напоїв і тютюнових виробів, якщо їх реалізація на території України здійснюється зазначеними суб’єктами через постійні представництва, розташовані на території України.

Об’єктами оподаткування є :

• обороти з реалізації вироблених на території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів шляхом їх продажу, обміну на іншу продукцію (товари, роботи, послуги), безплатної передачі, із частковою їх оплатою, а також на умовах комісії, консигнації;
• обороти з реалізації (передачі) алкогольних напоїв та тютюнових виробів для власного споживання і промислової переробки;
• вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, виготовлених українськими виробниками на давальницьких умовах;
• митна вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, які ввозяться на територію України, включаючи виготовлені за межами митної території України  з давальницької сировини, реімпортовані, а також митна вартість продукції, яка повертається на митну територію України із зони митного контролю (магазинів безмитної торгівлі), перерахована у валюту України за валютним (обмінном) курсом Національного банку України, що діяв на дату митного оформлення товарів (продукції), з урахуванням фактично сплачених сум мита й митних зборів.

Не  підлягають оподаткуванню:

• митна вартість ввезених і конфіскованих на території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів, щодо яких не визначено власника, а також тих, що перейшли у власність держави за правом спадкоємства;
• митна вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що перевозяться через територію України транзитом;
• митна вартість імпортованої чи обороти з реалізації (передачі) української сировини, що ввозяться або використовуються для виробництва підакцизних товарів;
• вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, експортованих за межі митної території України за іноземну валюту, за умови надходження цієї валюти на валютний рахунок підприємства;
• митна вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що ввозяться (пересилаються) фізичними особами на територію України в межах норм, визначених законодавством України для безмитного ввезення цих видів товарів;
• митна вартість зразків алкогольних напоїв і тютюнових виробів, ввезених на територію України з метою показу чи демонстрації, якщо вони залишаються власністю іноземних юридичних осіб і їх використання на території України не має комерційного характеру. При цьому зразки алкогольних напоїв і тютюнових виробів, ввезені в  Україну і призначені для показу чи демонстрації під час проведення виставок, конкурсів, нарад, семінарів, ярмарків тощо, пропускаються через митний кордон за рішенням митного органу в достатній кількості з урахуванням мети переміщення;
• вартість та обсяги алкогольних напоїв і тютюнових виробів, які призначені для реалізації магазинами безмитної торгівлі, при відвавнтаженні їх безросередньо українськими виробниками цієї продукції. Підставою для звільнення від сплати акцизного збору продукції, яка призначена для реалізації магазинами безмитної торгівлі, є належно оформлена вантажна митна декларація, яка оформляється при відвантаженні цієї продукції від такого виробника.

Оподаткований оборот:

1. Оподаткований оборот з реалізації вироблених в Україні алкогольних напоїв і тютюнових виробів обчислюється, виходячи з їх вартості за цінами, установленими з урахуванням акцизного збору без ПДВ.
2. Оподаткований оборот при виробництві алкогольних напоїв і тютюнових виробів українськими підприємтсвами з використанням давальницької сировини обчислюється, виходячи з вартості готової продукції за цінами на аналогічну продукцію, що склалися на момент купівлі марок акцизного збору для маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, з урахуванням акцизного збору без ПДВ.
3. У випадку ввезення  алкогольних напоїв і тютюнових виробів оподаткований оборот визначається, виходячи з митної вартості цих виробів, перерахованої у валюту України за валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на дату митного оформлення товарів, з урахуванням фактично сплачених сум мита й митних зборів, але не нижче індикативних цін, встановлених Кабінетом Міністрів України.
4. Оподаткований оборот для алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що ввозяться фізичними особами в обсягах, що підлягають обкладенню ввізним (імпортним) митом, визначається на підставі вантажної митної декларації з пред’явленням товарних чеків на ці товари, а у разі їх відсутності – виходячи з розміру індикативних цін.

