Валютні обмеження в країнах, що розвиваються

2. З переходом до режиму  гнучкого валютного курсу з’явиться  необхідність заміни фіксованого  курсу як номінального орієнтира  монетарної політики іншим орієнтиром. Оптимальним орієнтиром монетарної  політики в Україні пропонується  вважати таргетування інфляції. З метою створення в Україні  необхідних передумов переходу  до інфляційного таргетування  важливим є поступове вирішення  наступних завдань: формування  довіри економічних суб’єктів  до оголошуваних інфляційних  орієнтирів; виважена лібералізація  руху капіталів та регулювання  поточних операцій; посилення ринкових  засад формування курсу гривні, розвиток інструментів страхування  валютних ризиків; удосконалення  трансмісійного механізму грошової  політики; підвищення прозорості  у сфері грошово-кредитних і  валютних операцій. 

3. Нова стратегія національної  валютної політики повинна бути  спрямована на поетапний перехід  до фактичного застосування режиму  плаваючого курсу; подальшу лібералізацію  валютного регулювання зі збереженням  окремих економічних важелів  валютного контролю; орієнтацію  НБУ на рівноважний обмінний  курс з одночасною відмовою  від застосування девальвацій  та ревальвацій; зниження рівня  доларизації економіки; включення  до інструментарію валютної політики  комплексу заходів щодо зменшення  очікувань валютної нестабільності, антикризових важелів та методів  зменшення негативних наслідків  валютних криз.

4. Валютне законодавство  в Російській Федерації ще  далеко від повного свого становлення. Воно об'єктивно обмежене, не повністю систематизоване, часто суперечливе, і, в цілому, досить складне (навіть для фахівців, а не тільки працівників підприємств і банків). Тому чим менше буде вилучень і виключень із єдиних правил і норм валютного регулювання, які в останні роки часто робилися на користь, регіонів, галузей і навіть окремих підприємств, тим ефективніше буде валютна політика держави. 

5. Незважаючи на лібералізацію валютних відносин, прагнення російської влади до досягнення повної конвертованості рубля валютні обмеження залишаються і будуть продовжувати застосовуватися в Росії. Крім того, історія розвитку валютних обмежень у зарубіжних країнах показує, що держави неодноразово поверталися до використання цих заходів у разі політичних та економічних криз. У зв'язку з цим валютні обмеження, за допомогою яких держава втручається в сферу інтересів приватних осіб, обмежує їх права, вимагають відповідної уваги.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

При розробці заходів перехідного  характеру в рамках національної валютної політики увага зазвичай зосереджується на досягненні наступних цілей: збереження механізмів контролю за поточними операціями; стабілізація валютного курсу; обмеження негативного впливу конкуренції з боку імпорту на обсяг випущеної продукції і зайнятість. Для досягнення цієї мети застосовуються різні форми валютної політики: дисконтна політика, валютні інтервенції, диверсифікація валютних резервів, валютні обмеження, регулювання ступеня конвертованості валюти, режиму валютного курсу, девальвація, ревальвація. 

Валютний та зовнішньоторговельний  режим або надає свободу в  здійсненні угод, або, навпаки, ставить  їх під контроль, зокрема, шляхом контролю конвертованості валюти, тобто вільної купівлі та продажу іноземної валюти, як правило, за платежами, пов'язаними з міжнародними потоками товарів, послуг і фінансових активів. У будь-якому випадку на валютний контроль як метод реалізації валютного регулювання покладаються облікові функції, необхідні для прийняття рішень у сфері валютної політики. В умовах проведення жорсткої економічної політики, націленої на швидку трансформацію економіки та її стабілізацію, валютний контроль є дуже важливим інструментом валютної політики, що забезпечує ефективність валютних обмежень, що вводяться державою з метою запобігання негативної реакції економічних агентів на зміну умов господарювання. Валютні обмеження, будучи інструментами заборонного характеру, тягнуть зростання витрат економічних агентів. Прагнення до мінімізації витрат і зниження ризиків спонукає до пошуку шляхів елімінування викликали їх валютних обмежень. Валютний контроль виступає противагою таких спонукань і формує середовище реалізації валютних обмежень і, як наслідок, національної економічної політики. 

