Інфраструктура ринку. Проблеми її формування в Україні

- -

План

 

Вступ

Розділ 1. Ринок та його інфраструктура.

Розділ 2. Проблеми формування інфраструктури ринку в Україні.

Висновки.

Список літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

    Ринок – досягнення всього людства на всіх етапах його розвитку до найвищих форм суспільного прогресу. Ринкове господарство є середовищем в рамках і з допомогою яких відтворюються і панують відносини і зв’язки товарного виробництва.

    Ринок, як складне, полісистемне утворення має надзвичайно багату структуру. Його складовими є ринки: товару, капіталу, фінансово-кредитний, валютний, трудових ресурсів, інформації, так званий тіньовий, а також ринкова інфраструктура.

    Різні види  ринків не існують окремо, вони  взаємопов’язані та взаємодіють  між собою. Для ефективного  функціонування цих ринків і всієї ринкової системи необхідна певна інфраструктура. Ринкова інфраструктура полегшує обіг товарів, послуг, ресурсів, грошей та цінних паперів, дає можливість раціонально розподіляти трудові ресурси, оптимально використовувати капітал, створює більш безпечні умови для учасників ринкових відносин.

    Побудова розвинутого ринкового господарства – процес досить складний і тривалий. У розвинутих країнах, а саме США та Західної Європи, він відбувався як природний, взаємопов’язаний з економічним та соціальним прогресом суспільства.

    На відміну  від провідних країн світу,  Україна не має такий рівень розвитку через те, що як самостійна держава вона виникла порівняно не так давно. На момент її становлення ринкова система мала риси народногосподарського комплексу СРСР.

    Для України  перехід на ринкову систему  є дуже важким і цей шлях  вона має пройти сама, оскільки  в світі аналогів переходу  з такою понівеченою системою на нормальний рівень не існує. А ще ускладнений цей перехід глибокою економічною, фінансово-кредитною, паливно-сировинною, соціальною та екологічною кризами.

    В своїй  роботі я намагатимуся якомога  ширше розкрити питання сутності  ринку та його інфраструктури  та проаналізувати становище  України у цій сфері.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Ринок та його інфраструктура

    Сучасний ринок  є надзвичайно складною системою, в якій ринкові закономірності  тісно взаємодіють із регулювальними  зусиллями держави. Він проник  в усі сфери економіки, в  усі її складові у кожному  регіоні планети.

   Сучасний ринок існує в межах об’єктивної необхідності взаємодії його суб’єктів: фірм, індивідуальних товаровиробників, домогосподарств, держави, різних громадських та інших організацій. Усі вони представляють на ринку попит і пропозицію одночасно. При цьому зустрічаються ці об’єкти не тільки на ринку товарів і послуг, а й ресурсному ринку. Структура ринку є доволі розгалуженою. У Таблиці 1.1 подано найбільш уживані класифікаційні ознаки ринку.

Таблиця 1.1

Класифікаційні ознаки ринку

За ступенем обмеження конкуренції

За адміністративно  – просторовою ознакою

За економічним призначенням об’єктів

Ринок досконалої конкуренції

Ринок монополістичної конкуренції

Олігополістичний ринок

Монополістичний ринок

Місцевий

Регіональний

Національний

Міжнародний

Світовий

Ринок товарів і послуг

Ринок праці

Ринок природних ресурсів

Фінансовий ринок

Ринок науково-технічних розробок

Інші види ринку

 

    Окрім цього  ринок поділяють за характером продажу – на оптовий і роздрібний; за відповідністю законодавчим нормам – на легальний і “тіньовий”; за ступенем регулювання – на регульований і нерегульований; за ступенем насиченості – на рівноважний, насичений і дефіцитний.[1,ст. 85]

    Проте, незалежно  від класифікації, ринок є цілісною  взаємопроникною системою. При цьому,  усі його елементи поєднує не тільки спільний механізм функціонування, але й канали зв’язку, які забезпечують переміщення матеріальних і фінансових ресурсів, їхній розподіл в економіці. Це спільна для усіх ринкових елементів інфраструктура, яка становить каркас економічної системи.

