Система банківського нагляду України: етапи формування та перспективи розвитку

   ЛЬВІВСЬКИЙ  ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

   УНІВЕРСИТЕТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

   НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ (м. Київ) 
 
 
 
 
 

   Кафедра банківської справи 
 
 
 
 
 
 
 

   Індивідуальна робота

   з дисципліни

   «Методологія  наукових досліджень та інтелектуальна власність»

   на  тему:

   Система банківського нагляду  України: етапи формування та перспективи розвитку 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   Виконали:

   студенти  групи 506-БСм

                                                                              Козак Мар’яна

                                                                                Петкевич Петро 
 
 
 
 

   Львів-2011 

Вступ

  Актуальність  теми дослідження: У сучасних ринкових умовах банківські установи набувають дедалі більшого значення. Адже вони можуть як позитивно, так і негативно впливати на економічні процеси в країні. Тому необхідність регулювання їх діяльності на ринку є об'єктивною і надзвичайно важливою.

  Стабільність  банківської системи України  забезпечується шляхом упровадження системи  ефективного нагляду з боку керівних органів. Це досягається шляхом розроблення та впровадження у практичну діяльність низки законодавчих і нормативних актів, які регламентують діяльність як комерційних, так і державних банківських установ. Ураховуючи те, яку роль відіграють банки в сучасному суспільстві, першочерговими завданнями сьогодні можна вважати забазпечення їх стійкого функціонування, що потребує постійного нагляду та контролю за їх роботою. Найважливішим елементом підвищення надійності та якості роботи банку в сучасних умовах стає система банківського нагляду України.

  Мета  і завдання дослідження. Метою роботи є дослідження формування системи банківського нагляду в Україні та визначення перспективних напрямків її розвитку.

  Поставлена  мета обумовила необхідність вирішення  ряду наступних завдань:

• розкриття сутності та змісту поняття банківського нагляду;
• визначення мети та завдань банківського нагляду в Україні;
• виділення етапів становлення банківського нагляду в Україні;
• визначення перспектив розвитку банківського нагляду в Україні.

  Об’єктом  дослідження є система банківського нагляду в Україні.

  Предмет дослідження. Предметом дослідження є етапи формування системи банківського нагляду в Україні. 
 
 
 

  Банківська  система  виконує  життєво  важливу  роль  посередника,  акумулюючи  заощадження  приватних  осіб  і підприємств, надаючи їх іншим фізичним і юридичним особам, тобто банки перерозподіляють мобілізовані  грошові  кошти для найбільш  ефективного  і продуктивного  використання.  Оскільки  банки  є  найважливішим  елементом фінансової  інфраструктури  сучасного  суспільства,  забезпечення  їх стабільного  функціонування  вимагає  організації  постійного  нагляду  та контролю за їх діяльністю.

  Поняття "банківський нагляд" вчені  також трактують по-різному. При  цьому можна визначити декілька підходів щодо трактування поняття "банківський нагляд".

  Відповідно  до одного з них, банківський нагляд − система, якою користується уряд з метою гарантування стабільності фінансового сектору національної економіки, його безпеки і здоров'я [6].

  Другий  підхід характеризується тим, що банківський нагляд розуміють як систему контролю та впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими кредитно-фінансовими установами у процесі їх діяльності законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників.

  Окремі  вчені банківський нагляд визначають як цілісний і неперервний моніторинг за діяльністю банків із метою забезпечення надійності й стійкості окремих  банків та банківської системи в цілому.

  Енциклопедія  банківської справи за редакцією B.C. Стельмаха дає таке тлумачення: "банківський  нагляд — особливий вид відомчого  контролю, система моніторингу та активних упорядкованих дій, здійснюваних державою (в особі центрального банку чи уповноважених наглядових органів) з метою забезпечення дотримання комерційними банками та іншими фінансово-кредитними установами законодавства та обов'язкових економічних нормативів"[5].

  Тож узагальнено банківський нагляд слід розуміти як систему контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність, законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку. При цьому слід зазначити, що наглядова діяльність Національного банку України стосується всіх процесів, що відбуваються у банківській сфері на різних стадіях функціонування банків — від моменту створення банків до моменту припинення діяльності.

  Закон України "Про банки і банківську діяльність" (ст. 67) визначає мету банківського нагляду.

  Метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках [1].

  Згідно  із Законом України "Про банки  і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 р. № 2121-Ш (зі змінами та доповненнями) та Законом України "Про Національний банк України" від 20 травня 1999 р. № 679-ХІV (зі змінами та доповненнями) функції банківського регулювання та нагляду покладено на Національний банк України.

  Наглядова діяльність Національного банку  України охоплює всі банки, їх підрозділи, афілійованих та споріднених осіб банків на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних та фізичних осіб у частині дотримання вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо здійснення банківської діяльності [1,2].