2. Порядок і термін сплати акцизного  збору та подання  розрахунків

    Українські  підприємства-виробники, що реалізують продукцію, сплачують акцизний збір до відповідного бюджету після здійснення обороту з реалізації:

• алкогольних напоїв – на третій робочий день, крім випадків, коли такі підприємства одержують спирт етиловий не денатурований, призначений для виробництва іншої піакцизної продукції;
• тютюнових виробів – до 16 числа наступного за звітним місяця.

    Власник готової продукції, виготовленої з  використанням давальницької сировини, сплачує акцизний збір не пізніше дня одержання готової продукції.

    Якщо  субєкт підприємницької діяльності (замовник) укладає договір (контракт) з переробним підприємством (виконавцем) для виготовлення алкогольних напоїв або тютюнових виробів з використанням давальницької сировини за його місцезнаходженням, він реєструється у державній податковій інспекції та купує необхідну кількість марок акцизного збору для маркування готової продукції. Виконавцю забороняється приймати сировину на давальницьких умовах для виготовлення підакцизних товарів без марок акцизного збору та посвідчення про реєстрацію в державній податковій інспекції.

    Українські  підприємства-виробники подають  відповідним державним податковим інспекціям протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, розрахунок суми акцизного збору за минулий місяць, виходячи з фактичних обсягів та цін реалізації. Несплачена довизначеного строку сума акцизного збору стягується з підприємства-виробника відповідно до чинного законодавства.

    При отриманні суб’єктами підприємницької діяльності спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу піакцизну продукцію, такі платники зобов’язані видати органу державної податкової служби України податковий вексель, авальований банком, або надати іншу банківську гарантію, які підтверджують зобов’язання платника податку у термін до 90 календарних днів, починаючи від дня видачі векселя або надання іншої банківської гарантії, сплатити суму акцизного збору, яка розрахована за ставками для цієї продукції. Суми, визначені у податковому векселі, або їх частини, що не були погашені, підлягають стягненню до бюджету у встановленому для стягнення порядку невнесених у строк податків та платежів відповідно до законодавства.

    До  отримання спирту етилового з  акцизного складу підприємствами первинного виноробства для виготовлення виноградних, плодових та інших виноматеріалів і  сусла, видається податковий вексель, авльований банком (податкова розписка), на суму акцизного збору, нарахованого на обсяг спирту етилового, що отримується, виходячи із відповідної ставки. Строк, на який видається авальований податковий вексель, не може перевищувати 180 календарних днів.

    Акцизний  збір сплачується підприємствами вторинного виноробництва при придбанні марок акцизного збору на суму, розраховану зі ставок акцизного збору на готову продукцію, вироблену із цих виноматеріалів чи сусла.

    Фізичні особи, які ввозять на митну територію  України алкогольні напої і тютюнові вироби в обсягах, що підпадають під визначення товарної партії і підлягають обкладенню ввізним (імпортним митом), сплачують акцизний збір під час митного оформлення товарів на підставі вантажної митної декларації з предя’вленням товарних чеків, а у випадку їх відсутності – виходячи з індикативних цін.  
 
 

3. Порядок маркування алкогольних  напоїв і тютюнових  виробів

    Як  відомо, всі алкогольні напої і тютюнові вироби підлягають обов’язковому маркуванню, виключення складають алкогольні напої та тютюнові вироби, які поставляються для реалізації магазинами безмитної торгівлі безпосередньо українськими виробниками цієї продукції за прямими договорами, укладеними між українськими виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів і власниками магазинів безмитної торгівлі. При цьому митне оформлення алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що спрямовуються до магазинів безмитної торгівлі, здійснюється у момент відвантаження такої продукції від виробника.

    Отже, необхідно розглянути, які марки  акцизного збору існують, скільки вони коштують і як їх наклеєвати на готові підакцизні товари.

    Марки акцизного збору для маркування алкогольних напоїв і тютюнових  виробів виготовляються з паперу вагою 70+(-) 3 г/кв. м і мають такі розміри:

• для алкогольних напоїв – довжина 160 мм +(-) 0,25 мм,

      ширина 20 мм +(-) 0,25 мм;

• для тютюнових виробів – довжина 44 мм +(-) 0,25 мм,

ширина 20 мм +(-) 0,25 мм.