    Взагалі, інфраструктура – це основа, підгрунтя, фундамент економічної системи та її підсистем, її внутрішня будова, що забезпечує їхню цілісність. Завдяки інфраструктурі здійснюється рух потоків товарів і послуг від продавця до покупця.[3, ст.98]

    Ринкова інфраструктура (від лат. infra – нижче, під; structura - будова) – це комплекс організацій та установ, що забезпечують безперервне функціонування господарських взаємозв’язків між суб’єктами ринкової економіки (фірмами та домашніми господарствами) і поліпшують рух товарно-грошових потоків. [1,ст. 85]

    Сукупність  ринкових установ – бірж, банків, інвестиційних фондів, страхових  компаній, довірчих товариств, служб  зайнятості – називають ринковою  інфраструктурою, її елементи  пов’язані з функціонуванням певних ринків (Схема 1).

Схема 1

Ринкові установи

    Виділяють  чотири підсистеми ринкової інфраструктури:

• організаційно – технічну;
• фінансово – кредитну;
• державно – регулятивну;
• науково – дослідне та інформаційне забезпечення.

Ринкова інфраструктура, як і інші системи має свої елементи (Схема 2).

Схема 2

Елементи ринкової інфраструктури

    Біржа — це такий інститут, завдяки якому оперативніше і з оптимальними

наслідками для партнерів  укладаються угоди купівлі - продажу товарів,

реалізується єдина  стратегія комерційної поведінки агентів цієї структури.

Біржа є організаційною формою ринку, на якому відбуваються вільна торгівля

товарами та послугами, цінними паперами, валютою, наймання робочої сили і формування ринкових цін і курсів відповідних активів на основі фактичного співвідношення попиту й пропозиції.[10]

    В Україні вже створено чимало бірж. Серед них: Українська універсальна біржа, Українська універсальна агропромислова біржа, Українська фондова біржа та інші.

    Основні ознаки біржі

1. Особливий механізм  ціноутворення.

    Підрозділ  біржі шляхом експертних оцінок  визначає на певну дату котирувальну ціну, яка є ціною рівноваги попиту і пропозиції певного товару, а також орієнтиром для покупців і продавців під час укладання угод.

2. Орієнтація на певний  вид товару або групу товарів.

    На біржі  – це масові стандартні товари. При чому, сам товар на біржі,  як правило, відсутній.

3. Торгівля відбувається  через посередників.

    З появою бірж в Україні з'являються і нові види професійних занять та робочих місць для населення. Операції купівлі-продажу на біржах здійснюють брокери, маклери і дилери, оскільки приватні особи на біржі не допускаються.  

    Брокери – це посередники, які працюють за гроші інвестора й виконують його доручення щодо купівлі чи продажу товарів (цінних паперів). За послуги вони отримують винагороду у вигляді комісійних.

        Дилери – це посередники, які торгують на свій ризик. Їхній заробіток – різниця

    ціни купівлі та продажу.

    Маклери – це працівники бірж, які регулюють порядок проведення торгів з активами.[3, ст.97]

    На початку  ХХ ст. сформувалися чотири основних  типи бірж:

перщий – як доступне для всіх зібрання; другий – як замкнене, всебічно регламентоване державою зібрання; третій – як всебічно регламентована державою корпорація; четвертий – як вільна корпорація чи приватний заклад останньої. Всі вони мають свої особливості. Однак їх об’єднує те, що вони вдосконалюють і полегшують ринкові взаємовідносини, регламентують і впорядковують (через писані і неписані правила) найактивніших агентів ринкової економіки, зв’язують їх між собою, полегшують переливання капіталів, виступають індикаторами ринкової орієнтації.

    З практики  відомі біржі праці, товарні,  фондові біржі. У зв'язку з переходом до ринку найбільшого поширення в Україні набули товарні біржі.

    Організаційно – технічна інфраструктура ринку

    До організаційно – технічної інфраструктури відносять: товарні біржі , оптові ринки, аукціони, ярмарки тощо. Усі вони діють на товарних ринках. Якщо оптові ринки чи ярмарки є поширеною в Україні формрою ринкової інфраструктури з відносно зрозумілим механізмом, то біржі, зокрема товарні, незважаючи на їхню надмірну кількість, не набули належного поцінування. Окрім того, механізм роботи біржі є дещо складніший.

