Більшість інформації, яка використовується в  аналізі, має норму показників. Розрізняють  такі показники: 1) кількісні й якісні; 2)натуральні, трудові, вартісні; 3) абсолютні й відносні; 4) загальні й часткові; 5) планові (нормативні) й фактичні (звітні); 6) основні й допоміжні; 7) вихідні й розрахункові (похідні).

Вся підібрана  для аналізу інформація і, насамперед, показники обліку і звітності  мають бути ретельно перевірені за формою і змістом. При перевірці за формою встановлюється правильність оформлення документів і звітів з погляду повної наявності й заповнення всіх реквізитів, таблиць, підписів, арифметичних сум, підсумків; відповідність і спадкоємність цифр, перенесених з інших документів та попередніх років; узгодженість цифр у різних формах звіту і взаємозалежних величин.

При перевірці  інформації за змістом, а вона може бути здійснена лише на підприємстві, встановлюють відповідність звіту даним бухгалтерського обліку, а достовірність самого обліку перевіряють його відповідністю реальному стану речей та процесів на підприємстві.

 

14. ПЕРЕВІРКА, ОБРОБКА,  СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА  ЗБЕРІГАННЯ ЕКОН  ІН-ІЇ

Вся економічна інформація має бути ретельно перевірена за формою і змістом. При перевірці за формою встановлюється правильність оформлення документів і звітів з погляду повної наявності й заповнення всіх реквізитів, таблиць, підписів, арифметичних сум, підсумків; відповідність і спадкоємність цифр, перенесених з інших документів та попередніх років; узгодженість цифр у різних формах звіту і взаємозалежних величин.

При перевірці  інформації за змістом, а вона може бути здійснена лише на підприємстві, встановлюють відповідність звіту даним бухгалтерського обліку, а достовірність самого обліку перевіряють його відповідністю реальному стану речей та процесів на підприємстві.

Для створення  систем обробки аналітичної інформації використовують машинні структури  даних. Для ідентичного відображення даних у процесах обробки інформації на різних рівнях управління застосовуються системи класифікації та кодування. В економічному аналізі використовується кілька видів класифікаторів: локальні, що їх призначено для використання на одному об'єкті; територіальні, регіональні або галузеві, призначені для відповідних об'єктів; державні (національні); міжнародні.

Автоматизована  обробка аналітичної інформації передбачає використання економічних  і машинних кодів. Економічні коди застосовуються для подання техніко-економічної  інформації. Машинні коди використовуються для управління ЕОМ, подавання команд. Можуть бути цифрові, алфавітні, алфавітно-цифрові коди та штрихові коди.

Систематизовані та оброблені результати аналізу  можуть оформлятися як безтекстовим способом — у вигляді таблиць, схем, діаграм, графіків, номограм, так і описовим — у вигляді текстів довідок, актів перевірок, аналітичних та доповідних записок, пояснювальних записок до звітів.

Економічна  інформація зберігається на позамашинних і машинних системах (інформаційних  базах).

Позамашинна ІБ — це частина аналізу, яка складається із сукупності повідомлень, сигналів і документів, виконаних у формі, яка сприймається людиною без застосування засобів обчислювальної техніки.

До складу позамашинної ІБ аналізу входять  нормативно-довідкові документи, документи із плановою, обліковою та іншою інформацією, відеограми (відеокадрів) та машинограми.

Масиви  машинної ІБ можуть бути локальними та інтегрованими. Розрізняють нормативно-довідкові, оперативні та інші види масивів машинної інформаційної бази. Нормативно-довідкові масиви містять відносно стабільні протягом тривалого часу дані (найменування різних об'єктів, норми виробітку, ціни на матеріали).

Одним із головних засобів зберігання є  автоматизовані банки даних (АБД). До складу АБД входять бази даних (БД) і системи управління базами даних (СУБД).

 

15. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО  АНАЛІЗУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Виділяють два види організаційних систем економічного аналізу: централізований і децентралізований. При централізованій системі  у діючій організаційній структурі управління об'єктом утворюється спеціальний підрозділ (відділ, бюро чи група) економічного аналізу, на який покладено всі функції щодо комплексного економічного аналізу з відповідною регламентацією його функцій..Діяльність цього підрозділу підпорядкована єдиному управлінню економічним департаментом і регламентується спеціальним положенням.

У децентралізованій  системі спеціалізований підрозділ  не _ВИділяється, а весь комплекс аналітичних робіт розподіляється у дючій організаційній системі управління. За такої організації аналітичний процес максимально наближений до управлінського, є його окремим етапом.

Головним  в організації економічного аналізу  є його прое_КТування. Процес проектування полягає у послідовній регламентації:

а) цілей  і підцілей аналізу, функцій і  завдань;

б) процесу  аналізу (процедурно-організаційної побудови);

в) результатів  процесу аналізу, виду і форми  вихідних аналітичних документів —  періодичності та строків їх представлення

г) засобів  розв'язання задач і виконання процедур, враховуючи склад і джерела отримання вхідної інформації, а також обчислювальну та організаційну техніку;

д) методик  розв'язання задач і виконання  процедур, способів виконання процедур (автоматизованого та неавтоматизованоь₀у

Виділяють такі послідовні етапи проектування:

Функціональна будова передбачає виділення структури цілей аналізу необхідних для створення аналітичного забезпечення реалізації окремих функцій управління (складання цільових програм, індикативних планів, бізнес-планів тощо.

Другим  етапом є побудова моделі аналізу у вигляді максимально повного переліку його задач, систематизованих за певними критеріями з урахуванням об'єкта управління чи менеджменту.

