Регіональні особливості розвитку і розміщення внутрішньої торгівлі АР Крим

У машинобудуванні та металообробці діє 408 підприємств і 35 виробництв, обсяг продукції складає 827 млн. грн. (26% промисловості). Головними галузями є автомобільна, суднобудівна, електротехнічна промисловість, ремонт машин і устаткування, зокрема суден, приладобудування, залізничне машинобудування.

 

 

Таблиця 4

Динаміка  виробництва основних видів промислової продукції АР Крим[13, с.620]

Вид продукції	1990	1995	2008	2008, % до
				1990	1995
Цемент, тис. тонн	578	276	184	31,8	66,6
Виплавка сталі, тис. тонн	15,7	3,6	1,1	7,0	30,5
Металорізальні верстати, штук	_	_	30
Автомобілі, штук	.	.	10442
Мінеральні добрива (у перерахунку на 100% поживних речовин), тис. тонн	137,8	49,8	8,4	6,1	16,9
Виробництво сірчаної кислоти, тис. тонн	532,4	257,3	231,5	43,4	90,0
Виробництво кальцинованої  соди, тис. тонн	518,0	295,4	515,0	99,4	174,3
Бавовняні тканини, млн.м	1,4	0,4	0,2	14.2	50
Взуття, тис. пар	3694	308	131	3,5	42.5
Верхній трикотаж, тис. штук	2882	214	17	0,6	7,9
Білизняний трикотаж, тис. штук	4977	610	61	1,2	10,0

У деревообробній і целюлозно-паперовій  промисловості зосереджено 91 підприємство і 161 виробництво, обсяг продукції  становить 22,1 млн. грн. Особливо виділяється  меблева промисловість — близько 45% виробництва галузі.

Промисловість будівельних  матеріалів об'єднує 114 підприємств  і 70 виробництв, випуск продукції яких складає 142,9 млн. грн. (4,5% промисловості). Головні галузі: цементна промисловість, промисловість збірних залізобетонних і бетонних конструкцій та виробів.

Легку промисловість у 2008 р. представляли 59 підприємств і 12 виробництв, які випускали продукції на 45,8 млн. грн. (1,4% промисловості з малими підприємствами). Головними галузями є взуттєва і швейна промисловість. [13, с.621]

Продаж продовольчих товарів на ринках здійснюється з  дотриманням Ветеринарно-санітарних правил для ринків, Правил продажу продовольчих товарів, Правил роботи дрібно роздрібної торговельної мережі, інших нормативно-правових актів, що регулюють торговельну діяльність і захист прав споживачів.

Харчові продукти представлені наступними виробниками:

• готові м'ясні вироби і м'ясні напівфабрикати – ВАТ «Кримм'ясо»
• молоко і молочні продукти, консерви, курячі яйця і т.п. промислового виробництва – ВАТ «Криммолоко»;
• кондитерські вироби – ПП «АгроАрт»
• мед, отриманий від власних або фермерських господарств;
• рибу і рибопродукти – ТОВ «Фаворит», ВАТ «Кримриба», ;
• картопля, овочі, фрукти, у тому числі тропічні, ягоди, баштанні культури, сухофрукти, горіхи, сушені гриби окремо від солінь, квашеної і маринованої плодоовочевої продукції – «АРТЕКСОЮЗ», РЕСПУБЛІКАНСЬКА ОПТОВО-РОЗДРІБНА БАЗА "КРИM" ;
• олія, дикоростучі плоди, ягоди і свіжі гриби;
• квашені солоні, мариновані овочі і фрукти;
• зернові, круп'яні продукти, борошно – ЗАТ «Селянська промислова артіль»
• вино – ЗАТ «КРИМВИНО», ВАТ «МАССАНДРА», ЗАТ «ІНКЕРМАН», ЗАТ «МЕГАПОЛІС», ТОВ «ЗІЗА», .

Динаміка виробництва  продукції сільського господарства наводиться в табл. 5.

Таблиця 5.

