Акцизний збір як форма спецефічних акцизій

Я вів коня пасти,коня вороного(2)

А вна виносила(2)вина червеного.(2) 

Я то вино не пив,коню під ноги лив,(2)

То  вби-сь,мила,знала,(2) що я тя не любив».(2) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

МЕНІ  ШІСТНАДЦЯТЬ ЛІТ  МИНУЛО

Мені  шістнадцять літ  минуло

Весною,як сади цвіли.

Я про кохання ще й не знала,

Ми  тихо з сестрою  жили. 

А ти проходив моїм садом,

Я задивлялась на твій стан,

Довго стояла під вербою,

Поки  не впав нічний туман. 

А іншим разом айстри білі

Ти  помагав мені полить,

З тих пір я мрію про кохання,

З тих пір душа мене болить. 
 
 
 
 
 

                                              ОЙ ВЕРБО,ВЕРБО,ВЕРБО КРУТАЯ

Ой  вербо, вербо , крутая ,

Чого  ж ти так похилилась?

Ой  ти ,дівчино зарученая,

Чого  ж ти так зажурилась? 

«Якби я мала крила орлині,

Якби  я вміла літати,

Я б полетіла на Україну 

Своєї долі шукати. 

Летіла  нічку,летіла другу,

Своєї долі не бачу.

Ой  сяду,сяду у вишневім саду,

Сяду  і гірко заплачу». 

Ой  вийшла з хати стара  мати,

Стала й синочка питає:

«Ой сину,сину,що за пташина

В нашому саду співає?» 

«А  то не пташка,то не пташина

В нашому саду співає,

А то дівчина зарученая

Своєї долі шукає! 
 

ПІСНІ ПРО КОХАННЯ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Записано  від Маркулич Ганни

1955р.,с.Люта 

ВІЄ ВІТЕР,ВІЄ БУЙНИЙ

Віє вітер,віє буйний,дуба нагинає.

Сидить  козак на  могилі та й вітра питає.(2) 

«Скажи  мені  ,буйний вітре,де козацька доля;»

Де  фортуна,де надія,де слава і воля?»(2) 

Йому  вітер отвічає :» Знаю козак,знаю,

Твоя  доля далекая десь в далекім краю». 

Бачу  лихо в лютім горю і кінця не бачу.

Тоді  серцю легше стане,як нишком поплачу.(2) 

«Де ж ти милий чорнобривий,де ж ти озовися?

Як  без тебе я горюю,прийди подивися.(2) 

Полетіла  б я до тебе,та крилець не маю,

Сохну,в’яну  я без тебе,з  горя умираю».(2) 

Мене  мати породила в зелену неділю,

Дала  мені чорні брови,а  долі не дала.(2) 
 
 
 
 
 
 
 
 

ОЙ, НА ГОРІ ЖИТО

Ой  на горі жито,

На  долині жито,

В чистім полі край дороги

Козака  забито. 

Забити,забито,

Затягнено вжито,

Червоною  хусткою

Оченька закрито. 

«Ой устань,козаче,

Устань  молоденький,

Ходить  кінь вороненький». 

«Та най собі ходить,

Най собі блукає,

Він до мої матусеньки,

Дороги  питає». 
 
 
 
 
 
 
 

КОЗАКИ  СТЕПОМ ЖЕНУТЬСЯ

Козаки  степом женуться,

Від копит земля дрежить,(2)

Перед ними ворог лютий

На  землі в крові  лежить.(2)

А гетьманський кінь вороний,

Він орлом біжить у  бій.(2)

Стяг  козацький повіє,

Коло  нього-хлопців рай.(2) 

Хлопці  вірні січовії,

Війна-мати,кінь-їм брат,(2)

За  святую рідну землю

Кожен душу дати рад.(2) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РЕКРУТСЬКІ  ПІСНІ 
 
 
 
 
 
 
 
 

Записано  від Івановчик  Михайла

1957р.С.Вишка 
 

ЧОРНА ГОРА НЕ ОРАНА

Чорна гора не орана

Лиш кулями сіяна. 

На  тій горі вояк лежить,

В правій руці саблю  держить. 

