Вексель - цінний пaпip, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання певного строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержальнику).

Випускаються  такі види векселів: простий, переказний.

   Документ, у якому відсутній будь-який з вказаних реквізитів, відповідно для простого i переказного векселів, не має сили простого або переказного векселя, за винятком таких випадків:

а) вексель, строк платежу за яким не вказаний, розглядається як такий, що підлягає оплаті по пред'явленні;

б) при відсутності особливого зазначення місце, позначене поряд з найменуванням платника (місце складання документа - для простого векселя), вважається місцем платежу i одночасно місцем проживания платника (векселедавця - для простого векселя);

в) вексель, у якому не вказано місце його складання, визначається підписаним у місці, позначеному поряд з найменуванням векселедавця.

   Порядок випуску та oбiгy векселів визначається КМУ.

 На  фондовому ринку вексель продовжує  займати значне, але якщо у 2002 році його питома вага в загальному обсязі виконаних угод займала до 50%, то протягом останніх років вона стала менше 30%.   

   За даними звітності торговців цінними паперами, протягом 2008 року на ринку цінних паперів України було виконано 558 348 угоди купівлі-продажу загальним обсягом 108607,9 млн. грн. У порівнянні з попереднім роком кількість угод зменшилась на 29 тис. грн. з одночасним збільшенням загального обсягу у 1,5 рази, що свідчить про збільшення середньої ціни угоди з цінними паперами, яке спостерігається протягом 2 останніх років.

  Також  прогнозується збільшення питомої  ваги організованого ринку. Верховна  Рада прийняла у першому читанні  законопроект “Про внесення змін  у деякі закони України”, який  передбачає, що угоди з купівлі-продажу  цінних паперів будуть укладатися  виключно на організаційно оформленому  ринку.

3.3. РЕГУЛЮВАННЯ ФОНДОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ

   При розгляді розподілу функцій  регулювання фондового ринку  між державними органами ми  бачимо, що основний обсяг робіт  у цій справі покладено на  Державну комісію з цінних  паперів та фондового ринку  (ДКЦПФР). Законодавче закріплення  за Комісією широких повноважень  з регулювання, нагляду та контролю  на фондовому ринку стало значним  кроком у період його становлення.  У держави з’явилися нові можливості та реальні умови справляти вплив на процес випуску та обігу цінних паперів з прийняттям закону України “ Про державне регулювання ринку цінних паперів” (1996).

   ДКЦПФР  підпорядковано Президентові України;  вона також є підзвітною Верховній  Раді України. Комісія створюється  у складі у складі Голови  Комісії та шести її членів. Всі вони призначаються та  звільнюються Президентом України.  Голова й члени Комісії мають  право без окремих доручень  репрезентувати її в суді. Термін  повноважень Голови і членів  Комісії – сім років. Та  сама особа не може бути  членом Комісії понад 2 терміни  поспіль. Звільнення Голови і  членів комісії  протягом терміну  їхніх повноважень можливе тільки  з власного бажання, а також   у разі заподіяння ними шкоди  державі і у зв’язку з неможливістю  виконання обов’язків за станом  здоров’я.

   Комісія є певною адміністративною  системою, до якої входять центральний  апарат і територіальні органи, що координують діяльність з  місцевими державними адміністраціями  та органами місцевого  самоврядування.

При Державній  комісії з цінних паперів та фондового  ринку створюється Консультаційно-експертна  рада, яка розробляє рекомендації щодо політики на ринку цінних паперів  та бере участь у підготовці та обговоренні  проектів актів законодавства, які  розробляються та розглядаються  Комісією. Склад Консультаційно-експертної ради та положення про неї затверджує ДКЦПФР.  Основними завданнями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку є: 1) формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування ринку цінних паперів та їх похідних в Україні, сприяння адаптації національного ринку цінних паперів до міжнародних стандартів; 2) координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів та їх похідних; 3) здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, додержання законодавства у цій сфері; 4) захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень; 5) сприяння розвитку ринку цінних паперів; 6) узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску та обігу цінних паперів в Україні, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення.

