Інтелектуальна власність

Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Января 2013 в 22:13, курс лекций

Описание работы

Завдяки бурхливому розвитку науково-технічного прогресу, інтернаціоналізації господарських зв’язків, комп’ютеризації виробництва інформація стала об’єктом права власності, як і засоби виробництва. Досвід розвинених країн показав, що саме по собі виробництво вже не є визначальним чинником зростання економічних показників, воно все більше поступається місцем науці, розвитку технології. У зв’язку з цим питома значимість інтелектуальної власності зростає вже не щодня, а щогодини.

Содержание

Вступ..........................................................................................................
5
1 Зміст курсу.............................................................................................
6
2 Теми практичних та семінарських занять...........................................
7
3 Завдання для самостійної роботи студентів.......................................
9
4 Загальні положення про інтелектуальну власність...........................
10
4.1 Інтелектуальна діяльність та її місце в соціально-економічному розвитку суспільства................................................................................
10
4.2 Загальні положення законодавства України про інтелектуальну власність....................................................................................................
15
5 Право інтелектуальної власності.........................................................
19
5.1 Співвідношення права інтелектуальної власності і права власності
19
5.2 Поняття права інтелектуальної власності........................................
20
5.3 Авторське право і патентне право: спільне і відмінне....................
25
5.4 Державне управління інтелектуальною власністю.........................
28
6 Об’єкти права інтелектуальної власності...........................................
33
6.1 Об’єкти авторського права................................................................
33
6.2 Суб’єкти суміжних прав....................................................................
38
6.3 Об’єкти промислової власності.........................................................
39
6.4 Об’єкти засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів, послуг..........................................................................................
43
7 Суб’єкти права інтелектуальної власності.........................................
51
7.1 Автори як творці об’єктів права інтелектуальної власності..........
51
7.2 Заявники..............................................................................................
53
7.3 Правонаступники як суб’єкти права інтелектуальної власності.....
56
8 Оформлення права на об’єкти права інтелектуальної власності......
58
8.1 Виникнення прав на твори науки, літератури і мистецтва та
об'єкти суміжних прав..............................................................................
58
8.2 Оформлення прав на об'єкти промислової власності....................
59
8.3 Заявка на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг.........................................................................................
65
8.4 Видача охоронного документа на об’єкт інтелектуальної
власності....................................................................................................
71
9 Права та обов’язки суб’єктів права інтелектуальної власності........
73
9.1 Виникнення суб’єктивних прав на об’єкти інтелектуальної
власності....................................................................................................
73
9.2 Особисті немайнові права на об’єкти інтелектуальної власності
74
9.3 Майнові права авторів творів науки, літератури, мистецтва і
суміжних прав ..........................................................................................
79
9.4 Обов’язки суб’єктів промислової власності....................................
88
10 Договори у сфері інтелектуальної власності....................................
89
10.1 Загальні положення..........................................................................
89
10.2 Авторські договори..........................................................................
92


10.3 Договори на використання об’єктів промислової власності.......
103
11 Захист права інтелектуальної власності............................................
110
11.1 Загальні положення про систему захисту прав інтелектуальної власності....................................................................................................
110
11.2 Цивільно-правовий захист права інтелектуальної власності.......
113
11.3 Кримінально-правовий захист права інтелектуальної власності
116
11.4 Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності
119
12 Економіка інтелектуальної власності................................................
120
12.1 Права на об’єкти інтелектуальної власності як товар..................
120
12.2 Інтелектуальна власність як нематеріальний актив......................
122
12.3 Комерціалізація права на об’єкти інтелектуальної власності......
123
12.4 Оцінка вартості прав на об’єкти інтелектуальної власності........
126
13 Патентування об’єктів промислової власності в іноземних
державах....................................................................................................
131
13.1 Загальні положення..........................................................................
131
13.2. Умови патентування об’єктів промислової власності в
іноземних державах..................................................................................
134
14 Міжнародні угоди в сфері інтелектуальної власності.....................
137
14.1 Загальні міжнародні угоди з питань інтелектуальної власності
137
14.2 Міжнародно-правова охорона промислової власності.................
141
15 Практичні завдання.............................................................................
149
16 Питання для самоконтролю................................................................
155
17 Список рекомендованої літератури та нормативних актів.............
156

Работа содержит 1 файл

А. Ю. Литвин Н. В. Асєєва Інтелектуальна власність Курс лекцій.doc

— 1.12 Мб (Скачать)

Від дати подання  заявки до Установи і до публікації відомостей про заявку або публікації відомостей про видачу патенту матеріали заявки вважаються конфіденційною інформацією. Забороняється доступ третіх осіб до цієї інформації. У разі порушення цього правила винні несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.