Лежить  собі,гірко плаче,

Чорний  ворон над ним  кряче . 

«Ой вороне, вороночку ,

Лети  в мою україночку, 

Лети  в мою україночку,

Повіш мамці новиночку. 

Най не робить не газдує,

Най ми землю не парує. 

В мене землі є доволі,

Чорні гори-усі мої. 

Клади,мамко,довгий стілець,

Бо  вже мені вічний кінець». 
 

КОЛО  МОСТА ВИСОКОГО

Коло  моста високого

Пасе  милий коня свого,

Гула-рія,гула,драга  душе  моя,

Пасе  милий коня свого. 

«Паси,коню,команицю,

Бо  я іду на войницю,

Гула-рія,гула,драга  душе моя,

Бо  я іду на вовницю. 

На  вовницю войовати,

Будеш,мила, банувати

Гула-рія,гула,драга  душе моя,

Будеш,мила,бановати». 

«Не баную та й не буду,

Я про тебе й грала  й буду,

Гула-рія,гула,драга  душе моя,

Я про тебе й грала  й буду». 
 
 
 
 
 
 
 

ЧОРНІ ОЧІ,ЩО ПЛАЧЕТЕ

Чорні очі,що плачете?

Шуга  мої не будете,

Бо  я іду,ей-гой,в  далекий край,

Лишу  на вас великий  жаль. 

Великий жаль,велику нужду,

Бо  я іду в царську  службу,

В царську службу, ей-гой , войовати -

Будеш ,мила, бановати. 

«Ой Марічко чорноброва,

Не  рубай ти сама дрова,

Купи  хлопцям,ей-гой, фляшку вина

Порубають усі дрова. 

А як купиш паленочки

Порубають на трісочки

Та  ще тобі, ей-гой ,заспівають

Веселої співаночки». 
 
 
 
 
 
 
 
 

СТРІЛЕЦЬКІ  ПІСНІ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  Записано від Каганець  Івана

1933р.с.Вишка 
 
 

ПРОЩАЙ,СЕЛО

Прощай,село,село моє рідне,прощай,Україно,

Прощай, саде-  винограде ,молода дівчино!(2) 

Ой  не кувай ,сива зозуленько,в зеленій ліщині,

Не  завдавай серцю жалю молодій дівчині.(2) 

Не  завдавай серцю 

жалю  молодій дівчині.

Довідуйся,дівчинонько,-я  вже в Україні.(2) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПОДАЙ,ДІВЧИНО,РУКУ,НА ПРОЩАННЯ

Подай,дівчино,руку на прощання,

Може,і  в послідній раз.

Прийшла хвилина,час іти  до бою,

Мушу  сповняти наказ. 

Темної  ночі ми йшли до бою,

І ясні зорі сіяли.

Гармати били,а ми наступали,

Один  по другому нападали. 

Ой  бачив я,бачив  раненого друга,

Він ще живий на землю  впав,

З грудей червона кров текла рікою,

Він останні слова  промовляв: 

«Напишіть до батька,напишіть до неньки,

Напишіть  до вірної дівчини,

Щоб мене ховали в неділю раненько

О піввосьмої години». 

Не  було там батька,не було там неньки,

Не  було і любої дівчини

Лише  побратими за ним  плакали

Й довго стояли коло могили .

СВІТИТЬ МІСЯЧЕНЬКО

Світить місяченько та й ясна зоря

На  теє подвір’я,де бідна вдова. 

А втої вдовиці гарна  дівчина,

Ходить  по подвірю,чеше волосся. 

Дрібними  сльозами обливається

І на Чорне море оглядається. 

На  тім чорнім морі кораблі  пливуть,

А тих кораблях стрільці наші йдуть. 

На  однім шапочка  похилилась,

Щось  наша Вкраїна зажурилась. 

Ми  тую шапочку всі  піднімемо,

Ми  нашу Вкраїну розвеселимо. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ЗАГАДКИ 
 
 
 
 
 
 
 

Записано  від Годованець Олени

1955р.,с.  Вишка 
 

У воді водиться,з хвостом  родиться,