 Для виконання такого широкого комплексу  завдань і функцій Комісію  наділено відповідними повноваженнями. Вона має право:

1. розробляти нормативні акти, моделі інфраструктури фондового ринку і робити висновки про віднесення цінних паперів до певного виду;
2. встановлювати нормативи власних коштів, які обмежують ризик в операціях з цінними паперами, встановлювати плату за видачу ліцензій, реєстрацію документів і надання інформації, а також здійснювати сертифікацію програмного забезпечення фондового ринку;
3. встановлювати обмеження щодо суміщення видів професіональної діяльності на фондовому ринку, у тому числі обмеження стосовно залучення торговельно-інформаційних систем до інших видів діяльності;
4. призначати тимчасово (строком до двох місяців) керівників фондових бірж та інших установ фондового ринку, а також обмежувати або припиняти допущення цінних паперів на фондові біржі;
5. здійснювати моніторинг руху інвестицій в Україну та за її межі, які відбуваються через фондовий ринок.

          Для того, щоб спроб порушення законодавства спостерігалося менше, необхідно створювати більш жорстку систему регулювання шляхом прийняття відповідних законодавчих та нормативних документів та спостерігати за їх дотриманням.

Висновки

   Фінансовий ринок є життєво  важливим фундаментом для зростання,  розвитку і стабільності національної  ринкової економіки. Становлення і розвиток фінансового ринку має стати ключовим елементом сильного економічного середовища, який підтримуватиме корпоративні ініціативи, забезпечуватиме фінансування реального сектора економіки через залучення інвестицій, здійснення платежів та перерозподілу капіталів. Як каталізатор економічного зростання - фінансовий ринок буде істотно впливати на забезпечення суверенітету держави та реалізацію її національних інтересів в умовах глобалізаційних процесів.

   Основним сегментов фінансового  ринку є фондовий ринок, який  сприяє обігу та раціональному  розміщенню фінансових ресурсів, дає можливість самостійно оцінювати  ефективність управління підприємством,  створює умови для добросовісної  конкуренції та обмежує монополізм.

Головна мета фондового ринку України  в майбутньому – це створення  цілісного, високоліквідного, ефективного  і справедливого ринку цінних паперів, який буде регульований державою і інтегрований в світові фондові  ринки.

 На  сьогодні існують певні проблеми  формування та розвитку українського  фондового ринку, серед яких  найбільш вагомі такі:

• відсутність ефективно діючої інфраструктури, яка забезпечує акумулювання капіталу для інвестицій та не сприяє раціональному розміщенню фінансових ресурсів;
• відсутність досвіду використання систем угод і обліку прав власності;
• відсутність єдиної платіжної і фондової системи, що призводить до зниження надходжень закордонних портфельних інвестицій;
• стагнація ринку цінних паперів внаслідок невисокої рентабельності капіталовкладень у цінні папери українських корпорацій та високі податки;
• відсутність в Україні практики формування депозитарного обліку;
• наявність великої кількості законодавчих та нормативних документів, які регулюють питання цінних паперів і прав власності, і відсутність порядку їх застосування.

Для підвищення ефективності функціонування фондового ринку в Україні  необхідно провести наступні заходи:

• провести широкомаштабні реформи для створення прозорого, справедливого і надійного ринку;
• створити механізми надійного захисту прав інвесторів та споживачів;
• розширити спектор можливостей інвесторів і споживачів фондового ринку;
• підвищити якість роботи фінансових установ та стимулювати конкуренцію між ними;
• створити законодавчу базу для формування справедливого та прозорого середовища укладення та виконання договорів на фондовому ринку;
• провести адаптацію національного фондового ринку до міжнародних стандартів фондових ринків розвинутих країн;
• створити умови для адекватного функціонування та взаємодії інформаційної, облікової системи та системи виконання угод шляхом приведення загальних принципів до стандартизації та уніфікації;
• знайомити фахівців із світовим досвідом організації фондового ринку шляхом міжнародного обміну та стажирування.

   Вирішення проблем фондового  ринку за допомогою вище наведених  рекомендацій допоможе зробити  функціонування ринку більш ефективним  та забезпечити гарантії інвестиційної  діяльності в економіці України. 

