Механізм функціонування ринку та його закони

     - вилучення частини “зайвих” грошей з обігу (“дефляція”);

     - жорстке регулювання грошової  емісії;

     - скорочення державних витрат  і встановлення рівноваги державного  бюджету;

     - нарощування товарної маси, розвиток  виробництва.

     Компенсаційні заходи потрібні, щоб населення витримало  наслідки інфляції. Найголовнішим заходом  цього напрямку є індексація доходів. 
          Суто технічним засобом уповільнення інфляції виступає дроблення виплат. Протягом попередніх століть робітникам платили помісячно, іноді навіть раз на рік. У ХХ ст. панує інфляція і для уповільнення темпів її зростання застосовується потижнева виплата заробітної плати, іноді зарплата виплачувалася щоденно і навіть (в Німеччині після 1 світової війни) двічі на день. 
 Емісія порушує нормальне регулювання грошового обігу й неухильно веде до інфляції, яка будучи наслідком багатофакторного процесу, вона може бути приборкана лише в результаті оперативного застосування взаємоузгодженого комплексу заходів в усіх сферах господарського і суспільного життя. [8, с.298]

     Отже, можна зробити висновок, що у підтриманні рівноваги в економіці, збалансованості    попиту та пропозиції важливу роль відіграє грошова маса. Закон вартості сприяє розвитку виробництва.

     Інфляція проявляє себе в систематичному переповненні каналів грошового обігу масою надлишкових грошей, що веде до їх знецінення та додаткового перерозподілу національного доходу й національного багатства на шкоду більшості населення.

     Для подолання інфляції необхідні суттєві державні антиінфляційні заходи.

           Висновки 

   Ринок - досягнення людства на всіх етапах його розвитку до найвищих форм суспільного прогресу. Ринок як самодостатній, автоматично діючий, саморегульований механізм - це абстракція, яка деякою мірою відбиває реалії XIX ст. Сучасний же ринок - це один з феноменів, який зумовлює складну систему господарювання, в якій тісно взаємодіють ринкові закономірності, численні регулюючі інститути (передусім державні) і масова свідомість.

   Цивілізований характер ринку в промислових  розвинутих країнах визначається широким арсеналом перевірених часом і господарською практикою законодавчих і моральних норм, багатоплановою і компетентною політикою держави щодо розвитку економіки та соціальної інфраструктури, інформованістю і самостійністю керівників господарських структур на всіх рівнях, правовою свободою економічної самодіяльності людини.

     Ринок – це економічна категорія, яка протягом  останніх 300 років є центральною в економічній науці. У міру розвитку самого ринку як економічної форми суспільства уточнюються  та наповнюються новим змістом його трактування та формулювання. Різноманітні теорії і концепції , якими оперує економічна теорія сьогодні, акцентують увагу на окремих сторонах тлумачення ринку, що ускладнює процес опанування всієї багатогранності прояву в реальній практиці цієї надзвичайно складної категорії. Кожний, хто прагне зрозуміти цікавий і постійно змінюваний світ економіки, повинен бути з самого початку готовим до сприйняття та самостійного критичного  аналізу  часто повторюваних протилежних поглядів на одне і те саме економічне явище. Це  стосується і категорії «ринок ».

     Ринок – це сукупність економічних відносин між фізичними і юридичними особами (промисловими, торговельними кампаніями, корпораціями, банками), а також між державами і національними органами, міжнародними фінансово-кредитними інститутами з організації та купівлі-продажу різноманітних товарів і послуг відповідно до законів товарного виробництва. Функціонування якого залежить від економічних, соціальних, правових, соціально-психологічних та соціально-культурних умов  та зважена політика державного регулювання ринкових відносин.

   Попит і пропонування - дві протилежні сили, які викликають зростання і падіння ціни. Вони однаковою мірою діють на ціну, якщо не береться до уваги фактор часу. Коли при аналізі він враховується, то ця умова порушується. У межах короткострокового періоду пріоритет отримує попит (тому що пропонування більш інерційне). Коли ж розглядається довгостроковий період, роль головної ціноутворюючої сили переходить до пропонування. Причому чим триваліший період часу, що аналізується, тим сильніший вплив пропонування на ціни порівняно з попитом. Причина полягає в тому, що саме виробництво визначає в кінцевому підсумку динаміку потреб, які вже потім виступають у вигляді попиту.

     Інфляція проявляє себе в систематичному переповненні каналів грошового обігу масою надлишкових грошей, що веде до їх знецінення та додаткового перерозподілу національного доходу й національного багатства на шкоду більшості населення.

     Для подолання інфляції необхідні суттєві державні антиінфляційні заходи як стабілізаційні так і компенсаційні.

     Емісія порушує нормальне регулювання грошового обігу й неухильно веде до інфляції, яка будучи наслідком багатофакторного процесу, вона може бути приборкана лише в результаті оперативного застосування взаємоузгодженого комплексу заходів в усіх сферах господарського і суспільного життя. 
 
 

Список  використаної літератури 

1. Економічна  теорія: Політекономія: Підручник/ За заг. ред. В.Д.Базилевича.-К.:Знання-Пресс, 2004.-527 с.
2. Економічна теорія: Підручник/ За ред. В.М. Тарасевича.-К.: Центр навчальноъ лытератури.-2006.-784 с.
3. Політична економія: Навч. посібник / К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Беляєв та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. К.Т. Кривенка.- К.:КНЕУ, 2008.-512 с.
4. Політична економія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред.. В.О. Рибалкына, В.Г., Бодрова.-К.:Академ. видав.-2004.-672с.
5. Власов Д.В. Генезис формування поняття „ринок” //Економіка АПК.- 2009.-№ 4.-С.121-124.
6. Воронцов В.В. Концепція моделювання попиту на ринку споживчих товарів// Економіка і підприємництво.-2009.-№3.-С.38-42.
7. Геєць В.М. Інституційні перетворення і суспільний розвиток // Економіка і прогнозування. – 2005.-№4.-С.9-31.
8. Зазимко А.З. Політична економія: Структурно-логічний навч. посібник.-К.: КНЕУ.-2005.-358 с.
9. Диба М.І. Регулювання в сучасній економічній системі: Монографія.- К.: КНЕУ.-2000.
10. Злупко С.М. Перехідна економіка: сучасна Україна: Навч.посіб. – К.: Знання, 2006.- 324с. – (Вища освіта ХХІ століття).
11. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Економікс: принципи, проблеми і політика/Пер.16-го англ.вид. – М.: ІНФРА – М, 2006. – ХХХVІ, 940с.
12. Маршалл А . Принципи економічної науки / А. Маршалл.-М.: Прогресс, 1994.-Т2.-312с.
13. Мочерний С.В., Довбенко М.В. Економічна теорія: Підручник. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2004. – 856с. (Альма-матер).
14. Сучасні економічні системи: Навч.-метод. Посібник для самост. вивч. дисц./О.О.Бєляєв, М.І.Диба, В.І.Кириленко та ін. – К.:КНЕУ, 2003. – 100с.
15. Туган-Барановський М.І. Політична економія: Курс популярний.- К.: Наук. Думка, 1994.
16. Якуша Ю. Деякі питання реалізаціі практичної функції політекономії в сучасних умовах// Економіка Рад.України.-2008.-№5.