Оборотні кошти та їх організація на підприємстві

    4.2. Вплив ефективного розміщення оборотних коштів на фінансовий стан підприємства

    Функціонування  оборотних коштів розпочинається з моменту їх формування і розміщення. Раціональне розміщення як складова управління оборотним капіталом має певні особливості не лише в різних галузях, а навіть і на різних підприємствах тієї самої галузі. Визначальними тут є такі чинники: вид господарської діяльності, обсяг виробництва; рівень технології та організації виробництва; термін виробничого циклу; система постачання необхідних товарно-матеріальних цінностей і реалізації продукції.

    Залежно від розміщення, умов організації  виробництва й реалізації продукції  оборотні кошти мають різний рівень ліквідності, а отже, і ризику використання.

    Практика  господарювання підтверджує, що найліквіднішими є кошти в касі, на поточних і валютних рахунках в установах банку, вкладені в цінні папери.

    Менш  ліквідною частиною з певним ризиком  вкладання вважається відвантажена продукція і дебіторська заборгованість покупців. Остання, у свою чергу, може бути менш чи більш ліквідною. Це стосується строкової і простроченої дебіторської заборгованості за відвантажену продукцію.

    Найменш ліквідними із найбільшим ризиком вкладання  є оборотні кошти в незавершеному  виробництві; у витратах майбутніх періодів; у виробничих запасах, у готовій продукції (що її не відвантажено). Це пояснюється тим, що саме ця частина оборотних коштів є найвіддаленішою від моменту реалізації і більше залежить від змін кон’юнктури ринку, інфляційних процесів... Отже, ліквідність поточних активів є головним фактором, який визначає рівень ризику вкладання оборотних коштів.

    Ліквідність оборотних активів у цілому і  кожної їхньої групи окремо визначається як відношення відповідної частки оборотних  активів до короткострокових зобов”язань.

    Найчастіше  в практиці застосовуються такі показники: [26]

• коефіцієнт швидкої ліквідності (проміжний коефіцієнт покриття балансу) – Кш.л.;
• коефіцієнт покриття балансу (поточної ліквідності) – Кп;
• коефіцієнт абсолютної ліквідності – Кабс.л.

    Перший  показник (Кш.л.) відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (ПБО2) «Баланс» визначається як відношення грошових коштів, короткострокових цінних паперів, коштів у розрахунках та інших активів (ІІ розділ активу балансу) до суми короткострокових зобов”язань (IV розділ пасиву балансу):

    Кш.л = (Гк+Кв+Гк.розр.) / ∑ к.з., де

    Кв  – короткострокові фінансові  вкладення, грн.;

    Гк  – грошові кошти у розрахунках, інші активи, грн.

    Вказаний  показник характеризує платоспроможність  підприємства. Його прийнятне значення має бути більшим за 1.

    Коефіцієнт  покриття (Кп) – це найбільш узагальнюючий  показник ліквідності балансу. Визначається як відношення всіх поточних активів  підприємства (підсумок ІІ розділу  активу балансу) до суми короткострокових зобов”язань (підсумок IV розділу пасиву балансу).

    Кп = ∑п.а. / ∑к.з, де

    ∑п.а. – сума всіх поточних активів, грн.;

    ∑к.з. – сума короткострокових зобов”язань, грн.

    Цей коефіцієнт характеризує платоспроможні можливості підприємства, достатність  оборотних коштів для погашення його боргів протягом року. Вважають, що його рівень у межах 2,0 – 2,5 є прийнятним. Він показує, скільки грошових одиниць активів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов”язань. Коли Кп стає меншим за 1, структура балансу визнається незадовільною, а підприємство – неплатоспроможним.

    До прикладу, розрахуємо цей коефіцієнт для досліджуваного МП «Нова» (Додаток 1):

    Кп (на поч.зв.періоду)=2182,3/1800,9=1,21

    Кп (на кін.зв.періоду)=2595,2/2050,9=1,27

    Ми  з»ясували, що МП «Нова» є платоспроможним.

    Коефіцієнт  абсолютної ліквідності (К абс.л.) визначається як відношення суми коштів та короткострокових фінансових вкладень підприємства (ІІ розділ активу балансу) до короткострокових зобов”язань (IV розділ пасиву балансу).

