Україна в системi мiжнародної торгiвлi

Нагадаємо, 27 квітня цього  року, агентство Fitch Ratings погіршило прогноззбільшення валового внутрішнього продукту України у 2012 році до 1,6% з 4%

З розвитком суспільства та підняття національних економік для життя  людей зростає значення торгівлі між різними країнами. Населення  все більше і більше споживає товарів, вироблених в інших державах, і  все менше і менше товарів  своєї країни. Розширення міжнародної  торгівлі є закономірним наслідком  міжнародного поділу праці і галузевої  спеціалізації держав, що є наслідком  різних причин, зокрема науково-технічного прогресу. Міжнародна торгівля дозволяє зменшити витрати на виробництво  необхідних товарів або при наявних  виробничих ресурсах споживати більше продуктів праці. Торгівля окремими товарами може бути вигідною країнам  незалежно від ступеню їх економічного розвитку. Ефективність міжнародної  торгівлі визначається наявністю абсолютних або відносних переваг. Кожна  держава намагається мати експорт  більший за імпорт, що призводить до збільшення іноземної валюти і сприяє розвитку національної економіки. Торговельний баланс держави залежить від цін  на світовому ринку. Світові ціни на продукцію обробляючих галузей  високі, а на сировину − низькі порівняно  з витратами на їх виробництво. Тому при збільшенні експорту конкурентоспроможних готових товарів (якісних, нових, дешевих) торговельний баланс поліпшується. Якщо національні товари менш конкурентоспроможні, їх невигідно імпортувати, бо це призводить до закриття своїх підприємств. Для  зменшення імпорту вживаються методи протекціонізму: підвищуються мита, встановлюються кількісні обмеження імпорту  та інше. Держави, в яких виробляється більш конкурентоспроможний товар, наполягають на скасуванні обмежень імпорту цих товарів іншими країнами. З метою зменшення протекціонізму в зовнішній торгівлі створено Всесвітня  торговельна організація (ВТО), яка  сприяє впровадженню політики вільної  торгівлі. На сучасному етапі визначились  тенденції у розвитку світової торгівлі. Обсяг зовнішньої торгівлі зростає  значно швидше національного виробництва. Зменшується доля сировини і збільшується частина продукції обробляючих  галузей у торговельному балансі. Зростає торгівля наукоємними товарами. Посилюється спеціалізація держав з виробництва деталей та вузлів і обмін ними на світовому ринку. Стихійний світовий ринок шляхом економічної інтеграції держав, регулювання  торговельних відносин міжнародними установами поступово перетворюються в організовані. На нинішньому етапі соціально-економічного розвитку України для забезпечення економічного зростання зовнішньоторговельна політика держави має бути націленою  на: активізацію зовнішньої торгівлі в цілому; реалізацію наявних і  потенційних конкурентних порівняльних переваг (насамперед інноваційних) України  на зовнішньому ринку. Зовнішньоекономічні  позиції малої країни, до числа  яких науковці відносять і Україну, в наш час визначаються тим, наскільки  далеко просунулась її економіка  по шляху спеціалізації. Нереально  орієнтувати на досягнення світових вимог одночасно всі галузі народного  господарства. Потрібно вибрати ті з них, які вже певною мірою  забезпечені ресурсами і можуть дати за умови їхньої орієнтації на зовнішні ринки найбільший ефект; всіляке  заохочення зростання високотехнологічного імпорту (машин, устаткування, технологій, ідей) з метою скорочення технологічного розриву з промислово розвинутими  країнами; поліпшення завдяки дії  зовнішніх чинників структури суспільного  відтворення в Україні. Необхідними  умовами реалізації такої стратегії  є: державне фінансування закупівлі  за кордоном для якісного вдосконалення  виробництва запатентованої технології та ноу-хау; вільне від митного обкладання ввезення сучасної техніки та обладнання; вивільнення від оподаткування  прибутку у розмірі частини суми витрат на науково-дослідні розробки; зменшення ставок оподаткування  у випадках виробництва та експорту продукції з високим ступенем доданої вартості; преференційні  умови інвестиційної діяльності (в тому числі і для нерезидентів) у високотехнологічні виробництва. Проте потрібно враховувати, що побічним результатом запропонованих дій  може стати певне обмеження ринкових законів та активізація бюджетних  механізмів «стягування» в єдине  ціле різних частин економіки. Основною загрозою розбудови в Україні  елементів економіки такого типу є неефективне господарювання, спричинене зрощуванням політики та бізнесу.

Список  використаної літератури

1. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – 5-те вид., стер.- К.: Знання-Прес, 2006. – 615 с. – (Вища освіта XXI століття). ISBN 966-311-026-0
2. Білецька Л.В., Білецький О.В., Савич В.І. Економічна теорія: Політекономія. Мікроекономіка. Макроекономіка: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 652 с.ISBN 966-364-149-5
3. Носова С.С. Экономическая теория – М.: КноРус, 2009, - 798 с. ISBN 5-94798-181-5
4. Осика С.Г. Світова організація торгівлі. – К.: 2005. – 514 с.
5. Юрій С. І. Міжнародні фінанси у ХХІ столітті / С. І. Юрій // Вісник економічної науки України. – 2007. – № 1. – С. 184.
6. Мельник Л. Нові аспекти міжнародної торгівлі в умовах переходу до інформаційного суспільства / Л. Мельник, І. Дегтярьова // Вісн. Київ. нац. торг.-екон. ун-ту. – 2006. – № 2. – С. 43.
7. Валовий внутрішній продукт: звіт державного комітету статистики України / 2009 
8. Сайт Економічної правди [електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: www.epravda.com.ua
9. Статистичні дані Державного комітету статистики України // [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: www.ukrstat.gov.ua
10. Мельник Т.М., Іксарова Н.О. Міжнародна торгівля послугами: тенденції, чинники, національні пріоритети / Т.М. Мельник, Н.О. Іксарова // Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. – Вип. 6. – С. 197-202  
11. Офіційний веб-сайт Верховної ради України // [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: www.rada.gov.ua    
12. Заблоцька Р. Лібералізація торгівлі фінансовими послугами в рамках ГАТС / Р. Заблоцька // Світ фінансів. – 2010. – Вип. 3. – С. 177-183.