Аналіз міжнародного ринку картонної продукції. Підготовка зовнішньоторговельного контракту з експорту картону

3. Виробники  гофрованого картону і тари  для власних потреб. Дані підприємства  посідають приблизно 2% сегменту  ринку. До даного сегменту відносяться Донецька і Дніпропетровська кондитерська фабрики, Харківська бісквітна фабрика, Дніпропетровський комбінат харчових концентратів.

4. Виробники  упаковки, які переробляють гофрований  листовий картон, що купують у  вищеназваних виробників.

Стан розвитку целюлозно-паперової промисловості характеризується загальноприйнятим у різних країнах показником споживання картонно-паперової продукції на душу населення. В Україні на одного жителя сьогодні припадає 28,2 кг паперу та картону на рік, що майже вдвічі нижче від рівня середньосвітового споживання, який дорівнює 65 кг на рік (рисунок 1.2).

 

Рисунок 1.2 –  Споживання картону та паперу в рік  на душу населення в Україні [16]

Вступ України  до СОТ зумовив відкриття вітчизняного ринку картонно-паперової продукції, що призвело до збільшення імпорту багатьох товарів, насамперед паперу для гофрування, тарного картону, ящиків з гофрокартону, зошитів, шпалер, паперу туалетного, що в умовах зношених основних фондів ставить вітчизняного товаровиробника в несприятливі умови. З метою утримання зайнятих позицій на внутрішньому і зовнішньому ринках, підприємства галузі активно здійснюють заходи з модернізації та реконструкції виробництв. Проте, внаслідок впливу світової фінансово-економічної кризи та нестабільності національної валюти, чимало інвестиційних проектів тимчасово було призупинено.

Внаслідок світової економічної кризи обсяг експорту картонно-паперової продукції за 2011 р. зменшився на 5,5 % порівняно  з 2010 р. і становив 368,4 тис. т. Відповідно рівень споживання картонно-паперової продукції знизився і становив 1294,6 тис. т у 2011 р. проти 1591,8 тис. т у 2010 р. (темп росту 81,3 %), причому імпорт становив 838,6 тис. т, або 79,7 % (рисунок 1.3) [11].

 

Рисунок 1.3 – Динаміка змін експорту та імпорту картонно-паперової продукції

 

Найбільшими експортерами картонно-паперової продукції до України є Росія та Фінляндія, які разом поставляють майже 50 % паперу, картону та виробів з  них. Ця частка є стабільною вже впродовж 2000-2011 рр., тоді як найбільше продукції вітчизняних виробників поставляється до Росії – 61,5 %.

Враховуючи  завдання реалізації целюлозно-паперової  галузі – досягнення до 2020 р. рівня  споживання картонно-паперової продукції  в кількості 60 кг на душу населення, ринок такої продукції прогнозується в об’ємі 2,8 млн. т. При цьому власне виробництво має досягти рівня 1,6 млн. т за рахунок створення нових та модернізації наявних виробничих потужностей з випуску паперу і картону [12]. Відтак можна розраховувати на значне насичення внутрішнього ринку вітчизняною картонно-паперовою продукцією та на суттєве підвищення експортного потенціалу галузі.

Зростання вітчизняного ринку картонно-паперової продукції  продовжувалося і в 2012 р. За даними Держкомстату України в 2012 р. загальний об'єм випуску вітчизняного паперу і картону досяг 824,8 тис. т, що на 3,4 % (+ 26,3 тис. т) більше, ніж в 2011 р. Темп зростання реалізації продукції целюлозно-паперової промисловості в діючих цінах становив 17,2 %. Загалом реалізовано продукції галузі на суму більше 5,4 млрд. грн. Практично у всіх підприємств-виробників картонно-паперової продукції спостерігалося збільшення об'ємів виробництва. За підсумками роботи 2012 р. – 58,2% становив випуск тарного картону, 14,6 % – паперу-основи для санітарно-гігієнічних паперів, 14,1% – картону для виготовлення коробок [22].

Місткість українського ринку гофрокартону, починаючи з 2000 р., постійно росте. Основними споживачами даної продукції є харчова промисловість. Її частка становить 75%, а 25% припадає на фармацевтичну, парфюмерно-косметичну промисловість, виробників побутової хімії та техніки. Розподіл загального об'єму споживання гофропродукції по галузях представлено на рисунку 1.4.

 

Рисунок 1.4 –  Розподіл загального об'єму споживання продукції з гофрокартону по галузях

 

Слід зазначити, що останніми роками на вітчизняному ринку значно зріс попит на гофротару  і це дозволяє підприємствам, які  виробляють дану продукцію, мати гарантовані  об'єми замовлень на виготовлення відповідної продукції. Це відноситься до групи середніх підприємств, які узяли курс на збільшення рівня якості виробленої продукції і розширення асортименту. До цієї категорії відносяться такі підприємства, як ТОВ «Луганський ГТК» і ТОВ «Картол».

