Шпаргалка по "Финансовому учету"

 ·  акт на списання з балансу  бюджетних установ та організацій  вилученої із бібліотеки літератури (типова форма ОЗ-5 (бюджет)).

 Складені  комісією акти на списання  основних засобів затверджуються  керівником установи.

Безоплатна  передача основних засобів дозволяється в такому порядку:

 ·  з балансів установ, що утримуються  за рахунок коштів державного  бюджету, – у межах одного  центрального органу виконавчої  влади (головного розпорядника  бюджетних коштів);

 ·  з балансів установ, що утримуються  за рахунок коштів місцевих бюджетів, – у межах одного місцевогобюджету.

 Продаж  основних засобів здійснюється  тільки на конкурентних засадах  (через біржі, аукціони та за  конкурсом).

 Продаж  будівель (у томі числі приміщень), споруд, транспортних засобів та  повністю зношених за даними бухгалтерського обліку основних засобів проводиться за експертною оцінкою. Експертна оцінка – це визначення вартості матеріальних цінностей експертом за договором з установою. 

 Кошти,  отримані установами від реалізації  необоротних активів (крім будівель і споруд) та інших матеріальних цінностей (у т.ч. списаних), за здані у вигляді брухту і відходів чорні, кольорові метали, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, залишаються у розпорядження установи, і витрачаються на покриття витрат, пов’язаних з організацією збирання і транспортування зазначених матеріалів на приймальні пункти, витрати на інші господарські потреби і на преміювання осіб, які безпосередньо зайняті збиранням брухту та відходів, на ремонт, модернізацію та придбання нових необоротних активів (крім будівель і споруд) та матеріальних цінностей, а також на інші видатки за кошторисом. 

 Суми, отримані установами від продажу  будівель і споруд, вносяться  в дохід того бюджету, за  рахунок якого утримується дана  установа.  
 

24. Визначення, класифікація, оцінка нематеріальних активів.

  Методологічні засади формування в бухгалтерському  обліку інформації про нематеріальні  активи та розкриття інформації про  них у фінансовій звітності визначає П(С)БО 8 «Нематеріальні активи».

  Бухгалтерський  облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об’єкта за такими групами:

• права користування природними ресурсами (права користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище);
• права користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);
• права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо);
• права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо);
• авторські та суміжні з ними права (право на літературні та музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних);
• інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв ).

  Планом  рахунків для відображення в обліку нематеріальних активів призначений  активний рахунок 12 «Нематеріальні активи».

  За  дебетом рахунка 12 «Нематеріальні активи»  відображається придбання або отримання в результаті розробки нематеріальних активів, які обліковуються за первісною вартістю, та сума дооцінки таких активів, за кредитом — вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання та сума уцінки нематеріальних активів.

  Для обліку нематеріальних активів за їх групами до рахунка 12 «Нематеріальні активи» передбачені такі субрахунки:

  121 «Права користування природними  ресурсами»

  122 «Права користування майном»

  123 «Права на знаки для товарів  і послуг»

  124 «Права на об’єкти промислової  власності»

  125 «Авторські та суміжні з ними  права»

  127 «Інші нематеріальні активи»

  Слід  зазначити, що групою нематеріальних активів  є сукупність однотипних за призначенням та умовами використання нематеріальних активів.

  Нематеріальний  актив відображається у балансі, якщо:

• існує імовірність отримання у майбутньому економічних вигод від його використання;
• його вартість (оцінка) може бути достовірно визначена.

  Не  визнаються активами:

• витрати на дослідження;
• організаційні витрати (витрати на реєстрацію підприємства, емісію цінних паперів тощо);
• витрати на перебазування або реорганізацію частини чи усього підприємства;
• витрати на підготовку та перепідготовку кадрів;
• витрати на внутрішньо генерований гудвіл;
• витрати на рекламу та просування продукції до ринку.

  Ці  витрати відображаються у звіті  про фінансові результати і визнаються витратами того звітного періоду, у  якому вони мали місце. 

25.   Облік нематеріальних активів.

Первісна  вартість нематеріальних активів обчислюється за собівартістю їх придбання чи створення і складається з:

• ціни (вартості) придбання;
• мита;
• непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню;
• інших витрат, безпосередньо пов’язаних із придбанням активу та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням.

  Справедлива вартість нематеріального активу — це сума, за якою актив може бути обмінений чи отриманий в операції між незалежними, обізнаними та зацікавленими сторонами.