    Марки встановленого зразка виготовляються на замовлення Державної податкової адміністрації державним спеціалізованим підприємством Мінфіну і державна податкова адміністрація щомісяця подає підприємству-виробнику зведену заявку-розрахунок на виготовлення необхідної кількості марок та оплачує витрати, пов’язані з їх виробництвом.

    Продаж  марок акцизного збору українським  виробникам алкогольних напоїв проводиться на підставі: довідки про сплату суми акцизного збору, яка розрахована за ставками на готову продукцію, та заявки-розрахунку кількості марок акцизного збору, що може отримати суб’єкт підприємницької діяльності відповідно до сплаченої суми акцизного збору.

    Слід  зауважити, що марки мають захисні  голографічні елементи і відрізняються  за кольором: на тююнові вироби імпортного виробництва – фіолетовий, вітчизняного – зелений; на алкогольні напої імпортного виробництва – фіолетовий, вітчизняного – зелений для лікеро-горілчаної продукції, червоний – для виноробної продукції.

    Марки мають наскрізну нумерацію, яка  складається з двох цифр: індексу  регіону, у якому виробляється продукція, що маркується, серії та окремого для  кожної марки номера. Така нумерація наноситься паралельно довшій стороні марки. Крім того, на кожну марку наносяться додаткові реквізити:

• для тютюнових виробів – напис «ТІ» («ТВ»), який складається з початкових літер слів «тютюн імортний» («тютюн вітчизняний»), двозначного та однознвчного чисел (рік квартал, у якому вироблено марки), розділеного скісними лініями;
• для алкогольних напоїв імортного виробництва – напис «АІ», який складається з початкових літер слів «алкоголь імортний», двозначного та однознвчного чисел (рік квартал, у якому вироблено марки), розділеного скісними лініями. На марку для алкогольних напоїв імортного виробництва з вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 % об’ємної одиниці наносяться також цифри «1,2 – 8,5%»;
• для алкогольних напоїв вітчизняного виробництва – напис «ЛГП» та «ВП», який складається з початкових літер слів «лікеро-горілчана продукція» та «виноробна продукція», двозначного та однознвчного чисел (рік квартал, у якому вироблено марки), розділеного скісними лініями. Залежно від місткості тари, у яку розливається алкогольна продукція вітчизняного виробництва, на марки наносяться додаткові написи парарельно коротшій стороні:
• лікеро-горілчана продукція: «0,05 л», «0,1 л», «0,2 л», «0,25 л», «0,37 л», «0,375 л», «0,4 л», «0,45 л», «0,5 л», «0,61 л», «0,7 л», «0,75 л», «1,0 і більше»,
• виноробна продукція: «0,05 л», «0,1 л», «0,2 л», «0,25 л», «0,375 л», «0,4 л», «0,45 л», «0,5 л», «0,61 л», «0,7 л», «0,75 л», «1,0 і більше».

    Продаж  марок українським виробникам алкогольних  напоїв і тютюнових виробів проводиться, виходячи з планових щомісячних обсягів їх виробництва (реалізації) відповідно до заявки-розрахунку на необхідну кількість марок.

    Для одержання марок вітчизняні виробники  подають такі документи:

1. заявку-розрахунок на придбання марок за формою, затврдженою Державною податковою адміністрацією, у двох примірниках, один з яких залишається у продавця марок, другий (з відміткою продавця) – у виробника;
2. розрахунок потужності підприємства-виробника з везначенням можливого обсягу виробництва та реалізації алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
3. платіжний документ з відміткою установи банку, що підтверджує внесення плати за марки;
4. оригінал і копію ліцензії, що підтверджує право підприємства-виробника на виробництво продукції.