Література:

1. Конституція України
2. Закон України “Про господарські товариства” від 19.09.1991, № 1576-12, ВВР
3. Закон України ”Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних папері на Україні” від 10.12.1997, №710-97,  ВВР
4. Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” від 30.10.1996 // Голос України,-1996-26лист.
5. Закон України “Про цінні папери та фондову біржу” від 18.06.1991// ВВР – 1991-№38
6. Указ Президента “Про стимулювання розвитку фондового ринку в Україні” від 04.06.1999р.№615/99//Уряд. кур’єр.-1999-17черв.
7. Указ Президента України ”Про державну комісію з цінних паперів та фондового ринку” від 14.02.1997 №142/97//Уряд.  кур’єр.-1997-1997-22 бер.
8. Постанова КМУ “Про невідкладні заходи стабілізації фінансового ринку України” від 03.12.1997 № 1354// Уряд. кур’єр.-1999-18 груд.
9. Правила здійснення торговцями цінними паперами комерційної та комісійної діяльності по цінних паперах: Затв. Наказом ДКЦПФР від 23.12.199 №331//Закон і бізнес. –1997.
10. Барановський О. Ринок цінних паперів в Україні: стан, проблеми, перспективи// Віст. НБУ.-2007.-№9.-С.20-24.
11. Буренин А.Н. Рынок ценных бумаг и производных финансовых инструментов: Учебное пособие – М.: Фед. Книготорговая компания, 1998. –352с.
12. Бурмака М.О. Регулювання фондового рину в Україні //Фінанси україни.-2008-№11.-С.78-84.
13. Брігхем Є. Ф. Основи фінансового менеджменту:Пер. З англ.. – К. : Молодь, 1997.
14. Войтов В.О. Особливості українського фондового ринку // Моніторинг інвестиц. діяльності в Україні.-1998.№1.-С.48-51.
15. Галенко О. Класифікація учасників ринку цінних паперів // Вісн. НБУ -1997.-№12.-С.36-42.
16. Головко А.Т. Інфраструктура фондового ринку і тенденції її розвитку // Фінанси України.-1996.-№10. –С.82-86.
17. Гроші та кредит: Підручник / За ред. проф.. Б.С. Івасіва.- КНЕУ.-1999
18. Давидов О. Питання розвитку фондового ринку // Економіка України.-1996.-№4-С.81-83.
19. Задоя А.О., Ткаченко І. П. Структура та функції сучасного фінансового ринку // Фінанси України.-1999.-№5.
20. Иванов В. М. Финансовый рынок: Конспект лекций.- К.:МАУП, 1999.-112с.: ил.
21. Корнєєв В.В., Глущенко С.В. Цінні папери в системі фінансового ринку:Фінансовий ринок та ринок цінних паперів. Операції з цінними паперами. –К.: НДФІ, 1999.-68с.
22. Концепція фунціоювання та розвитку фондового ринку України // Голос України. –1995.-31 жовт.-С.8-9.
23. Костіна Н.І., Марахов К.С. Проблеми формування фондового ринку в Україні // Фінанси України.-2000.-№2.-С.30-36.
24. Липилина С. Возникновение и развитие рынка ценных бумаг // Бізнес Информ.-1998.- №2.-С. 57-59.
25. Литвиненко Т.М. Економічна культура фондового ринку – запорука успішного реформування економіки // Фінанси України.-2000.-№2.-С.50-53.
26. Лінніков В., Мізецька О. Становлення ринку цінних паперів в Україні// Банківська справа.-1997.-№3.-С.35-46.
27. Мертенс А.В. Инвестиции: Курс лекций по современной финансовой теории. - К.: Киевское инвестиционное агентство, 1997.-41с.: ил.
28. Мозговий О.М. Фондовий ринок: Навчальний посібник. - К.:КНЕУ, 1999.-316с.
29. Оскольський В.В. Ринок цінних паперів України: проблеми функціонування і розвиту.-К.: КСУ, 1996.-146с.
30. Токмакова І.В., Краснов В. Г. Сутність і структура фінансового ринку// Фінанси України. – 2001. - №12. –С.112-120.
31. Учасники фондового ринку: функції, організація діяльності // Довідкове видання. – К.: Вісник фондового ринку, 1998.-287с.
32. Януль І.Є., Шелудько В.М. Шляхи розвитку фондового ринку в Україні // Фінанси України.-1998. - №6.-С.96-100.