Формування доходів населення

     Загальна  сума резервного кредиту «стенд-бай», угода про надання якого укладена 7 квітня 1995 року, становить 997,3 млн. СДР (100 % квоти). Кошти цього кредиту спрямовуються у валютні резерви НБУ для створення стабільності валюти і покриття потреб платіжного балансу. Строк боргового зобов’язання - 5 років, термін відстрочки основних виплат - 3,25 року. Відсоткова ставка по кредитах МВФ становить 6-7 % на рік.

     Загальні  закупівлі іноземної валюти України  у МВФ в 1998 фінансовому році становили 181 млн. СПЗ.

     4 вересня 1998 р. була відкрита  програма розширеного фінансування (ЕFF), яка передбачала кредит сумою  2,5 - 2,7 млрд. дол. на 3 роки. Умови кредиту були сформульовані в Меморандумі про економічну політику на період з 11.07.98 р. до 30.06.01 р. Більшість із виставлених на той час умов уже були виконані Україною в процесі отримання кредитів «стенд-бай». За результатами чергового аналізу стану виконання виставлених Фондом умов і аудиту Національного банку України фінансування за програмою ЕFF тимчасово призупинене. Уряд України докладає всіх зусиль до відновлення фінансування в межах цієї програми.

     Крім  фінансової, Україна отримує також  консультативну і технічну допомогу, поточну інформацію і видання  з міжнародних валютно-кредитних  проблем.

     Діяльність  Всесвітнього банку в Україні  була започаткована з вересня 1992 р., коли міністр фінансів України  Г. П’ятаченко підписав оригінал (від 1945 р.) Статуту МБРР на церемонії у Державному департаменті США. Україна підписалася на 908 акцій (1315,9 млн. дол. США) і стала 167 членом Банку. Представництво Всесвітнього банку в Україні було відкрите 1 листопада 1992 року. Штат представництва складається з 45 співробітників.

     Основні проекти Всесвітнього банку в  Україні:

1. Проект інституціональної перебудови, на що була виділена Інституціональна позика (Institutional Building Loan), затверджена Радою директорів у червні 1993 р., загальним обсягом 40 млн. дол. (з яких 27 млн. - позика Банку, решта – кошт інших донорів). Основне призначення проекту – вдосконалення системи підготовки спеціалістів, придбання обладнання, надання консультативних послуг ключовим державним установам, відповідальним за впровадження основних економічних реформ (проекти допомоги Міністерству освіти, Фонду державного майна, Антимонопольному комітету та Національному банку).
2. Проект реабілітації позики (Rehabilitation Loan) загальним обсягом 500 млн. дол. США почав впроваджуватись наприкінці 1994 року. Основне призначення проекту - підтримка реалізації основних економічних реформ (лібералізація цін та торгівлі, приватизація підприємств державної власності, реформи в сільському господарстві, енергетиці, підтримка макроекономічної стабілізації, фінансування критичного імпорту).
3. Проекти допомоги у проведенні галузевих реформ.
4. Фінансування установ фінансово-кредитної сфери.

     У 1996 р. була розроблена стратегія Всесвітнього банку в питаннях допомоги країні (CAS) для України, основними завданнями якої були:

1. Досягнення макроекономічної стабільності.
2. Забезпечення економічного зростання за допомогою програми структурної реформи, яка включала такі напрями:

• сприяння діяльності приватного сектора;

• структурна перебудова державного сектора, спрямована на зміну ролі держави переважно у бік надання допомоги;
• забезпечення соціальної стабільності в перехідний період;
• забезпечення охорони навколишнього середовища.

     Аналіз  результатів ходу виконання CAS протягом останніх років показав несприятливі перспективи розвитку економічної  ситуації в Україні. Виходячи з цього, пропонована Банком стратегія .на кінець 1999 і 2000 фінансовий рік була досить обережною і супроводжувалася жорсткими умовами на надання позик. Передбачалися два можливих сценарії кредитування залежно від дій уряду:

1. Кредитування «середнього рівня» в умовах здійснення урядом активних реформ. Банк продовжуватиме підготовку нових кредитних операцій, спрямованих на структурну перебудову, а саме: позики на реформу державного управління, позики на управління державними ресурсами, позики на підтримку реформування політики у сфері міжбюджетних трансфертів.
2. Кредитування «нижчого рівня» в умовах здійснення урядом нерішучих реформ передбачає реалізацію Банком нових інвестиційних проектів навіть у випадку тимчасового призупинення виконання програми МВФ.

