Людський капітал як чинник економічного зростання

6) інноваційності - визнання інноваційної якості людського капіталу, розробка і застосування прогресивних персонал-технологій розвитку людських ресурсів.

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

Підсумовуючи різні  підходи до дослідження категорії  «людський капітал», можна сформулювати таке його визначення: людський капітал  – це капітал, втілений у людину у формі природних здібностей, рівня освіти, кваліфікації, професійних знань, досвіду, таланту, вмінь та навичок, здатності давати дохід та забезпечувати продуктивність і відтворення людини у тій чи іншій сфері суспільного виробництва є результатом інвестування і генерує впродовж певного часу потік доходу, чим сприяє зростанню заробітної плати його власника, морального задоволення від праці та національного доходу.

Специфіка людського  чинника в умовах нової економіки  характеризується зростанням інвестицій у людський капітал, що забезпечують збільшення віддачі від одиниці праці за рахунок підвищення рівня знань і навичок додаткової мотивованості працівників майбутніми більш високими доходами.

Загальний національний запас людського капіталу і швидкість  його нагромадження надзвичайно важливі для рівня і темпів економічного розвитку країни, що, перш за все, зумовлюється визначальною роллю людського капіталу у формуванні здатності економіки країни сприймати і використовувати технічні нововведення, а також значними соціально – економічними екстерналіями, що мультиплікативно впливають на стабільність суспільства і підвищення рівня життя населення. 

Дослідження свідчить, що активізація творчого потенціалу людини, розвиток висококваліфікованої робочої сили є найефективнішим способом досягнення економічного зростання. Людський капітал є “найціннішим ресурсом, набагато важливим, ніж природні ресурси або накопичене багатство…Саме людський капітал, а не заводи, обладнання і виробничі запаси є наріжним каменем конкурентоспроможності, економічного зростання й ефективності” [12 ст.7].

Аналіз стандартних  дій економіко-математичних моделей  економічного зростання з урахуванням  чинника людського капіталу, виявив подальший вплив зростання продуктивності на збільшення виробництва і, відповідно, ВВП, який є безпосередньою характеристикою кількісного економічного зростання. В той же час даний ефект посилюється процесами, що відбуваються на всіх рівнях економіки - мікроекономічному, корпоративному і макроекономічному, обумовлюючи в довгостроковому періоді досягнення каскадного мультиплікативного ефекту інвестування і зростання.

Економіка і  рівень інвестицій в людський капітал  є взаємообумовленими елементами соціальної системи, кожний з яких впливає на розвиток іншого. Якщо розглядати це співвідношення з погляду початкового імпульсу, то пріоритет, безумовно, належить людському капіталу, бо саме він в умовах переходу до постіндустріального суспільства виступає найважливішим чинником відтворювання національного багатства і його необхідним елементом. Таким чином, важливою проблемою формування економіки із стійкими темпами розвитку залишається ефективність інвестицій в людський капітал, які нині є значущою детермінантою економічного зростання, рівня і якості життя населення.

Аналіз структури людського капіталу дозволяє виділити два відповідні напрями дослідження впливу людського капіталу на економічний розвиток: роль людського капіталу в розвитку фірми - на мікрорівні, і безпосередній вплив людського капіталу на темпи економічного зростання і його якісні характеристики - на макрорівні. Аналіз моделі впливу інвестицій в людський капітал на економічне зростання на основі комплексного дослідження індивідуального, корпоративного і макроекономічного рівнів інвестування в людський капітал дозволяє обґрунтувати мультиплікативний характер впливу інвестицій в людський капітал на економічний розвиток внаслідок як екстенсивного, так і інтенсивного збільшення людського капіталу.

 

Додаток А

 

 

Рис. 1.3

Формування основних активів людського  капіталу за рахунок інвестицій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література:

1. Верхоглядова Н. І. Трансформація прогресу формування людського капіталу в умовах сучасних структурно – інноваційних перетворень в Україні/Н. І. Верхоглядова// Держава та регіони. – 2006. - №5. - С. 97
2. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини. Підручник/ Грішнова О.А. — К. : Знання, видавництво, 2004. — 535 с.
3. Грейсон Дж. К. мл., О’Делл К. Американский менеджмент на пороге ХХІ века: Пер. с англ. – М.:Экономика, 1991. – 319с
4. Эренберг Р.Дж., Смит Р. С. Современная экономика труда. Теория и государственная политика. – М.: Изд-во МГУ, 1996. – 800с
5. Маркс К., Энгельс Ф. Cочинения. – 2-е изд. – Т.23. – 907с.
6. Касимовский Е.В. Трудовые ресурсы, их формирование и использование в СССР // Экон. Науки. – 1973. - №7. – С.12-18
7. Богиня Д.П., Грішнова О.А. Основи економіки праці: Навч. посібник. – К.: Знання-Прес, 2000. – 313с.
8. Качество трудового потенциала (Социально-Экономический аспект) / Отв. ред. М. И. Долишний. – К.: Наукова думка, 1986. – 229с.
9. Bowen H.R. Investment in Human Capital and Economic Growth// Perspectives on Economic Growth. – N.Y., 1968.
10. Добрынин А.И., /Дятлов С.А., Цыренова Е.Д. \Человеческий капитал в транзитивной экономике: формирование, оценка, эффективность использования. – СПб.: Наука, 1999. – 309с.
11. Борщ Л. В. Економічна сутність людського потенціалу/Л. В. Борщ// Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. – №7. – с. 138 – 139
12. Грішнова О. А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки.: монографія / Грішнова О. А. – Києв : Знання, 2001. – 254 с.
13. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. – М: Республика, 1992. – Т.2. – 400с.
14. Кенрик Дж. Совокупный  капитал США и его формирование. – М., 1978. – 275с.
15. Лаптев А.П. Здоровье – фундамент деловых успехов // Управление персоналом. – 1997. - №10. – С. 88-90.
16. Державний комітет статистики України – офіційний веб-портал. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
17. Шамазов А., Беленкова О. Технические університеті в информационно-индустриальном обществе // Высшее образование в России. – 1998. - №1. – С. 24-25.
18. Нестеров А., Национальное багатство и человеческий капитал // Вопросы економики. - 2009. - № 2. - С. 109.
19. Длугопольский О. Розвиток людського капіталу як невідємний атрибут функціонування економіки в 21 столітті // Світ фінансів. – 2007. - №1. – С. 168 – 173.
20. Антонюк В. Головні напрямки зміцнення соціально-економічних основ формування людського капіталу в Україні // Економіка і прогнозування. – 2007. - №3. – С. 39 – 43
21. Зелінська Г.О. Людина – вирішальний фактор в теорії людського капіталу // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми управління інноваційною діяльністю. (Збірник наукових праць). Випуск 4 (ХХХV) / НАН України. Інститут регіональних досліджень. - Львів, 2002. – С. 73-77.

 

 

22. Орлова В.К., Данылюк Н.А., Шуляр Г.А. Анализ факторов производительности труда в нефтяной промышленности  // Нефт. и газовая пром-сть. – 1987. – №3. – С. 3-5.
23. Human development report 2011. http ://hdr. undp.org
24. УНІАН,Здоров’я: http://health.unian.net/ukr/detail/227805
25. Державна служба статистики України: http://stat6.stat.lviv.ua.
26. Міністерство юстиції України; http://www.minjust.gov.ua/0/29379
27. Радіо свобода: http://www.radiosvoboda.org/
28. Ділова Україна: http://project.ukrinform.ua/news/31259/

¹ Людський капітал регіону