Характеристика фінансового ринку Росії

Національний  банк України

Львівський  інститут банківської справи 
Університету банківської справи (м.Київ) 
Факультет підвищення кваліфікації та перепідготовки.

Кафедра «Фінанси» 
 
 
 
 

Реферат з дисципліни Фінансовий ринок

на тему: Характеристика фінансового ринку Росії. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Виконала  студентка:

гр.202 –  Фпз

Кушнір  О.Г

Перевірила:

доцент Лапішко З.Я. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Львів – 2012 р.

Вступ

Глава 1. Кількісні і якісні характеристики фінансового ринку Росії

Глава 2. Основні сегменти фінансового ринку Росії

Глава 3. Роль посередників на фінансовому ринку Росії

Висновок

Список використаної літератури

     Вступ

     Для нормального розвитку економіки  постійно потрібна мобілізація тимчасово  вільних грошових коштів фізичних і  юридичних осіб та їх розподіл і  перерозподіл на комерційній основі між різними секторами економіки. У ефективно функціонуючій економіці цей процес здійснюється на фінансових ринках. Ця курсова робота присвячена аналізу фінансового ринку Росії, тенденцій та перспектив його розвитку. Актуальність даної теми полягає в тому, що фінансовий ринок сьогодні - це один з найважливіших інститутів залучення інвестицій у вітчизняну економіку; створення в Росії розвиненої держави неможливе без створення розвиненого фінансового ринку. При цьому необхідно підкреслити про слабку розробленість цієї теми і відсутність сучасних статистичних даних по деяких сегментах фінансового ринку Росії.

     Як  відзначають дослідники протягом багатьох десятиліть у Росії, по суті, не було достатньо розвиненого фінансового  ринку. Перехід Росії від жорстко централізованої планової економіки до ринкової вимагає відтворення в країні фінансового ринку з усіма обслуговуючими його інститутами. Варто сподіватися, що фінансовий ринок Росії, коли закінчиться його формування і становлення, також буде мати достатні для нього ресурсами, сприятиме акумулюванню тимчасово вільних грошових коштів та їх ефективне їх використання. Формування в Росії потужного міжнародного фінансового центру є однією з пріоритетних завдань розвитку сучасної Росії. За допомогою «нового» фінансового ринку Росія зможе залучити багатомільярдні інвестиції в економіку, забезпечити стабільне економічне зростання. Тому можна сказати, що рішення даної проблеми має теоретичне і практичне значення.

     Метою даної курсової роботи є аналіз ситуації, що склалася на фінансовому ринку  Росії в умовах глобальної фінансово-економічної  кризи, виявлення тенденцій та перспектив його розвитку в посткризовий період. Звідси такі завдання дослідження:

1. Дати поняття та визначити функції, структуру та класифікацію фінансового ринку;
2. Проаналізувати основні сегменти фінансового ринку Росії і значення основних посередників;
3. Вивчити фінансовий ринок Росії в умовах фінансової кризи, виявити тенденції і перспективи його подальшого розвитку.

     Ця  курсова робота написана при використанні літератури з економічної теорії, фінансів, спеціалізованим дослідженням, яке розкриває порушену в роботі проблему, а також матеріалами  періодичної преси. Бібліографічний список наведено наприкінці курсової роботи.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Глава 1. Кількісні і якісні характеристики фінансового ринку Росії.

      Російські фінанси давно інтегровані в світові фінанси, а наш фінансовий ринок вже багато років є нерозривною частиною світової фінансової системи. Посилення цього процесу сталося, коли ряд найбільших світових інвестиційних банків стали розглядати інвестиційну кошик BRIC (Бразилія, Росія, Індія, Китай), як якусь альтернативу фінансовим ринкам постіндустріальної розвинених економік (США, Японії та країн західної Європи).

     Фінансовий  ринок Росії з ряду показників вийшов у лідери серед ринків, що розвиваються. Більшість його сегментів демонструє випереджальну динаміку в порівнянні з темпами зростання всієї економіки. Співвідношення капіталізації ринку акцій і ВВП зросло за останні вісім років з 17 до 155% (а в2009 склав 104%). Співвідношення активів банків і ВВП за той же період - з 33 до 61%. Співвідношення вартості корпоративних облігацій в обігу і ВВП - з 0,5 до 3,7%, вартості чистих активів пайових інвестиційних фондів і ВВП - з 0,1 до 2,3%.

     Разом з тим у порівнянні з країнами, що мають розвинені фінансові  ринки, обсяг практично всіх сегментів  фінансового ринку Росії поки незначний - за винятком фондового. За співвідношенням капіталізації і ВВП Росія перевершує більшість країн Європи, неістотно відстаючи від США, Японії та Іспанії. Суттєво більш високе значення даного показника характерне лише для країн з великими розвиненими ринками (Канада, Австралія, Великобританія, Швеція, Швейцарія), ПАР, Гонконгу і Сінгапуру.