У процесі розгляду заявки на об’єкт промислової власності до прийняття рішення про видачу патенту допускається заміна заявника. Вона може здійснюватися на підставі передачі права на одержання патенту на підставі договору або застосування закону чи виконання рішення суду, а також внаслідок реорганізації чи ліквідації юридичної особи. Заявник або особа, яка заступила заявника, подає до Установи заяву про необхідність такої заміни. До заяви мають бути додані документ чи засвідчена копія документа, що послужив підставою для такої заміни. Якщо відбувається заміна не всіх заявників, а тільки окремих, заява про таку заміну має бути підписана всіма заявниками, які подали заявку.

Після опублікування відомостей про заявку в офіційному бюлетені Установи винаходу надається тимчасова правова охорона в обсязі формули, з урахуванням якої вони опубліковані. Правова охорона надає заявнику право на одержання компенсації за завдані йому збитки після публікації відомостей про заявку від особи, яка неправомірно використала пропозицію. Компенсація може мати місце за таких умов: 1) зазначена особа дійсно знала, що відомості про заявку на винахід, який нею використовується без дозволу заявника, опубліковані; 2) зазначена особа одержала письмове повідомлення українською мовою із зазначенням номера заявки про неправомірне використання заявленої пропозиції; 3) зазначена компенсація виплачується заявникові лише після одержання ним патенту на заявлену пропозицію.

Дія тимчасової охорони припиняється від дати публікації в офіційному бюлетені Установи відомостей про видачу патенту на винахід чи повідомлення про припинення діловодства щодо заявки.

Дія тимчасової правової охорони за міжнародною  заявкою починається від дати її публікації Установою за тих же умов.

Наступним етапом у процесі розгляду заявки на об’єкт промислової власності є реєстрація патенту (свідоцтва). Установа на підставі рішення про видачу патенту на винахід чи деклараційного патенту на корисну модель і промисловий зразок здійснює державну реєстрацію патентів у відповідних державних реєстрах. Державна реєстрація патентів можлива лише за однієї неодмінної умови – сплати встановленого збору за їх видачу.

Реєстрація  патентів на об’єкти промислової  власності України здійснюється відповідно до Положення про Державний реєстр патентів і деклараційних патентів України на винаходи від 25 липня 2000 р.; Положення про Державний реєстр патентів України на корисні моделі від 20 червня 2001 р.; Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки від 12 квітня 2001 р. Після внесення до зазначених Реєстрів відомостей про державну реєстрацію патентів будь-яка особа має право ознайомитися з ними. Порядок ознайомлення із зазначеними даними визначається Установою.

На  підставі державної реєстрації патентів України на об’єкти промислової власності Установа у своєму офіційному бюлетені публікує відомості про видачу патентів. Протягом трьох місяців від дати публікації відомостей про видачу патентів Установа публікує опис до патенту (деклараційного патенту), що містить формулу та опис винаходу та корисної моделі, а також креслення, якщо на нього є посилання в описі винаходу чи корисної моделі.

Після публікації відомостей про видачу патенту (деклараційного патенту) будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки.

Такі ж правила  встановлені щодо патентів на промислові зразки. Порядок ознайомлення з цими матеріалами встановлений Інструкцією про порядок ознайомлення з матеріалами заявки на винахід (корисну модель) і відомостями, внесеними в Державний реєстр патентів України на винаходи і Державний реєстр патентів України на корисні моделі від 9 березня 1995 р.; Інструкцією про порядок ознайомлення з матеріалами заявки на промисловий зразок і відомостями, внесеними в Державний реєстр патентів України на промислові зразки від 21 липня 1995 р.

