Аналіз діяльності підприємства

Розподіл коштів між основним та оборотним капіталом на початок року складає відповідно 83,28% та 16,72%. На кінець року зменшився основний капітал на 173,5 тис. грн. (4,87%), а приріст оборотного склав 284,4 тис. грн. (39,77%). Тобто трапився перерозподіл коштів в бік зниження менш мобільної їх частини – основних коштів. На початок та кінець року основний капітал повністю покривався власними джерелами. Перевищення суми власних джерел над сумою їх використання на покриття основного капіталу спрямовується на формування оборотного капіталу. За рахунок даних джерел покривалось 81,24% поточних активів (загальної суми оборотного капіталу) на початок року і 66,84% – на кінець року. Такий стан склався, в основному, за рахунок випередження темпів росту загальної суми оборотного капіталу.

Таблиця 1.3.1

Динаміка показників оборотності  активів, тис. грн.

Показники	Попередній рік	Звітний рік	Відхилення
Виручка від реалізаціі продукції	631,8	957,0	+ 352,2
Середня величина оборотних активів	715,2	857,05	+141,85
Коефіцієнт оборотності	0, 88	1,12	+0,24
Тривалість 1 обороту	413,18	326,88	-86,3
Коефіцієнт  закріплення оборотних коштів	0,89	1,14	0,25

 

Аналіз даних свідчить, що за аналізований період оборотність  активів зрослі в 0,24 рази. Якщо в  минулому році коефіцієнт оборотності  становив 0,88, то у звітному році він  дорівнює 1,12. Відповідно змешилась і тривалість 1 обороту.

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Аналіз пасивів підприємства

Крім господарських засобів у балансі знаходять своє відображення і

різноманітні джерела їх формування. Для відображення та аналізу цих

джерел, в бухгалтерському балансі виділено таку складову як пасив. Всі

джерела формування активів підприємства в балансі розділені на власні

(власний капітал) та запозичені (довгострокові та поточні зобов’язання).

Таким чином пасив містить інформацію про обсяг коштів, залучених

підприємством в обіг з різних джерел. Пасиви розміщуються по мірі

зростання терміновості виконання зобов’язань.

Загальна сума пасивів складається у кожного окремого підприємства з

таких елементів:

- власний капітал: статутний (пайовий) капітал, додатково вкладений

капітал, додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток

тощо;

- забезпечення наступних витрат та платежів;

- довгострокові зобов’язання;

- поточні зобов’язання.

Будь-яке підприємство покриваю потребу своїх активів за рахунок  власних і залучених джерел ( капіталу), які визначаються як його пасиви. Почнемо  аналіз пасивів підприємства з загальної  характеристики джерел покриття активів  підприємства.

Таблиця 2.1.1

Аналіз джерел фінансування активів підприємства

Показники	На початок року		На кінець року		Зміна за рік
	Тис. грн	%	Тис. грн	%	Тис. грн	%
1. Власний  капітал	4047,2	94,62	3976,1	90,61	-71,1	-1,76
2. Забезпечення  наступних витрат і платежів	96,0	2,24	80,7	1,84	-15,3	-15,94
3. Довгострокові зобов’язання	-	-	-	-	-	-
4. Поточні зобов’язання	134,2	3,14	331,5	7,55	+197,3	+147,02
5. Доходи  майбутніх періодів	-	-	-	-	-	-
Всього	4277,4	100	4388,3	100	+110,9	+2,59

 Отже, основну частину  у структурі джерел фінансування  даного підприємства займає власний  капітал (90,61 % на кінець року). Проте разом з тим спостерігається  зниження його величини на  кінець року на 1,76 %. Проте на  кінець року спостерігаємо зростання  джерел фінансування активів,  яке відбулося за рахунок збільшення  залученого капіталу, а саме поточних  зобов’язань. Отже, проаналізуємо  динаміку складу та структури  власного та залученого капіталу( детальна характеристика їх основних  складових)за даними Балансу в  таблиці 2.1.2

З таблиці 2.1.2 бачимо, що зростання  джерел формування майна підприємства за 2000 рік на 110,9 тис. грн. або на 2,59% обумовлено зростанням суми залучених  коштів на 197,3 тис. грн. (147,02%). Разом с  цим власний капітал зменшився  на 86,4 тис. грн. або на 2,09%. Зменшення  власних

 

коштів зумовлено збитками звітного року в розмірі 84 тис. грн. та  зменшенням цільового фінансування на 15,3 тис. грн.

Таблиця 2.1.2

Аналіз складу та структури  джерел коштів  ТзОВ “Інтерконтракт"

Джерела коштів	На початок року		На кінець року		Зміни за звітний  період (+ , -)
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	% до початку року
І. Власний капітал
Статутний капітал	56,4	1,32	56,4	1,29	-	-
Додатковий капітал	3949,6	92,34	3962,5	90,30	+12,9	+0,33
Резервний капітал	41,2	0,96	41,2	0,94	-	-
Цільове фінансування	96,0	2,24	80,7	1,84	-15,3	-15,94
Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)	-	-	-84,0	-1,91	-84,0	-
Всього по I розділу	4143,2	96,86	4056,8	92,45	-86,4	-2,09
III. Залучені кошти
Кредиторська заборгованість за товари, послуги	41,8	0,98	109,1	2,49	+67,3	+161,00
Поточні зобов'язання: - по отриманих авансах	6,4	0,15	1,2	0,03	-5,2	-81,25
- по позабюдж. платежах	1,9	0,04	13,3	0,30	+11,4	+600,00
- з бюджетом	28,0	0,65	46,8	1,07	+18,8	+67,14
- по страхуванню	22,8	0,53	28,9	0,66	+6,1	+26,75
- по оплаті праці	31,9	0,75	67,0	1,53	+35,1	+110,03
Інші поточні зобов'язання	1,4	0,03	65,2	1,49	+63,8	+4557,14
Всього по III розділу	134,2	3,14	331,5	7,55	+197,3	+147,02
Баланс	4277,4	100,00	4388,3	100,00	+110,9	+2,59

 

Збільшення залучених  коштів відбулося за рахунок збільшення кредиторської заборгованості по всіх статтях, крім зобов'язань по отриманих  авансах, які зменшились на 5,2 тис. грн.