З метою стабілізації валютного  курсу вводяться вимоги репатріації  експортної валютної виручки в досить стислі терміни і обов'язкового продажу  її у повному обсязі за національну  валюту уповноваженим комерційним  банкам або національному банку. Стимулюючу дію на ріст споживання надають обмеження на купівлю населенням готівкової іноземної валюти та її вивезення за кордон.  
 В умовах проведення непослідовної економічної політики валютний контроль не став тим важливим інструментом валютної політики, який забезпечував би ефективність валютних обмежень, що вводяться державою з метою запобігання негативної реакції економічних агентів на зміну умов господарювання. Валютні обмеження були реакцією на виникаючі і відбуваються в економіці країни негативні процеси вивезення капіталу економічними агентами і тиску на внутрішній валютний ринок. Запізнілі і непослідовні заходи в області валютного регулювання і валютного контролю не змогли повною мірою сформувати середовище реалізації валютної політики і, як наслідок, національної економічної політики.  
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Боринець С.Я. Міжнародні фінанси: Підручник. – К.: Знання-Прес, 2002. – 311 с

2. Булатова Е.В. Развитие процесса глобализации на примере финансовых ресурсов мировой экономики // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сборник научных трудов. – Донецк: ДонНУ, 2005. – С. 1057-1062.

3. Бутук О. Валютний контроль і конвертованість валют // Банківська справа. – 2005. - № 1. – С. 45-53

4. Глобализация и национальные финансовые системы / Под ред. Дж.А.Хансона, П.Хонохана, Дж.Маджнони. Пер. с англ. – М.: Издательство «Весь Мир», 2005. – 320 с.

5. Данилова Е.И. Детерминанты выбора режима валютного курса для открытой экономики // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Випуск 208: В 4 т. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – Том 3. – С. 690-695.