     Сьогодні  ситуація в Україні відповідає другому  сценарію. Для переходу до реалізації першого сценарію необхідне задоволення  з боку Банку рівнем і стабільністю макроекономічних показників і прогрес  у діях уряду стосовно впровадження ефективної програми реформування апарату  Кабінету Міністрів, програми дерегулювання підприємницької діяльності зменшенням кількості офіційних інспекцій та аудиторських перевірок приватних підприємств, приватизація достатньої кількості великих підприємств.

     До  сфери діяльності Представництва Всесвітнього банку в Україні належить також  координація співпраці з іншими донорами у розробці і впровадженні реформ в Україні. З цією метою  організовуються реrулярні зустрічі галузевих груп. Штаб-квартира Банку спільно з Європейською комісією проводить періодичні конференції з питань координації допомоги донорів.

     Сьогодні  в кредитному портфелі Представництва Всесвітнього банку в Україні - приблизно 40 проектів, які перебувають у  стадіях розробки та впровадження, іноді у співпраці з іншими багатосторонніми агенціями та донорами. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновок 

     В умовах інтегрування України у світову  економічну систему питання інституціонального забезпечення цього процесу набувають  особливого значення. Ефективність розвитку міжнародних економічних відносин нашої країни залежатиме від погодження дій не тільки з іншими країнами, а й з їхніми об’єднаннями через  систему міжнародних організацій.

     Сьогодні  Україна – учасник понад 100 міжнародних  організацій, тимчасовий член Ради Безпеки  ООН, ініціатор створення неформального  об’єднання держав ГУУАМ, один з ініціаторів  створення Організації Чорноморського економічного співробітництва, контрибутор безпеки в Південно-Східній Європі.

     Підвищення  ефективності міжнародної економічної  діяльності потребує розробки таких  головних напрямків удосконалення  зовнішніх та внутрішніх відносин, як:

• запобігання відтоку капіталів за кордон і розробки заходів щодо їх повернення в Україну;
• проведення адміністративної реформи для зняття бюрократичного тиску на внутрішні і зовнішні економічні відносини;
• посилення контролю за діяльністю зовнішньоекономічних фінансових посередників та встановлення контрактної собівартості продукції;
• посилення контролю над вивезенням за кордон валютних цінностей, технологій, інформації та запобігання підписанню фіктивних експортно-імпортних угод.

     Сучасний  стан міжнародної економічної діяльності України обумовлює вирішення  актуальної проблеми інтеграції України  до Європейського співтовариства (ЄС), де вже впроваджено єдину валюту і безмитний перетин кордонів товарами, послугами, капіталами, робочою  силою. Вирішення цієї проблеми потребує від України зняття перешкод для міжнародної діяльності підприємств, організацій і людей, зокрема передбачає:

• повну лібералізацію руху капіталів;
• інтеграцію банківських та фінансових ринків;
• ліквідацію меж коливань валютного курсу;
• повну і остаточну конвертованість національної валюти.

     У цих напрямках в економіці  України вже є суттєві зрушення. Незворотність політичної незалежності України є підвалиною створення  стійких економічних і правових засад ефективної інтеграції України  до глобальних міжнародних економічних  процесів. 

     Література 

1. Багрова І.В., Гетьман О.О., Власюк В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Навч. посіб. / За ред. І. В. Багрової. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 384 с.
2. Міжнародна економіка: Підручник / За ред. А.П. Рум’янцева, Г.Н. Климка та ін. – К. : Знання – Прес, 2003. – 447 с.
3. Міжнародні організації: Навч. посіб. / За ред. Ю.Г. Козака, В.В. Ковалевського. – К. : ЦУЛ, 2003. – 288 с.
4. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть / за ред. А. С. Філіпенка, В.С. Будкіна, А.С. Гальчинського та ін. – К. : Либідь, 2002. – 470 с.
5. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. – К. : Знання – Прес, 2003. – 406 с.