Аналіз агропромислового комплексу національної економіки

Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Апреля 2012 в 17:29, реферат

Описание работы

Сьогодні сільськогосподарське виробництво і в цілому агропромисловий комплекс України перебувають у центрі суспільної уваги, оскільки і без того небагатий наш стіл останнім часом особливо збіднів, стрімко зросли ціни на продовольство — такі явища викликають у населення України велику стурбованість і загострюють соціальну напруженість.

Содержание

ВСТУП…………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ І СТАНОВЛЕННЯ АПК
1.1. Загальна характеристика АПК України в сучасних умовах…………..4
1.2. Природні умови та фактори розвитку і розміщення галузей АПК……….8
1.3. Державна підтримка сільського господарства…………………………..12
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ТА АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ГАЛУЗЕЙ АПК.15
РОЗДІЛ 3. Перспективи розвитку АПК
3.1. Основні проблеми та перспективи розвитку АПК……………………….23
3.2. Основні проблеми інвестування агропромислового сектору України….25
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..28
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….30

Работа содержит 1 файл

реферат АПК.docx

— 57.28 Кб (Скачать)

    Відповідальні завдання постають перед Міністерством  промисловості щодо забезпечення сільськогосподарського виробництва мінеральними добривами. Якщо сільське господарство не буде забезпечуватися  добривами та іншими хімічними засобами, то з економічної точки зору підприємства хімічної промисловості стають непотрібними Україні. Наприклад, в зоні Полісся  без добрив вигідніше взагалі  не сіяти. Але ж допустити цього  ніяк не можна. Не можна і закрити  хімічні заводи, бо люди, які на них  працюють, залишаться без роботи. У  підсумку суспільству належить виявляти увагу до всіх галузей сільського господарства, до питань технічного переозброєння  АПК.

    Якщо  Верховна Рада, Президент і Уряд України вживуть необхідних заходів  по пріоритетному розвитку АПК України  то вже в найближчі роки буде створено всі необхідні передумови для  активізації кардинальних змін у  продуктивних силах інших галузей  матеріального виробництва, бо у  всі часи село було і залишається  однією з головних сил, яка забезпечує економічний суверенітет нашої  держави. Багаті чорноземи, працелюбний народ і бідність – це нинішня Україна [3,122].

    Державна  цільова програма сталого розвитку сільських теорій на період до 2020 року, яка передбачає здійснення таких  етапів:

Програму  передбачено виконати протягом 2011-2020 років.

     Під час першого етапу (2011-2013 рр.) передбачається адаптація політики розвитку сільських  територій і аграрної політики України  до стандартів ЕС шляхом розроблення  та прийняття нових і внесення змін до чинних нормативно-правових актів, а також реалізації пілотних проектів з відпрацювання механізмів запровадження  інтегрального (територіального) підходу  щодо сталого розвитку сільських  територій.

      Під час другого етапу (2013-2020 рр.) передбачається проведення аналізу  виконання першого етапу, коригування  та подальшу реалізацію заходів   Програми в напрямах, що відповідають  стандартам Європейської спільноти  та в масштабах, що забезпечать  досягнення цілей Програми [8]. 
 

3.2.  Основні проблеми інвестування  агропромислового сектору України 

    Сучасний  етап розвитку української економіки  та її аграрного сектора характеризується як етап пошуку ефективної моделі управління інвестиційним процесом, реформування інвестиційної діяльності у напрямку, що сформувався на шляху до ринкової економіки. За допомогою інвестицій сільське господарство може добре розвивати і зміцнювати економіку країни.

    Сприяння  збільшенню інвестицій в українську економіку - це передусім забезпечення сталого економічного зростання. Досвід економічно розвинених країн переконливо  свідчить, що в сучасних умовах позитивні  економічні параметри вирішальним  чином залежать від масштабів  та якісного рівня інвестиційної  діяльності і структурно-технологічних  змін. Можна твердити, що саме рівень розвитку і динамізм інвестиційних  процесів формують у сучасних умовах стратегічну основу сталого  економічного зростання. Її політика має змінити чинну політику росту переважно відновлюваного характеру.

    Аграрний  сектор є одним з найвагоміших секторів народного господарства України. Різкий спад інвестиційної діяльності в сільському господарстві останніми  роками привів до послаблення матеріально-виробничої бази суб'єктів господарювання, зменшення  його прибутковості і рентабельності, низького рівня концентрації і спеціалізації  виробництва, слабкого розвитку інфраструктури аграрного ринку. Пошук шляхів виходу з тієї кризової ситуації, що склалася в аграрному секторі Україні  неможливий без залучення додаткових інвестицій. Тому треба звернути увагу  на те, як впливає інвестиційна діяльність на функціонування агропромислового комплексу  в нашій країні.

    Інвестиції  у сільське господарство в 2004 р. становили 2,7% від загального обсягу валових  інвестицій у промисловість і  сільське господарство, 2005 р. -   2,1%, 2006 р. - 7,5%, 2007 р. - 7,1%, 2008 р. - 6%. Наведені показники є свідченням того, що інвестування сільського господарства залишається досить ризиковою справою, а аграрний сектор інвестиційно-непривабливим [1,89].

    З кожним роком дедалі більше українських  компаній виводять свою продукцію на ринок ЄС та більше іноземних інвестицій надходить в українські переробні  підприємства або у вирощування  зернових і олійних. При цьому  основними інвесторами в сільське господарство є Кіпр, Великобританія та США, в харчову промисловість  – Нідерланди, Швеція й Кіпр(за даними першого півріччя 2008 року).