    Суб’єкти підприємницької діяльності, включаючи громадян, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, які уклали зовнішньоекономічні договори (контракти) з іноземними виробниками на поставку в Україну алкогольних напоїв і тютюнових виробів, підлягають реєстрації у ДПІ як імпортери з одержанням відповідного посвідчення. Для одержання марок імпортери (замовники) подають продавцю марок:

1. заявку-розрахунок на придбання марок за формою, затврдженою Державною податковою адміністрацією, у трьох примірниках, один з яких залишається у продавця марок, другий (з відміткою продавця про сплату акцизного збору) – передається імпортером (замовником) митним органам під час оформлення вантажної митної декларації, третій (з відміткою продавця марок) – залишається в імпортера (замовника);
2. платіжні документи, що підтверджуються внесення плати за марки та сплати акцизного збору;
3. оригінал і копію зовнішньоекономічного договору (контракту), відповідно до якого в Україну ввозяться алкогольні напої та тютюнові вироби, для відмітки продавцем про видачу марок;
4. оригінал і копію вантажної митної декларації про ввезення попередньої партії товарів;
5. оригінал і копію ліцензії на право здійснення імпорту алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів.

    Марки наклеюються виробниками на кожну  пляшку, пачку (упаковку) аким чином, щоб вони розривалиля під час відкупорювання (розкривання) виробів. Для прикріплення марок повинен використовуватися клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає можливості зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у видку потреби в митті пляшок для повторного їх використання. Марки наклеюються на пляшку П- чи Г-подібним спообом через горловину. На пачки сигарет і цигарок серійного виробництва, сигар, сигарил, а також цигарок, упакованих у сувенірні коробки (незалежно від їх розмірів), марки наклеюються, так, щоб вони обов’язково розривалися під час відкривання. На тютюнові вироби в упаковці, що підлягає обгортанню у поліпропіленову плівку, їх клеять під плівку.

    Невикористані (у наслідок пошкодження) марки приймаються  для знищення. Сплачена сума акцизного збору відшкодовується покупцям або за їх бажанням зараховується в рахунок майбутніх платежів, крім суми акцизного збору, сплаченої в рахунок погашення податкового векселя. Вартість марок при цьому не відшкодовується. Пошкоджені марки повинні бути наклеєні на окремому аркуші паперу формату А3 (290*420 мм) так, щоб чітко було видно центральну частину марки. Окремі частини розірваних марок повинні бути з’єднанні, а загальна частина кожної поверненої імпортером (замовником, виробником) марки повинна становити не менш як 60 % початкового розміру. Оформлені належним чином пошкоджені марки повертаються їх продавцю – державній податковій інспекції. Продавець складає акт про знищення пошкоджених марок. Перший примірник акта разом із заявою платника про повернення сплаченої суми акцизного збору або про зарахування її в рахунок майбутніх платежів залишається у продавця.

    Непошкоджені  та невикористані марки приймаються  їх продавцем. При цьому сплачена сума акцизного збору за висновком  продавця відшкодовується покупцям або за їх бажанням зараховується в рахунок майбутніх платежів з розрахунку кількості фактично повернутих марок, крім суми акцизного збору, внесеної в рахунок погашення податкового векселя. Вартість марок при цьому не відшкодовується. 
 
 

 Розділ 3. Акцизне оподаткування тютюнових виробів у державах -

                  членах Європейського Союзу та в Україні 

   Мету  яку я ставлю перед собою в цьому питанні – це проаналізувати особливості акцизного оподаткування тютюнових виробів у державах ЄС та в Україні, а також запропонувати напрями подальшого наблеження системи акцизного оподаткування до норм і стандартів Європейського Союзу.

   Сучасна система акцизного оподпткування  тютюнових виробів у державах – членах ЄС сформувалася у період переходу до  утворення ЄС на засадах єдиного внутрішнього ринку. Для забезпечення вільного руху товарів у межах Співтовариства та належного функціонування внутрішнього ринку поступово було проведено гармонізацію непрямого оподаткування (ПДВ і акцизний податок). Акцент було зроблено на встановленні єдиних мінімальних ставок при неухильному дотриманні принципу податкової недискримінації як передумови розвитку внутрішнього ринку ЄС. Держави самостійно визначають національні ставки податків, аби вони були не нижче гармонізованих мінімальних ставок.

