Отчет по практике на ВАТ "Зелений Гай"

До наказу про облікову політику підприємства повинна бути включена наступна інформація: назва, організаційно-правова форма і місцезнаходження підприємства; короткий опис основної діяльності підприємства   назва органу управління, у віданні якого знаходиться підприємство; середня чисельність персоналу протягом звітного періоду тощо.

 Перший розділ присвячений питанню регламентації порядку організації роботи облікового апарату: вказується форма організації бухгалтерського обліку, права та обов'язки головного бухгалтера, взаємодія з іншими підрозділами тощо.

В другому розділі наказу «Методика  бухгалтерського обліку» визначаються способи ведення бухгалтерського  обліку, які суттєво впливають  на оцінку і прийняття рішень користувачами  бухгалтерської звітності.

Третій розділ наказу присвячується  організаційно-технічним питанням бухгалтерського обліку. В ньому  визначаються: форма ведення бухгалтерського обліку, розробка та затвердження робочого плану рахунків,

розробка  систем і форм управлінського обліку, звітності і контролю, затвердження правил документообігу і технології обробки облікової інформації  та регістрів аналітичного обліку, кількість і дати проведення інвентаризації тощо.

У зв'язку з реформуванням бухгалтерського  обліку в ВАТ «Зелений Гай» перехід на новий План рахунків та Положення  (стандарти) бухгалтерського обліку проведено у першому кварталі 2000 р.

Під формою ведення бухгалтерського  обліку розуміють сукупність облікових  регістрів, які використовуються в  певній послідовності та взаємодії  для ведення обліку із застосуванням  принципу подвійного запису.

На основі структурної схеми  підприємства, положень про структурні підрозділи та посадові інструкції співробітників, інших внутрішніх нормативних актів  підприємства розробляється графік документообігу на підприємстві, який є додатком до Наказу про облікову політику.

Графік документообігу – це затверджений порядок обробки інформації, що зазначена  в первинних документах, який регламентує  строки складання, надання та обробки  первинних документів; визначає перелік  документів, час їх просування та обробки, посадових осіб, відповідальних за складання документів, порядок передачі документів по інстанціях для обробки, строк надходження документів до бухгалтерії від комірників тощо, термін обробки і проходження  документів всередині облікового відділу  і завершення всіх робіт за звітний  період до складання бухгалтерського балансу та звітності.

Обов'язки щодо ведення обліку покладені  на бухгалтерію господарства з штатом працівників 7 чоловік.

 Відповідальність за організацію  бухгалтерського обліку на підприємстві  несе головний бухгалтер, він  же розподіляє обов'язки між  працівниками бухгалтерії.

 

 

2.2. Облік необоротних активів

 

Необоротні активи - це матеріальні  і нематеріальні ресурси, що належать установі і забезпечують її функціонування і термін корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше одного року.                                                                                                                              

Необоротні активи розділені на три групи:

1. Основні засоби.

2. Інші необоротні матеріальні  активи.

3. Нематеріальні активи.

Методологічні основи формування в  бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи розкриття такої  інформації у фінансовій звітності  визначаються П(С)БО 7 «Основні засоби», норми якого поширюються на підприємство.

 Основними засобами визначаються  матеріальні активи, які підприємство  утримує з метою використання  їх в процесі виробництва або  постачання товарів, надання послуг, при передачі в оренду іншим  особам або для здійснення  адміністративних і соціально-культурних  функцій; очікуваний строк використання  яких більше одного року.

До складу основних засобів включено: земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будівлі та споруди, машини та обладнання транспортні засоби, інструменти, прилади та інвентар, робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження, інші основні засоби.

До складу інших необоротних  матеріальних активів включено: бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові

( нетитульні ) споруди, природні ресурси, інвентарна тара, предмети прокату, інші необоротні матеріальні активи.

В процесі господарської діяльності основні засоби поступово зношуються як фізично, так і морально, а тому потребують поповнення. Основні засоби можуть надходити шляхом: придбання їх за рахунок бюджетних чи позабюджетних коштів; безкоштовного отримання; будівництва нових об'єктів; оприбуткування залишків, виявлених під час інвентаризації; за рахунок виготовлення їх власними силами [7 c.127].

Придбані основні засоби зараховуються  на баланс підприємства за первісною  вартістю, яка складається з наступних  витрат:

• для будівель і споруд – з витрат на будівельні і монтажні роботи по зведенню об’єкта, витрат на проектно-пошукові роботи, а також інших витрат, що включаються до інвентарної вартості об’єктів;
• для обладнання, яке потребує монтажу,- з витрат на придбання, доставку, монтаж і облаштування фундаментів або опор та на проектно-пошукові роботи, а також інших витрат, що включаються до інвентарної вартості об’єктів;
• для обладнання, яке не потребує монтажу,- з витрат на придбання, в тому числі витрат, понесених на доставку, та інших витрат. Пов’язаних з придбанням обладнання.

Основні засоби на підприємстві обліковуються  за місцем їх зберігання та в бухгалтерії  за інвентарними об’єктами. Окремим  інвентарним об’єктом вважається закінчений конструктивний пристрій з усіма  пристосуваннями і пристроями, що відносяться до нього, конструктивно  відокремлений предмет, який призначений  для виконання визначених самостійних функцій, або визначений комплекс конструктивно об’єднаних предметів, що становлять єдине ціле і разом виконують певну роботу. 

Надходження основних засобів супроводжується  відкриттям інвентарних карток їх обліку (за винятком бібліотечних фондів), присвоєнням  їм інвентарних номерів та проведенням  необхідних записів в реєстрах аналітичного обліку.