    Зростання обсягів інвестицій у сільське господарство України розпочалось у 1992 році й  у звя’зку зі вступом нашої держави до СОТ має зростати й надалі. Так станом на 01.07.2008 року, починаючи з 1992 року в агропромисловий комплекс України було залучено 2586,1 млн.дол. США прямих іноземних інвестицій. З них 5% вкладено у підприємства харчової та переробної промисловості, і 2% у сільськогосподарські підприємства [2,73].

    Тенденції кризи аграрного інвестиційного процесу зумовили, головним чином, фактори, що формуються за межами агропромислового комплексу:

    - зменшення обсягів державних  централізованих капітальних вкладень;

    - скорочення власних інвестицій  товаровиробників;

    - знецінення інвестиційних ресурсів;

    - різке погіршення умов отримання  кредитів;

    - скорочення зовнішніх інвестицій  у сільське господарство.

Основними негативними чинниками які впливають  на інвестиційну діяльність України  і з якою стикаються вітчизняні та іноземні інвестори є:

    - недосконала податкова і фінансово-кредитна  система;

    - наявність майже всіх видів  ризику;

    - недотримання зобов'язань з боку  держави;

    - за політизованість економіки;

    - розвиток інфляційних процесів;

    - недостатньо розвинена банківська  система;

    - дефіцит власних джерел інвестиційних  ресурсів підприємств тощо[5,3].

      У бік України постійно лунають  заклики з Європи активніше  розвивати аграрний сектор. Директор  Інвестиційного центру продовольчої  і Сільськогосподарської організації  ООН Чарльз Ріменшнайдер заявив  про необхідність інвестувати  в сільське господарство України.  За словами Ріменшнайдера, інвестиції  в АПК України можуть закріпити  тенденцію високих урожаїв і  змінити на краще ситуацію  з продовольством на світових  ринках. Тобто, АПК України залишається  й надалі привабливим для вітчизняних  та іноземних інвесторів.

    Нині  є у світі 2 регіони, які мають  потенціал росту :Латинська Америка  з Бразилією та Аргентиною і країни Чорноморського регіону – Росія, Казахстан та Україна. І саме у  нашої країни найкращі стартові умови, адже вона знаходиться найближче  до ринків Близького Сходу та Північної  Африки.

    Отже, привабливість аграрного сектору  стає дедалі помітнішою. Перед Україною відкриваються широкі перспективи  у зв’язку зі світовою продовольчою кризою, зростанням попиту на біопаливо, відсутністю можливості розширювати  посівні площі й нарощувати продуктивність сільського господарства основних аграрних країн. А вступ України до СОТ  відкриває для нашої країни нові можливості, й у сфері АПК – особливо[2,77]. 
 
 
 
 
 
 

    ВИСНОВКИ 

       В ході написання даного реферату  було досліджено поставлені завдання.

       Отже, по-перше було досліджено теоретичні аспекти становлення та розвитку АПК. Агропромисловий комплекс (АПК)- один з найбільших і найважливіших секторів економіки України. Агропромисловий комплекс (АПК) — це сукупність ланок народного господарства, діяльність яких тісно пов'язана з виробництвом, зберіганням, транспортуванням, переробкою та збутом продукції.

     АПК складається з 3-ох основних сфер:

     - сільське господарство (рослинництво і тваринництво, що створюють сировину базу для АПК);

     - галузі, що створюють матеріально-технічні  засоби для галузей АПК (сільськогосподарське  машинобудування, виробництво засобів  захисту рослин, мінеральних добрив, комбікормів, виробництво тари);

     - галузі, що забезпечують переробку  сільськогосподарської продукції  (харчова, легка).

     Крім  цього до АПК входять транспорт, матеріально-технічне постачання, інженерні споруди, заготівля, зберігання сільськогосподарської продукції, інформаційне забезпечення, спеціалізована торгівля.

      По-друге, проаналізувала сучасний  стан головних галузей АПК. І визначила, що у структурі сільського господарства домінують такі галузі: рослинництво і тваринництво. Обсяг виробництва валової продукції у  січні-вересні 2010 року галузі рослинництва зменшився на 4 %, галузі тваринництва – збільшився на 3 %.

    По-третє, визначили основні перспективи та проблеми інвестування агропромислового комплексу України. 

     Багатство держави визначається вмінням народу повною мірою використовувати природний потенціал. В Україні головним ресурсним потенціалом є земля.

       Необхідно зорієнтувати вітчизняну промисловість на виготовлення для галузей АПК необхідних машин, обладнання, добрив та засобів захисту рослин і тварин. Привабливість аграрного сектору стає дедалі помітнішою. Перед Україною відкриваються широкі перспективи у зв’язку зі світовою продовольчою кризою, зростанням попиту на біопаливо, відсутністю можливості розширювати посівні площі й нарощувати продуктивність сільського господарства основних аграрних країн. А вступ України до СОТ відкриває для нашої країни нові можливості, й у сфері АПК – особливо.

  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

  1. Економіка АПК. - 2009. - №1. - 89-96.
  2. Економіка АПК.- 2009р.-№4.- с.73-77
  3. Економіка АПК. - 2009. - №7. - с.120-127.
  4. Економіка АПК .- 2010р. -№4.- с. 74-81
  5. Супіханов Б.К. Аграрний ринок України / Б.К. Супіханов // Вісник ХНАУ, серія „Економіка АПК і природокористування". - 2009. - №13. - с.3-10
  6. www.allbest.ru
  7. www.ukrstat.gov.ua - Державний комітет статистики
  8. www.minagro.kiev.ua  - Міністерство аграрної політики України

Информация о работе Аналіз агропромислового комплексу національної економіки