Сучасні глобальні проблеми людства: їх сутність та шляхи розв’язання

 

               Сучасні глобальні проблеми людства: їх сутність та шляхи розв’язання

 Вступ

I. Причини виникнення та сутність глобальних проблем

    1.1 Сутність та причини  виникнення глобальних проблем

    1.2 Основні глобальні  проблеми та їх класифікація

    1.3 Проблеми економічної  відсталості окремих країн

II. Роззброєння та його роль у розв’яззанні глобальних проблем

    2.1 Роззброєння  – ключ до розв’язанні глобальних проблем

     2.2 Екологічна  криза та ії головні риси

     2.3 Паливно-енергетична  та сировинна проблеми

III. Основні шляхи та економічні стратегії держав щодо розв’язання глобальних проблем

    3.1 Основні шляхи  розв’язання глобальних проблем

    3.2 Економічні  стратегії держави в умовах  глобалізації

 Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

                                    

 Вступ

За всю  історію людства людина ще не зробила  жодного винаходу, який би не завдав їй шкоди. Кожне втручання в природу  спочатку дає те, на що розраховували  люди. Але потім виявляються наслідки, неочікувані і непередбачувані. Уже на початку ХХ століття людство зіткнулося з проблемами, що набувають величезного значення для долі людської цивілізації в цілому і  називаються глобальними. До глобальних проблем належать такі,які зачіпають життєво важливі інтереси всіх народів та країн світу і які породжені загальними законами існування та розвитку людства. Йдеться передусім про питання війни і миру, економічну відсталість багатьох країн світу, катастрофічне забруднення навколишнього середовища, повітряного басейну та океанів, вичерпання природних ресурсів, енергетичну, сировинну, продовольчу проблеми, поширення цілого ряду нових захворювань.

  Глобальні  проблеми мають спільну об’єднуючу основу і загальнолюдський характер. Вони, як ми бачимо, пов’язані з різними сторонами життєдіяльності  людської цивілізації світовою політикою й економікою, міждержавними і міжнаціональними  відносинам, екологічними та демографічними умовами існування людей.

  На  початку третього тисячоліття  людство просто зобов’язане розв’язати ці животрепетні проблеми, бо вони  створюють небезпеку самому життю людей. Розвиток науки і техніки, створення ядерної зброї призвели до того, що нині людина стала спроможна покласти край власному існуванню. Глобальні проблеми – це заряд страхітливою сили в  умовах сучасної епохи, і їх усунення та розв’язання - завдання  першочергового значення.

В процесі  виконання моєї курсової роботи, я  використовував багато літератури. Але  як теоретичну базу були використані  робити таких авторів: С.В.Мочерний; О.С.Степури; А.С.Філіпенка; Ю.П.Козака; Ю.В.Ніколенка; та ін.. При обробленні цього матеріалу я дійшов до висновку що мою роботу можна поділити на три розділі:

• що спричило розвитку глобальних проблем;
• Яку роль має роззброєння у розв’язанні глобальних проблем;
• Основні шляхи розв’язання цих проблем.

  В  першому розділі я дійшов висновку  що є багато причин що спричинило розвитку цих проблем, але найголовніша це – швидке зростання народонаселення, що існують багато проблем про яких я ще не знав.

  У  другому розділі я розкрив  такі проблеми : екологічна криза,  енергетична та сировинна криза, та яке місце займає роззброєння у розв’язанні глобальних проблем.

  В  третьому розділі я розглянув  які є в світі шляхи до  ефективного розв’язання цих проблем. Що потрібно робити урядам кожної країни світу. Які прийоми повинні використовувати.

У своїй роботі я маю  за мету проаналізувати екологічні уроки  
минулого і теперішнього, розкрити суть глобальних екологічних  
проблем і можливі варіанти їх вирішення.

В 90-х роках ХХ століття немає необхідності доводити гостроту і  
масштабність, а значить, і небезпечність екологічної ситуації, що  
склалася в світі. На Всесвітню конференцію по навколишньому середовищу (1992 рік, Ріо-де-Жанейро) з`їхалися 10тисяч делегатів із 150 країн світу. Минула конференція, з якої почався Міжнародний рух за збереження навколишнього середовища, відбулася 20 років тому в Стокгольмі. 
Чи знайдуться сили, що здатні зупинити руйнівні процеси і  
відродити надію на майбутнє?

 

 

 I.Причини виникнення та сутність глобальних проблем людства.

