Кредитний ринок та його особливості в Україні

le="text-align:justify">Стабілізації ресурсної бази банківської  системи та посиленню керованості  грошово-кредитного ринку сприятимуть  заходи з розвитку безготівкових  розрахунків, поширення використання спеціальних платіжних засобів, упровадження нових технологій і  розширення спектра операцій, координації  зусиль банків щодо створення уніфікованої інфраструктури та розширення сфери  використання багатофункціональних банківських  смарт-карток і реалізації супутніх проектів у соціальній сфері.

Національний банк посилюватиме взаємодію  з Урядом у питаннях узгодження грошово-кредитної  та фіскальної політики, у т.ч. у частині  впливу на стан грошово-кредитного ринку  випуску внутрішніх зобов’язань  та узгодження порядку здійснення рефінансування банків. [2, 30-36]

Передбачений законодавством механізм здійснення рекапіталізації банків через випуск державних цінних паперів і подальшим викупом їх Національним банком України посилюватиме роль фондового каналу в регулюванні загального обсягу грошової пропозиції на ринку. Ефективність такого регулювання значною мірою залежатиме від ступеня розвитку фондового ринку. Сприяння Уряду в питаннях подальшого розвитку та інституційного удосконалення фондового ринку і системи небанківських фінансових установ має не лише поліпшити технічні аспекти проведення монетарних операцій, а й задіяти на належному рівні механізми перетікання капіталів між сегментами фінансового ринку і таким чином забезпечувати вагомішу реакцію реального сектору економіки на монетарні рішення. Крім цього, розвиток внутрішнього фінансового ринку зменшуватиме попит суб’єктів господарювання на зовнішні запозичення, що знижуватиме зовнішню вразливість економіки та сприятиме зменшенню тиску на обмінний курс гривні.

Підтримуючи ліквідність банків на належному рівні, а також виконуючи  вимоги законодавства щодо обов’язкового  викупу державних цінних паперів, Національний банк водночас ретельно відстежуватиме інфляційні ризики, які можуть разом  з цим виникати. За потреби для  забезпечення рівноваги на грошово-кредитному ринку та нівелювання ризиків  цінової стабільності проводитимуться  мобілізаційні операції. [13]

Для зміцнення стійкості економіки  та грошово-кредитного ринку до впливу зовнішніх шоків і посилення  монетарних важелів впливу на динаміку внутрішніх цін застосовуватиметься  режим керованого плавання обмінного  курсу із посиленням гнучкості обмінного  курсу гривні. Водночас не допускатимуться  істотні коливання обмінного  курсу через проведення інтервенцій  на міжбанківському валютному ринку, на прозорих засадах відбуватиметься  згладжування шоків і сезонних коливань. Разом з тим офіційний курс гривні встановлюватиметься на рівні  ринкового значення, що склалося у  попередній день.

Ураховуючи високий ступінь  відкритості економіки України  та значний рівень валового зовнішнього  боргу, Національний банк підтримуватиме валютні резерви на рівні, достатньому  для забезпечення стійкості гривні та створення умов для своєчасного  виконання суб’єктами господарювання своїх зовнішніх боргових зобов’язань.

Одночасно вживатимуться заходи щодо посилення ефективності контролю за добросовісністю здійснення валютних операцій, попередженню операцій, які здатні порушити рівновагу на валютному ринку, розвитку наглядового потенціалу центрального банку у сфері здійснення валютного контролю.[2, c.34-39]

Ефект від ужиття намічених заходів  у грошово-кредитній сфері Національний банк намагатиметься посилювати за рахунок  зміцнення довіри суспільства до його діяльності, у зв’язку з  чим удосконалюватиме систему комунікацій  з громадськістю, маючи на меті через  більш докладне роз’яснення цілей грошово-кредитної політики та заходів щодо їх досягнення отримувати суспільну підтримку своїх дій і формувати на ринку позитивні очікування.

