Сутність, класифікація та взаємодія економічних інтересів

                Ціна продукту А                                              Ціна продукту Б

Проілюструвати  його дію можна за допомогою такого абстракт-ного прикладу. Споживач з  обмеженим доходом (5 г. о.) приходить  в магазин, щоб купити молоко та хліб. Звичайно, кожна додаткова пляшка молока та буханка хліба мають для нього меншу граничну корисність, ніж попередні, виходячи з його доходу.

Тому споживач придбає першу пляшку молока, що має для нього найбільшу граничну корисність, а також другу пляшку молока і бу-ханку хліба, що мають  однакову граничну корисність. При цьому він витратив весь свій доход і оптимізував добробут згідно з доходом.

Отже, через  виведення закону спадної граничної  корисності намагаються пояснити, чому споживачі купують одні і не купують  інші товари, чому різні товари вони купують у різній кількості, При цьому дійсно важливим є те, що на підставі зв'язку між суб'єк-тивною оцінкою певного споживчого блага та ступенем задоволен-ня потреби в ньому можна передбачити момент насичення ринку певним споживчим благом і прогнозувати переключення попиту на інші споживчі блага. 
У чому ж полягає дійсне практичне значення вивчення потреб?

1. Глибоке дослідження  потреб, визначення ієрархії їх  широко використовується в менеджменті,  при розробці теорій мотивації.  Згідно з цими теоріями, менеджер  має вивчати потреби різних категорій робітників і застосовувати такі стимули до праці, які відповідають найбільш нагальним потребам кожної категорії: робітник А буде добре працювати, якщо йому підвищити заробітну платню (бо на першому плані в нього фізіологічні потреби); Б - якщо йому запропонувати вищу посаду (у нього на першому плані пот-реба у визнанні, повазі); В - якщо йому запропонувати відпові-дальнішу творчу роботу, де він міг би розвинути свої здібності. 
2. Вивчення потреб набуває великого значення в сучасній маркетинговій діяльності, адже концепція маркетингу передбачає визначення потреб як передумови виробничого процесу. Згідно з нею виробляти слід лише такі товари, які необхідні споживачам, тоді не треба докладати великих зусиль для реалізації їх.

3. Потреби є вихідним пунктом розробки національної еконо-мічної, соціальної і науково-технічної політики розвинутих країн. Так, суспільні потреби є основою для прийняття рішень у найважливішій для розвитку виробництва структурно-інвестиційній сфері. 3/4 комерційних нововведень у США були впроваджені вже в 70-х роках за результатами вивчення потреб ринку і тільки 1/4 - породжені стихійним інноваційним процесом. Великі фірми врахо-вують перспективні потреби та орієнтуються на технічні й продук-тові зміни, що доступні та вигідні споживачу. В арсеналі фірм США є приблизно 20 базових методів моделювання технічних процесів з орієнтацією на споживача. В країнах з розвинутою ринковою еко-номікою існує система соціальних технологій і визначення суспіль-ної оцінки нових потреб. Починаючи з 60-х років промислове виробництво в США орієнтується на широку індивідуалізацію потреб. Отже, в умовах сучасного ринкового господарства потреба є і вихідним пунктом, і кінцевою метою виробництва.

Структура економіки  України на сучасному етапі значною мірою орієнтована на низькі потреби. Суттєво впливає на потреби глибока економічна криза, що продовжується в Україні. Низький рівень споживання більшості населення в цих умовах не забезпечує відтворення потреб, що вже були сформовані раніше. Наприклад, вже сформувалась потреба в творчій самостійній праці, а існуючий рівень споживання низький. Тим самим деформується, не відтворюється на належному рівні й потреба в праці такого змісту. 

Висновки

Суспільство –  надзвичайно складний і суперечливий предмет пізнання. Воно постійно змінюється, набуваючи все нових і нових форм. На зорі історії виникло первісне суспільство мисливців і збирачів. Пізніше його змінило рабовласницьке, згодом – феодальне, капіталістичне, соціалістичне суспільство. У процесі життєдіяльності люди вступають у певні стосунки між собою. Таким чином, суспільство – це реальний процес життєдіяльності людей, що має історичний характер, існує об'єктивно, тобто незалежно від свідомості та волі людей, хоч вони як носії свідомості й волі є головними дійовими особами суспільно-історичного процесу.

