Вплив глобалізації на економіку України

О. Мельніченко

Херсонський національний технічний  університет

ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА ЕКОНОМІКУ  УКРАЇНИ

 ХХ століття в світі пройшло під впливом тенденції до глобалізації в політичній, економічній, науково-технічній сферах. Глобалізація і породжувані нею процеси піддають випробуванню на міцність і адаптивність, традиційні моделі поведінки, спосіб життя і способи бачення світу, а також цінності, орієнтації, забобони всіх верств населення [1, с. 43].

В планетарному масштабі глобалізаційні процеси розділили світ на дві частини: прибічників цього процесу та його противників. Прихильники глобалізацій них процесів наголошують, що вона дає нові можливості більш ефективного розміщення та вільного доступу до світових мобільних ресурсів і загальне зростання світового виробництва та доходу. Негативні сторони глобалізації пов’язані з нерівномірним розподілом зростання світового доходу між різними країнами; економічна, фінансова та політична експансія розвинених країн; поглиблення диференціації між країнами за економічним розвитком; тенденції до зникнення національних особливостей народів та етносів. Разом з для кожної з країн наслідки глобалізації різні і залежать від великої кількості внутрішніх та зовнішніх факторів.

Над проблемою впливу глобальних процесів на економічний,  політичний,  соціальний розвиток держав,  особливо транзитивних держав, що мають незавершений процес державотворення, в Україні працюють: О.Г.Білорус,  Д.Л.  Лук’яненко,  О.М.  Гончаренко,  Ю.М.  Мацейко, В.А.Зленко,  О.К. Сколенко, О.С. Бодрук, О.В. Зернецька, В.О. Врадій, Л.І.Кудряченко, Н.І. Гражевська та інші. 

Україна,  як незалежна держава,  розпочинала  свій життєвий шлях під величезним глобалізаційним тиском,  коли одним фінансовим ударом було розкрито суть неконкурентноспроможної української економіки. Відкритість економіки і втрата “економічної компресії “  призвели до небаченого в світі   стану:  на 1994  рік падіння ВВП становило 23% , промислового виробництва – 27,8 %,  сільськогосподарського виробництва – 16,5%,  а випуску непродовольчих товарів – 40,4%;  рекордна за світовими стандартами гіперінфляція – 10255%.   Дефіцит державного бюджету покривався прямою грошовою емісією Нацбанку.  Відповідним було й падіння життєвого рівня [2, с. 5]. Для порівняння можна навести дані періоду Другої світової війни, коли найнижча позначка падіння промислового виробництва склала 30%.

За рейтингами міжнародних економічних організацій  Україна за рівнем конкурентоздатності посідає одне з останніх місць. Курс уряду на лібералізацію зовнішніх відносин не виправдав покладених на нього надій і не реалізував конкурентні переваги України. Доцільність лібералізації зовнішньоекономічних відносин мала б бути досліджена на перших етапах відкриття кордонів, оскільки далеко не однакові умови та розбіжності обумовлювали суттєву різницю між економічними системами України від високорозвинених країн. Показники розвитку української економіки у порівняні із найбільшими торговельними партнерами свідчать про недоречність беззастережного відкриття кордонів. Так, за даними Світового банку, ВНП на душу населення в Україні є одним з найнижчих у світі (вона посідає 135 місце). Виробничо-промисловий комплекс України нездатний адаптуватися до попиту на світовому ринку, про що говорить досить низький ВНП на душу населення [5, с. 33].

Позитивний вплив глобалізації на Україну очевидний: по-перше, це можливість брати активну участь в обговоренні режимів регулювання міжнародних економічних відносин, а не бути осторонь, як це спостерігається тепер; по-друге, відбудеться скорочення витрат на здійснення зовнішньоекономічних операцій, що є дуже важливо, оскільки загальне підвищення цінової конкурентоспроможності українських виробників найактуальніше питання сьогодення. Цим самим наша країна виконає одну з головних умов поглиблення відносин з Європейським союзом та отримає можливість захисту інтересів України та її підприємств відповідно до міжнародних форм та процедур, що мінімально залежать від коливання політичних відносин з тією чи іншою країною.

Забезпечення інвестиційної привабливості  України для іноземних інвесторів за рахунок приєднання країни до загальноприйнятих у світі регулятивних норм також є однією із позитивних сторін, оскільки сучасному становищу держави не позаздриш. Іноземні інвестори не довіряють політичній та економічній нестабільності в країні і тому забирають свої капіталовкладення, а це негативно впливає на розвиток виробничої промисловості [5, с. 33].

Позиція, яку зараз підтримує  Україна приведе до збільшення можливостей  входження країни до великих міжнародних  коопераційних проектів, що в перспективі можуть забезпечити істотне підвищення конкурентоспроможності та розширити можливості більш вільного доступу до зарубіжних ринків за рахунок зменшення тарифних і нетарифних перешкод.

Але для України стратегічно  важливою метою має стати стимулювання структурних реформ усередині країни, спрямованих на забезпечення конкурентоспроможності у відкритому ринковому середовищі, що є стратегічно важливою метою [3, с. 221].

На жаль, на сьогодні Україна  недостатньо залучена до цих процесів, оскільки вона: значно відстає від провідних держав світу в галузі інформатизації та розвитку інформаційних технологій; перебуває лише на початку формування власних ТНК, конкурентоспроможних на глобальному рівні й здатних до здійснення глобальної стратегії розвитку; досить непослідовно запроваджує економічну лібералізацію; не приділяє належної уваги координації своєї зовнішньоекономічної політики з іншими пострадянськими й постсоціалістичними країнами, що розвиваються, - це робить політику мало гнучкою та в цілому послаблює зовнішні позиції.

Науковий керівник 
                                                 к.е.н., ст. викладач Швороб Г.М.

Література

 Бхагвати Дж. Глобализация - процесс положительный, но не на 100 % // Эксперт. - 2004. - № 24. -С. 43.

2. Гальчинський А.С. Спадок. А.С. Гальчинський // День. – 2004. – №184. – 13 жовтня.  – С. 5.
3. Глобалізація й безпека розвитку. Монографія / О.Г. Білорус, Д.Г. Лук’яненко та ін. – К. – 2001. – 480 с.
4. Дунська А.Р., Костюк С.О. Вплив глобалізаційних та інтеграційних процесів на рівень економічного розвитку України // Проблеми системного підходу в економіці. – 2008. - №3. – С. 42-44
5. Малащук Д.В. Вплив інтеграційних зв’язків на конкурентоспроможність української економіки // Формування ринкових відносин в Україні. – 2005. - №3. – С. 32-38.
6. Українське суспільство:  десять років незалежності.  Соціологічний моніторинг та коментар науковців. – К. – 2001. – 598 с.
7. Шимченко Л.А. Глобалізаційні процеси та їх вплив на український поступ // Економічний вісник університету. – 2012. – Вип. 18. – С. 45-49