Значення і напрямки іноземних інвестицій

     - забезпечити умови виробництва,  торгівлі, які б відповідали світовим  стандартам, та тверді правові  гарантії захисту прав власності.

     Для ВЕЗ характерні як цінові, так і  нецінові методи конкуренції. Вивчення конкурентоспроможності ВЕЗ передбачає використання біля трьохсот параметрів з залученням максимальної кількості  експертів. Можна виділити  приблизно 10 груп таких параметрів:

     -політична,  соціально-економічна, територіальна  ситуація;

     - вплив держави на інвестиційний  клімат, податковий та правовий  режим;

     - гнучкість фінансово-кредитної системи;

     - об'єм внутрішнього ринку;

     - забезпеченість природно-сировинними  ресурсами;

     - наявність трудових ресурсів  та рівень їх кваліфікації;

     - економічний потенціал, його склад  та структура;

     - рівень розвитку науки і техніки;

       участь в міжнародному розділі  праці;

     - ефективність промислового виробництва.

          Утворення ВЕЗ вимагає поглибленого  аналізу її меж, державних та  етнічних. Розвиток ВЕЗ тягне  за собою  міграційні процеси,  вимагає більших додаткових затрат, може стати джерелом конфліктів  на етнічній підставі.

          В цих умовах прикордонні сторони  переслідують різні цілі. Менш  розвинуті країни прагнуть випустити  трудові ресурси для заробітку  за кордоном валюти з послідуючим  її притоком в країну. Більш  розвинена країна намагається  цього не допустити, щоб не  загострювати безробіття. Тому створення  ВЕЗ в трансетнічних прикордонних  регіонах повинно буту спрямовано,  у першу чергу, на рішення  цієї проблеми.

        З 25 областей України 15 граничать  з іншими державами. Ще 4 області  прилягають до морського кордону.  Значна кількість  прикордонних  регіонів, їх розвиток по принципам  ВЕЗ вимагає рішення цілого  ряду проблем.

        Це - інтенсифікація розвитку виробничої  та соціальної інфраструктури, трансформація  системи розселення, реконструкція  шляхів сполучення, прикордонних  переходів, створення нової комунікаційної  інфраструктури.

        Світовий досвід свідчить, що  територіально ВЕЗ суворо обмежені ( не більш ніж 10 км. кв.) Опираючись  на це адміністративна  область  або велике місто не можуть  бути ВЕЗ. У зв'язку з цим  багато вчених  обґрунтовують  створення так званих точечних  зон вільного підприємництва.

     Вільна  зона - це обмежена частина території  країни, для якої характерний спеціальний  режим функціонування економічних  суб'єктів, Механізм функціонування ВЕЗ, як правило, включає специфічний  економічний, організаційний, податковий, митний та правовий статус господарчих  агентів та всієї ВЕЗ, яка дуже слабко  взаємодіє з економікою держави. У відповідності з цим  механізм функціонування ВЕЗ включає:

                 1) інвестиційний клімат

                 2) валютно-фінансовий і митний  режим

                 3) організаційно-правовий режим.

       Інвестиційний клімат - це, перш за  все, сукупність економічних передумов  функціонування суб'єктів існування,  а саме система як загальних,  так і специфічних умов підприємницької  діяльності.

       Загальні умови універсальні  для вільних зон і зв'язані  з так названими "нульовими  витратами". Це зниження податків  на прибуток або їх скасування, в деяких випадках можливе  введення  без встановленого терміну  низької податкової ставки. Можливе  зниження податків на особистий  прибуток, на переведення прибутку  за кордон, надання пільгових  кредитів, тимчасова відміна сплати  податку клопотальним суб'єктам.  Передбачається також довгострокове  кредитування в національній  валюті, цільові субсидії або  пільгові займи, повернення раніш  виплачених податкових сум у випадках, коли інвестиції направляються в приоритетні галузі. Додатковою перевагою є можливість  самостійно  встановлювати терміни і порядок амортизації основних фондів.

     Як  правило, в зоні передбачається розвиток спільного підприємництва як іноземних, так і національних партнерів  із позазональних  територій з  ціллю забезпечення технічного та інформаційного обміну. Для цього вводиться ослаблений податковий режим для спільних підприємств  із значною долею капіталу іноземних  інвесторів (більше 40%).Законодавством може також передбачатися стимулювання участі імпортерів в акціонуванні підприємств  приймаючої держави за межами зони, механізм заохочення реінвестування як безпосередньо у зоні, так і  за її межами.

     Програма  розвитку ВЕЗ і адекватних  їм офшорних зон повинна бути створена під егідою НБУ.

     Перша в Україні вільна економічна зона "Сіваш" створена Указом Президента від 30 червня 1995 року. Зона знаходиться  в адміністративних межах міст Красноперекопськ, Армянськ і Красноперекопського  району Автономної Республіки Крим. Для  підприємств, працюючих в умовах  експерименту в зоні, податки знижуються в середньому на 60% у співвідношенні до ставок, діючих в Україні. Для  інвесторів з країн СНД, які    утворюють свої підприємства в зоні, передбачено повне звільнення від  всіх платежів за умови реінвестування виробництва. 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки. 