  Якщо  нематеріальний актив був безкоштовно отриманий підприємством, то його собівартість дорівнює справедливій ринковій вартості на дату прийняття його на баланс.

Нематеріальні активи надходять на підприємство в  результаті їх придбання, створення  власними силами, безоплатного отримання або шляхом обміну на інші активи.

  Для обліку витрат на придбання (створення) нематеріальних необоротних активів  використовується субрахунок 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів».

  Бухгалтерські записи операцій з придбання (створення) нематеріальних активів мають вигляд:

  1) відображено придбання нематеріальних  активів за сумою договору:

  Д-т 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів»;

  К-т 63 «Розрахунки з постачальниками  та підрядчиками»;

  На  суму ПДВ:

  Д-т 641 «Розрахунки за податками»;

  К-т 63 «Розрахунки з постачальниками  та підрядчиками»;

  На  суму ПДВ на умовах авансової оплати:

  Д-т 644 «Податковий кредит»;

  К-т 63 «Розрахунки з постачальниками  та підрядчиками»;

  2) зарахування придбаного об’єкта  до складу нематеріальних активів:

  Д-т 12 «Нематеріальні активи»;

  К-т 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів»;

  ) відображені внески засновників  до статутного капіталу нематеріальними активами:

  а) Д-т 46 «Неоплачений капітал»;

  К-т 40 «Статутний капітал» — на суму внеску за вартістю, що вказана в установчих документах.

  б) Д-т 12 «Нематеріальні активи»;

  К-т 46 «Неоплачений капітал» — на суму одержаних від засновників об’єктів нематеріальних активів.

  7) відображення в обліку безоплатно  одержаних об’єктів нематеріальних активів:

  Д-т 12 «Нематеріальні активи»;

  К-т 424 «Безоплатно одержані необоротні активи»; 

26. Облік амортизації нематеріальних активів.

  Амортизація нематеріальних активів здійснюється на систематичній основні протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не більше 20 років. Метод амортизації нематеріального активу обирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод.

  Розрахунок амортизації здійснюється згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби». Як правило, методом амортизації нематеріальних активів є метод прямолінійного списання.

  Термін  корисного використання визначається з урахуванням:

• очікуваного терміну використання активу підприємством;
• науково-технічного прогресу та змін на ринку товарів, робіт, послуг, що виробляються з допомогою цього активу;
• морального зносу;
• юридичних та інших обмежень щодо термінів його використання.

  Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив став придатним для використання, і припиняється, починаючи з місяця наступного за місяцем вибуття нематеріального активу. Особливістю нарахування амортизації на нематеріальні активи є те, що за чинним українським законодавством на нематеріальні активи, вартість яких не зменшується в процесі їх використання, амортизація не нараховується. До таких нематеріальних активів відносять: «ноу-хау», товарний знак тощо.

  Згідно  з П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»  не існує жодних обмежень відносно амортизації нематеріальних активів. Отже, амортизувати можна ділову репутацію («гудвіл»), «ноу-хау», торговельну марку, торговий знак та інші нематеріальні активи протягом терміну, коли вони визнаються як активи у балансі.

  Планом  рахунків для узагальнення інформації про нараховану амортизацію нематеріальних активів, що підлягають амортизації, призначено рахунок 13 «Знос необоротних активів» за субрахунком 133 «Знос нематеріальних активів».

  За  кредитом рахунка 133 відображається сума нарахованого зносу нематеріальних активів, за дебетом — зменшення суми зносу. Аналітичний облік зносу ведеться відповідно за видами нематеріальних активів.

  Бухгалтерські записи з обліку амортизації нематеріальних активів (для підприємств, що не використовують рахунки класу 8 «Витрати за елементами») мають вигляд:

  Д-т 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати» — в разі нарахування  амортизації нематеріальних активів  виробничого призначення;

  Д-т 92 «Адміністративні витрати» — в  разі нарахування амортизації нематеріальних активів загальногосподарського призначення;

  Д-т 93 «Витрати на збут» — в разі нарахування  амортизації нематеріальних активів, що забезпечують збут, тощо і

  К-т 133 «Знос нематеріальних активів». 

  27. Облік фінансової  оренди ( лізингу).

  Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів і її розкриття у фінансовій звітності визначаються П(С)БО 14 “Оренда”.

  Підприємство, що взяло будь-яке майно в оренду, вважається орендарем, а той, хто  надав це майно, — орендодавцем. У ролі сторін таких відносин можуть виступати як юридичні, так і фізичні особи.