    Товарна біржа – комерційне підприємство, регулярно функціонуючий ринок однорідних товарів з певними характеристиками. Вона мало чим відрізняється від загального визначення бірж. Єдиною особливістю товарних бірж є їхня орієнтація на обслуговування процесу торгівлі товарами, зокрема, сільськогосподарською продукцією, металом, енергоносіями тощо. Це найстаріший вид біржі.[10]

    Для товарної  біржі характерні такі риси:

1) регулярність функціонування;

2) ведення торгівлі однорідними товарами з певними характеристиками на основі жорстких правил і в спеціальному місці;

3) продаж біржових  товарів здійснюється за допомогою  представлених зразків, або стандартів, а самі товари на біржі відсутні.

        Товарну біржу слід розглядати як ринок ринків. Великі біржі, на яких концентруються попит і пропозиція товарів світової торгівлі, дають можливість визначити місткість ринку і умови конкуренції, обмінятися інформацією. Біржова ціна як результат вільної конкуренції визначає напрями для інших ринків.

    У країнах  з розвиненою ринковою економікою  товарні біржі в основному  функціонують як безприбуткові  асоціації, звільнені від сплати  корпоративного прибуткового податку.  головні статті їхнього доходу  такі: засновницькі та пайові внески і відрахування організацій, що утворюють біржу; доходи від надання послуг членам біржі та іншим організаціям; виручка від інших надходжень.

    Аналогічні  цілі намагаються ставити перед  собою і вітчизняні засновники  бірж. Так, у ст. 1 Закону України “Про товарну біржу” зазначено, що товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку. На практиці ж біржі отримують прибутки, джерелом яких відрахування з сум комісійної винагороди, що надходить від брокерських контор. надходження від біржових операцій, визначені у ст. 13 згаданого Закону, є одним із джерел формування майна біржі. Як правило, відрахування на користь біржі становить 0,1 – 0,5 відсотка від суми укладених брокерами угод.

    Управлінням,  розробкою і реалізацією політикою біржі займаються її керівні органи – правління або рада губернаторів. До складу такого органу входять кілька службовців біржі і досвідчені посередники, які стають губернаторами біржі на певний строк. До керівництва біржами також залучають зовнішніх губернаторів, яких обирають або призначають з досвідчених осіб, що не зв’язані з посередницьким бізнесом.

    Типи товарних бірж, їхні суб’єкти та здійснювані ними угоди

    Поділяють товарні біржі на міжнародні та національні, універсальні та спеціалізовані. Найважливіші центри міжнародної торгівлі знаходяться у США, Англії, Японії; на них припадає понад 90% міжнародного біржового обороту. На універсальних біржах продають промислові та сільськогосподарські товари. Так, на американській товарній біржі «Чикаго Борд оф трейд» продають пшеницю, кукурудзу, сою-боби, бройлерів, золото, срібло, нафту, фанеру, тобто продовольчі та непродовольчі товари. Об’єктом продажу Київської універсальної товарної біржі є картопля, капуста, консервовані помідори та огірки, яловичина, свинина, худоба.

    На спеціалізованих товарних біржах продають окремі товари або споріднені групи товарів. У свою чергу, їх поділяють на спеціалізовані широкого профілю і вузькоспеціалізовані. Наприклад, американська біржа «Чикаго Меркантайл Ексчендж» включає в оборот сільськогосподарську продукцію, Нью-Йоркська біржа – каву, какао і цукор. А біржа «Канзас Сіті Борд оф трейд» торгує лише одним товаром – пшеницею. Саме вона є вузькопрофільною.

    В Україні  більша частина бірж є спеціалізованими широкого профілю. Серед них виділяється Укагропромбіржа, до якої входять центральна біржова структура і кілька регіональних. Через Украгропромбіржу реалізується сільськогосподарська і промислова продукція для задоволення потреб АПК України. У перспективі передбачається проведення як національних, так і міжнародних торгів цукром, зерном, металевими виробами, сільськогосподарською технікою і транспортними засобами.

     Перевагою  товарних бірж, що діють в Україні  та засновані державними установами (органами постачання, Міністерством сільського господарства і продовольства, іншими міністерсвами та відомствами), є те, що вони мають відносно розвинену інфраструктуру. Це Укранська універсальна товарна біржа і Украгропромбіржа. Біржі, створені вільними підприємцями, доступні для якомога більшої кількості різних суб’єктів.

    Членами біржі  є її акціонери. Вони мають  право безплатно відвідувати  біржу, користуватися її технічними  засобами, укладати угоди. Крім  членів біржі в торгах можуть  брати участь відвідувачі – постійні та разові.