Оцінка конкурентоспроможності потенціалу підприємства та вдосконалення збутової політики на прикладі ДП "Костопільське лісове господа

Рj₄ = 1,1*2 + 1,1*3 + 1,15*1+ 1,2*1 + 1,2*1 + 1,15*2 + 1,1*3 = 14,65

 

2. За допомогою даних, отриманих з попередніх розрахунків знаходимо величини квадрату за кожним напрямком за наступною формулою:

ВК = 100 – (Р_j – ∑Kr) * 100 / ∑Kr * (m - 1)

 

Визначаємо величину квадрата кожного напрямку:

                                  ВК₁ =  100 – (9,1 – 8) * 100 / 8* (3-1) = 93,10

                                  ВК₂ = 100 – (10,65 – 7) * 100 / 7*(3-1)  = 73,93

                                  ВК₃ = 100 – ( 9,1 – 5)  *  100 / 5* (3-1) = 59

ВК₄ = 100 – ( 14,65 – 8) *  100 / 8* (3-1)  = 58,43

 

 

2.  ДП «Сарненсьський лісгосп»

 

1) Знаходимо суму Рj отриманих у формі ранжування по формулі:

Рj = ∑аij * Kr

 

Рj1 = 1,2*2 +  1,1*1 +  1,1*2 + 1,15*1 + 1,1*2 + 1,2*2 + 1,05*1 = 12,5

Рj2 = 1,1*3 + 1,15*3 + 1,1*1 + 1,1*3 + 1,3*3 + 1,25*3 = 15,05

Рj3 = 1,4*1 + 1,15*2 + 1,15*2 + 1,3*1 = 7,3

Рj4 = 1,1*1 + 1,1*2 + 1,15*2+ 1,2*3 + 1,2*2 + 1,15*3 + 1,1*2= 15,1

 

2) За допомогою даних, отриманих з попередніх розрахунків знаходимо величини квадрату за кожним напрямком за наступною формулою:

ВК = 100 – (Рj – ∑Kr) * 100 / ∑Kr  * (m - 1)

 

Визначаємо величину квадрата кожного напрямку:

ВК1 =  100 – (12,5 – 8) * 100 / 8* (3-1)  = 71,88

ВК2 = 100 – (15,05 – 7) * 100 / 7*(3-1)  = 57,50

ВК3 = 100 – ( 7,3 – 5)  *  100 / 5* (3-1) = 23

ВК4 = 100 – ( 15,1 – 8) *  100 / 8* (3-1)  = 44,34

 

 

3.  ДП «Дубровицький лісгосп»

 

1) Знаходимо суму Рj отриманих у формі ранжування по формулі:

Рj = ∑аij * Kr

 

Рj1 = 1,2*3 +  1,1*2 +  1,1*3 + 1,15*2 + 1,1*3 + 1,2*3 + 1,05*1 = 19,35

Рj2 = 1,1*2 + 1,15*2 + 1,1*3 + 1,1*2 + 1,3*1 + 1,25*1 = 11,26

Рj3 = 1,4*2 + 1,15*2 + 1,15*3+ 1,3*1 = 9,85

Рj4 = 1,1*3 + 1,1*1 + 1,15*3+ 1,2*2 + 1,2*3 + 1,15*1 + 1,1*1= 16,5

 

2) За допомогою даних, отриманих з попередніх розрахунків знаходимо величини квадрату за кожним напрямком за наступною формулою:

ВК = 100 – (Рj – ∑Kr) * 100 / ∑Kr  * (m - 1)

 

Визначаємо величину квадрата кожного напрямку:

ВК1 =  100 – (19,35 – 8) * 100 / 8* (3-1)  = 29,00

ВК2 = 100 – (11,26 – 7) * 100 / 7*(3-1)  = 69,57

ВК3 = 100 – ( 9,85 – 5)  *  100 / 5* (3-1) = 48,5

ВК4 = 100 – ( 16,5– 8) *  100 / 8* (3-1)  = 46,88

 

 

 

3. На основі отриманих даних будуємо квадрат потенціалу:

 

                                      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                  

 

Рис. 4 Квадрат потенціалу ДП «Костопільський лісгосп»

 

В залежності від величини квадрату потенціалу можна визначити масштаби діяльності підприємства: великі – від 70 – 100; середні – від 30 – 70; малі -  до 30.  Тобто можемо зробити висновок, що наше підприємство має великі масштаби діяльності. Найбільш розвинутими сферами є виробництво, розподіл та збут продукції і організаційна структура та менеджмент, а найменш це фінанси.

