Фінанси і економіка держави

      Функціонування  державного кредиту  веде до утворення  державного боргу. Загальний  державний борг представляє  всю суму випущених  і непогашених  боргових зобов'язань держави, включаючи нараховані відсотки, що повинні бути виплачені за цими зобов'язаннями. Поточний державний борг складають витрати по виплаті доходів кредиторам за всіма борговими зобов'язаннями держави і по погашенню зобов'язань, термін оплати яких уже настав.

      Держава, широко використовуючи свої можливості для  залучення додаткових фінансових ресурсів з метою своєчасного  фінансування бюджетних  витрат, поступово  накопичує заборгованість як внутрішню, так  і іноземним кредиторам. Це веде до росту державного боргу - внутрішнього і зовнішнього.

      Державний борг є характеристикою  результативності всіх зроблених держкредитних  операцій. Його абсолютна  величина, динаміка і темпи зміни  відобржають стан економіки і фінансів країни, ефективність функціонування державних структур. На стан державного боргу істотно впливають щорічні операції в сфері державного кредиту: одержання нових позик і умови їхнього надання, з одного боку, і розміри погашення й виплачуваних відсотків, з іншої.

      Отже  призначення державного кредиту виявляється в першу чергу в тому, що він є засобом мобілізації в руках держави додаткових фінансових ресурсів. У випадку дефіцитності державного бюджету додатково одержані фінансові ресурси направляються на покриття різниці між бюджетними витратами і доходами. При позитивному бюджетному сальдо, одержані за допомогою державного кредиту кошти, прямо використовуються для фінансування економічних і соціальних програм. Це означає, що державний кредит, будучи засобом збільшення фінансових можливостей держави, може виступати важливим фактором прискорення соціально-економічного розвитку країни.

      Державний кредит є джерелом збільшення грошових доходів у власників  цінних паперів і  вкладників ощадбанків, що досягається за допомогою виплати  відсотків і виграшів по державних позиках і внескам в ощадних установах. Це  
 
 

      повною  мірою відноситься  і до юридичних  особ. Вкладаючи кошти  в цінні папери держави, вони не тільки організують нагромадження  коштів для проведення великих інвестицій у виробництво  і соціальну сферу, але і можуть розраховувати на значний додаток до вкладених в позики коштів щорічно чи під час погашення облігацій позик.

      У системі кредитних  відносин державний  кредит виступає в  наступних формах :

      1. державні позики ;

      2. перетворення частини  внесків населення в державні позики ;

      3. запозичення коштів  загальнодержавного  позичкового фонду  ;

      4. казначейські позички  ;

      5. гарантовані позики .

      Найпоширенішою  формою внутрішніх запозичень є позики. За їх допомогою  мобілізуються тимчасово  вільні кошти юридичних і фізичних осіб для фінансування потреб держави. Держава випускає і продає цінні папери, як правило, облігації. Вони мають номінальну вартість, за якою продаються й гасяться. З огляду на номінальну вартість облігацій виплачуються проценти. 

      Державні позики можуть випускатися центральним урядом і місцевими органами та розповсюджуватися лише серед населення або лише серед юридичних осіб. Широке розповсюдження одержала практика випуску державних позик центральним урядом. Заборгованість місцевих органів влади є як правило, незначна. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                Тести:

      1. Які передумови виникнення фінансів?

           -глава держави  монарх) став одноосібно  розпоряджатися            загальнодержавним  фондом коштів.

2. Об'єктами фінансового  розподілу на макрорівні економіки є:

    -ВНП, національний  дохід, державний  кредит.

3. При державному  кредиті держава  виступає у ролі:

   -позичальник  кредитора і гаранта.

4. Суб'єктами фінансових відносин є:

  - держава, підприємство, його структурні підрозділи, державні органи різних рівнів управління, громадські організації.

5. Бюджет як економічна  категорія – це:

  - сукупність взаємовідносин  між державою та  суб'єктами господарювання  з приводу мобілізаціі  державних доходів.

6. Закріплені доходи  бюджету це:

  - дотації, субвенції; доходи, закріплені за бюджетом вищого рівня, і в первісному обсязі, що передаються в бюджети нижчого рівня.

7. Бюджетні кошти,  надавані бюджету  іншого рівня на  безоплатній і  безповоротній основі  це:

  - субсидії.

8. Суть самофінансування можна охарактеризувати як:

  - інструмент перерозподілу  тимчасово вільних  коштів суб'єктів господарювання і заощаджень населення.

9. Сфера державних  фінансів поділяється  на такі ланки:

   - бюджетна система, державних кредит, загальнодержавні цільові фонди, фінанси державного сектора.

10. Основними методами  коригування позичкової  політики держави  є:

  -  конверсія.  
 
 
 
 
 
 

 Література: 

1. Финансовый  менеджмент. (Учебник) Под ред. Самсонова  Н.Ф. (2001, 495с.)
2. Финансы предприятия. (Учебник) Шуляк П.Н. (2006, 6-е изд., 712с.)
3. Финансовый менеджмент: теория и практика / Учебник под ред. Е.С. Стояновой. - 2000.
4. Сорос Дж. Алхимия финансов. - М.:ИНФРА - М, 1996