 

8.3 Заявка  на засоби індивідуалізації учасників  цивільного

 обороту, товарів і послуг

 

До засобів  індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг відносяться, як уже відзначалося, фірмові найменування, знаки для товарів і послуг і зазначення походження товарів. Будь-якого  нормативного акта про фірмові найменування (фірму) Україна поки що не має. Мова може йти про заявки знаків для товарів і послуг та зазначень походження товарів. У процедурі подачі заявок на зазначені об’єкти принципових відмінностей немає. Заявки на зазначені об’єкти подаються до Установи. Все ж певні відмінності в процедурі оформлення прав на зазначені об’єкти є.

Першою особливістю  є те, що право на знаки для  товарів і послуг та зазначення походження товарів засвідчується не патентами, а свідоцтвами. Слід підкреслити, що свідоцтвами охороняються також і деякі об’єкти промислової власності – топографії інтегральних мікросхем. Особливість свідоцтва як охоронного документа полягає в тому, що свідоцтво засвідчує факт державної реєстрації об’єкта правової охорони. Сам факт державної реєстрації того чи іншого об’єкта відповідно до чинного законодавства України про інтелектуальну власність є підтвердженням того, що цей об’єкт підлягає правовій охороні. Отже, можна сказати, що засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, знаків для товарів і послуг, зазначень походження товарів, які підлягають обов’язковій державній реєстрації, є об’єктами правової охорони у формі свідоцтв.

Є відмінності  у складі заявки. За Законом України  „Про охорону прав на знаки для  товарів і послуг” заявка має стосуватися одного знака, складається українською мовою і повинна містити такі документи: 1) заяву про реєстрацію знака; 2) зображення позначення, що заявляється; 3) перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак, згрупованих за Міжнародною класифікацією товарів і послуг для реєстрації знаків.

За необхідності до заявки додаються документи, які  можуть бути використані при вирішенні рішення по заявці:

– документ про  сплату збору за подання заявки, в тому числі за експертизу, оформлений відповідно до вимог Положення про порядок сплати зборів;

– копія попередньої  заявки, засвідчена відомством країни подання, якщо заявник бажає скористатися правом на пріоритет;

– документ, що підтверджує показ експонатів з  використанням заявленого знака на офіційній або офіційно визнаній міжнародній виставці, якщо заявник бажає скористатися правом пріоритету знака, використаного в експонаті, показаному на виставці на території держави-учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності. Дата пріоритету в такому разі визначається за датою відкриття виставки. Строк пріоритету 6 місяців від зазначеної дати;

– довіреність на ім’я представника, якщо заявка подається через такого;

– документи, що підтверджують право заявника на використання у заявленому позначенні елементів, які можуть бути використані лише з дозволу їх володільців (п. 1 ст. 6 Закону);

– статут колективного знака, якщо заявником є об’єднання осіб, що займаються виробництвом товарів  або наданням послуг зі спільними  характерними ознаками.

У заяві зазначається ім’я заявника або його найменування, його адреса. Заявка складається відповідно до вимог Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг від 20 серпня 1997 р.

Об’єктом правової охорони знака може були колір чи поєднання кольорів як його розрізняльна ознака. В такому разі заявник зобов’язаний: 1) заявити про це і вказати в заяві колір чи поєднання кольорів, охорону яких він просить; 2) подати в заявці кольорові зображення позначення, що заявляється, в кількості, що визначається Установою.

Заявка на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товарів має свої особливості, які зумовлюються характером об’єкта правової охорони. Вона також подається до Установи і буває двох видів. Перший – це заявка на реєстрацію зазначення походження товару; другий – це заявка на право використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару.

Перший вид  заявки подають особа чи група  осіб, які в заявленому географічному  місці виробляють товар, особливі властивості, певні якості, репутація або інші характеристики якого пов’язані з цим географічним місцем; асоціації споживачів; установи, що мають безпосереднє відношення до вироблення чи вивчення відповідних продуктів, виробів, технологічних процесів або географічних місць.