Інвентарний номер має 8 знаків: перші  три знаки означають субрахунок, четвертий – підгрупу, останні  чотири – порядковий номер предмета в підгрупі. У випадку, коли підгрупи немає – четвертий знак буде “0”. Інвентарний номер зазначається на жетоні фарбою і прикріплюється до об’єкта будь-яким способом. Присвоєний об’єкту інвентарний номер зберігається за ним на весь період його знаходження в установі. Після ліквідації об’єкта основного засобу на підприємстві протягом трьох років його інвентарний номер не можна використовувати. Зміна номерів може бути проведена в тих випадках, коли виявлено, що об’єкти помилково відображаються не в тій групі основних засобів, до якої вони повинні бути включені за своїм техніко-виробничим призначенням, а також у випадках невірної нумерації.

Нарахування амортизаційних відрахувань  здійснюється по всіх об’єктах основних засобів (крім землі) протягом терміну  корисного використання та припиняється на період реконструкції, модернізації, добудови [4 c.253] ВАТ «Зелений Гай» використовує податковий метод нарахування амортизації основних засобів.

Об'єкт основних засобів вилучається  з активів у разі його вибуття  внаслідок продажу, безоплатної  передачі або невідповідністю критеріям  визнання активом.

       Списані з причини морального  зносу основні засоби можуть  бути розібрані чи оприбутковані  на склад з метою подальшої  реалізації у випадку задовільного  фізичного стану.

       Порядок визнання, складу, оцінки  та відображення нематеріальних  активів в обліку та звітності  регламентується П(С)БО «Нематеріальні  активи».

 Нематеріальні активи – це  об’єкти інтелектуальної  промислової  власності, а також інші аналогічні  права, визнані у порядку, встановленому  відповідним законодавством.

 Основними ознаками нематеріальних активів є: відсутність матеріально-речової форми; використання протягом тривалого проміжку часу; високий ступінь невизначеності розмірів можливого майбутнього прибутку завдяки їх використанню.

 До складу нематеріальних активів включено: права користування природними ресурсами, права користування майном;права на знаки для товарів і послуг, права на об’єкти промислової власності, авторські і суміжні з ними права, гудвіл, інші нематеріальні активи.

Облік гудвілу не підпадає під дію  П(С)БО 8 і регулюється окремим  стандартом П(С)БО 19 «Об'єднання  підприємств».

 Придбаний або одержаний  нематеріальний актив відображається  в балансі, якщо існує вірогідність  одержання майбутніх економічних  вигод, пов'язаних з його використанням,  і його вартість може бути  достовірно визначена.  Придбані (виготовлені) нематеріальні активи обліковуються за первісною вартістю, яка складається із фактичних витрат на придбання (виготовлення) і приведення у стан, при якому вони придатні для використання відповідно до запланованої мети.

Вартість нематеріальних активів  погашається шляхом щомісячного нарахування амортизації. Нарахування амортизації здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством у разі визнання такого об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не більше 20 років [2 c.145].

 Списання нематеріального активу  з балансу здійснюється внаслідок:  реалізації нематеріальних активів,  реалізації права на користування  або розпорядження нематеріальними  активами, здійснення фінансових  вкладень нематеріальними активами  до статутного капіталу інших  підприємств, безкоштовної передачі  об'єкта нематеріальних активів;ліквідації  об'єкта нематеріальних активів  за ініціативою власників, нодостача  матеріальних активів, виявлена  при інвентаризації.

 

 

  2.3. Облік запасів

 

Методологічні засади формування у  бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у  фінансовій звітності встановлено  в П(С)БО 9 "Запаси".    Запаси класифікують за трьома основними ознаками згідно П(С)БО 9 «Запаси»:

1. Призначені для реалізації  в умовах звичайної діяльності( готова продукція, товари

2. Знаходяться в процесі виробництва  з метою виробництва готової  продукції ( незавершене виробництво,  напівфабрикати, брак у виробництві);

3. Призначені для споживання  при виробництві продукції, виконанні  робіт, наданні послуг, а також  управління підприємством( виробничі  запаси, МШП).

На підприємстві ВАТ «Зелений Гай» для обліку запасів використовуються рахунок 20,23,27.

 Виробничі запаси – придбані  або самстійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій переробці  на підприємстві.

До них належать: сировина і матеріали; купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби; паливо; тара і тарні матеріали; будівельні матеріали; матеріали, передані в переробку, запасні частини; матеріали сільськогосподарського призначення; інші матеріали.

  До незавершеного виробництва відносять: закінчену, виготовлену, але не повністю укомплектовану або ж прийняту замовником продукцію, незакінчену або не прийняті замовником роботи і послуги товарного характеру.

 Існують певні особливості в обліку специфічних сільськогосподарських запасів — продукції сільськогосподарського виробництва і тварин на вирощуванні та відгодівлі.

До рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» відкриваються субрахунки:

• 271 «Продукція рослинництва»;
• 272 «Продукція тваринництва»;
• 273 «Продукція допоміжних і обслуговуючих виробництв»;
• 274 «Продукція, закуплена у населення».

Сільськогосподарську продукцію, насіння і корми, які надходять  із виробництва протягом року, оцінюють за плановою собівартістю з коригуванням у кінці року після розрахунку фактичної собівартості.

Насіння і корми виробництва  попереднього року оцінюють за фактичною собівартістю попереднього року.

Оцінка запасів є важливою передумовою  організації обліку, адже вона впливає  на точність фінансових результатів  підприємства.