6. Доронин И. Положение на фондовых и валютных рынках // Мировая экономика и международные отношения. – 1998. - № 8. – С. 14-26.
7. Доронин И. Современные финансовые рынки: тенденции и перспективы // Мировая экономика и международные отношения. – 2003. - № 6. – С. 23-35.
8. Економічні проблеми XXI століття: міжнародний та український виміри / Є.В. Савельєв, С.І. Юрій та ін.; За ред. С.І. Юрія, Є.В. Савельєва. – К: Знання, 2007. – 595 с.
9. Ершов М.В. Валютно-финансовые механизмы в современном мире: кризисный опыт конца 90-х. – М.: Экономика, 2000. – 319 с.
10. Журавка Ф.О, Русаненко І.С. Прогнозування валютного курсу як один з інструментів хеджування валютного ризику // Фінанси України. – 2000. - № 9. – С. 49-57.
11. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л. Гроші. Валюта. Валютні цінності: Терм. словник. – Л.: БаК, 2000. – 184 с.
12. Кабанець О.І., Кольга В.Д. Валютне регулювання та контроль в Україні. – К., 2000. – 222 с.
13. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2002. – 406 с.
14. Колосова В.П. Особливості кредитування Світовим банком країн із перехідною економікою // Фінанси України. – 2002. - № 8. – С. 48-54.
15. Кулицький С. Світова ієрархія валют і перспективи її трансформації // Вісник Національного банку України. – 2001. - № 10. – С. 49-53.
16. Кургинян А. Проблемы регулирования внутреннего валютного рынка в Украине // Экономика, финансы, право. – 1999. - № 9. – С. 10.
17. Луцишин З. Аргентина: причини та наслідки найбільшого в історії світової валютно-фінансової системи дефолту // Вісник Національного банку України. – 2002. - № 4. – С. 5-11.
18. Луцишин З. Сутність і тенденції розвитку світового фінансового середовища // Вісник Національного банку України. – 2001. - № 4. – С. 46.
19. Луцишин З.О. Міжнародні валютно-фінансові відносини: практична філософія і реалії української економіки. - Тернопіль: Збруч. 1997. - 450с.
20. Лэттер Т. Выбор режима валютного курса / Пер. на рус. Романова С., издается центром по изучению деятельности Центральных банков. Банк Англии, Лондон. – 1996. – 35 с.
21. Лютий І.О. Валютна політика та перспективи входження України в міжнародне економічне співтовариство. – К.: Курс, 2000. – 58 с.
22. Малыгин В.Е. Финансовые шоки: вызовы и ответы // Банковские услуги. – 1998. - № 9. – С. 20-27.
23. Марена Т.В. Валютно-грошові реформи в країнах з перехідною економікою // Особливості інтеграції України в світовий економічний та політико-правовий простір: І Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених. Маріуполь, 9 грудня 2005 р. – Маріуполь: МДГУ, 2005. – С. 30-32.
24. Марена Т.В. Валютно-фінансові кризи в сучасній світовій економіці // Актуальні проблеми науки і освіти: VІІ підсумкова (2004 р.) науково-практична конференція викладачів Маріупольського державного гуманітарного університету. Маріуполь, 4 лютого 2005 р. – Маріуполь: МДГУ, 2005. – С.172-174.
25. Марена Т.В. Влияние режима курсообразования на развитие внешнеэкономической деятельности и стабильность национальной экономики // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сборник научных трудов. – Донецк: ДонНУ, 2003. – Ч.3. – С. 760-762.
26. Марена Т.В. Вплив валютної політики на стан та регулювання грошового ринку // ІІІ регіональна науково-практична конференція. Маріуполь, 10 грудня 2004 р. – Маріуполь: МДГУ, 2004. – С.78-79.
27. Марена Т.В. Класифікація та особливості застосування інструментів валютної політики // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сборник научных трудов. – Донецк: ДонНУ, 2004. – Ч.2. – С. 601-603.
28. Марена Т.В. Умови та механізм переходу країни до режиму плаваючого валютного курсу // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сборник научных трудов. – Донецк: ДонНУ, 2007. – Ч.4. – С. 1539-1547.
29. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник / Под ред. Л. Н. Красавиной. - М.: Финансы и статистика, 1994. - 592 с.
30. Международные валютно-кредитные отношения: Учебн. пособие / Под ред. И.Я. Носковой. - М: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. - 208 с.
31. Миклашевская Н. Политика валютного курса в странах с переходной экономикой // Мировая экономика и международные отношения. – 1998. - № 3. – С. 91-98.
32. Мирун М. Валютний коридор і проблеми курсоутворення національної валюти країн із перехідною економікою // Вісник Національного банку України. – 1997. - № 4. – С. 32-34.
33. Міжнародні валютно-кредитні відносини: Підручник / За ред. А.С. Філіпенка. – К.: Либідь, 1997. – 208 с.
34. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч. посібник / О.І. Береславська, О.М. Наконечний, М.Г. Пясецька та ін.; За заг. ред. М.І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2002. - 392 с.
35. Монтес М.Ф., Попов В.В. «Азиатский вирус» или «Голландская болезнь»?: Теория и история валютных кризисов в России и других странах / М.Ф. Монтес, В.В. Попов; Пер. с англ. В.В. Попова. – М.: Дело, 1999. – 136 с.
36. Наумов В.В., Вагин В.О., Городецкий А.Е., Крашенинников В.М. Валютное регулирование в системе государственного управления экономикой / В.М. Крашенинников (общ. ред.). – М.: Экономика, 2003. – 399 с.
37. Осаволюк С. Чинники впливу глобалізації на стабільність міжнародного <span class="Normal__Char" style=" font-family: 'Times New R