  При здійсненні банківського нагляду Національний банк України має право вимагати від банків та їх керівників усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів  Національного банку України  для уникнення або подолання небажаних наслідків, що можуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню банківської діяльності.

  Завданнями банківського нагляду є такі:

  — забезпечення стабільності та надійності банківської системи з метою сприяння економічному піднесенню;

  — захист інтересів вкладників, що розміщують свої кошти в банках, від неефективного  управління банками і від шахрайства;

  — створення конкурентного середовища у банківському секторі, завдяки  якому знижуються процентні ставки за позичками, підвищуються процентні ставки за депозитами, розширюється спектр банківських послуг, запроваджуються новітні банківські технології;

  — забезпечення відкритості (прозорості) політики і діяльності банківського сектору в цілому і кожного банку окремо. Підвищення відкритості базується на удосконаленні системи обліку і звітності в банках і наближенні їх до вимог, що випливають із досвіду міжнародної банківської практики;

• підтримання необхідного рівня стандартизації і професіоналізму в банківському секторі, забезпечення ефективної діяльності банків і запровадження технологічних нововведень в інтересах споживачів банківських послуг[4].

  Національний  банк України було засновано як центральний  банк нової незалежної держави у 1991 р. У законодавчому порядку на нього було покладено повноваження нагляду за фінансовим оздоровленням комерційних банків. Для цього у 1992 р. було запроваджено нову функцію та персонал банківського нагляду.

  Етапи становлення банківського нагляду в Україні:

  1992 р. — в Національному банку  України організовано Головне  управління з контролю за банківською  діяльністю; розпочато роботу над  створенням нормативної бази  для нагляду за комерційними  банками.

  1994 р. — затверджене "Положення  про службу банківського нагляду Національного банку України"; визначено статус, функції та завдання служби банківського нагляду Національного банку України.

  1995 р. — створено Департамент  банківського нагляду; розпочато  розбудову інфраструктури банківського  нагляду.

  1996 р. — створено Комісію з питань нагляду та регулювання діяльності банків і затверджено відповідне положення, яким визначено її завдання, права та регламент роботи.

  1999 р. — створено Департамент  пруденційного нагляду; відбулися  структурні зміни в підрозділах  банківського нагляду.

  2000 р. — створено Генеральний  департамент банківського нагляду,  до якого входили Департамент  реєстрації та ліцензування банків, Департамент інспектування та  моніторингу банків, Департамент  реорганізації та ліквідації  банків; сформовано нову структуру банківського нагляду відповідно до принципів Базельського комітету; розроблено основні напрями реформування банківського нагляду.

  2006 р. — створено Дирекцію з  банківського регулювання та  нагляду, якій були підпорядковані  Департамент методології банківського регулювання та нагляду, Департамент реєстрації та ліцензування банків, Департамент банківського регулювання та нагляду, Департамент припинення діяльності банків, Департамент з питань запобігання використанню банківської системи для легалізації кримінальних доходів та фінансування тероризму; визначено повноваження Національного банку України з питань фінансового моніторингу діяльності банків (дод. 1).

  2008 р. — реформовано структуру  банківського нагляду Національного  банку України; Департамент банківського регулювання та нагляду поділено на два департаменти: Департамент інспектування банків та Департамент безвиїзного банківського нагляду; регіональні відділи банківського нагляду перепідпорядковано від територіальних управлінь до Дирекції з банківського регулювання та нагляду центрального апарату Національного банку України.

  2010 р. — сформовано нову структуру  Служби банківського нагляду  в системі Національного банку  України; створено Департамент  кризового менеджменту та контролю  операцій на відкритому ринку; визначено пруденційні інструменти банківського регулювання та нагляду в період фінансової кризи.

  За  результатами аналізу виконання  Базельських принципів ефективного  банківського нагляду Національним банком розроблені пріоритетні напрями розвитку і регулювання банківської діяльності та нагляду на період до 2010 р.

  Пріоритетні напрями розвитку і регулювання банківської діяльності та нагляду на період до 2010 р. розроблені з метою підвищення ефективності регулювання банківської діяльності та банківського нагляду на основі принципів Базельського комітету з банківського нагляду, оптимізації організаційних засад, функцій структурних підрозділів банківського нагляду центрального апарату і територіальних управлінь Національного банку України.

  Стрімке зростання обсягів активних операцій, насамперед кредитування, упровадження широкого асортименту нових банківських продуктів, а також поглиблення впливу процесів світового фінансового простору на розвиток вітчизняного банківського сектору, активізація процесів створення банківських об'єднань та промислово-фінансових груп об'єктивно спричинюють зростання ризиків у діяльності банків.

  На рівень ризиків у діяльності банків також впливають недостатня концентрація банківського капіталу та його розпорошеність між значною кількістю невеликих банків, певна розбалансованість довгострокових активів та пасивів за строками щодо погашення, відсутність належної прозорості банківського сектору і необхідного рівня корпоративного управління в банках, що призводить до наявності недоліків у системах ризик-менеджменту та внутрішнього контролю.