     Все більша кількість підприємств реального  сектора починає розглядати фондовий ринок як головне джерело залучених  ресурсів для фінансування інвестицій в основний капітал і поглинання конкурентів. У 2007 році обсяг інвестицій, залучених російськими підприємствами на внутрішньому ринку цінних паперів, склав 32,7 млрд. доларів, що приблизно відповідає 13% сукупного обсягу інвестицій в основний капітал усіх російських підприємств у 2007 році. Особливістю минулого року став той факт, що значна частина залучених інвестицій припала на ринок акцій - за допомогою IPO / SPO емітенти залучили на внутрішньому ринку 14,7 млрд. доларів, ще 18 млрд. було отримано на ринку корпоративних облігацій. На зовнішніх ринках акцій і облігацій російські компанії залучили ще 47,3 млрд. доларів інвестицій.

     Але нинішні тенденції розвитку глобального  ринку капіталу такі, що всього цього  недостатньо, щоб забезпечити належний рівень конкурентоспроможності національного  фінансового ринку. Закономірності розвитку глобального ринку капіталу ведуть до того, що в найближчі п'ятнадцять-двадцять років ринків, що розвиваються у світі не залишиться взагалі. Залишаться тільки розвинені, що перетворилися на міжнародні фінансові центри глобального або регіонального масштабу, на які перетечуть операції з фінансовими активами резидентів країн з нині фінансовими ринками. Таким чином, для російського фінансового ринку сьогодні актуальна альтернатива: або він стане ефективним розвиненим ринком, великим міжнародним фінансовим центром, або його не буде взагалі. Країни без міжнародних центрів (і, отже, у довгостроковій перспективі без внутрішніх фінансових ринків) дуже сильно залежать від іноземного капіталу і одночасно там відбувається відтік заощаджень населення на іноземні ринки; вони змушені різними способами закриватися від глобальної економіки, щоб хоч якось зберегти національну економіку від руйнування; вони емітують слабку національну валюту, схильну до криз.

     Відрив  російського фінансового ринку  від реального сектора відзначається  багатьма дослідниками. Відсутність зв'язку між рівнем процентної ставки і віддачею капіталу в реальному секторі економіки - це лише один із проявів загальної тенденції: звичних для Заходу взаємозалежностей окремих параметрів фінансового ринку та інших економічних показників у Росії немає або вони виражені значно слабше. Однак такий розрив - характерна риса не тільки російської, а й світової економіки в цілому. Курси акцій слабо залежать від реального економічного та фінансового стану компаній, від економічної ситуації в країні. Російський фінансовий ринок не виконує і таку свою функцію, як акумуляція і розподіл фінансових ресурсів, перетворення заощаджень в інвестиції. На три чверті заощадження населення і підприємств не реінвестуються. Вони вкладаються у придбання готівкової валюти і «йдуть» за кордон, стаючи «чужими» інвестиціями. За даними Федеральної резервної системи і Казначейства США, російське населення є найбільшим в світі утримувачем готівкових доларів - у росіян накопичилося 80 млрд. дол (хоча за даними офіційної статистики ЦБ Росії обсяг готівкової валюти становить усього 27 млрд. дол і при цьому знижується ).

     Якщо  говорити про якісні характеристики фінансового ринку Росії, потрібно відзначити, що фінансовий ринок Росії  відноситься до числа країн, що розвиваються, і для нього характерний ряд  негативних тенденцій, які панують  на ньому ще з моменту його створення:

1. Недолік ресурсної бази. Про гострій нестачі фінансових ресурсів говорить низька монетизація економіки, яка вимірюється коефіцієнтом монетизації (відношення грошового агрегату М2 до ВВП). У 2002 році в РФ цей коефіцієнт становив 16%, а наприкінці 2005 року незначно перевищив 30%, тоді як мінімально необхідним рівнем вважається 50-60%. Незначний обсяг фінансових ресурсів ринку в свою чергу дозволяє невеликими засобами маніпулювати ним.
2. Вузькість внутрішнього пропозиції ресурсів. За проведеними опитуваннями населення готове вкладати в цінні папери не більше 3% своїх заощаджень. У банківському секторі, незважаючи на введення системи страхування вкладів, частка росіян, які втратили інтерес до банківських послуг з розміщення коштів, збільшилася в 2007 році на 12%.
3. Надмірна концентрація власності, торгової активності на обмеженій групі фінансових інструментів (сім-десять акцій генерують понад 90% торгів), а також надконцентрацію в столиці внутрішніх грошових ресурсів країни (понад 60%) і фінансових інститутів (40-80%), фінансових ресурсів у Москві; дуже незначна частка акціонерних капіталів, що знаходяться у вільному обігу; олігополія в структурі фінансових посередників та інституційних інвесторів (у різних сегментах внутрішнього ринку домінують по вісім-десять гравців).
4. Слабкість фінансової позиції інститутів фінансового ринку, їх невелика капітальна база, нездатна абсорбувати великі ризики.
5. Нездатність ринку забезпечити чесність і справедливість ціноутворення. Практика проведення фінансових операцій з використанням службової інформації.
6. Виключно високий рівень ризику. У 90-ті роки 20-го століття Росія ввійшла в групу шести найбільш ризикованих ринків світу. У 1995-2000 роках стандартне відхилення значень місячних змін фондових індексів становило 24,5%. Останні роки не змінили ризикованою природи ринку, про що свідчить наступні дані:

     Волатильність російського ринку акцій у 2001-2008 роках.