Структура ринку капіталу

     України, за винятком:

- відкриття  фізичними особами - резидентами  рахунків у іноземній валюті  на 

   час їх перебування за кордоном;

- відкриття  кореспондентських рахунків уповноваженими  банками;

- відкриття  рахунків в іноземній валюті  резидентами;

 е)  здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання  цінних 

    паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав,

    отриманих фізичними особами - резидентами як дарунок або у спадщину.

  Чинне законодавство забороняє Національному банку обмежувати права суб'єктів валютного ринку на здійснення операцій з іноземною валютою, гарантовані їм законом.

        Здійснюючи державне регулювання  відносин у сфері обігу валюти, органи державної влади втілюють  валютну політику. Валютна політика - це сукупність заходів, що здійснюються у сфері міжнародних економічних відносин відповідно до поточних та стратегічних цілей економічної політики країни. Вона спрямована на розв'язання головних завдань; забезпечення стабільності економічного зростання, стримування зростання безробіття та інфляції, підтримка рівноваги платіжного балансу.

  Основою валютної політики країни є вибір режиму валютних курсів, який відповідає економічному стану держав та її зовнішньоекономічним відносинам. Валютний курс, встановлення якого в переважній більшості країн є прерогативою центрального банку, на фінансово-грошовому ринку виконує певні функції, головними з яких є:

- сприяння  інтернаціоналізації грошових відносин;

- сприяння  об'єднанню та стабільному розвитку фінансових ринків;

- порівняння  рівнів та структури цін, а  також результатів виробничої 

    діяльності в окремих країнах;

- порівняння  національної та інтернаціональної  вартості на національних та 

   світових ринках;

- перерозподіл  національного продукту між окремими країнами;

- інтернаціоналізації  господарських зв'язків тощо.

  Валютний курс є своєрідною формою ціни, яка сплачується в національній грошовій одиниці за одиницю іноземної валюти, і визначається співвідношенням між національною грошовою одиницею та відповідно іноземною валютою виходячи насамперед з їх купівельної спроможності. При встановленні валютного курсу значну роль відіграє конвертованість валюти, за якою здійснюється операція, оскільки вона впливає на купівельну спроможність валюти.

        Під конвертованістю валюти розуміють  її здатність обмінюватися на  валюти інших країн та міжнародні  платіжні засоби. Розрізняють повну та часткову конвертованість. Головний критерій такого розмежування полягає у відсутності або наявності валютних обмежень у законодавстві країн, що здійснюють емісію цих валют.

  Умови та порядок конвертації (обміну) гривні на іноземну валюту встановлюються Національним банком відповідно до законодавства України про валютне регулювання. НБУ запровадив Класифікатор іноземних валют залежно від рівня їх конвертованості, відповідно до якого валюти поділено на три групи: 1) вільно конвертовані валюти, які без обмежень обмінюються на інші валюти; 2) валюти з обмеженою конвертованістю; 3) неконвертовані валюти, які не обмінюються на інші валюти і курси яких НБУ не визначає.

        Форми й методи проведення валютної політики залежать від конкретних умов розвитку економіки, стану платіжних балансів, міжнародних відносин, а також внутрішньої та зовнішньої політики держави'. До таких форм та методів валютної політики, як правило, відносять валютні обмеження, зміну паритетів (девальвацію та ревальвацію), регулювання ступеня конвертованості валюти, режиму валютного курсу, дисконтну та девізну політику, в тому числі валютні інтервенції. Валютні обмеження являють собою систему нормативних правил, що встановлені в адміністративному або законодавчому порядку та спрямовані на обмеження операцій з іноземною валютою та іншими валютними цінностями (зокрема, державний контроль над операціями, обмеження переказів за кордон, блокування валютної виручки). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Список  використаної літератури

1. І.Маслова С. О., Опалов О. А. Фінансовий ринок. Навч. пос. 3-тє видання .,. випр. - К. : Каравела, 2004, - 344 с.
2. Науменкова С. В. та інші. Фінансовий ринок та інвестиції : Збірник тестових вправ та завдань -К. : Знання, 2000. - 214 с.
3. Василик О. Д. Теорія фінансів. Підручник. - К.: МІОС, 2001. - 416 с.
4. Карпінський Б. А., Герасименко О. В. Фінансова система : навч. пос. - К.: ЦНЛ, 2003,-184 с.
5. Лиско О.О. Фінансовий ринок – К.,2005, - 300с.
6. Зазвонова Л. А., Фомин Ф. Ф. Деньги и кредит. Учбовий посібник. В 2-х частинах. - К.: В-во Європейського Університету, 2005. - 176 с.
7. Карпінський Б. А., Герасименко О. В. Фінансова система : навч. пос. - К.: ЦНЛ, 2003,-184 с.