Бюджетна система Великобританії

Державні фінанси Великої Британії у фінансовій системі країни

Фінансовий рік у Великій Британії триває з 1 квітня до 31 березня. Про стабільний стан державних фінансів у Великій Британії свідчать такі дані (на весну 2010р.):

— ВВП — 2,231 трлн у.о

— ВВП на одну особу — 36600 у.о в рік. Займає 13 місто у світі по рівню життя населення— темпи економічного зростання — 2,5 % на рік;

— рівень інфляції — 3,8 % на рік;

— державні витрати — 1,242 трлн у.о

— державні доходи — 1,107 трлн у.о

— чистий державний борг — 893,4 млрд. фунтів

Бюджетна  система Великобританії включає:

• державний бюджет;
• державні позабюджетні фонди (83% всіх акумульованих державною фінансовою системою ресурсів);
• бюджети місцевих органів влади (бюджети і позабюджетні фонди - 11% усіх фондів державної фінансової системи);
• фінанси корпорацій.

 

Державний бюджет Великобританії містить дві частини: 

• Консолідований  фонд (поточні доходи і витрати);
• Національний фонд позик (витрати на капітальні вкладення)

Таблиця 4.1 Структура податкових доходів і витрат державного бюджету, %

      Консолідований  фонд є основною частиною державного бюджету. Перевищення доходів над  витратами Консолідованого фонду  зараховується в дохідну частину  Національного фонду позик. Якщо ж у Консолідованому фонді  присутній дефіцит, то він покривається позичкою з Національного фонду  позик, і на цю суму уряд збільшує свій борг. Основними доходами Консолідованого  фонду є податки (див. Табл. 4.1).

Витрати Консолідованого  фонду включають  дві групи:

• витрати, які щорічно затверджуються Парламентом;
• витрати для постійного обслуговування (не розглядаються в Парламенті).

Витрати, що затверджуються, включають основні  витрати:

1. Військові асигнування:

• прямі військові витрати;
• непрямі військові витрати;

2. Цивільні статті, які відображають витрати на:  

• промисловість;
• сільське господарство;
• інші галузі;
• утримання апарату управління;
• соціальні цілі;
• субсидії місцевим органам влади;
• субсидії країнам, що розвиваються.

      До  витрат із втручання в економіку (промисловість, сільське господарство, інші галузі) належать витрати на науково-дослідні і дослідно-конструкторські розробки (НДДКР) - 0,6%. 

      У витратах на соціальні цілі 15% припадає на пенсії, 11% - на допомогу особам із низькими доходами і по безробіттю, 13% - на медичне обслуговування.

      Витрати на утримання державного апарату управління передбачають фінансування:

• органів законодавчої і виконавчої влади;
• суду;
• прокуратури;
• поліції;
• міністерств і відомств.

      Витрати для постійного обслуговування включають відсотки за державним боргом (ці кошти передаються в Національний фонд позик і виплачуються з нього).

      Національний  фонд позик (друга частина бюджету) відбиває витрати на капітальні вкладення.

Дохідну частину Національного фонду позик створюють наступні джерела:

• відсотки, які надходять від державних корпорацій і місцевих органів влади за надані Казначейством довгострокові кредити;
• прибутки емісійного департаменту Банку Англії;
• кошти, які надано з Консолідованого фонду для постійного обслуговування.

Витрати Національного фонду позик включають:

• відсотки за державним боргом;
• управління державним боргом;
• довгострокові кредити на капітальні вкладення, які надаються державним корпораціям і місцевим органам влади.

      Місцеві бюджети представлені бюджетами графств і округів, які забезпечують комплексний розвиток територій.

      Дохідну частину місцевих бюджетів формують 4 основних джерела:

• Субсидії центрального уряду.
• Податок на житло.
• Тарифи на рухоме майно.
• Збори і доходи від продажу ліцензій.

      Близько 75% витрат місцевих бюджетів фінансується за рахунок урядових субсидій і тарифів на рухоме майно. 

      Тарифи  на рухоме майно являють собою податок, який сплачують власники рухомого майна; вартість цього майна переоцінюється кожні 5 років. Тарифи встановлюються центральним урядом, а потім збираються місцевою владою. Податкові платежі збираються в загальнонаціональний бюджет, а потім розподіляються між місцевими бюджетами. 