Завдяки впровадженню на підприємствах нового обладнання (виробничих ліній) з виробництва гофротарної продукції, яка дозволяє підприємствам розширювати асортимент, покращувати якість продукції та знижувати собівартість виробництва, можна зробити висновок про значне розширення мережі клієнтів в найближчому майбутньому (оскільки на даному етапі завантаженість потужностей компаній в середньому становить 35-39%).

За підсумками 2011 року виробництво тарного картону  по відношенню до 2010 року становило 5,1%, що дорівнює дельті в 18,4 тис. тон. Трьома великими вітчизняними виробниками коробочного картону є Київський КБК, Жидачівський ЦБК та підприємство – «Львівкартонпласт». Показники виробництва коробочного картону за 2010-2011 рр. наведено на рисунку 1.5.

В свою чергу, середньомісячну  переробку гофрокартону крупними підприємствами в Україні в 2011 році наведено у додатку А.

Рисунок 1.5 –  Виробництво коробочного картону  у 2010-2011 рр., т

 

Аналізуючи  вищенаведені статистичні дані, можна  зробити висновок, що Україна має  певні проблеми в целюлозно-паперовій галузі – залежність від імпортерів сировини та товарної продукції. Це, у свою чергу, зумовлює залежність країни від цінової політики, якості та асортименту імпортних товарів. Враховуючи тенденцію підвищення цін на сировину, папір і картон на світовому ринку, можна передбачити цінове зростання на сировину, папір і картон й на ринку України. Наприклад, у 2011 р. порівняно з 2010 р. ціни в Європі на крафт-папір зросли на 8,2 % і становили 397 євро за т, на тест-лайнер зросли на 7,8 % і становили 375 євро за тонну [12], на газетний папір (45 г/м2) ціна зросла на 4,9 % і становила 548 євро за тонну [32].

 

 

РОЗДІЛ 2

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ  МОЖЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ  УГОДИ З ЕКСПОРТУ КАРТОНУ

 

 

2.1 Нормативно-правові  умови здійснення угоди

 

 

Сучасний етап світового розвитку характеризується поглибленням інтеграційних процесів та посиленням економічної взаємодії  і взаємозв’язку між країнами. Економічний успіх будь-якої країни світу базується на зовнішній  торгівлі. Відповідно, одним з найважливіших факторів вступу будь-якої країни до світового господарства є створення механізму сталого розвитку експорту як елемента міжнародної торгівлі, інакше кажучи росту експортного потенціалу, що в сучасних умовах залежить від можливостей підприємств виробляти і реалізовувати товари, які відповідають за якістю, ціною та рівнем сервісу усім вимогам світового ринку. Оцінка експортного потенціалу країни дає можливість визначити ступінь забезпеченості національної економіки ресурсами і здатність системи до розвитку та інтеграції в світову спільноту на базі наявних ресурсів. [34].

Відтак, товарна структура експортного картонно-паперової продукції України за 2011 рік наведена на рисунку 2.1.

В свою чергу, за обсягами експорту на душу населення, Україна значно поступається не лише розвинутим країнам, але й більшості країн Центральної та Східної Європи. Проте в країні зберігаються передумови для створення конкурентоспроможної економіки і зміцнення позицій на міжнародних ринках. Це, насамперед, багаті природні ресурси, вигідне географічне розташування, кваліфікована і порівняно дешева робоча сила, потенціал ВПК, високі технології, наука і система освіти.

 

Рисунок 2.1 –  Структура експорту картонно-паперової  продукції у 2011 р.

 

На сьогоднішній день, основою для регулювання діяльності підприємств целюлозно-паперової промисловості на зовнішніх ринках є Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» [25], який дає визначення основним термінам, застосовуваним у практиці зовнішньоекономічної діяльності; закріплює основні принципи і правила здійснення зовнішньоекономічної діяльності; визначає коло суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, їх права та обов'язки; дає перелік можливих видів зовнішньоекономічної діяльності; законодавчо закріплює регулювання зовнішньоекономічної діяльності; регулює економічні відносини України з іншими державами та міжнародними міжурядовими організаціями; захищає права та інтереси держави і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; зумовлює відповідальність України як держави і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності при порушенні ними Законів України чи обов'язків, пов'язаних з виконанням контракту, а також визначає застосовувані до них санкції.

Необхідною  умовою перетинання митного кордону  України при експорті картонної продукції є виконання митних формальностей, порядок здійснення яких регулюється Митним Кодексом України [17].

