Система індикаторів попередження кризи: Міжнародний досвід та проблеми вибору для України

     Загалом за весь час співпраці зі Світовим банком Україна отримала 2127,2 млрд дол. США.

     За  обсягами нових проектів Україна вийшла на перше місце серед клієнтів банку, а їх частка у загальному портфелі ЄБРР перевищила 7 % (попереду тільки Росія, Румунія і Польща).

     З метою підвищення ефективності співпраці  з міжнародними фінансовими інституціями необхідно вирішити такі завдання.

    1. Кабінету Міністрів України:

    • провести аналіз ефективності та цільового  використання фінансових ресурсів, залучених від міжнародних фінансових інституцій;

    • розробити стратегію і тактику  боргової політики держави, удосконалення механізмів управління державним боргом, оптимізації його строкової структури, збільшення питомої ваги середньо- і довгострокових кредитів та мінімізації вартості обслуговування боргу;

    • суттєво поліпшити кадрове забезпечення сфери міжнародних валютно-кредитних  відносин;

    2. Кабінету Міністрів і Національному банку України у рамках співробітництва з СБ та ЄБРР забезпечити пріоритетність спрямування зовнішніх коштів у реальний сектор економіки з метою реалізації інноваційної моделі розвитку, впровадження високих технологій, нарощування інвестиційного потенціалу, підвищення конкурентоспроможності національного виробництва.

    3. Кабінету Міністрів у співпраці  з Верховною Радою України  розробити комплекс заходів, спрямованих  на нормативно-правове забезпечення  співробітництва України з міжнародними фінансовими інституціями.  
 
 

Список  використаної літератури 

1. Науково-теоретичний  та інформаційно-практичний журнал Міністерства фінансів України 4(173) квітень 2010, Колосова В.П. Реформа розміру квот країн  – членів Міжнародного валютного  фонду 
2. Науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал Міністерства фінансів України 6(175) червень 2010, Шумська С.С. Система індикаторів попередження кризи: міжнародний досвід та проблеми вибору для України
3. Василик О.Д. Теорія фінансів.-К.: НІОС,2000.
4. Волошин В.В. Регулювання світової економіки. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2000
5. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини. – К.: Знання-Прес, 2000
6. Іванов В.М. Фінансовий ринок. – К.:МАУП,1999
7. Лютий І. О. Валютна політика та перспективи входження України в міжнародне економічне співтовариство. – К.: 2000
8. Міжнародна економіка. Навч.посіб./За ред.Ю.Г.Козака,В.М.Новацького.-К.: АртЕК, 2002. – Розділ:Світова валютна система
9. Міжнародні економічні відносини:Сучасні міжнародні економічні відносини: Підруч. для студ. Економ. ВНЗ/ А.С. Філіпенко, С.Я. Боринець, В.А. Вергун та ін. – К.: Либідь, 1992. – Гл.10. – Міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини.
10. Румянцев А.П., Румянцева Н.С. Міжнародна економіка. – К.: МАУП, 2000
11. Рут Ф., Філіпенко А. Міжнародна торгівля та інвестиції. – К.: Основи, 1995.- Розд. 16: Україна й міжнародні фінанси
12. Самуельсон П. Економіка: підручник. – Львів:Світ,1993 – Гл.26:Міжнародна торгівля і фінанси
13. Шелест Т.С. Міжнародні фінанси. – К.: Київ. Нац.торг.-ек. ун-т, 2000.
14. Рожок Л. Регулювання міжнародних фінансових ринків в умовах глобалізації світової економіки // Світ фінансів.- 2005. - №3-4.
15. Юрій С. Міжнародні фінанси в умовах глобалізаційних процесів// Світ фінансів. – 2006. – №3.
16. Юрій С. Теоретичні постулати міжнародних фінансів // Журнал європейської економіки. – 2003. – Т.2. – №1.