Маркетингове дослідження на підприємстві ДП "Деражнянський ПКЗ"

 

Графік 9 - Розподіл опитуваних за віком

В 9-му графіку  спостерігається невеличка невідповідність  у пропорційності опитуваних за віком, проте з десятого графіка ми отримали їхню повну пропорційність за статтю, що все ж  дає більш менш точні  результати в дослідженнях.

 
 

Графік  10 - Розподіл опитуваних за статтю

 
 

Графік 11 - Розподіл опитуваних за кількістю членів родини

 

Графік 12 - Розподіл даних опитування за  середньомісячним доходом родини

     Таблиця 4.1 - Розподіл даних опитування за ціною фруктового соку та середньомісячним доходом родини

 

Графік  13 - Розподіл даних опитуваних за ціною соку та середньомісячним доходом родини 

     Таблиця 4.2 - Розподіл даних  за кількістю спожитих в середньому пакетів (1 літр) соку на тиждень  та віком респондентів 

 

Графік 14 – Розподіл даних  за кількістю спожитих в середньому пакетів (1 літр) соку на тиждень  та віком респондентів 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3.Рекомендації  щодо покращення  діяльності ДП "Деражнянський  ПКЗ ОСС"

Для підвищення споживчої привабливості продукції  ДП "Деражнянський ПКЗ ОСС" необхідно провести наступні заходи.

1. необхідно розробити систему маркетингового менеджменту, тобто систему інтеграції маркетингу в керуванні підприємством, що складалася б із системи практичного керування маркетингом, наборі маркетингових інструментах (методах, методиках, моделей) і на маркетинговій інформаційній системі (МІС).
2. Також в ході проведення досліджень було виявлено цільову групу споживачів – це чоловіки та жінки віком від 16 до 35 років. Отже, для підвищення споживчої привабливості продукції необхідно також провести активну рекламну компанію,спрямовану на завоювання саме аудиторії від 16 до 35 років.
3. Для того щоб не втрачати своїх позицій на ринку компанії необхідно буде постійно випускати нові види соків. Це призведе до постійного підігріву інтересу цільової аудиторії до продукції компанії ДП "Деражнянський ПКЗ ОСС".
4. Компанія повинна буде більш активно брати участь у різноманітних виставках, пов’язаних із харчовою промисловістю, частіше проводити промо-акції, безкоштовні дегустації товарів і т.д.

 
 
 
 
 
 

Висновки

     Відношення  цінності інформації до витрат на її одержання  є критерієм оцінки діяльності відділу  маркетингових досліджень та його вкладу в результати роботи фірми.

     Однак, у процесі прийняття рішень, у  тому числі і маркетинговому, інформація є основним вхідним параметром.

     Як  тільки проблеми дослідження визначені, відкривається можливість формування конкретних гіпотез. При цьому цінність дослідження тим вище, ніж більш  чесно продумана структура і  гіпотези, коректно визначені перемінні  і застосований творчий підхід до процесу дослідження.

     Кількісні та якісні методи проведення маркетингових  досліджень є фланговими, між ними існує незаповнений простір. Для  ефективності проведення дослідження  та отримання більш достовірної  та всеохоплюючої інформації необхідно  використовувати проміжні міжфлангові  методи: кількісно-якісні та якісно-кількісні, що інтегрують аспекти обох і розрізняються  за ступенем превалювання кількісного  чи якісного аспектів. Поєднання кабінетного  та польового типу досліджень у межах  одного дослідницького проекту надає  більше інформації порівняно з окремим  проведенням.

     Одним з елементів підвищення ефективності маркетингового дослідження та збільшення достовірності отриманих результатів  в умовах глобалізації бізнесу може стати його поєднання з промоакцією (стимулюючими заходами). Результатом  стає об’єктивна привабливість дослідження  для замовника, дослідника та респондента. Така практика не суперечить вимогами кодексу ESOMAR щодо маркетингових досліджень та маркетингових заходів і збереження анонімності особистої інформації про респондента.