В структурі власних коштів найбільшу питому вагу мають додатковий капітал та цільове фінансування. Доля додаткового капіталу у власному капіталі за звітній період зросла на 12,9 тис. грн., або на 0,33%, а доля цільового фінансування зменшилась на 15,3 тис. грн. (15,94%). Розмір статутного фонду не змінився і становив 56,4 тис. грн.

Велике значення мають  власні обігові кошти підприємства, величина яких обчислюється як різниця  між власним капіталом та необоротними активами і показує яка частка із загальної суми власних коштів підприємства спрямовується на покриття обігових коштів:

• на початок року: 4143,2 – 3562,2 = 581,0 тис. грн.;
• на кінець року: 4056,8 – 3388,7 = 668,1 тис. грн.

Тобто за рік сума власних  обігових коштів зросла з 581,0 тис. грн. до 668,1 тис. грн., тобто на 87,1 тис. грн.

Короткострокові кредити  підприємство не залучало. Більшу частину  обсягу кредиторської заборгованості складає заборгованість перед постачальниками, яка являє собою комерційний  кредит, по якому не потрібне забезпечення та який майже безкоштовний. Зростання  об'єму даної заборгованості в  звітному році свідчить про фінансові  ускладнення на підприємстві. Про  це свідчить і зростання заборгованості робітникам по оплаті праці на 35,1 тис. грн. (110,03%). За рік збільшилась заборгованість по розрахунках з бюджетом на 18,8 тис. грн. (67,14%), по страхуванню –  на 6,1 тис. грн. (26,75%), по позабюджетних  платежах – на 11,4 тис. грн. (600,00%), інша заборгованість – на 63,8 тис. грн. (4557,14%).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для точної оцінки  фінансового  стану підприємства безумовно важливим є визначення самого поняття “фінансовий стан підприємства”. Здатність підприємства успішно діяти в умовах комерційного розрахунку знаходить своє відображення у його фінансовому стані. Під фінансовим станом підприємства розуміють ступінь забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями. У ньому, як у дзеркалі, знаходять відображення, у вартісній формі, загальні результати роботи підприємства, в тому числі і роботи з управління фінансовими ресурсами, тобто фінансової роботи. Бо, як уже підкреслювалося, для отримання доходу, прибутку підприємство повинне бути на належному рівні, з найменшими витратами організовувати виробництво, збувати продукцію, раціонально розпоряджатися наявними власними і позиковими ресурсами.

Найчастіше фінансовий стан підприємства визначається такими елементами його економічної діяльності:

— прибутковість (рентабельність) роботи підприємства;

— оптимальність з точки  зору економічного становища підприємства розподілу прибутку, що залишається  в його розпорядженні після сплати податків і обов'язкових відрахувань;

— наявність власних фінансових ресурсів (основних і оборотних коштів) не нижче від мінімально необхідного  рівня для організації виробничого  процесу і процесу реалізації продукції;

— раціональне розміщення основних і оборотних коштів (власних  і позикових), недопущення відволікання грошей у запаси непотрібного підприємству устаткування, яке тривалий час не монтується і не використовується, понаднормативні запаси товарно-матеріальних цінностей, витрат виробництва, в дебіторську  заборгованість, інші позапланові і  непродуктивні витрати;

— платоспроможність;

— ліквідність.

Якщо підприємство досягає  в цих напрямах необхідних параметрів, то фінансовий стан такого підприємства стає стійким.

Внутрішня стійкість підприємства відображає такий стан його трудового  потенціалу, матеріально – речової  й вартісної (грошової) структур виробництва  і таку його динаміку, при якій забезпечуються стабільно високі натурально – речові й фінансові результати функціонування підприємства. В основі досягнення внутрішньої стійкості підприємства лежить своєчасне й гнучке управління внутрішніми і зовнішніми факторами  його діяльності.

Зовнішню щодо суб’єкта господарювання стійкість слід визначати  на основі стабільності економічного середовища, в рамках якого здійснюються його операції. Вона досягається відповідним  макроекономічним регулюванням ринкової економіки.

Загальна стійкість підприємства може бути забезпечена лише за умови  стабільної реалізації (звичайно, своєчасної оплати за поставлену продукцію, надані послуги, виконані роботи) й одержання виручки, достатньої за обсягом, щоб виконати свої зобов’язання перед бюджетом, розрахуватися з постачальниками, кредиторами, працівниками тощо. Водночас для розвитку підприємства необхідно, щоб після здійснення всіх розрахунків і всіх зобов’язань у нього залишався такий розмір прибутку, який би дав змогу розвивати виробництво й виводити його на конкурентоздатний рівень, здійснювати соціально – культурні програми для своїх працівників, забезпечувати посилення стимулів для їхньої високоефективної праці. Тобто загальна стійкість підприємства передбачає насамперед такий рух його грошових потоків, який забезпечує постійне перевищення доходів над витратами.