 

2.4. Оцінка конкурентоспроможності потенціалу ДП «Костопільський лісгосп»

 

1. Формуємо перелік показників для оцінки конкурентоспроможності.
2. Експертним шляхом визначаємо вагу кожного індикатора.
3. Службою маркетингу підприємства здійснюється підбір основних конкурентів.
4. За отриманою інформацією будується матриця для визначення конкурентоспроможності продукції

Таблиця 2.4.1

Матриця визначення конкурентоспроможності лісоматеріалів

 

№ п/п	Вага індикатора	0,3		0,15		0,15		0,2		0,2		Rang	KSopia
	Індикатор	Ціна		Відповідність стандартам		Якість		Асортимент		Репутація продукції
	Підприємство	бал	ранг	бал	ранг	бал	ранг	бал	ранг	бал	ранг
1	ДП Костопільський лісгосп	5	1	8	2	8	1	9	3	7	2	1,75	1
2	Дубровицький лісгосп	9	3	9	1	7	2	7	2	8	1	1,95	0,67
3	Сарненський лісгосп	7	2	8	2	6	3	7	2	5	3	2,35	0

 

1. Після визначення рангів за кожним індикатором, визначаємо середньозважений ранг для кожного підприємства:

2. Визначаємо лідера і аутсайдера, а також відстань між ними.

Dv = Rang A – Rang L = 2,35-1,75 = 0,6

3. Визначаємо близькість ДП «Костопільський лісгосп» до кола лідерів або аутсайдерів. Для цього визначаємо показники:

Коло лідера: 0 – ¼ D_v , тобто 1,75 – 1,9

Зона очікування нападу: ¼ D_v  – ½ D_v,  тобто 1,9 – 2,05

Зона невикористаних можливостей: ½ D_v  – ¾ D_{v ,} тобто 2,05 – 2,2

Коло аутсайдера: ¾ D_v  – D_{v ,} тобто 2,2 – 2,35

4. Визначаємо конкурентоспроможність одиниці продукції:

 

KSop_іа = (Rang_A – Rang_i)/ D_v    

 

Таким чином, провівши розрахунки, бачимо, що лісгосп  має найбільш конкурентоспроможну продукцію, порівняно з Дубровицьким та Сарненським лісгоспами. Об`єкт оцінки перебуває в зоні лідерів, отже підприємство правильно використовує свої можливості.

 

SPACE-аналіз

 

Проаналізуємо ринкову  позицію і оберемо оптимальну стратегію підприємства  ДП «Костопільський  лісгосп». Результати бальної оцінки показників наведені в таблиці.

Таблиця 2.4.2

Аналіз ринкової позиції підприємства

 

№п/п	Критерії	Оцінка в балах	Вага	Зважена оцінка в балах
1. Фінансова сила підприємства (ФС)
1	Рентабельність інвестицій	1	0,3	0,3
2	Динаміка прибутку	7	0,35	2,45
3	Рівень фінансової стійкості	4	0,35	1,4
4	Загальна оцінка критерію	-	1	4,15
2. Конкурентоспроможність підприємства (КП)
1	Частка підприємства на ринку	4	0,2	0,8
2	Конкурентоспроможність продукції	5	0,3	1,5
3	Рентабельність реалізації продукції	8	0,5	4
4	Загальна оцінка критерію	-	1	6,3
3. Привабливість галузі (ПГ)
1	Рівень прибутковості галузі	10	0,35	3,5
2	Стадія життєвого циклу галузі	8	0,25	2
3	Залежність розвитку галузі від  кон’юнктури	6	0,3	1,8
4	Загальна оцінка критерію	-	1	7,3
4. Стабільність галузі (СГ)
1	Стабільність прибутку	8	0,4	3,2
2	Рівень розвитку інноваційної діяльності в галузі	4	0,35	1,4
3	Маркетингові і рекламні можливості	6	0,25	1,3
4	Загальна оцінка критерію	-	1	5,9

 

У досліджуваного підприємства зважена оцінка фінансової сили є  найнижчою і становить 4,15 бали. Високе значення має показник привабливості  галузі, який рівний 7,3 балів. Разом  з тим оцінки стабільності спиртового бізнесу та конкурентоспроможності є дещо нижчими.

