Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Февраля 2013 в 12:27, курсовая работа
Метою курсової роботи є дослідження завдань та напрямів оціночної діяльності в Україна на сучасному етапі.
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ОЦІНОЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ 5
1. 1. Власність та оціночна діяльність 5
1.2. Нормативне регулювання та сфера застосування оцінки 7
1.3. Мета та напрями оціночної діяльності 10
РОЗДІЛ 2. ПОНЯТТЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ОЦІНОЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 14
2.1. Суб’єкти оцінки 14
2.2. Об’єкти оцінки та їх класифікація 17
2.3. Принципи функціонування оціночної діяльності 20
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ АДАПТАЦІЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ОЦІНОЧНОЇ ПРАКТИКИ ДО МІЖНАРОДНИХ ОЦІНОЧНИХ ВИМОГ 25
3.1. Передумови адаптації вітчизняної оцінки до міжнародних вимог 25
3.2. Напрями вдосконалення оціночної практики в Україні 28
ВИСНОВКИ 33
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 35
Практика ринкових відносин визначила обіг на ринку даних об’єктів як у своїй сукупності, так і окремих об’єктів, їх груп або різних сполучень, сформувала основні принципи, методологію, методику, алгоритм і процедуру визначення вартості таких, як критерія їх значущості в разі здійснення різних ринкових операцій з даними об’єктами. Тому наведені класифікації в першу чергу стосуються потреби в їх оцінки, а не в подальших діях з ними на підставі цієї оцінки.
Принципи в загальному розумінні - це встановлені минулим досвідом й умовиводом правила, настанови, положення (судження), яких слід дотримуватися, щоб те, що виконується, максимально ефективно досягло бажаного або максимально наближеного до нього результату. В оцінці до принципів відносять системні положення, вироблені великою практикою оцінки - як вітчизняної, так і зарубіжної. Національні стандарти оцінки, зокрема Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», визначають принципи оцінки як покладені в основу методичних підходів основні правила оцінки майна, які відображають соціально-економічні фактори та закономірності формування вартості майна [2]. Найбільш важливими в цьому сенсі є такі принципи оцінки:
Рис. 1. Закон убутної віддачі
При оцінці об’єкта слід виходити з припущення, що після угоди він буде використовуватись ефективним власником як найкраще, що забезпечить йому найбільшу прибутковість. Разом з тим розглядатися мають тільки ті альтернативи, які є юридично дозволеними, технічно можливими, економічно доцільними. Найкращою при цьому вважається альтернатива, що забезпечує об’єкту максимальну прибутковість, а отже, максимальну корисність і, відповідно, вартість.
12. Принцип розумної
обережності. За наявності
Національні стандарти оцінки, що законодавчо закріплені та діють на території України, не мають принципових розбіжностей з міжнародними стандартами оцінки. Більш того, національні стандарти прямо вказують, що в частині, яка ще не відбита в прийнятих на цей час чотирьох українських оціночних стандартах, оцінювачі та користувачі звітів про оцінку мають керуватися міжнародними стандартами оцінки.
Таким чином, знання міжнародних стандартів оцінки є необхідною обов’язковою вимогою для кожного українського оцінювача практика. Міжнародні стандарти оцінки періодично обновлюються та удосконалюються. Разом з тим необхідно розуміти, що метою МСО є уніфікація всіх національних оціночних стандартів, прийнятих у різни країнах. Відповідно, МСО містять лише загальні принципи та підходи оцінки різних типів активів. Деталізація й урахування місцевих норм ведення бізнесу, оціночної практики та законодавчих особливостей стосовно професійної оціночної діяльності – це вже функція національних стандартів оцінки конкретної країни.