   Загальними  принципами акцизного оподаткування  в Євросоюзі є такі:

1. акцизний податок сплачується у дердаві призначення, якщо товари, випущені для споживання в одній державі ЄС, спрямовуються до інщої держави ЄС для комерційного використання;
2. акцизний податок сплачується у державі придбання товарів, якщо товари купуються приватними особами для особистого користування або перевозяться ними до іншої держави ЄС;
3. обіг підакцизних товарів у режимі призупинення оподаткування повинен відбуватися між акцизними складами.

    Кожний  платник акцизного податку підлягає обов’язковій реєстрації, за результатами якої йому надається індивідуальний реєстраційний номер.

    Система акцизного оподаткування тютюнових  виробів у державах Європейського  Союзу базується на гармонізації структури акцизу, застосуванні мінімальних ставок акцизного податку та загального мінімального акцизного збору. При оподаткуванні сигарет обов’язковим є одночасне застосування специфічних адвалорних ставок акцизного податку. Специфічні ставки встановлюються у фіксованих (твердих) сумах з одиниці виміру ваги або кількості тютюнових виробів. Адвалорні ставки встановлюються у відсотках до максимальної роздрібної ціни, включаючи всі податки. Максимальна роздрібна ціна визначається виробником або імпортером сигарет.

    Ставка  адвалорного податку та величина специфічної ставки мають бути однаковими для всіх видів сигарет. При цьому  держави ЄС можуть виключати митні  збори із бази оподаткування при  обчисленні адвалорного (пропорційного) акцизного податку.

    У таблиці 2 подані основні параметри сучасної системи акцизного оподаткування тютюнових виробів у державах – членах ЄС.

    Кожна країна ЄС повинна застосовувати  загальний мінімальний акцизний збір (специфічний плюс адвалорний збір) у розмірі 57,0 % від максимальної роздрібної ціни (включаючи всі податки), який не може бути меншим за 64 євро на кожні 1000 штук сигарет найбільш популярної цінової категорії. До 1 липня 2006 року величина мінімального акцизного збору становила 60 євро.

    На  сьогодні згідно з Директивою Ради 2002/10/ЄС від 12 лютого 2002 року держави ЄС, які стягують загальний мінімальний акцизний збір у розмірі не менше 101 євро (95 євро до 1 липня 2006 року) за 1000 шт. Сигарет цінової категорії, що користується найбільшим попитом, можуть не дотримуватися 57,0% мінімуму. Як свідчать дані таблиці 2, цим правом скористалися Данія і Швеція, у яких загальна величина мінімального акцизного збору 114,1 та 122,4 євро) перевищує встановлений мінімальний сукупний акцизний збір (101 євро).

    Станом на 1 січня 2007 року більшість держав ЄС (їх 19) застосували мінімальний акцизний збір із сигарет, що продаються за ціною, нижчою за роздрібну ціну найпопулярнішої цінової категорії сигарет. З-поміж цих країн є нові члени ЄС: Польща (37,9 євро за 1000 шт.), Словаччина (45,7), Угорщина (47,6), Чехія (58,0) і Мальта (100,8 євро за 1000 шт.). Мінімальний акцизний збір є складовою специфічного акцизу, бюджетні надходження якого не залежать від цінової стратегії компаній-виробників тютюнової галузі. Збільшення обсягів продажів більш дешевих сигарет зменшує доходи від адваларного акцизу, але не впливає на надходження від специфічного акцизу.