Для реалізації окреслених завдань  Національний банк використовуватиме  наявні інституційні механізми та операційні важелі, забезпечуючи послідовність  і прозорість політики, органічно  поєднуючи незалежність у виконанні  головної конституційної функції з  узгодженістю своїх дій з макроекономічними  та фінансовими заходами інших органів  влади. [13]

Відповідно до Закону України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» визначення прогнозних макроекономічних показників відноситься до компетенції Кабінету Міністрів України. Монетарні індикатори визначено відповідно до схвалених Кабінетом Міністрів України основних прогнозних макроекономічних показників на 2010 рік, передбачено: темпи зростання монетарної бази – 106%, грошової маси – 108%. Рада Національного банку України адекватно реагуватиме на зміни в макроекономічному і фінансовому середовищі, за потреби коригуючи прогнозні показники. [6, c.91-92]

 

Висновки

 

Вихід України із кризи, стабілізація економічного становища, підвищення добробуту  людей неможливі без розвиненого  кредитного ринку. А для цього, крім подолання гіперінфляції, необхідне  здійснення ряду невідкладних заходів. До першочергових тут можна віднести:

• на державному рівні вирішити комплекс питань щодо вільного обігу в Україні цінних паперів іноземних компаній, купівлі українських цінних паперів іноземними інвесторами;
• привести чинне законодавство у відповідність з потребами сьогоднішнього функціонування та подальшого розвитку українського кредитного ринку;
• більш ефективно використовувати наявні можливості структур, що вже працюють на національному ринку;
• законодавчо передбачити гарантії держави по збереженню грошових заощаджень населення;
• створити державні органи управління і контролю за функціонуванням ринку;
• здійснення тих чи інших заходів дозволить прискорити формування в Україні кредитного ринку.

Саме централізований та регульований ринок стає універсальним механізмом, за допомогою якого врегульовуються  не лише економічні, а й соціальні  і навіть політичні відносини. В  макроекономічному плані він  дозволяє державним органам завдяки  отриманню щоденного загального балансу ринку безпосередньо  контролювати його стан і своєчасно  попереджати кризові ситуації. Стабільність ринку сприятиме зміцненню довіри населення до кредитної системи, залучить іноземних інвесторів, а  наявність єдиного центру котирування  створить сприятливі умови для здорової конкуренції торговців з одночасним збереженням гарантій для інвесторів та емітентів.

Список  використаної літератури:

1. Василик О. Д. Теорія фінансів: Підручник / О.Д. Василюк — К.: Ніос, 2000.
2. Василишин Р. Братство «кінця». Кінець // Дзеркало тижня. -  № 44 (723) 22 — 28 листопада 2008.
3. Глущенко, С. В. Особливості функціонування кредитного ринку України під впливом світової фінансової кризи / С.В.  Глущенко - К. : Ін-т світової економіки і міжнар. відносин НАН України], 2009. - С. 79-84.
4. Гриньков Д.М. Особливості українського кредитного ринку/Д.М. Гриньков – К.: Либідь, 2007. – с.62-64
5. Єпіфанова А. О., Сало І. В., Дьяконова І. І. Бюджет і фінансова політика України: Навч. посібник/А.О. Єпіфанова — К.: Наук. думка, 1997.
6. Кувашова Н.Д. Проблеми формування кредитної системи України. // Питання економіки. - 2007, - №8. - С.82-85
7. Савлук М. І., Мороз А. М., Лазепко І. М.  Гроші та кредит/М.І. Савлук - К.: КНЕУ, 2006. - 744 с.
8. Святненко А. Гарні інвестиції. Новий для України фінансовий інструмент - арт-банкінг // Дзеркало тижня.- № 45 (724) 29 листопада-5 грудня 2008.
9. Сколотняний Ю. На межі великого переділу //Дзеркало тижня. - № 45 (724) 29 листопада - 5 грудня 2008.
10. Терещенко С.І., Терещенко О.О, Федосова В.М. Вступ до фінансової  науки/С.І. Терещенко — К.: Либідь, 2000.
11. Шелудько В.М. Фінансовий ринок/В.М.Шелудько - К.: Знання, 2006. - 535 с.
12. Державний комітет статистики України (електронний ресурс): www.ukrstat.gov.ua
13. Національний банк України (електронний ресурс): www.bank.gov.ua