В той же час, при укладенні договорів при здійсненні експортних операцій контрагенти зобов'язані використовувати затверджені МЗС «Положення про форму зовнішньоекономічного контракту» [28], яке закріплює основні умови укладання договорів купівлі-продажу. В свою чергу, деякі аспекти цих договорів закріплені у спеціальних правових актах.

Що ж стосується здійснення платежів у іноземній  валюті, то вони регулюється Декретами Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» [31], а також Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» [30]. Перерахованими вище документами встановлений режим здійснення валютних операцій на території України, визначені принципи валютного регулювання, повноваження державних органів, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин.

При виборі базисних умов постачання підприємства з виробництва  картонної продукції користуються правилами «Інкотермс – 2010» (у останній редакції), згідно з якими визначено  базисні умови постачання, що відрізняються  за обов'язками, які несуть контрагенти.

В свою чергу, оподаткування  прибутку від експортних операцій здійснюється на підставі Податкового Кодексу  України [26], згідно з яким при вивезенні товару з митної території України ставка податку на додану вартість дорівнює нулю. Крім того, Кодексом визначено, що об'єктом оподаткування є валовий прибуток підприємства; визначення прибутку від реалізації продукції проводиться шляхом вирахування з одержаної виручки (без податку на додану вартість, акцизного збору) затрат на виробництво та реалізацію, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг).

Не менш важливим є відмітити, що з ціллю запобігання  демпінгу використовується Указ Президента України «Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів» (втратив чинність, крім статей 6,7, 8, 9) [29].

В свою чергу, серед факторів, які найбільш впливають на стан даної галузі, слід зазначити коливання валютних курсів, збільшення витрат на енергоносії, транспортні витрати та вартість сировини, а також вплив ринків, що розвиваються.

Вплив валютних курсів. Діяльність підприємств целюлозно-паперової промисловості загалом, та виробництва картону зокрема, залежать від коливань курсів валют, оскільки вони часто несуть виробничі витрати в одній валюті (закупівля сировини для виробництва у європейських контрагентів), а виручку від продажу одержують в іншій. Курс долара США останнім часом був під впливом коливань, а курс європейської валюти – євро за останні півроку зріс на 11 %. Зміна курсів іноземних валют істотно впливає на фінансові результати компаній даної галузі.

Ціни  на енергоносії. Протягом останніх двох років ціни на енергоносії на світових ринках істотно зросли. Підприємства з виробництва картонної продукції є крупними споживачами енергоресурсів і підвищення цін на них серйозно впливає на фінансові результати. Компанії прагнуть зменшити залежність від зовнішніх джерел і вживають заходів до зниження енергоспоживання.

Транспортні витрати. Підприємства досліджуваної галузі в значній мірі залежать від підприємств автотранспортних, залізничних і морських перевезень, силами яких здійснюється доставка готової продукції з місця виробництва до кінцевого споживача. Конкурентна боротьба за обмежені транспортні ресурси сприяла підвищенню вартості перевезень. Додатковим фактором, що вплинув на збільшення транспортних витрат, стала залежність вартості перевезень від ціни на нафту.

Вплив ринків, що розвиваються. Оскільки упродовж декількох років традиційні для інвестування регіони не можуть забезпечити оптимальний рівень прибутковості, спостерігається відтік інвестицій на ринки, що розвиваються, які мають змогу забезпечити вищу прибутковість. Ця обставина впливає на ухвалення виробниками рішень про перерозподіл інвестованих коштів [22].

 

 

2.2 Вимоги нормативної  документації до якості картонної продукції

 

 

Картон – грубий матеріал паперової основи. Оскільки немає  чіткої межі між папером і картоном, картон загалом є більшої товщини (зазвичай понад 0,25 мм) ніж папір. Відповідно до стандартів ISO, картон – це папір з мінімальною щільністю понад 224 г/м², але бувають винятки. Картон може бути одно або багатошаровим. Картон, що використовується для папок та жорстких коробок, називається картон коробковий. Також виробляється картон для тонкого шару гофрокартону. Його легко різати і згинати, він легкий і часто використовується у пакуванні. Інша категорія включає картон для друкування, який використовують для обгорток журналів та поштових листівок.

Залежно від  виробничого процесу і джерела  сировини, виробляються різні види картону. Так, до основних міжнародних абревіатур належать:

• FBB/GC/UC (картон коробковий целюлозний) – картон, вироблений з первинних волокон з середнім рівнем механічної целюлози (CTMP), що дає матеріалу легкий жовтий відтінок;
• SBB/SBS (суцільний відбілений картон) – целюлозний картон, на 100% зроблений із відбіленої целюлози, яка наскрізь вибілена;
• SUB/SUS (невідбілений картон) – виконаний із невід біленої хімічної целюлози та макулатури;
• WLC (тонкий шар гофрокартону) – картон, зроблений з целюлози та макулатури.