Право на використання зареєстрованої назви  місця походження товару або зареєстрованого географічного зазначення походження товару мають, за умови реєстрації цього права, виробники, які в географічному місці, зазначеному в Реєстрі, виробляють товар, особливі властивості, певні якості чи інші характеристики якого відповідають тим, що внесені до Реєстру.

Проте слід мати на увазі, що заявка на реєстрацію кваліфікованого  зазначення походження товару в разі її реєстрації вважається одночасно і заявкою на реєстрацію права на використання цього зазначення. Отже, заявка на реєстрацію права на використання подається уже на зареєстроване кваліфіковане зазначення походження товару.

Заявка складається  українською мовою та повинна містити в собі такі документи:

– заяву про  реєстрацію назви місця походження товару чи географічного зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого відповідного кваліфікованого зазначення походження товару з відомостями про заявника та його адресу;

– заявлену назву  місця походження товару або заявлене географічне зазначення походження товару;

– назву товару, для якого заявник просить  зареєструвати, вказане зазначення походження товару та/або право на використання зареєстрованого відповідного кваліфікованого зазначення походження товару;

– назву та межі географічного місця, де виробляється товар і з яким пов’язуються особливі властивості, певні якості, репутація  або інші характеристики товару;

– опис особливих  властивостей товару, певних якостей, репутації та інших характеристик товару;

– дані щодо використання заявленого кваліфікованого зазначення походження товару на етикетці та при маркуванні товару;

– дані про взаємозв'язок особових властивостей, певних якостей, репутації та інших характеристик товару з природними умовами та/або людським фактором вказаного географічного місця походження товару.

Крім наведених  документів, разом із заявкою подаються:

– документ, який підтверджує, що заявник виробляє товар, для якого просить зареєструвати назву місця його походження чи географічне зазначення походження товару та/або право на використання зареєстрованого відповідного кваліфікованого зазначення походження товару;

– висновок спеціально уповноваженого органу про те, що особливі властивості, певні якості або інші характеристики товару, зазначені в заявці, об’єктивно зумовлені чи пов'язані з природними умовами та/або людським фактором вказаного географічного місця походження товару;

– висновок спеціально уповноваженого органу щодо меж географічного місця, з яким пов’язані особливі властивості, певні якості або інші характеристики товару.

Іноземні заявники разом із заявкою зобов’язані  подати документи, які підтверджують;

– правову охорону  заявленого кваліфікованого зазначення походження товару у відповідній іноземній державі;

– право іноземного заявника на використання відповідного кваліфікованого зазначення походження товару.

Зазначені документи  можуть бути подані іноземною мовою, а переклад їх українською повинен надійти до Департаменту не пізніше трьох місяців від дати подання заявки.

Експертиза заявки на знаки для товарів і послуг складається із двох видів – експертизи за формальними ознаками і експертизи заявки по суті. Обидві експертизи проводяться Установою відповідно до Закону „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” та Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг від 20 серпня 1997 р.

Експертиза заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг за формальними ознаками провадиться за тією ж процедурою, що і експертиза заявок на об’єкти промислової власності. Цій експертизі передує встановлення дати подання заявки та наявності документа про сплату збору за подання заявки. Заявка перевіряється на відповідність її формальним вимогам закону.

Якщо заявка відповідає формальним вимогам Закону і документ про  сплату збору за подання заявки оформлено  правильно, Установа проводить експертизу заявки по суті. Завданням експертизи заявки по суті позначення, заявленого на реєстрацію як знак, є перевірка позначення на відповідність умовам надання правової охорони. Стаття 5 п. 1 Закону проголошує, що правова охорона надається знаку, який не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені Законом. Стаття 6 Закону містить перелік досить численних підстав, які позбавляють заявлене позначення можливості одержати правову охорону.

Закон не містить правових ознак, крім наведених, яким має відповідати позначення для визнання його знаком для товарів і послуг. Він наводить лише перелік позначень, які не можуть бути визнані знаками для товарів і послуг. Отже, за винятком цього переліку, всі інші позначення можуть визнаватися знаками для товарів і послуг.

Информация о работе Інтелектуальна власність