      Податок на житло стягується з нерухомого майна. Кожне житло належить до однієї з 8 оціночних категорій, залежно від його реальної вартості (сума, за яку його можна було продати на відкритому ринку). На житло, в якому проживають менше двох дорослих, надаються знижки. Ставка податку на житло може бути знижена для малозабезпечених (іноді на всі 100%). 

      Фінанси державних підприємств (державних корпорацій, змішаних і відомчих підприємств) характеризуються тісними фінансовими взаємозв'язками з державним бюджетом, які проявляються, з одного боку, у сплаті податку на прибуток корпорацій і процентів за отримані в Казначействі кредити з капітального бюджету, а із другого - включають отримання ними коштів із бюджету на модернізацію виробництва та інші цілі. 

      Бюджетний рік Великобританії охоплює період з 1 квітня по 31 березня наступного року. Бюджет є найважливішим із законів, які щорічно приймаються. За його основу береться Бюджетне послання Канцлера казначейства, з яким він виступає в жовтні-листопаді кожного року. 

      У посланні викладається аналіз розвитку економіки за минулий рік і  думка уряду щодо перспективи  економічного розвитку на середньострокову і довгострокову перспективи, а  також проголошується валютна і  фіскальна політика держави, розглядаються  питання стану державних фінансів і з'являються зміни в податковій та інших фінансових сферах. 

      Детальний розгляд державних витрат проводиться  в спеціальних комітетах Палати громад (наприклад, Комітет із рахунків державних установ) і в установах, яким делеговані відповідні повноваження. 

      У бюджетному процесі вирішальна роль належить уряду в особі Казначейства, тоді як проходження бюджету в  Парламенті зводиться, власне кажучи, до формального схвалення дій  уряду. Депутати не можуть вносити, а  Палата громад не може приймати законів  про збільшення загальної суми бюджетних  витрат, яка запропонована урядом. Таке правило розширює можливості уряду  впливати на мінливу економічну ситуацію в країні. Палата громад формально  має право відхилити законопроект про бюджет, але практично це ніколи не робиться. Незважаючи на тривалу  процедуру, Парламент завжди затверджує бюджет у сумах, що запропоновано  урядом. 

      Особливість бюджетного процесу полягає в тому, що замість єдиного бюджетного закону Парламент щорічно приймає так званий "фінансовий закон", який фіксує зміни, внесені в систему бюджетних доходів, а також один чи кілька законів, які уповноважують уряд витратити протягом року з тією чи іншою метою певну кількість грошей. 

      Бюджет  виноситься на розгляд по частинах і в різний час (спочатку по витратах, потім по доходах). Після схвалення  Палатою громад бюджетний законопроект передається на схвалення Палати лордів, підписується главою королівської влади і стає законом. Звіт про  виконання бюджету доводиться до відома Парламенту, але ним не затверджується.

      Бюджет  формується на основі середньострокових програм (на 3 роки) економічного розвитку країни в цілому і сукупності окремих відомчих програм, що розроблюються на рік.

Структура дохідної частини  Бюджету на 2007/2008 фінансовий рік представлена наступними основними джерелами:

• прибутковий податок - 27,9%;
• відрахування в системі національного страхування - 17,57%;
• податок на додану вартість - 14, 67%;
• податок із прибутків корпорацій - 8,51%;
• акцизи - 7,43%;
• муніципальний податок - 4,35%;
• інші доходи - 19,57%.

Структура витратної частини бюджету на 2007/2008 бюджетний рік представлена наступними статтями: 

• соціальне забезпечення - 26,99%;
• охорона здоров'я - 17,83;
• освіта - 13,24%;
• приватні соціальні послуги - 5,6%;
• охорона навколишнього середовища - 3,74%;
• охорона правопорядку - 4,41%;
• промисловість, сільське господарство, зайнятість - 3,57;
• обслуговування зовнішнього боргу - 5,26%;
• оборона - 5,43%;
• транспорт - 3,4%;
• інші видатки - 10,53.

З метою  збільшення контрольованості бюджетного дефіциту урядом Великобританії установлено  два правила:

• "золоте правило" передбачає, що суспільні витрати повинні фінансуватися за рахунок податкових надходжень;
• "стійкого інвестування" установлює обмеження на зростання запозичень.