Будь-який аналітичний процес може бути виражений  окремими елементами трьох рівнів складності: етапами, процедурами й операціями. Певне поєднання визначених елементів утворює процесуальну будову або технологію аналізу. Зміст етапу полягає в логіко-математичному перетворенні аналітичного показника, а також у кількісній і якісній його оцінці стосовно обраної бази чи кількох баз порівняння.

Організаційно-структурна будова аналізу полягає у визначенні сукупності відділів і служб управління господарюючими суб'єктами та його підрозділами, посадових осіб і спеціалістів, які беруть участь в аналітичній роботі.

 

16. ЕТАПИ АНАЛІТИЧНОГО  ДОСЛІДЖЕННЯ. УЗАГАЛЬНЕННЯ  Й ОФОРМЛЕННЯ МАТЕРІАЛІВ  АНАЛІТИЧНОЇ РОБОТИ.

Етапи аналітичного дослідження:

- вивчення  і попередня оцінка досягнутого  підприємством рівня (проти запланованого);

• вимірювання взаємозв'язку показників і факторів та визначення на цій основі причин розбіжностей планових і фактичних показників;
• підсумкова оцінка, підрахунок резервів підвищення ефективності господарювання.

Підготовчий етап.

1. Розробка плану та програми аналітичної роботи.
2. Вибір і визначення загального стану об'єкта аналізу.
3. Формування цілей та завдань аналізу і напрямків використання його результатів.
4. Розробка системи синтетичних та аналітичних показників.
5. Розподіл роботи між аналітиками.
6. Розробка макетів і форм аналітичних таблиць, графіків, схем.
7. Перевірка достовірності джерел інформації та вивчення матеріалів попередніх обстежень.
8. Визначення конкретних виконавців та розподіл обов'язків між ними, а також інші організаційні питання.

Основний  етап:

1. Збирання та опрацьовування необхідної інформації.
2. Перевірка повноти й вірогідності звітних даних, проведення арифметичного, логічного і балансового зведення показників.
3. Визначення загальних відхилень величини показників виконання завдань від базових величин.
4. Виявлення взаємодіючих факторів і обчислення їхнього впливу на зміну величини показників.
5. Виявлення зайвих витрат і використаних можливостей (перспективних резервів) підвищення ефективності виробництва.

Завершальний  етап:

1. Проведення  підсумкової оцінки діяльності і  узагальнення результатів аналізу.
2. Розробка висновків і пропозицій щодо прийняття належних управлінських рішень
3. Розробка організаційно-технічних заходів щодо усунення недоліків,
4. Підготовка розпорядчих актів, призначення осіб, відповідальних за виконання прийнятих рішень.

5. Контроль  за впровадженням у виробництво  пропозицій, що їх було висунуто  за результатами аналізу.

Узагальнення  та оформлення результатів  аналізу— кінцевий етап аналітичної роботи, де відбувається процес синтезу результатів господарської діяльності залежно від факторів, які на неї впливають, визначається «ціна» досягнення цих результатів.

Систематизовані та оброблені результати аналізу  можуть оформлятися як безтекстовим способом - у вигляді таблиць, схем, номограм, так і описовим —текст, довідка, аналітичних та доповідних записок, пояснювальних записок до звітів, у яких послідовно й логічно викладено результати аналізу згідно з передбаченим планом аналітичної роботи. За наслідками аналізу складається наказ за підписом керівника.

 

17. ЗНАЧЕННЯ І ЗАВДАННЯ АНАЛІЗУ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ

За нових  ринкових умов господарювання всі підприємства здобули повну оперативну самостійність  у виборі того, якої і скільки  випускати продукції, з ким співпрацювати, кому продавати свої вироби, як організовувати і планувати всі виробничі процеси. Цю свободу дій спрямовано передовсім на врахування кон'юнктури ринку, його потреб і вимог.

Правильно вибрана стратегія виробництва  і належні обсяги випуску продукції  забезпечують бажаний обсяг реалізації і відповідні прибутки. Тому виробничу діяльність підприємства жорстко зумовлено загальною економічною ситуацією, галузевими пропорціями і платоспроможним попитом населення.

У процесі  аналізу виробничої діяльності підприємства потрібно розглянути такі питання:

а) якість планування виробництва, напруженість і обгрунтованість планів діяльності як у цілому, так і щодо окремих виробничих підрозділів;

б) оцінка виконання планів виробництва, постачання й реалізації продукції, динаміка обсягів виробництва;

в) визначення основних факторів, що впливали на загальні обсяги виробництва протягом останніх років і зокрема у звітному періоді;

г) розкриття взаємозв'язку і заємозумовленості показників обсягу виробництва, реалізації, асортименту, якості виробів тощо;

д) визначення внутрігосподарських резервів зростання обсягів випуску продукції і реалізації, а також розроблення заходів щодо їх повного та ефективного використання.

Для виконання  аналітичного дослідження використовують статистичну звітність про виробництво  продукції, а також планові матеріали відповідного відділу і бухгалтерські дані про випуск, відвантаження і реалізацію продукції, оперативні дані виробничої діяльності. Бажано також ознайомитись із залишками незавершеного виробництва, готової продукції на складі і товарів відвантажених.

 

18. АНАЛІЗ ОБСЯГІВ  ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ.  ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВ.  НА ОБСЯГ. ВИРОБНИЦТВА.

Аналіз  починають з оцінки того, як виконано план виробництва у звітному періоді  в цілому по підприємству і в розрізі  його основних виробничих одиниць. Аналіз випуску продукції протягом поточного місяця - на підставі оперативної інформації, яка нагромаджується в комп'ютерній базі даних і стосується загального обсягу, асортименту продукції, місця виробництва тощо як за день, так і наростаючим підсумком з початку місяця. Оперативний аналіз обставин виробництва і з'ясування причин, наприклад, відставання від планових графіків дасть змогу керівництву своєчасно й ефективно втрутитись у перебіг подій.