Потреби характеризують лише можливість споживання. Однак  для того щоб ця можливість перетворилася  на дійсність, потрібно мати певні життєві  засоби. Величезна роль економічних  потреб полягає в тому, що вони спонукають людей до дії. Отже, виробництво продукує різнобічні блага, які є необхідною умовою існування розвитку людського суспільства на будь-якому історичному його щабелі.

У свою чергу, блага, створені у сфері матеріальної життєдіяльності, формують різноманітні потреби, які становлять предмет інтересу і стають стимулами до праці.

Отже, економічні потреби народжуються насамперед у  виробництві, в процесі праці  та пов'язані з ним.

Продуктивні сили, безперервно розвиваючись, не лише створюють умови для задоволення потреб, які склалися, а й стають ґрунтом для виникнення нових потреб. Цей процес розвитку суспільного виробництва свідчить про те, що в ньому діє об'єктивний закон зростання потреб.

Рушійною силою  розвитку сучасного суспільства  є забезпечення умов для безперервного розвитку потреб.

Свої економічні потреби людина реалізує у виробництві, вступаючи у певні економічні відносини. Тому пізнати економічні інтереси, їхній об'єкт можна лише через розкриття суб'єктів економічних  відносин.

Суб'єкти економічних відносин – це сторони (фізичні та юридичні особи), які вступають у відносини виробництва, розподілу, обміну та споживання. Кожну із сторін, яких завжди є дві (продавець і покупець або виробник і споживач) слід розглядати як окремого суб'єкта, якому притаманний свій інтерес. Вступаючи у економічні відносини з іншим суб'єктом, він намагається реалізувати цей інтерес (як і той, хто вступає з ним у відносини).

Отже, в роботі ми визначили, що економічний інтерес  – це вигода, якої досягають у  процесі реалізації економічних відносин. Вона забезпечує самостійність, саморозвиток суб'єкта, тобто створення умов, достатніх для його відтворення на рівні прогресивних соціально-економічних досягнень.

Відповідно  до конкретного історичного характеру  економічних потреб економічні інтереси як форма їхньої реалізації також мають історичний характер. Історична форма і соціальна зумовленість економічних інтересів у кожному суспільстві визначаються відносинами виробництва, розподілу, обміну і споживання, які, в свою чергу, залежать від рівня розвитку продуктивних сил. Водночас у певній історичній системі виробничих відносин люди займають різне становище, що зумовлює характер їхньої діяльності, їхні потреби та інтереси.

Список літератури

1. Башнянин Г.І. Політична економія. – Київ: Ніка-Центр Ельга, 2000. – 528 с.
2. Борисов Е.В. Экономическая теория. – Москва: Юрайт, 1998. – 478
3. Бункина М. К., Семенов А. М. Экономика и психология. На перекрестке наук. – М.: Дело и Сервис, 1999. – 263 с.
4. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії. – Київ: Вища школа, 1995. – 471 с.
5. Дейнека О. С. Экономическая психология: Учебное пособие. – СПб.: Издательство С.-Петербургского университета, 2000. – 160 с.
6. Економічні засади розвитку та існування суспільства. – К., 1988.
7. Макконел К. Р., Брю С.А. Экономика: принципы, проблемы, политика, М., Республики, 1992.
8. Мельников С. И. Активизация экономических интересов через обновление собственности: Автореф. канд. дис. Л., 1990.
9. Мікроекономіка і макроекономіка / за заг. Редакцією Світлани Будаговської. К.: “Основи”. - 1998.
10. Основи економічної теорії: Підручник / За ред. проф. С.В. Мочерного. – Тернопіль: АТ “Тарнекс”, 1993.
11. Основи економічної теорії: політекономічний аспект / за редакцією Г.Н. Климка, В.П. Несторенка. К.: “Вища школа” – “Знання”. – 1997.
12. Пол А. Семюельсон, Вільям Д. Нордгауз. Макроекономіка. К.:“Основи”. - 1995.
13. Политическая экономия: Учебник / Медведев В.А., Абалкин Л.И., Ожереньев О.И. и др. – М.: Политиздат. - 1988.
14. Спасенников В. В. Экономическая психология как научная дисциплина, специализация студентов и область практической деятельности. В кн.: Региональная экономика, наука и инновации. – Калуга, «Эйдос», 1997. – С. 370 -374.
15. Філософія. Підручник / Під ред. проф.Надольного. – К., 1998.
16. Филиппов А. В., Ковалев С. В. Психология и экономика // Психологический журнал. -1989. - №.1. - С. 26.