Ділова етика

6. Начальник відділу маркетингу  пропонує підприємцеві провести  соціологічне опитування серед  споживачів товару конкуруючої  фірми, щоб отримати відгуки  про товари конкурента. Щоб не  «засвітитися», він пропонує провести  це інтерв'ювання під ім'ям  неіснуючого «Інституту з дослідження  маркетингу». Як чинити?

Навіть  малої кількості таких прикладів  досить, аби зрозуміти, що ситуації, які виникли, можуть вирішуватися по-різному. Якщо порівнювати сферу підприємництва з покером, то підприємці стають учасниками гри, що проводиться за особливими етичними канонами, а її кінцевий результат  — одержання прибутку.

Бажаючи процвітати в бізнесі, потрібно навчитися  долати перешкоди, домагатися бажаних  результатів напівправдою і недомовками, якщо є необхідність — вводити  конкурента в оману. Витончена гра  й блеф — ось та комбінація умов, що допомагає домогтися успіху, заробити капітал і прорватися до влади.

Що  ж до етики в конкурентній боротьбі, то вона повинна бути чесною, шахрайство неприпустиме. Підприємець, який веде «брудну гру», ніколи не досягне  успіху, у нього не буде доброго  й гідного партнера. Авторитет  підприємця — успіх його бізнесу. А завоювання авторитету — довгий, складний і трудомісткий процес.

Можна обдурити замовника один раз, але  навряд чи вдасться «провернути» таке ж дільце вдруге. Скривджений замовник поділиться результатами угоди з  іншими підприємцями, і навряд чи хто-небудь із них захоче бути обманутим А  з таким ставленням навряд чи до підприємця-шахрая потечуть численні замовлення, що обіцяють солідні доходи. Прогноз такий: фірма-шахрай дуже швидко розвалиться, тому що співпрацювати  з нею ніхто не буде.

Ділові контакти з американськими фірмами

Для всіх підприємців, що займаються міжнародним  бізнесом, існує кодекс підприємців, розроблений американськими фахівцями  в області досліджень бізнесу. Цей  кодекс «працює» як на внутрішньому ринку  Америки, так і в усьому світі  Усім бізнесменам, що планують вийти  на міжнародний ринок, слід вивчити  основні правила цього кодексу  й дотримуватися їх.

1. Потрібно вникнути в суть американських  ділових стосунків Працюючи і  закордонними фірмами, американці  розраховують на те, що ділові  партнери вже знають порядок  роботи й очікують від них  ведення бізнесу по-американськи (навіть якщо партнер не ознайомлений  з усіма деталями справи)

2. Якщо під час переговорів американська  сторона викладає нову інформацію, її потрібно сприймати як уже  відому. Американці так само швидко  відреагують, якщо почують щось  нове від партнера.

3. Під час переговорів потрібно  підкреслити вигідність співробітництва  і вами, знайти досить переконливі  й оригінальні риси вашої пропозиції, виділити вигідну відмінність  від інших фірм. Обов'язково потрібно  чітко сказати, хто ви, що робите, чому вигідно укласти угоду  саме з вашою, а не з іншими  фірмами, тому що американці  не ті люди, що будуть витрачати  час і з'ясовувати перевагу  вашої фірми над іншими. При  відсутності такої інформації  їм легше буде знайти аналогічну  до вашої фірму і співпрацювати  з нею. 

4. Принцип американського бізнесу  — одержання прибутку. Цілі у  фірм, що співпрацюють, можуть бути  різні, але якщо ваші пропозиції  реальні й допомагають досягненню  найважливіших цілей, то вони  обов'язково зацікавлять американського  партнера.

5. Одним із найбільш популярних  методів пошуку партнера є  Networking Networking забирає багато часу, але виправдує себе, хто-небудь із маси опитаних дасть вам ім'я того, хто контактуватиме з вами за цими питаннями Шукаючи нових контактів, використовуйте імена цих людей і напевне «вийдете» на ту фірму, що співпрацюватиме з вами.

6 Перед переговорами визначтеся, чого ви хочете від фірми-співробітника,  сплануйте розмову так, щоб  вона торкнулася тих завдань,  які стоять перед вашою фірмою.

До  цих правил можна ще додати ту інформацію в бізнесі, шо цікавить американську сторону способи зменшення собівартості продукції для одержання більшого прибутку; створення нового ринку збуту; залучення нових сил для свого виробництва; перспектива укладання сприятливих контрактів; підвищення іміджу фірми та її продукції.

Етика і сучасне управління

Існує три складні інструменти управління, що були вироблені багатовіковою  історією людства.

1. Ієрархія, побудована на відношенні  «влада-підпорядкування», тобто тиск  на людину зверху, що ґрунтується  на примусовості.

2. Моральні цінності, вироблені й  визнані суспільством. Соціальні  норми, установки, ритуали, що  змушують людину поводитися так,  а не інакше.

3. Ринок — рівноправні стосунки, що ґрунтуються на купівлі-продажу  продукції й послуг, рівновага  інтересів продавця й покупця. 

У діючих господарських і соціальних системах ці явища завжди співіснують. Різниця лише в тому, чому віддається пріоритет, на що робиться головна ставка. Це й визначає сутність, вигляд економічної  організації суспільства.

Колись  у нашій країні існувала ця система. її коренем була ієрархія, наймогутніший  інструмент управління і «тверда» етика  радянського суспільства. Сьогодні, коли адміністративно-командна система  зникла, руйнується й стара етика  стосунків, у тому числі й ділових. З новою системою економічних  відносин змінилися етичні норми  в суспільстві, і підприємницька сфера змушена створювати свою етику. Сьогодні вона лише набуває своїх  форм, але хочеться вірити, що нинішня  ситуація зміниться й поряд із «ринковим» інструментом управління більшої  ваги набуватиме також «етичний», їхнє співвідношення збалансується, як у  всіх цивілізованих країнах.

