Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань: завдання, принципи та особливості

Страхування від нещасного  випадку є самостійним видом  загальнообов'язкового державного соціального  страхування, за допомогою якого  здійснюються соціальний захист, охорона  життя та здоров'я громадян у процесі  їх трудової діяльності.

Обов'язковому страхуванню  від нещасного випадку підлягають:  
- особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту);  
- учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;  
- особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.

Заподіяння шкоди зародку  внаслідок травмування на виробництві  або професійного захворювання жінки  під час її вагітності, у зв'язку з чим дитина народилася інвалідом, прирівнюється до нещасного випадку, який трапився із застрахованим. Така дитина відповідно до медичного висновку вважається застрахованою та до 16 років  або до закінчення навчання, але  не більше ніж до досягнення 23 років, їй надається допомога з ФСС НВВ.

На добровільних засадах можуть бути застраховані:  
- священики, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах; 
- особи, які забезпечують себе роботою самостійно; 
- громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності. 
Завданнями страхування від нещасного випадку є:

1. проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці;
2. відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;
3. відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їхніх сімей.

Основними принципами страхування від нещасного випадку  є:

1. паритетність держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку;
2. своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком;
3. обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно та громадян – суб'єктів підприємницької діяльності;
4. надання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;
5. обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків;
6. формування та витрачання страхових коштів на солідарній основі;
7. диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві;
8. економічна зацікавленість суб'єктів страхування в поліпшенні умов безпеки праці;
9. цільове використання коштів страхування від нещасного випадку.

У даному виді страхування  використовуються спеціальні поняття:

Суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках члени їхніх сімей та інші особи, страхувальники і страховик.

Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування. Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках — застраховані особи.

Страховик — Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (ФСС НВВ).

Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.

Роботодавцем вважається:

1. власник підприємства або уповноважений ним орган та фізична особа, яка використовує найману працю;
2. власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародних), філії або представництва, який використовує найману працю.

Страховий ризик — обставини, внаслідок яких може статися страховий випадок.

Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психологічну травму за обставин, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Нещасний випадок — це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничою фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Професійне захворювання — захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших чинників, пов'язаних із роботою.

Професійне захворювання є страховим випадком також у  разі його встановлення чи виявлення  у період, коли потерпілий не перебував  у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів.

Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, а  також види професійних захворювань, затверджуються Кабінетом Міністрів  України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади.

Нещасний випадок  або професійне захворювання, яке  сталося внаслідок порушення  нормативних актів про охорону  праці застрахованим, також є  страховим випадком.

Порушення правил охорони праці застрахованим  не звільняє страховика від виконання  зобов'язань перед потерпілим. 
Нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання розслідується у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Підставою для  оплати потерпілому витрат на медичну  допомогу, проведення медичної, професійної  та соціальної реабілітації, а також  страхових виплат є акт розслідування  нещасного випадку або професійного захворювання за встановленою формою.