Види бюджетів України

Доходи місцевих бюджетів перераховуються платниками податків на рахунки відповідного бюджету через територіальні органи державного казначейства.

Важливу роль у  становленні самостійних місцевих бюджетів відіграють видатки. Бюджетні видатки органів місцевого самоврядування мають певний економічний зміст. Вони відіграють вирішальну роль у задоволенні потреб соціально-економічного розвитку територій.

Видатки місцевих бюджетів - це економічні відносини, які  виникають у зв'язку з розподілом централізованих коштів, що перебувають  у розпорядженні відповідних  органів влади, та децентралізованих коштів, які є власністю місцевих органів влади.

Склад і структура  видатків місцевих бюджетів визначається їх економічним складом та роллю  в розподілі національного доходу. Видатки всіх бюджетів поділяються  на поточні видатки і видатки  розвитку.

Поточні видатки  місцевого бюджету - це видатки на фінансування мережі підприємств, установ, організацій та органів, які діють  на початок бюджетного періоду, а  також фінансування заходів щодо соціального захисту населення, утримання апарату управління та служб органів місцевого самоврядування, соціального обслуговування та інших заходів.

Кошти поточного  бюджету спрямовуються на фінансування установ і закладів, що утримуються  за рахунок бюджетних асигнувань, і не належать до бюджету розвитку.

До видатків розвитку належать витрати на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, субвенції, кошти на реалізацію програми соціально-економічного розвитку території, капітальне будівництво, придбання обладнання, транспортних засобів та іншої техніки, інші видатки на розширене відтворення, а також на фінансування субвенцій та сплату основної частини боргу органів місцевого самоврядування.

Співвідношення  між поточним бюджетом і бюджетом розвитку є нестабільним і в основному  залежить від досягнутого рівня  економічного розвитку регіону.

Видатки місцевих бюджетів у відповідності до положень Бюджетного кодексу України можна  поділити на два види:

• видатки, пов'язані з виконанням власних повноважень органів місцевого самоврядування;
• видатки, пов'язані з реалізацією делегованих законом повноважень органів державної виконавчої влади.

Розмежування  видів видатків між місцевими  бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв  повноти надання послуги та наближення її до безпосереднього споживача. Відповідно до цих критеріїв види видатків поділяються на такі групи:

• перша група - видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і які розташовані найближче до споживачів;
• друга група - видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують надання основних, соціальних послуг, гарантованих державою для всіх громадян України;
• третя група - видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян, або фінансування програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України.

Видатки першої групи здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст та їх об'єднань. Видатки  другої групи здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення, а також районних бюджетів.

Видатки третьої  групи здійснюються з бюджету  Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів. З бюджетів міст Києва та Севастополя здійснюються видатки всіх трьох груп.

Для виконання  власних повноважень територіальні  громади сіл, селищ і міст можуть об'єднувати на договірних засадах  кошти відповідних бюджетів. Міські (міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення) ради та районні ради можуть передати видатки на виконання всіх або частини власних повноважень Верховній Раді Автономної Республіки Крим чи обласній раді з передачею відповідних коштів до бюджету Автономної Республіки Крим чи до обласного бюджету у вигляді міжбюджетного трансферту. Сільські, селищні та міські (міст районного значення) ради можуть передавати видатки на виконання всіх або частини власних повноважень районній раді чи раді іншої територіальної громади з передачею коштів до відповідного бюджету у вигляді міжбюджетного трансферту. Передача видатків здійснюється за спільним рішенням відповідних рад на договірних засадах. Усі угоди про передачу видатків укладаються до 1 серпня року, що передує плановому.

 

Висновки

Місцеві бюджети є важливою, та визначальною ланкою місцевих фінансів.

Місцеві бюджети - це фонди фінансових ресурсів, призначені для реалізації завдань і функцій, що покладаються на органи самоврядування. Як складова бюджетної системи держави  і основа фінансової бази діяльності органів самоврядування місцеві бюджети забезпечують необхідними грошовими засобами фінансування заходів економічного і соціального розвитку, що здійснюються органами влади і управління на відповідній території.