Поки  ж у нашій країні підприємці намагаються  знайти те єдино правильне поводження, що відповідатиме етичним нормам, тому шо для них складним є вибір між альтруїзмом і нарощуванням капіталу. А етика (не тільки в бізнесі) завжди має справу з принципами, шо визначають правильне й неправильне поводження.

Етика бізнесу зосереджена на широкому спектрі варіантів поводження керівників і підлеглих, вона встановлює свої норми  й на засоби, що використовуються для  досягнення цілей. Наприклад, у нашій  країні хабарництво процвітає, натомість  американці вважають, що вкрай неетично давати хабар іноземному чиновникові  заради одержання контракту. У цьому  випадку неетичними є засоби. Порушення  закону керівництвом або рядовими працівниками слід розцінювати як неетичні. Однак  дії, що не порушують закону, можуть вважатися або не вважатися неетичними в залежності від особистої системи  цінностей. Якщо діяльність підприємця нагадує гру в покер і покупець вірить необразливому блефу, то можна  вважати таку діяльність етичною. Якщо ж діяльність завдає відвертої шкоди, а підприємець, знаючи про це, продовжує  свою діяльність, — це однозначно неетично й неприпустимо в бізнесі.

Етичні  проблеми в бізнесі найгостріше  виявляються в зіткненні двох показників діяльності однієї фірми:

— економічні показники (витрати, доходи, прибуток);

— показники соціальної відповідальності, тобто ті зобов'язання, шо фірма повинна виконувати не тільки перед своїми працівниками, але й перед суспільством.

До  неетичних дій як керівників, так  і працівників корпорацій з явними порушеннями закону належать фальсифікація  документів, що відправляються службам  державного регулювання, присвоєння коштів, масовий обман споживачів, конкурентна  боротьба з використанням «брудних»  прийомів і багато чого іншого.

Умови формування цивілізованої  етики

Етику підприємництва формують, насамперед, самі підприємці, різні державні інститути, засоби масової інформації й ін. Для того щоб підприємницька етика  формувалася не в розріз із суспільними  моральними принципами, ідеологія бізнесу  повинна ґрунтуватися на таких поняттях, як свобода, право, пропаганда, стабільність, співробітництво. Розглянемо ці поняття  докладніше.

Свобода. Прийнятна тільки для демократичного суспільства, де співіснують політична ,й економічна свобода, свобода слова, друку й вибору, вільне ціноутворення, вільна конкуренція, свобода вибору економічного суб'єкта, рівність фізичних і юридичних осіб, шо займаються підприємницькою діяльністю і т. д.

Право. Повага до закону, дотримання законів, нормативне встановлення загальних  правил поведінки, що регламентують  діяльність підприємців, формування загальних  моральних цінностей у сфері  ринкових відносин.

Пропаганда. Тісне співробітництво із засобами масової інформації, осуд корупції, тіньового бізнесу, нечесної конкуренції, створення образу процвітаючої ділової  людини, що має високі моральні принципи.

Стабільність. Стабільність законодавства, сильна й  чітко працююча виконавча влада, парламентські засоби політичної боротьби.

Співробітництво. Створення професійних об'єднань підприємців, що виконуватимуть функцію  безсторонніх арбітрів при оцінці рівня  моральності корпорацій, що входять  до них, й у випадку порушення  підприємницької етики вживатимуть  жорстких заходів.

Як  не прикро, але вітчизняні підприємці ще не влилися в єдину систему  правил взаємин людей у сфері  підприємництва. Будемо сподіватися, що співвітчизники-підприємці візьмуть на озброєння досвід закордонних бізнесменів, включаться в правила ринкової гри, виконуватимуть етичний кодекс.

У попередніх розділах реферату були розглянуті проблеми, виявлені в підприємницькій  етиці. Тепер можна загалом розглянути норми поводження, що й складають  основу етичного кодексу підприємця.

В основі бізнесу повинне лежати не тільки прагнення збільшити капітал, але й загалом бажання приносити  користь іншим, суспільству; привносити в бізнес творче начало.

Поважати  професіоналізм і компетентність. Розуміти і підтримувати тих, хто хоче й  вміє працювати, прагне до самореалізації.

Розуміти  необхідність чесної конкуренції, шанобливо  ставитися до інших підприємців. Поважати закони, державну владу, будь-яку  власність, соціальний порядок.

Прагнути  до нововведень, цінувати культуру й  освіту, брати активну участь у  розвитку науки й техніки, виступати  на підтримку екологічних товариств.

Приймати  остаточне рішення самостійно, не перекладаючи відповідальність на підлеглих.

Планувати роботу так, щоб вона не йшла врозріз  з особистими цілями співробітників.

Терпимо ставитися до недоліків інших, ніколи і нікого не принижувати.

Дотримання  підприємницького етикету, культура спілкування, доскональне знання своєї справи, ввічливість, коректність, почуття  міри у всьому й деякі інші «атрибути» ділової людини — гарантія половини успіху в підприємницькій діяльності. Знання й дотримання етичного кодексу, зацікавленість в успіху не тільки особистого, але й вітчизняного бізнесу  й здоровий азарт у справах  привернуть увагу закордонних підприємців, що прагнуть розширити сферу свого  бізнесу, стануть тим «елементом», що допоможе нашій країні набути економічної  стабільності й піднятися на виший  рівень на міжнародному ринку.