        Внаслідок проведеної у два етапи гармонізації структури акцизного збору держави ЄС дійшли згоди (податкового консенсусу), що частка специфічного акцизу не може бути нижчою за 5 % або вищою за 55 % сукупного податкового навантаження (ПДВ+адвалорний акциз+специфічний акциз) на сигарети найбільш популярної цінової категорії. Такі межі коливання специфічного акцизу враховують економічні інтереси країн з різними структурами оподаткування (переважне використання адвалорного акцизу або специфічного акцизу) та забезпечують стабільні податкові надходженння в умовах функціонування єдиного ринку без внутрішніх кордонів.

    За  чинним законодавством в Україні об’єктом оподаткування є:

1. тютюнові вироби, виготовлені в Україні;
2. підакцизні тютюнові товари, імпортовані на митну територію України.

   Підкреслюю, що у ринковій економіці акцизний збір використовується лише як податок  на споживання, а не як інструмент для захисту внутрішнього виробництва від міжнародної конкуренції. Ставки акцизного податку мають бути однаковими для аналогічних імпортованих та вітчизняних товарів.

   Обчислення  акцизного збору з тютюнових  виробів має певні особливості. Нарахування сум податку з них здійснюється одночасно за встановленими законодавством ставками збору у твердих сумах та у відсотках до обороту з реалізації товару (продукції) за максимальними роздрібними цінами. При визначенні розміру максимальної роздрібної ціни на сигарети одного найменування сума акцизного податку в її складі, обчислена водночас за специфічними ставками акцизного податку (у твердих сумах) та у відсотках до обороту з реалізації товару (продукції), не повинна бути меншою за встановлене мінімальне акцизне податкове зобовязання (табл. 3).

Таблиця 3. Динаміка зміни ставок акцизного збору на сигарети в Україні

   З даних таблиці видно, що починаючи  з 1 травня 2005 року, в Україні при  визначенні податкового зобов’язання зі сплати акцизного збору на сигарети за кожні 1000 штук реалізованого товару, що обчислюється одночасно за ставками акцизного збору у твердих сумах та у відсотках до обороту з реалізації товару (продукції), розмір такого зобов’язання не може бути менший за 22 % від максимальної роздрібної ціни на кожну власну назву тютюнових виробів за 1000 штук реалізованого товару (без ПДВ та акцизного збору). У подальшому розмірі мінімального акцизного податкового зобов’язання підвищено до 23 % (з 1 січня 2007 року), а згодом – до 24 % (з 1 липня 2007 року) від максимальної роздрібної ціни.

   При обчисленні податкового зобов’язання зі сплати акцизного збору на тютюнові вироби сума акцизного збору, обчислена одночасно за ставкою акцизного збору у твердих сумах та у відсотках до обороту з реалізації товару (продукції), порівнюється з 24 % максимальної роздрібної ціни за кожною власною назвою тютюнових виробів (без ПДВ та акцизного збору), помноженими на обсяги реалізованого товару (продукції), і до нарахування приймається та сума, яка має більше значення.

   В Україні сигарети гранично допустимі  для покупця. Сьогодні пачка дешевих сигарет коштує трошки більше двох гривень, а всередньому – близько 2,5 – 3 грн. У Болгарії пачка сигарет (20 шт.) найбільш популярної цінової категорії коштує 1,5 євро, у Польщі й Угорщині – 2, у Словенії та Чехії – 2,5 євро. Таким чином, різниця становить більш як 4-кратну величину. Зрозуміло, така дешевизна сигарет зумовлює зростання обсягів їх споживання, а проста заборона на рекламу нівелюється саме доступністю. Найнеприємніше, що такий стан речей сприяє збільшенню й омолодженню армії курців.

   15 березня 2006 року Верховна Рада  України ратифікувала Рамкову  Конвенцію Всесвітньої організації  охорони здоров’я із боротьби проти тютюну. За оцінками ВООЗ, від спричинених тютюном хвороб щороку у світі помирає майже 5 мільйонів осіб, з них 100 тисяч – в Україні. Зниження рівня споживання тютюну задля порятунку життя проголошено пріоритетним напрямом діяльності у галузі охорони здоров’я.