 

Через місцеві  бюджети складаються певні фінансові взаємовідносини органів самоврядування практично з усіма підприємствами, установами, що розташовані на їх території, і населенням даної території у зв'язку з мобілізацією й витрачанням коштів цих бюджетів. Між місцевими бюджетами різних рівнів, а також між цими бюджетами і державним бюджетом виникають фінансові відносини з приводу перерозподілу фінансових ресурсів для забезпечення ефективного функціонування кожного бюджету.

Тому особливістю  місцевих бюджетів є те, що вони відображають певну чітко обмежену частину грошових відносин, які функціонують на окремій території.

Не менш важливою особливістю функціонування місцевих бюджетів є те, що вони забезпечують матеріальну незалежність органів  місцевого самоврядування, і безпосередньо  їм підпорядковані. Це дає змогу місцевим органам самоврядування бути організаторами цих бюджетних відносин.

Особливістю місцевих бюджетів є і те, що всі їх ланки  органічно зв'язані не тільки між  собою, а й з установами та підприємствами всіх форм власності, які функціонують на території регіону.

 

 

 

 

Висновки

Бюджет - це центральна ланка системи фінансів, тому він  відображає всі основні якісні ознаки фінансів. Бюджет необхідний кожній державі  для задоволення його об'єктивних потреб в грошах, необхідних для  виконання економічної, соціальної та політичної функцій. Державний бюджет, як і вся система фінансів, виконує розподільну і контрольну функції, але оскільки бюджет є особливою категорією по відношенню до категорії «фінанси», то йому властиве виконання також наступних основних функцій: перерозподіл національного доходу, фінансове забезпечення соціальної політики, регулювання і стимулювання економіки, контроль формування і використання централізованого фонду грошових коштів. Розподільча і контрольна функції державного бюджету здійснюються не ізольовано, а в єдності, одночасно, оскільки в них знаходять відображення всі сторони бюджетних відносин. Зміст розподільної функції визначається процесом перерозподілу фінансових ресурсів між галузями економіки, територіями країни, сферами суспільної діяльності - виробничої та невиробничої, секторами економіки. Основу контрольної функції складає рух бюджетних ресурсів, яке відбивається у відповідних показниках бюджетних надходжень і витратних призначень.

Стабільний  характер бюджетних зв'язків, планова форма руху централізованого фонду грошових коштів держави призводить до того, що бюджетні зв'язку відображаються у відповідному фінансовому документі - бюджет - основному фінансовому документі країни. У ньому передбачені ті розподільчі процеси, які складають економічний зміст бюджету. Бюджет як фінансовий план, з одного боку, грунтується на фінансових планах розвитку економіки і сфер діяльності, а з іншого боку - багато в чому визначає їх. Бюджетне планування здійснюється відповідно до вимог принципів єдності, наступності, пріоритетності, збалансованості та обгрунтованості.

Міжбюджетні відносини - це відносини, які складаються в  бюджетному процесі між вищестоящими нижчестоящими рівнями бюджетів. Система міжбюджетних відносин забезпечує вирішення наступних основних завдань: гарантоване забезпечення всім громадянам на всій території країни мінімуму послуг, що надаються державою; забезпечення фінансової самодостатності бюджетів усіх рівнів; упорядкування фінансових потоків між рівнями бюджетів; забезпечення рівномірного рівня соціально-економічного розвитку територій. Найважливішими органами управління фінансами нашої країни є Міністерство економіки і бюджетного планування та Міністерство фінансів.

Доходи бюджету - це частина централізованих фінансових ресурсів країни, необхідних для виконання державних функцій, і являють собою грошові кошти, що надходять в безоплатному і безповоротній порядку відповідно до законодавства у розпорядження органів влади різного рівня.

Доходи державного бюджету поділяються на: податкові надходження; неподаткові надходження; доходи від продажу основного капіталу; офіційні трансферти.

