Планирование деятельности предприятия

    Рб = + Рр + Рпр + Рвн 

    де  Рб – балансовий прибуток або збиток,

    Рр  – результат від реалізації товарної продукції,

    Рпр- результат від іншої реалізації,

    Рвн- результат від позареалізаційних операцій. 

 

5. Розрахунок  податку на додану вартість, що підлягає внескові в бюджет у планованому  році

    Податок на додану вартість (ПДВ) - податок, що стягується з підприємств, на суму приросту вартості на даному підприємстві, обчислювану у вигляді різниці між виторгом від реалізації товарів і послуг і сумою на сировину, матеріали, напівфабрикати, отримані від інших виробників. Ряд товарів, послуг, видів діяльності частково або повністю звільняється від податку на додану вартість. Сутність ПДВ в тому, що він є частиною створеної вартості, яку стягують з покупців усіх видів товарів та послуг. Платники: юридичні та фізичні особи, які здійснюють від свого імені виробничу або іншу підприємницьку діяльність на території України залежно від форм власності.

    Податкове зобов’язання платника податку –  загальний ПДВ, що нарахована платником  податків і включена до робіт, послуг, які надаються у звітному періоді. Податковий кредит – сума податку  на додану вартість, що сплачена платником  податку у звітному періоді, у  зв’язку з придбанням товарів, вартість яких належить до валових витрат виробництва  і основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Таблиця 5

 
 

6. Розрахунок  акцизного збору  на планований рік

    Акцизний  збір  -  це  непрямий податок  на окремі  товари   (продукцію),   визначені   законом  як  підакцизні,  який  включається  до  ціни  цих  товарів  (продукції).

    Перелік підакцизних товарів і ставки встановлюються Верховною Радою  України. Підакцизні товари — це високорентабельні або монопольні товари (наприклад, горілка та сіль були підакцизними товарами завжди і в усіх країнах світу): алкогольні напої, ікра осетрових і лососевих риб; відеотехніка, телевізори кольорового зображення, тютюнові вироби, шкіряні і хутряні вироби, автомашини тощо.

    Акцизний  збір обчислюється:

     а) за ставками у процентах  до обороту з продажу:  товарів, що  вироблені на  митній  території   України, – виходячи з їх вартості,  за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами на товари,  які він виробляє,  без  податку  на додану  вартість  та з урахуванням акцизного збору;    

     б)  у  твердих   сумах   з   одиниці   реалізованого   товару (продукції);

     в) одночасно за ставками у  процентах до обороту з продажу   та  
у  твердих  сумах  з  одиниці  реалізованого  товару  (продукції);

     г)  комбіновано,  тобто  за  ставками у процентах до обороту з  ціни реалізації,  але не менше установленої твердої суми з одиниці  реалізованого товару (продукції). Ставки акцизного збору є єдиними на всій території України. 

 

7. Розрахунок  податку на прибуток

    Податок на прибуток підприємств - це прямий податок, сплачуваний підприємствами з прибутку, одержаного від реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також  із прибутку від орендних операцій, роялті та від позареалізаційних  операцій.

    Платниками  податку на прибуток  із числа  резидентів це суб'єкти підприємницької (господарської) діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, що здійснюють діяльність, направлену на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

    Об'єктом  оподаткування є прибуток, що визначається шляхом зменшення суми скоригованого  валового доходу звітного періоду на: суму валових витрат платника податку; суму амортизаційних відрахувань.

    Валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Для визначення скоригованого валового доходу з загальної суми валового доходу платника виключаються деякі доходи, тобто відбувається коригування (зменшення) суми валового доходу для цілей оподаткування. Перелік доходів, що включаються і що не включаються до складу скоригованого валового доходу є чітко визначеним в законі.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

8. План  розподілу балансового  прибутку підприємства на планований рік

 

    Головна вимога, яка пред’являється сьогодні до системи розподілу прибутку, що залишається на підприємстві, полягає в тім, що вона повинна забезпечити фінансовими ресурсами потреби розширеного відтворення на основі встановлення оптимального співвідношення між засобами, що направляються на споживання і накопичення.

    При розподілі прибутку, визначенні основних напрямків його використання насамперед враховується стан конкурентного середовища, що може диктувати необхідність істотного розширення і відновлення виробничого потенціалу підприємства. Відповідно до цього визначаються масштаби відрахувань від прибутку у фонди виробничого розвитку, ресурси яких призначаються для фінансування капітальних вкладень, збільшення оборотних коштів, забезпечення науково-дослідної діяльності, упровадження нових технологій, переходу на прогресивні методи праці і т.п.

    Для кожної організаційно-правової форми  підприємства законодавчо установлений відповідний механізм розподілу прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, заснований на особливостях внутрішнього пристрою і регулювання діяльності підприємств відповідних форм власності.

    На  будь-якому підприємстві об’єктом розподілу є балансовий прибуток підприємства. Під його розподілом розуміється направлення прибутку в бюджет і по статтях використання на підприємстві. Законодавчо розподіл прибутку регулюється у виді податків і інших обов’язкових платежів. Визначення ж напрямків витрат прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, структури статей його використання знаходиться в компетенції самого підприємства.

    Держава не встановлює яких-небудь нормативів розподілу прибутку, але через порядок надання податкових пільг стимулює напрямок прибутку на капітальні вкладення виробничого і невиробничого характеру, на благодійні цілі, фінансування природоохоронних — заходів, витрат по змісту об’єктів і установ невиробничої сфери тощо.