   Принципова  відмінність обчислення акцизного  збору в державах – членах ЄС і в Україні полягає ось  у чому. Удержавах ЄС адвалорний акциз обчислюється з максимальної роздрібної ціни, яка включає всі податки (Директива Ради 92/79/ЄЕС). В Україні об’єктом оподаткування є обороти з реалізації підакцизних товарів: адвалорна ставка встановлена у відсотках до обороту від реалізації тютюнових виробів. При визначенні оподатковуваного обороту із максимальної роздрібної ціни вираховується ПДВ і акцизний збір. Відтак, адвалорний акциз обчислюється, виходячи не з максимальної роздрібної ціни, а з оптової ціни виробника, яка значно менша за максимальну роздрібну ціну, вказану на кожній пачці сигарет. Для тбютюнових виробів, що імпортуються на митну територію Україхни, адвалорний акциз обчислюється, виходячи з їх вартості, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами нав товари, які він імпортує, без ПДВ та акцизного збору. 
 
 
 

  ВИСНОВКИ 

   Таким чином, протягом 2004-2007 років в Україні  внесено низку змін та доповнень  до чинного законодавства з питань акцизного оподаткування тютюнових  виробів. Зокрема, введено змішану  систему оподаткування тютюнових виробів (одночасне застосування специфічних і адвалорних ставок); запроваджено стягування мінімального акцизного збору із сигарет; розмір загального мінімального акцизного збору збільшено з 22 % до 24 % від максимальної роздрібної ціни на кожну власну назву тютюнових виробів за 1000 штук реалізованого товару (без ПДВ та акцизного збору); змінено порядок розрахунку акцизного збору, який тепер обчислюється, виходячи з фактичних обсягів реалізації та максимальних роздрібних цін; підвищено адвалорні ставки акцизу на всі види сигарет, тютюн для паління (з 5% до 10%), сигари та сигарили, жувальний і нюхальний тютюн (з 5% до 8%); підвищено специфічні акцизні ставки на сигарети з фільтром (з 11,5 грн до 13 грн за 1000 шт) і тютюн для паління (з 10 грн до 12 грн за 1 кг); знижено специфічні ставки акцизу на сигари та сигарили (з 200 грн до 30 грн за 1000 шт.), жувальний і нюхальний тютюн (з 10 грн до 5 грн за 1 кг); запроваджено фінансові санкції до суб’єктів підприємницької діяльності у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів (100 % вартості наявних у суб’єкта підприємницької діяльності тютюнових виробів, але не менше 1000 гривень).

   Подальше  вдосконалення нормативно-правової бази, що регулює акцизне оподаткування, повинно бути спрямоване на ефективніше  використання бази оподаткування, поступове  підвищення частки акцизу в ціні реалізованих тютюнових виробів шляхом підвищення ставок акцизного збору, а також встановлення і поступове збільшення мінімального податкового зобов’язання зі сплати акцизного збору в твердій сумі (специфічна складова акцизного податку) з одиниці реалізованої продукції. Для підвищення фіксальної ефективності акцизного збору необхідно при обчисленні оподаткованого обороту враховувати не оптові ціни виробника, а максимальні роздрібні ціни, що встановлюються виробником або імпортером тютюнових виробів, які включаюють ПДВ і акцизний збір.

   З метою поліпшення адміністрування

   Варто підкреслити, що впровадження європейських стандартів у податкову систему  України має здійснюватися послідовно та виважено. Норми та принципи законодавчих актів Євросоюзу повинні враховуватися  настільки, наскільки це доцільно для України з огляду на економічні, політічні та соціальні результати прийняття узгоджених з європейськими стандартами законодавчих актів. Намагання за всяку ціну прискорити цей процес може мати серйозні негативні наслідки. Саме тому ця діяльність має здійснюватися з урахуванням особливостей соціально-економічної та суспільно-політичної ситауції в Україні. Податкове законодавство, приведене у відповідність до європейських норм, має стати потужним важелем для забезпечення стабільних надходжень до державного бюджету нашої країни.

   народженя