Очевидно, що українські національні стандарти оцінки найближчим часом мають бути доповнені такими найбільш важливими стандартами, як оцінка машин і устаткування, оцінка сільськогосподарських активів, оцінка активів у галузях добувної промисловості. Також необхідна адаптація розділів МСО «Оцінка для цілей фінансової звітності» і «Оцінка для цілей забезпечення кредитів і позик» з урахуванням норм вітчизняної бухгалтерської та банківської практики. Особливо актуальним є питання врахування екологічного фактору при визначенні ринкової вартості.
У період глобалізації світової економіки все частіше виникає необхідність проведення оцінки активів, розміщених у різних країнах. У цьому зв’язку проведення оцінки вимагає повної відповідності однаковим вимогам, єдиним стандартам, правилам і підходам. МСО внаслідок свого узагальненого характеру часто не можуть служити достатнім і детальним уніфікатором оціночних процедур, виконуваних різними оцінювачами в різних країнах. У таких випадках оцінка транснаціонального портфеля активів здійснюється відповідно до національних оціночних стандартів певної країни, але які жодною мірою не повинні суперечити загальним міжнародним вимогам.
У світі найбільш розробленими та налагодженими вважаються професійні оціночні стандарти двох країн – Великобританії та США, що зумовлено тривалою історією існування в цих країнах професії незалежного оцінювача. Професійні оціночні стандарти США представлені зводом стандартів Американського товариства оцінювачів (ASA), а оціночні стандарти Великобританії становлять собою стандарти Королівського інституту оцінювачів (RICS).
Слід зазначити, що вибір оціночних стандартів обов’язково погоджується з клієнтом і вказується у відповідному договорі на надання послуг із незалежної оцінки.
Основні тенденції на світових фінансових ринках в останні кілька років проявляються в такому:
З огляду на це стає зрозумілою перевага саме британських професійних оціночних стандартів на території країн Європи, якщо є потреба в уніфікації оціночних робіт, виконуваних у різних європейських країнах. Однак слід зазначити, що вибір оціночних стандартів конкретної країни, як і вибір конкретної оціночної фірми, належить до компетенції замовника оцінки, який при цьому виходить із функцій оцінки, а також керується порадами юридичних і аудиторських консультантів. Остання, шоста, редакція професійних оціночних стандартів Королівського інституту оцінювачів Великобританії набула чинності з 1 січня 2008 р.
Своєчасне ознайомлення з усіма змінами в професійних стандартах і точне дотримання їх у процесі оціночної практики є, по суті, критерієм рівня особистої відповідальності кожного оцінювача. Недотримання вимог, викладених у діючій на дату оцінки редакції професійних стандартів, спричинює, як правило, виключення із професійної асоціації оцінювачів й анулювання страхового покриття професійної відповідальності оцінювача. У свою чергу, законодавство більшості європейських країн прямо пропонує обов’язкову наявність страхового поліса, що покриває можливу матеріальну відповідальність оцінювача перед клієнтами та третіми особами у випадку помилок і внесення неправильного висновку про вартість, що викликало завдання збитків користувачам звіту про оцінку.
Основні відмінності
британських професійних
1. У британських
стандартах пильна увага
2. Ступінь перевірки оцінювачем вхідної інформації має бути чітко прописаний у звіті про оцінку. Оцінювачеві не заборонено повністю покладатися на надану йому інформацію без додаткової перевірки, але це має бути обов’язково відбите у звіті. У випадках, коли повний огляд усього оцінюваного майна з якихось причин неможливий, у звіті слід чітко визначити, яка частина майна була оглянута. Якщо оцінювачем здійснюється регулярна переоцінка активів без їхнього повторного обстеження, то клієнт має письмово підтвердити відсутність істотних змін від дати останньої оцінки як безпосередньо в оцінюваній власності, так і в районі місця її розташування.
3. Звіт про
оцінку має бути підписаний
сертифікованим оцінювачем, що своїм
підписом бере на себе
4. Розділ звіту
про передбачуваний період
5. При оцінці
орендованого майна питання
Информация о работе Сутність, завдання та напрями оціночної діяльності