Після отримання зважених оцінок, розраховуємо координати вектора  рекомендованої стратегії:

Х=ПГ-КП=7,3-6,3=1

У=ФС-СГ=4,15-5,9=-1,75

Наносимо координати вектора на графік 1. Положення вектора визначає тип рекомендованої стратегії (консервативна, захисна, конкурентна, агресивна) для зміцнення конкурентних позицій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 5. Визначення вектора рекомендованої стратегії ДП «Костопільський лісгосп» в системі координат SPACE

 

Отже, відповідно до рекомендацій, отриманих за допомогою методу SPASE,  ДП «Костопільське лісове господарство»  повинно дотримуватися конкурентної стратегії (яка передбачає, що організація отримує конкурентні переваги у відносно нестабільному середовищі), тобто основними механізмами поліпшення конкурентної позиції нашого підприємства є пошук матеріально-фінансових ресурсів та стабілізації фінансового стану. Критичним фактором у цьому випадку є фінансовий потенціал підприємства.

 

 

РОЗДІЛ 3. Заходи по удосконаленню управління економічним потенціалом підприємства

3.1. Проблеми ринку лісогосподарської галузі

Сучасні проблеми лісового сектору економіки України можна  розділити на чотири групи.

1. Правові проблеми. Діюче  законодавство і підзаконні акти недостатньо враховують особливості ринкової економіки в лісовому секторі. Питання власності і шляхи приватизації, оподаткування, оренди, система обліку і фінансування потребують удосконалення. Не повною мірою забезпечено практичне виконання міжнародних угод зі сталого лісоуправління.

2. Лісівничо-екологічні  проблеми.  Оптимізація лісокористування  включає підвищення відсотку  використання приросту, зростання  питомої ваги поступових і  вибіркових рубок. Поступова відмова  від технологій, орієнтованих на використання важкої техніки як такої, що спричиняє значну шкоду природі; забезпечення виконання всіх лісівничих вимог при заготівлях деревини.  Охорона лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, формування стійких лісів. Система відбору, охорони лісів і проведення лісогосподарських заходів у лісах природо-заповідного фонду.  Ведення лісового господарства на територіях, забруднених радіонуклідами і промисловими відходами.

3. Економічні проблеми. Забезпечення стабільного, достатнього і доцільного фінансування лісового господарства. Зміна системи планування, яка занадто централізована і мало пристосована до ринкових умов господарювання.  Необхідно створити умови для довгострокових інвестицій, будівництва доріг, придбання техніки та обладнання.

Формування ринку оптової  та роздрібної торгівлі лісом, системи  підрядів на проведення лісогосподарських  робіт і заготівлі продуктів  лісу. Непередбачуваність законодавства (особливо податкового і природоохоронного) виступає як окрема економічна проблема, що перешкоджає довгостроковому плануванню розвитку лісового господарства.

4. Соціальні проблеми. Складна соціальна ситуація в  регіонах і населених пунктах,  де основою економіки є лісогосподарські і деревообробні підприємства.  Недосконалий механізм розподілу функцій з розпорядження лісами між органами державної влади різних рівнів.  Невисокий ступінь довіри до структур влади, високий правовий нігілізм у сучасному українському суспільстві, нерозвиненість суспільних лісових та екологічних організацій.  Тенденції надавати економічному успіху першочергового значення, відторгнення екологічних обмежень, якщо вони перешкоджають зростанню особистого добробуту.  Зростання числа і обсягів самовільних рубок, прояви тіньової економіки Всі ці проблеми взаємопов'язані і часто обумовлені. Одна з основних умов їх розв'язання -  ефективне забезпечення державою вигод, які надаються лісами (джерело деревини і інших продуктів; основний еколого-стабілізуючий фактор; рекреаційний, генетичний і суспільно-історичний ресурс).

В результаті можна зробити  висновок, що до основних проблем діяльності Зарічненського ДП можна віднести:

- зростання податків;

- низькі ціни на  внутрішньому ринку на лісогосподарську  продукцію;

- зростання розміру  мінімальної заробітної плати,  що веде за собою зростання собівартості продукції відповідно і ціни на неї., разом з тим за попередній рік жодного разу не відбувалось підвищення цін на продукцію;

- великі витрати на  експорт продукції. Географічно  Зарічненський ДЛГ розташований  невдало, велика відстань до інших районних центрів, залізничної розв’язки, це тягне за собою додаткові витрати на перевезення;

- в зв’язку з фінансово-економічною  кризою спостерігається нестабільність  ціни валюти (витрати на різниці  курсу валют);

- в лісовому комплексі  основні насадження складають хвойні ліси (75% від загальної площі насаджень) і лише 5% складають твердолистяні насадження, хоча прибутковість від твердолистяних є набагато більшою, ніж від хвойних.