    К абс.л. = (Гк+Кв) / ∑к.з.

    Розрахуємо  коефіцієнт абсолютної ліквідності  для МП «Нова»:

    К абс.л. = (16,8+0,8+38,8) / 2050,9 = 0,03

    Цей показник характеризує негайну готовність підприємства погасити певну частину  короткострокових зобов”язань. Достатнім є значення коефіцієнта в межах 0,25 – 0,35. За значення меншого, ніж 0,2, підприємство вважається неплатоспроможним. МП «Нова», хоча і є платоспроможним (дивлячись на коефіцієнт покриття), але негайно розрахуватися з банком поки-що не може.

    Отже, фінансово стійким є такий  суб”єкт господарювання, який за рахунок власних коштів покриває кошти, вкладення в активи, не допускає невиправданої дебіторської та кредиторської заборгованості, своєчасно розраховується за своїми зобов”язаннями. Основою фінансової стійкості є виважена, раціональна організація і ефективне використання оборотних коштів. Але це не означає, що підприємство має вкладати оборотний капітал лише у високоліквідні активи для зниження можливого ризику та отримання найвищого прибутку. Організація оборотного капіталу полягає у знаходженні компромісу між ризиком втрати ліквідності та ефективністю роботи. Головною метою діяльності підприємства є створення конкурентоспроможної продукції з високими споживчими якостями. 
 
 
 

Висновки

    Узагальнюючи усі факти, ми розуміємо, що дослідження даної теми по МП «Нова» було досить актуальним і робимо такі висновки, що:

- для  нормального функціонування кожного підприємства необхідні оборотні кошти, що представляють собою грошові кошти, використовувані підприємством для придбання оборотних фондів і фондів обігу;

- оборотні фонди, тобто матеріальні ресурси на відміну від основних фондів використовуються в одному виробничому циклі, і їх вартість переноситься на продукт відразу і повністю;

- раціональне й ощадливе використання оборотних фондів - першочергова задача підприємств, тому що матеріальні витрати складають 3/4 собівартості промислової продукції. Зниження матеріалоємності виробу досягається різними шляхами, серед яких головними є впровадження нової техніки, технології, удосконалювання організації виробництва і праці;

- основна риса сучасного перехідного періоду - недостача у підприємств оборотних коштів. Прискорення оборотності оборотних коштів, що виміряється коефіцієнтом оборотності і тривалістю одного оберту в днях, досягається різними заходами на стадіях створення виробничих запасів, незавершеного виробництва і на стадії обігу.

    На  основі бухгалтерської та фінансової звітності по МП «Нова» ми зробили  деякі розрахунки і дізналися, що кошти на цьому підприємстві за 9 місяців здійснюють 6 оборотів; на 1 грн. обороту припадає 16 коп. – а чим менше оборотних коштів припадає на 1 грн. обороту, тим краще ці кошти використовуються; тривалість одного обороту триває приблизно 43 дні; рентабельність складає 6,8%; коефіцієнт покриття на кінець звітного періоду дорівнює 1,27 – тобто підприємство є платоспроможним.

    Головною  метою управління активами підприємства, у тому числі й оборотними коштами, є максимізація прибутку на вкладений  капітал при забезпеченні стійкої  і достатньої платоспроможності  підприємства. Причому, ці задачі у певній мірі протистоять один одному. Так, для підвищення рентабельності грошові кошти повинні бути вкладені в різні оборотні і необоротні активи, із свідомо більш низькою, ніж гроші, ліквідністю. А для забезпечення стійкої платоспроможності в підприємства постійно повинна знаходитися на рахунку деяка сума коштів фактично вилучених з обігу для поточних платежів.

    Важливою  задачею в керуванні оборотними коштами є забезпечення оптимального співвідношення між платоспроможністю  і рентабельністю шляхом підтримки відповідних розмірів і структури оборотних активів.

    Слід  також зазначити, що підприємство повинне  підтримувати оптимальне співвідношення власних і позикових оборотних  коштів, тому що від цього прямо  залежить його фінансова стабільність і незалежність, можливість одержання нових кредитів.