     Значний вплив на розвиток економіки здійснюють іноземні інвестиції. При досягненні макроекономічної стабільності, активізації  міжнародного економічного співробітництва  можливо очікувати підвищення припливу іноземних інвестицій в розвиток економіки.

              Стримуючим фактором тут являється  інвестиційний клімат, який продовжує  залишатись несприятливим із-за  політичної та економічної нестабільності, високого рівня криміногенності  в підприємницькій діяльності, що  змушує іноземних інвесторів  здійснювати обережну політику  у сфері інвестиційного співробітництва  з Україною.

       Вище названі проблеми перевищують  такі риси України, як багаті  природні ресурси, потужний, хоча  технічно застарілий виробничий  потенціал, наявність дешевої  та кваліфікованої робочої сили, високий науково-технічний потенціал. 

Іноземний капітал сьогодні особливо необхідний в тих сферах економіки активізація  яких допоможе вивести її з кризового  стану, зняти наростаюче соціальне  напруження в суспільстві. Це насамперед виробництво продуктів харчування, товарів широкого попиту та послуг, ліків та іншої життєво важливої продукції.

     У реконструкції та модернізації за участю іноземного капіталу має потребу  практично все агропромислове господарство України -  від первинних виробничих процесів у сільському господарстві до випуску кінцевого продукту та доведення його до споживачів.

     У великомасштабному іноземному інвестуванні зараз відчувають гостру потребу  паливно-енергетичні галузі що впродовж багатьох років несуть величезне  навантаження не тільки щодо енергопостачання виробництва та соціальної сфери, але  й щодо забезпечення експорту.

  Отже, необхідні додаткові заходи, по зниженню дії негативних факторів на стан інвестиційного клімату в Україні. Серед яких в якості першочергових виділю:

     Досягнення  національної згоди між різноманітними соціальними групами, політичними  партіями з приводу рішення загальнонаціональної проблеми виходу України з економічної  кризи.

• Вирівнювання економічних показників та боротьба з інфляцією.
• Уважна розробка правової бази інвестування.
• Радикалізація боротьби із злочинністю.

     Створення конкретного механізму надання  податкових пільг банкам, іноземним  інвесторам, їдучим на довгострокові  інвестиції з метою компенсації  втрат по уповільненню обороту капіталу у порівнянні з іншими оборотами  їх діяльності.

Дані  міри не абсолютні, але вони, на мій  погляд, можуть відіграти позитивну  роль в становленні вітчизняної  економіки.

            В заключенні відзначу, що інвестиції  внутрішні і зовнішні являють  собою складний багатоступінчастий  механізм, здатний в значній мірі  збільшити економічний потенціал  держави, тому успіх, досягнений  в даній сфері, в значній  мірі визначить реалізацію всієї  реформи в цілому. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Список  використаної літератури. 

1. Закон України "Про інвестиційну діяльність" ВВР 1991, №47 зі змінами і доповненнями.

 

2. Інструкція  про порядок реєстрації представництв  іноземних суб'єктів господарської  діяльності в Україні затверджено  наказом МЗЕЗторгу України від 18.01.96 року №30.

 

3. Постанова  КМУ №928 від 7.08.96 року "Про затвердження   Положення про порядок державної  реєстрації іноземних інвестицій"

 

4. Указ Президента України "Про інвестиційні фонди  та інвестиційні компанії" №55 від 19.02.94 року.

 

5. Гітман  Л. Дж., Джонк М. Д. Основи інвестування. Пер. з англ.  Москва: Дело, 1998 рік.

 

6. Шевчук, Рогожин  “ Основи інвестиційної діяльності”  Київ видавництво “ Генеза” 1999

 

7. Кузьмін О.Є., Шуляр Р.В. Злиття (поглинання) підприємств  як фактор активізації інвестиційної  діяльності, Зовнішньоекономічний кур’єр №7-8 1999 – с.28-29.

 

8. Реньи Габор. Управление инвестиционной деятельностю холдинговой компании. Авт. дис. Хорьков. 1999 р.

 

9. Щукін Б.М. Інвестиційна діяльність: Методичний посібник. – К.: МАУП, 2000. – 68 с.

 

10. .Ф. Рут, А. Філіпенко “Міжнародна торгівля та інвестиції”, К., 1999.

 

11. Р. Бланк  “Інвестиційний менеджмент” К., 1998;

 

12. Гойко А. Ф. “Организация рынка финансового  капитала и инвестиций в Украине”. К., Будівельник.. 1998;

 

13. Шевчук  В, Рогожин П. “Основи інвестиційної  діяльності” 1997;

 

14. Писаренко С. Роль окремих іноземних інвестицій у формуванні національної економіки  України. “Проблеми економічної  інтеграції України в Європейський союз: інвестиційні аспекти.:” Матеріали 4 Міжнародної конференції.

 

15. Федоренко С.В. Іноземне інвестування в Україні. Лютий 1999 р.

 

16. М’яких  О. В.Вплив іноземного інвестування на процес економічної трансформації  в країнах, що розвиваються, 2000

 

 

Зозуля Т.О. Міжнародне кредитування і формування сприятливого інвестиційного клімату і Україні. // Фінанси України № 12  2000р. стр. 104 – 111