     В економіці України в умовах глобалізації бізнесу галузь маркетингових досліджень вже перейшла на другий етап свого  формування. У своєму розвитку вона минула етап стихійності і вступила до фази плановості, головною метою  якої є дослідницькі заходи та прогнозованість  маркетингової діяльності. Наступним  етапом структурних змін має стати  поглинання й об’єднання суб’єктів  українського ринку маркетингових  досліджень та перерозподіл клієнтів між ними.

     Аналізуючи  тему курсової роботи можна зробити  такі висновки, що перед кожним підприємством, що приступає до випуску продукції, насамперед постає ряд завдань —  що виробляти, яким чином і для  кого. Розв’язують ці завдання по-різному, залежно від стану ринкового  середовища (ринку). Таким чином, не враховуються сильні і слабкі сторони  підприємства в процесі її функціонування на ринку і, особливо, коли досліджується  випуск на нього нового товару або  нової послуги. Адже при аналізі  переваг і недоліків нових  товарів перед запуском їх у виробництво  і випуском на ринок обов'язково проводиться опрацювання моделей  нових товарів з урахуванням  як запитів потенційних споживачів, так і можливостей підприємства. Неврахування потенціалу фірми нерідко  призводить до переоцінки її можливостей. Ще одна істотна обставина пов'язана  з необхідністю глибокого вивчення «чинника підприємства» при проведенні маркетингових досліджень.

     Незважаючи  на середній рівень ціни і якість продукції, що задовольняє місцевих споживачів, підприємство немає повноцінного іміджу, яке є характерним більш сильнішим  конкурентам. Це, насамперед пов’язано  з незручним місцем розташування, тобто віддаленістю від розвинутих регіонів області. Низька поінформованість споживачів і клієнтів, щодо продукції, також має місце в розвитку підприємства.

 

     Список  літератури 

     

1. Лисенко В.П. Підготовка та представлення результатів маркетингового дослідження: аналіз світового досвіду // Актуальні проблеми міжнародних  відносин: Зб. наук. праць. — Вип. 34. —  Ч. 2. — К.: Київський університет. — 2002. — С. 192–198.
2. Лисенко В.П. Перспективи та напрямки розвитку світової галузі маркетингових досліджень // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць. — Вип. 44. — Ч. 2. — К.: Київський університет. — 2003. — С. 75–79.
3. Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика. - М: Форум, 1996.- 100с.
4. В.А. Полторак. Маркетингові дослідження. Практичний аспект. – К.: МАУП, 2003. – 132 с
5. 1. Афанасьев М. П. Маркетинг: стратегия и практика фирмы. — М.: Финстатинформ, 1995.
6. Барам Г. В. Група быстрого реагирования: маркетинговая стратегия фирмы в антикризисном управлении //Персонал. — 7998. — №5. — С.41-47.
7. Гаркавенко С.С. Маркетинг. Підручник. – К.: Лібра, 2004. – 712 с.
8. Жуковська Т. І. Формування потреб споживачів//Наукові записи . – Випуск 15. – 2006. – С. 43-46.
9. Ковальов В. П. Маркетингові дослідження. – К.:Вища школа, 2002. – 244с.
10. Соколенко О., Шевченко О., Піддубний В., Васильківський К. Нові технології одержання соків // Переробна промисловість. - 2008. - №6 - С. 8-10.
11. Коваль А. Виготовляти соки? Немає проблем! // Продукти і інгредієнти. - 2008.- №4 - С. 90-93.
12. Горячова О. Яблучні соки // Сад, виноград і вино України. - 2005.- №8-10.- С. 26-29.
13. http://www.e-mkg.info/?post=welcom.
14. http://sunbow.ru/sun-cat/cat.php?sect=522.
15. http://udau.edu.ua/library.php?pid=1151

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ДОДАТОК