    У сучасних умовах дуже важливо правильно визначати потребу в оборотних коштах. Оборотні кошти підприємства повинні бути розподілені по всіх стадіях кругообігу у відповідній формі й у мінімальному, але достатньому обсязі. Наднормативні запаси відволікають з обігу грошові кошти, свідчать про недоліки матеріально-технічного забезпечення, неритмічності процесів виробництва і реалізації продукції. Усе це приводить до омертвіння ресурсів, їхньому неефективному використанню.

    Як  відомо, критерієм ефективності керування  оборотними коштами служить фактор часу. Чим довше оборотні кошти  перебувають в одній і тій  же формі (грошовій або товарній), тим  за інших рівних умов нижче ефективність їхнього використання, і навпаки.  
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури

1. Баланс: П(С)БО 2, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87. – 1999
2. Господарський кодекс України // Відомості Верховної ради (ВВР) №18-22. – 2003
3. Загальні вимоги до фінансової звітності: П(С)БО 1, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р.№87– 1999
4. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999р. №996 -XIV // Голос України– 1999
5. Звіт про власний капітал підприємства: П(С)БО 5, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87– 1999
6. Звіт про фінансові результати: П(С)БО 3, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87 - 1999
7. Александрова М.М., Маслова С.О. Гроші. Фінанси. Кредит.: Навч.посіб. – К.: ЦУЛ, 2002
8. Аранчій В.І. Фінанси підприємств. – К.: Прфесіонал, 2004
9. Бандурка О.М. Коробов М.Я., Орлов П.І, Петров К.Я. Фінансова діяльність підприємств: Підручник. – К.: Либідь, 1998
10. Бердар М.М. Фінанси підприємств: Навч.посіб.: - К.: ЦУЛ, 2010
11. Буряк Л.І. Фінанси підприємств. – К.: КНЕУ, 2003
12. Волков О И.. Экономика предприятия – М.: ИНФРА-М, 2001
13. Гончаров А.Б. Фінансовий менеджмент: Навч.посіб. – Харків: ІНЖЕК, 2003
14. Гриньова В.М. Фінанси підприємств: Навч.посіб. – К.: Знання-Прес, 2004
15. Кілейцева Г.Г. Фінанси підприємств: Навч.посіб. – К.: ЦУЛ, 2002
16. Кондратьев О.В. Оцінка фінансової стійкості підприємств та її показники. – Фінанси України, № 11, 2003
17. Кравчук О.М., Лещук В.П. Фінансова діяльність суб”єктів підприємництва: Навч.посіб. – К.: ЦУЛ, 2010
18. Крайник О.П. Фінансовий менеджмент: Навч.посіб. – К.: Дакор, 2001
19. Кудряшов В.П. Фінанси: Навч.посіб. – Херсон, 2002
20. Любенко Н.М. Фінанси підприємств: Навч.посіб. – К.: ЦУЛ, 2009
21. Нікбахт Е., Гроппеллі А. Фінанси. / Переклад Овсієнка В,Мусієнка В. – К.: Основи, 1993
22. Онисько С.М. Фінанси підприємств. – Львів: «Магнолія плюс», 2004
23. Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія): Навч.посіб. – К.: КНЕУ, 2001
24. Подерьогін А.М. Фінансовий менеджмент. – К.: КНЕУ, 2001
25. Подерьогін А.М. Фінанси підприємств: Підручник. – К.: КНЕУ, 2000
26. Подерьогін А.М. Фінанси підприємств. – К.: КНЕУ,2006
27. Романенко О.Р. Фінанси. – К.: КНЕУ, 1999
28. Рясних Є.Г. Фінансовий менеджмент: Навч.посіб. – Хмельницький: ТОВ «Тріада-М», 2000
29. Слав”юк Р.А. Фінанси підприємств. – К.: ЦУЛ, 2002
30. Стасюк Г.А. Фінанси підприємств. – Херсон: Олді-плюс, 2004
31. Стеців Л.П. Фінанси: Навч.посіб. – К.: Знання, 2007
32. Федоренко В.Г. Страховий та інвестиційний менеджмент: Підручник. – К.: МАУП, 2002
33. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навч.посіб. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2002
34. internet – www.rada.gov.ua