   1.1.Сутність та причини виникнення глобальних проблем

  Поняття “глобальні проблеми” походить від французького слова “global”, що означає “всезагальний” , “той, що охоплює всю земну кулю”. До таких проблем належать відвернення світової ядерної війни та забезпечення стабільного миру, необхідність ефективної та  комплексної охорони навколишнього середовища, ліквідація відсталості країн, що розвиваються, продовольча, сировинна, енергетична  та демографічна проблеми, ліквідація хвороб, раціональне використання глибин Світового океану та мирне освоєння космічного простору, проблема розвитку самої людини, перспективи забезпечення її гідного майбутнього.  

  Кожна  з глобальних проблем спороджена  специфічними причинами, зумовленими, з одного боку, специфікою розвитку продуктивних сил, географічним середовищем, рівнем прогресу техніки, а з другого-специфічною суспільною формою, особливістю розвитку відносин економічної власності.

  Найзагальнішою  причиною загострення глобальних  проблем,  що характеризує технологічний спосіб виробництва, є швидке зростання народонаселення в останні десятиріччя XX ст.,  або демографічний вибух, який ,до того ж, супроводжується нерівномірністю зростання населення в різних країнах та регіонах.

Щоб прогодувати, одягнути, забезпечити житлом зростаючу  кількість населення, необхідно  постійно нарощувати виробництво промислової та сільськогосподарської продукції, збільшувати обсяг ви добудування корисних копалин тощо. Внаслідок цього поступово вичерпуються природні ресурси, забруднюється  навколишнє середовище, підвищується середня температура  Землі тощо.[10, 15]

  Однак  важливо виділити специфічні  причини загострення проблем  у сучасних умовах.

Найсуттєвішими  з цих причин є:

• Швидке зростання на планеті народонаселення;
• Низький рівень впровадження ресурсо -  та енергозбережних, екологічно чистих технологій;
• швидка урбанізація населення;
• варварське становлення людини до природи;
• посилення частоти виникнення регіональних воєнних конфліктів; [b]

  Значною  мірою розгортанню гонки озброєнь  сприяли мілітаристськи акції  сталінського керівництва, встановлення тоталітарної системи у країнах колишнього СРСР, його зовнішня політика, зокрема непродумане втягнення у війну в Афганістані. Нині на війскові цілі щорічно витрачають у світі  майже 800 млрд дол.

  До економічних  причин більшості глобальних  проблем відносять, наприклад, відносини крупної приватнокапіталістичної власності та тотального одержавлення власності, монопольна політика міністерств і відомств.[b]

  Сутність  глобальних проблем - комплекс  зв’язків і відносин між державами  та соціальними системами, суспільством  і природою, які зачіпають життєві  інтереси народів усіх країн і можуть бути розв’язані їхніми спільними взаємодіями.

  З’ясовуючи сутність глобальних проблем, по-різному трактують причини їх загострення і природу цих явищ.

Так, американські науковці (В. Войскопер, Д. Блейні  та ін.) головними причинами зростання мілітаризації капіталістичної економіки вважають природно-історичні умови   розвитку людини, її психологію, прагнення до насильства. Причину кризи довкілля американський учений Ж. Дерст та інші   вбачають у притаманному людині інстинкті до знищування. Більшість західних ідеологів такою причиною називають лише зростання  кількості населення, сучасну НТР, збільшення промислового виробництва.

  Такі  тлумачення, по-перше, ігнорують  соціальну сутність людини, є  ознакою  однобічного підходу до неї  як до біологічної істоти. Насправді, як уже  зазначалося, хоч у людині  органічно поєднуються біологічне  та соціальне, але   її сутність-це, насамперед, сукупність усіх суспільних відносин. По-друге, пояснювати загострення екологічних проблем лише розгортанням НТР, зростанням промислового виробництва означає перебувати на позиціях технологічного детермінізму. [10, 8]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1.2 Основні глобальні проблеми  та їх класифікація.

  Глобальні  проблеми поділяють на три  сфери  вияву.

  Сфера  1. Взаємодія природи й суспільства.  До проблем цієї сфери належать:

   - надійне  забезпечення людства сировиною,продовольством;

  -  збереження  навколишнього середовища;

  - освоєння  ресурсів світового океану;

   - оволодіння  космічним простором.

