Людський капітал

Автор: Пользователь скрыл имя, 06 Ноября 2011 в 17:52, доклад

Описание работы

В історії економічної думки останніх десятиріч однією з найвизначніших подій стало створення теорії людського капіталу. Значний вплив цієї теорії на весь подальший розвиток економічної науки інколи порівнюють з революцією в економічній думці.

Содержание

3.2. Людський капітал
3.2.1. Концепція людського капіталу
3.2.2. Людський капітал як реалізована, активна частина трудового потенціалу
3.2.3. Інвестиції в людський капітал
3.2.4. Аналіз зисків і витрат при інвестиціях в освіту
3.3. Людський розвиток
3.3.1. Концепція людського розвитку
3.2.4. Аналіз зисків і витрат при інвестиціях в освіту
3.3. Людський розвиток
3.3.1. Концепція людського розвитку
3.3.2. Індекс людського розвитку
3.3.3. Взаємозв’язок економічного зростання, зайнятості та людського розвитку
3.3.4. Рівень життя, нерівність і людський розвиток
3.3.5. Гендерна нерівність у розвитку і використанні людського потенціалу

Скачать полностью (173.10 Кб) Сколько стоит заказать работу?
Работа содержит 1 файл

людський капітал.docx

— 177.53 Кб (Скачать)

  Таблиця 3.3.1

ДЕТАЛІЗОВАНІ  ЗНАЧЕННЯ ІНДИКАТОРІВ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ  
ДОСЯГНЕННЯ ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ В УКРАЇНІ  
(у рамках цілей розвитку тисячоліття) [9, с. 21—22]

Індикатори  досягнення 1990 2001 2004 2007 2011 2015
Завдання 1. Досягнення гендерного паритету у представницьких органах влади та на найвищих щаблях виконавчої влади шляхом забезпечення у цих структурах
1.1. Гендерного  співвідношення серед депутатів  Верховної Ради України (чис.  жін. / чис. чол.) 3/97 8/92 5/95 13/87 20/80 30/70
1.2. Гендерного  співвідношення серед депутатів  місцевих органів влади (чис. жін. /чис. чол.) 38/62 42/58 42/58 43/57 44/56 45/55
1.3. Гендерного  співвідношення серед депутатів  обласних органів влади (чис. жін. / чис. чол.) 9/91 11/89 15/85 19/81 20/80 30/70
1.4. Гендерного  співвідношення серед депутатів  районних органів влади (чис. жін. / чис. чол.) 18/82 21/79 24/76 27/73 28/72 30/70
1.5. Гендерне  співвідношення серед депутатів  міських [обласного значення] органів влади, (чис. жін. / чис. чол.) 21/79 22/78 25/75 28/72 29/71 30/70
1.6. Гендерного  співвідношення серед депутатів  селищних органів влади (чис. чол. / чис. жін.) 42/58 47/53 47/53 48/52 48/52 50/50

  Закінчення  табл. 3.3.1

Індикатори  досягнення 1990 2001 2004 2007 2011 2015
1.7. Гендерного  співвідношення серед депутатів  сільських органів влади (чис. чол. / чис. жін.) 42/58 47/53 48/52 49/51 50/50 50/50
1.8. Гендерного  співвідношення у складі членів Кабінету Міністрів України (чис. жін./чис. чол.)   0/100 10/90 15/85 20/80 30/70
1.9. Гендерного  співвідношення серед вищих державних  службовців (1—2 посадових категорій), (чис. жін./чис. чол.)   15/85 17/83 20/80 25/75 30/70
Завдання 2. Скорочення розриву у доходах жінок і чоловіків
2.1. Співвідношення (відсоток) середнього рівня заробітної плати жінок і чоловіків, % 73 71 73 76 85 86

  Скороченню  гендерної професійної нерівності сприятимуть цілеспрямовані заходи державної політики, спрямовані на зростання престижу та рівня оплати праці у традиційно «жіночих» галузях, боротьбу з гендерними стереотипами, що звужують можливості професійного вибору як жінок, так і чоловіків, починаючи з рівня здобуття освіти, розширення можливостей освіти упродовж усього життя.

  Визначальне значення для забезпечення гендерного паритету у суспільстві має можливість збалансованого поєднання професійної  діяльності та сімейних обов’язків як жінок, так і чоловіків, шляхом трансформації  сталих стереотипів щодо традиційних  гендерних ролей, більшого залучення чоловіків до виконання сімейних і батьківських обов’язків, заохочення чоловіків до використання відпустки з догляду за дітьми, можливість надання якої визначається чинним законодавством.

  Хоча  гендерна нерівність негативно впливає  здебільшого на жінок, чоловіки також  зазнають певних проявів дискримінації  у суспільстві. Про менш сприятливе становище чоловіків свідчать демографічні характеристики населення України, оскільки для чоловіків характерна не лише менша середня очікувана  тривалість життя, а й гірші характеристики здоров’я. Гендерні обмеження чоловіків  також існують у сфері шлюбно-сімейних стосунків, оскільки чоловіки часто мають обмежені можливості реалізації права на батьківство після розлучення. Пенсійний вік для жінок у нашій країні встановлено на 5 років раніше, ніж для чоловіків, що можна трактувати, з одного боку, як дискримінацію жінок у трудовій сфері (менше можливості мати оплачувану роботу), а, з іншого боку, як дискримінацію чоловіків (менше можливості мати вільний час, особливо з урахуванням меншої тривалості життя чоловіків).

  Тому  гендерний розвиток не можна розуміти винятково як боротьбу за права жінок. Він означає досягнення однакових  і широких можливостей усебічного розвитку та повної реалізації людського  потенціалу як чоловіків, так і жінок  з метою утвердження загальнолюдської справедливості та максимального соціально-економічного прогресу людства.

Информация о работе Людський капітал