Виробництво основних видів продукції рослинництва  і тваринництва в

АР Крим[13, с.624]

 

Вид продукції	1990	1995	2008	2008, % до
				1990	1995
Зерно, тис. тонн	1988	1505	1064	53,5	70,7
Соняшник, тис. тонн	43	37	38	88,4	102,7
Картопля, тис.тонн	251	332	250	99,6	75,3
Овочі, тис.тонн	428	225	186	43,4	82,7
М'ясо в забійній вазі, тис.тонн	202	93	69	34,1	74,2
Молоко, тис. тонн	890	518	403	45,3	77,8
Яйце, млн. штук	1117	551	447	40.0   '	81,1

 

Розвиненою та специфічною в Україні є харчова промисловість регіону. Одна з основних її галузей — це рибне господарство, що включає рибальство, рибництво й обробку рибних ресурсів. Рибальство експлуатує унікальні рибні запаси Азовського і Чорного морів та внутрішніх водойм, здійснює вилов риби, добування морепродуктів. Рибництво займається розведенням у прісноводних та солоноводних водоймах: біля м. Алуніти функціонує форелевий рибзавод, Каркінітський риборозплідник та Сиваський рибоводний пункт. Обробка рибних ресурсів — це підприємства по їх переробці та обслуговуванню основного виробництва, в тому числі: судноремонт, бази постачання, транспортно-судові фірми, холодильники, а також 13 рибодобувних та 7 обслуговуючих господарств (колишніх колгоспів). Основу підгалузі океанічного рибного промислу України складають державне підприємство "Атлантика" у М.Севастополі та виробниче об'єднання "Керчрибпром", база якого знаходиться у м. Керч. До морських рибних портів на півострові належать Керченський та Севастопольський.

Провідними галузями харчової промисловості в економіці регіону, що використовують різноманітні ресурси півострова, є виноробна, плодоовочеконсервна, тютюнова, м'ясна, маслосироробна і молочна, комбікормова.

Виноробна галузь включає первинну обробку винограду  на переробних заводах та подальший розлив, зберігання вина в пляшках і бочках для наступної реалізації (ординарні вина), тривалого зберігання (марочні та колекційні вина), виготовлення ви-номатеріалів для шампанського і коньяків. Заводи розміщені у Севастополі, Євпаторії, Сімферополі, Массандрі, Гурзуфі, Алушті, Сонячній Долині, Судаку, Новому Світі, Бахчисараї та інших містах і селах. Вина Криму — мускати, портвейни, столові сорти, шампанське Нового Світу — та коньяки одержали багато нагород на міжнародних конкурсах, користуються попитом в Україні та за її межами. Розвивається лікеро-горілчана промисловість, представлена заводом "Союз "Віктан" у м. Сімферополі. [13, с.625]

Плодоовочеконсервна промисловість перероблює сировину садів і виноградників, яка не споживається у свіжому вигляді. Заводи її, як правило, розташовані біля плангацій фруктів та ягід, що швидко псуються, в так званій зоні консервного заводу, куди можна доставити сировину за дві-три години, а також у Керчі, Севастополі, Бахчисараї, Джанкої, Нижньогірському. Нині поновив випуск соків та пюре, що споживаються дітьми у віці до року, унікальний за обладнанням та готовою продукцією Сімферопольський консервний завод дитячого харчування.

Тютюнова промисловість  півострова займається ферментацією тютюну та виробництвом сигарет у Феодосії.

М'ясна, маслосироробна і  молочна промисловості розміщуються рівномірно на території регіону у великих містах та селах: Керчі, Феодосії, Алуніті, Ялті, Севастополі, Сімферополі, Євпаторії, Красноперекопську, Роздольному, Первомайському, Красногвардійському й інших. Темпи виробництва за минуле десятиліття значно знизились через економічну кризу, але в останні два роки помітні зміни на краще: підприємства почали самостійно заготовляти молоко і м'ясні туші з домашніх господарств населення за власний кошт та власним транспортом, що нині вигідно, оскільки знижуються втрати сировини, прискорюється її доставка і переробка.

