Основні засади організації ведення бухгалтерського обліку

    Зміст облікової політики оформляється спец наказом або розпорядженням про  облікову політику, що затверджується керівником підприємства. В практиці багатьох підприємство наказ про організацію бухгалтерського обліку та наказ про облікову політику оформляється як один документ – Положення про облікову політику підприємство

        Важливим аспектом формування  наказу є розкриття методики  ведення обліку окремих фактів  господарської діяльності, якщо  стандарти та інші нормативні  акти не містять конкретних  рекомендацій, щодо правил їх  обліку. Особливу увагу приділяють  визначенню тих методів (способів  ведення обліку , без яких зовнішнім  і внутрішнім користувачам інформації  не можлива оцінка фінансового  стану,руху грошових коштів, визначення  кінцевих фінансових результатів  діяльності підприємство

       Розпорядчий документ про облікову  політику може бути прийнятий  як базисний на час діяльності  підприємство, до якого за необхідності  вносять зміни з визначеного часу. Якщо обсяг змін охоплює більшу частину наказу, то доцільно наказ викласти у новій редакції.

      Особливості ведення бухгалтерського  обліку, які обранні підприємство  застосовуються з 1/01 нового року. Наказ про облікову політику  також має визначати застосування :

    Клас 8 або 9 плану рахунків;

    Межі  суттєвості що до окремих об’єктів обліку;

    Тривалості  операційного циклу;

    Засади  ціноутворення у внутрішньо –  господарських розрахунках;

    Порядок обліку фінансових витрат;

    База  розподілу витрат;

    Порядок складання окремого балансу філіями,представництвами, відділеннями. 

3. Визначення  суттєвості в бухгалтерському обліку

    Суттєвість  – характеристика облікової інформації, які визначають їх здатність впливати на рішення користувачів фін. звітності.

      Поріг (межа) суттєвості – це абсолютна або відносна величина , яка є кількісною ознакою суттєвості облікової інформації.

      Суб’єктами визначення суттєвої  облікової інформації є керівництво  підприємство

    Об’єктами застосування суттєвості є:

    Діяльність  підприємство в цілому;

    Окремі  господарські операції та об’єкти  обліку;

    Статті  фінансової звітності.

      Для визначення суттєвості окремих  об’єктів обліку, що відносяться  до активів, зобов’язань і  власного капіталу підприємство  за орієнтований поріг суттєвості  приймається величина у 5% від  підсумку відповідно всіх активів,  зобов’язань і власного капіталу.

      Для визначення суттєвості окремих  видів доходів і витрат орієнтованих  порогом суттєвості є величина ,що дорівнює 2% чистого прибутку  підприємство

      Порогом суттєвості з метою  відображення переоцінки або  зменшення корисності об’єктів  обліку може бути величина, що  дорівнює 1% чистого прибутку та  збитку.

      Для інших господарських операцій  та об’єктів обліку поріг суттєвості  доцільно визначати в межах  1-10% з врахуванням обсягу діяльності.

      Статті, які мають суттєву величину  і відрізняються за характером  або функціями слід надавати  окремо. Наприклад , не можна об’єднувати  такі статті фін. звітності:  монетарні та не монетарні  , поточні та не поточні , операційні  та не операційні, відсоткові  та не відсоткові.

      Стаття , яка не є суттєвою для  окремого подання у фін звіті,  може бути достатньо суттєвою  для її розкриття у примітках.

      При визначенні суттєвості окремих  статей  за поріг суттєвості  може прийматися частка відповідної  статті у базовому показнику.  За базовий показник рекомендується  використовувати:

    Для статей балансу - суму власного капіталу та підсумок відповідного класу активів  або зобов’язань.

    Для статей звіту про фін. результати  - сума прибутку(збитку) від операційної  діяльності або суму доходу (витрат)за звітний період.

    Для статей звіту про рух грошових коштів – чистий рух грошових коштів відповідно до операційної , інвестиційної  та фін. діяльності  за звітний період.