Сфера 2. Суспільні  взаємовідносини. Найважливіші проблеми цієї групи:

• відносини між державами різних соціально-економічних устроїв;
• подолання економічної відсталості багатьох країн світу;
• локальні, регіональні та міжнародні воєнні, національні та регіональні конфлікти;
• відвернення загрози ядерної війни.

Сфера 3. Розвиток людини. Тут справу маємо, насамперед, із:

• демографічною проблемою;
• проблемами сучасної урбанізації  - зосередження населення в містах;
• проблемою пристосування до умов природного й соціального середовища, яке постійно змінюється під впливом сучасної НТР;
• проблемою охорони здоров’я взагалі, боротьби з епідеміями, тяжкими захворюваннями.

  Класифікація  глобальних проблем за сферами  дії не означає, що вони відокремлені одна від одної. Кордони між сферами часто мають умовний характер. Усі глобальні проблеми тісно між собою пов’язані, більше того, зумовлюють одна одну, тому що мають однакові причини виникнення.[b]

  У цілому  ж серед глобальних проблем,  які стоять нині перед міжнародним  співтовариством, найгострішими є:

• проблеми збереження миру;
• екологічна проблема;
• проблема забезпечення людства продовольством, сировиною, енергією;
• проблема освоєння світового океану;
• проблема економічного відставання країн, що розвиваються;
• проблеми зайнятості населення;
• проблеми охорони здоров’, зокрема, наркоманії, СНІД.

  Окрім  того, до глобальних проблем належать  проблеми освітнього та культурного характеру, так званої масової культури, аморальності, злочинності, корупції та ін.[11, 4, 10]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                1.3 Проблеми економічної відсталості  окремих країн.

  Економічна  відсталість окремих, особливо  слаборозвинутих, країн є своєрідною глобальною проблемою. Її появу пов’язують з існуванням так званої колоніальної системи імперіалізму, коли всі країни світу були поділені на дві групи:

  Держави-метрополії (Велика Британія, Франція, Іспанія,  Японія, та ін.), які володіли колоніями в Африці, Австралії, Південно-Східної Азії та ін.

Країни-колонії. Вважають, що саме слаборозвинуті країни з’явились унаслідок отримання незалежності колишніми колоніальними територіями в процесі краху колоніальної системи імперіалізму.

  До економічно  відсталих країн належать 109 країн,  серед них -67 із середнім доходом (ВВП) на душу населення приблизно в 10 разів нижчим, ніж у розвинутих 23 країнах, та 42 країни – із низьким доходом.

  Суть  проблеми – у зростаючому розриві  в доходах між багатими й  бідними націями. Серед  причин відсталості окремих країн виділяють:

•   відсутність в окремих країнах родовищ корисних копалин, нестача орних земель та енергетичних ресурсів, теплий і вологий клімат у багатьох з них є збудниками поширених хвороб серед людей, тварин і рослин, а бур’яни й комахи-шкідники є лихом для сільського господарства. Одночасно в окремих країнах, багатих на промислові родовища бокситів, олова, міді, нафти та ін., спостерігається неефективне їх використання;
•   перенаселення, широке поширення безробіття й недовикористання ресурсів, низька продуктивність праці;
•   нестача капітальних благ – виробничих будівель і споруд, машин, устаткування, державних об’єктів інфраструктури через мізерні заощадження, брак інвесторів та відсутність стимулів до інвестування;
•   соціально-культурні та інституційні чинники: патріархальне мислення людей, їхня психологія, поведінка та спілкування між собою; племінні та етнічні відмінності, міжплемінна ворожнеча,релігійні звичаї та обряди, корупція, слабкість державного управління;
•   загострення боргової кризи економічно відсталих країн. За останні два десятиріччя зовнішній борг економічно відсталих країн зріс  у 13 разів – із 100 млрд в 1970 р. до, приблизно, 1350млрд дол. У 1990 р. Таки чином, країни  “третього світу” потерпають від:
•   нееквівалентного обміну власних сировинних продуктів на готові вироби розвинутих країн;
•   диктату гігантських ТНК, які зосередили у своїх руках контроль за природними багатствами країн “третього світу”;
• зростання боргів слаборозвинутих країн розвинутим країнам та міжнародним фінансово-кредитним організаціям;
•   тягаря гонки озброєнь, що лежить на цих країнах. У них проживає 80% населення планети, їх частка у світовому виробництві – 20%, однак військові витрати цих країн досягають 25% витрат  усього світу;
•   Однобічної орієнтації економіки на  первинну обробку мінеральної сировини.