Комбікормова  промисловість виготовляє корми  із зернових культур (пшениця, кукурудза), зернових відходів та продуктів переробки морських ресурсів (особливо рибного борошна) на підприємствах Джанкоя та Керчі.

Динаміка виробництва  основних продуктів харчування характеризується даними табл. 6.

Таблиця 6.

Динаміка виробництва  основних продуктів  харчування у Кримському регіоні[13, с.626]

Види продукції	1990	1995	2008	2008, % до
					1990	1995
Олія, тис. тонн	13,8	7,7	5,8	42.0	75,3
Консерви, мли. ум. банок	834	184	140	16,7	76.1
М'ясо, включаючи субпродукти 1 категорії, тис. тонн	150	30	8	5,3	26,7
Хлібобулочні вироби, тис. тонн	276	244	130	47,1	53,3
Продукція з незбираного  молока, тис. тонн	446	76	36	8,1	47,4
Сири жирні, тис. тонн	2,2	0,4	0,2	9,1	50,0
Тваринне масло, тис. тонн	14,3	5,8	3,8	26,6	65,5
Борошно, тис. тонн	312	255	131	41.9	51,4

В агропромисловому комплексі під впливом різноманітних природних та соціально-економічних умов функціонують такі спеціалізовані підкомплекси: виноградарськопромисловий, плодоовочепромисловий, ефіроолійний, тютюновопромисловий, зернопромисловий, м'ясо- та молокопромисловий.

Сільське господарство і харчова промисловість в  регіоні є настільки важливими для його економіки та України, що тут створена мережа спеціалізованих наукових закладів, які вивчають особливості Криму.

Можна зробити висновок, що АР Крим має потужний комплекс х виробництва товарів продовольчого та непродовольчого спрямування, якими забезпечує свої внутрішні потреби та частково відправляє в інші регіони та країни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Проблеми та завдання розвитку і розміщення внутрішньої торгівлі АР Крим

 

Важливу роль у вирішенні  проблем та визначенні завдань розвитку внутрішньої торгівлі будь-якого  регіону, в тому числі АР Крим  відіграє держава.

Основні завдання державного регулювання у сфері внутрішньої торгівлі передбачають:

• підвищення ефективності функцій, які виконуються торгівлею як щодо виробничих, так і до роздрібних торгових підприємств;
• формування конкурентного середовища та в запобіганні монополізації товарних ринків шляхом створення умов для розвитку різноманітних оптових структур та добросовісної конкуренції між суб'єктами ринку;
• стимулювання розвитку інтеграційних процесів в оптовій торгівлі, прогресивних інституціональних перетворень відповідно до перетворень у сфері виробництва та роздрібної торгівлі;
• визначення пріоритетних типів підприємств, корпоративних об'єднань та сприянні їх розвитку прискореними темпами;
• захист внутрішнього ринку на основі підтримки вітчизняного товаровиробника та у формуванні розвинутої системи товароруху, що сприяє створенню більш широких можливостей для збуту продукції вітчизняними товаровиробниками і досягненню в оптовому товарообороті оптимального співвідношення вітчизняних та імпортних товарів;
• забезпечення прав споживачів на безпеку та якість товарів, їх реалізацію за обґрунтовано встановленими цінами;
• здійснення своєчасного контролю за насиченістю споживчого ринку товарами та його стратегічною безпекою;
• зміцнення інфраструктури  ринку, зокрема за рахунок стимулювання інвестицій у цю сферу збоку вітчизняного й іноземного промислового та фінансового капіталу, роздрібних та транспортних організацій;
• раціоналізацію процесу товароруху з використанням методів логістики, у зменшенні його ланковості та в зниженні сукупних витрат на доведення товарів від виробників до споживачів;
• стимулювання розвитку матеріально-технічної бази, впровадженні сучасної технології складських робіт та стандартів обслуговування партнерів по бізнесу;
• створення національної та регіональних інформаційних систем щодо функціонування та розвитку оптового ринку;
• забезпечення "прозорості" діяльності суб'єктів оптового ринку, повної легалізації товарних і фінансових потоків.[5, с.51]