Державними  витратами є витрати держави  на забезпечення свого безперебійного функціонування, задоволення потреб членів суспільства, які покриваються з централізованих та децентралізованих фондів грошових коштів. Всі ці витрати держави в переважній частині фінансуються за рахунок коштів, концентріруемих у державному бюджеті.

Формування  місцевих бюджетів - це дуже складний процес. Одним з напрямків ефективного формування дохідної частини бюджету є детальний аналіз виконання кожного джерела доходу протягом попередніх років та врахування певних об'єктивних причин відхилення від передбачених показників.

Роблячи висновки, можна впевнено сказати, що формування бюджету - це процес, який повинен налагоджуватися роками. Наприклад, вирішити проблему збалансованості бюджетів можна шляхом знаходження нових джерел доходів та залучення частини коштів від приватизації державного і комунального майна. Досить вагомі потенційні можливості скорочення витратної частини бюджету пов'язані з удосконаленням процесу формування місцевих бюджетів. Потребує вирішення питання фінансування забезпечення експлуатації та утримання об'єктів комунальної власності, які знаходяться у власності членів територіальної громади. Зрозуміло, що вирішення цих питань має відбуватися на державному рівні.

 

 

 

Список літератури:

1. Бюджетний Кодекс України, Верховна Рада України; Закон України вiд 21.06.2001.
2. Закон України "Про бюджетну систему України".
3. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси. Навчальний посібник / За заг. ред. Базилевича В.Д. – К.: Атіка, 2002. – 368 с.
4. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посіб. для вузів. – К.: Вища школа, 2002.
5. Василик О.Д. Теорія фінансів. – К.: НІОС, 2000.
6. Гоpдеева Л.П., Редіна H.І. Фінанси України: Навч. посібник. - Дніпpопетpовськ: Наука і освіта, 2001. - 236 с.
7. Державний бюджет України: (навч. посіб.] / СІ. Юрій, Й.М. Бескид, І.В. Плішко. - Тернопіль: T.O.B. «ЦМДС», 1998. - 277 с.
8. Єпіфанов А.О. та ін Бюджет и Фінансова політика України: [Hавч. посібник для студентів екон. фак. вузів] / Єпіфанов А.О., Сало І.В., Д'яконова І.І. - К.: Hаука. думка, 2002. - 301 с.
9. Іванов А.Г. Методика дозволу протиріччя всередині бюджетної системи / HАH Укpаїни. Ін-т економіки пpом-сті. - Донецьк, 2003. - 40 с.
10. Місцеві Податки і збори та їх вплив на формування місцевих бюджетів / [Голик Р.М., Ключевській І.І., Попик С.Ю. та ін.]; Ужгоp. Тримайте. ун-т. Закаpп. обласна тримайте. адміністрація. - Ужгоpод, 2002. - 28 с.
11. Монаєнко А. О. Роль органів виконавчої влади та місцевого самоврядування у формуванні міжбюджетних відносин в Україні / Держава та регіони. Серія. Державне управління. - 2008. - № 4.- С. 158-161.
12. Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія) : навч.посібник – К.: КНЕУ, 1999. – 164 с.
13. Павлюк К.В. Бюджет і бюджетний процес в умовах транзитивної економіки України: [монографія] / К.В. Павлюк. - К: НДФІ, 2006. - 584 с.
14. Павлюк К.В. Фінансові pесуpси держави. - К.: HІОС, 1998. - 175 с.
15. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн: [навч. посіб.] / Ю.В. Пасічник. - 2 - ге вид, перероб. і доп. -К.: Знання - Прес, 2003.
16. Петровська І.О., Клиновий Д.В. Фінанси (з елементами статистики фінансів). Навч. посібн. – К.: ЦУЛ. – 2002. – 300с.
17. Пpинцип бюджетної політики: Лекц.-пpакт. куpс / Центp тримайте. и місц. упp.; Сочка К. - Ужгоpод: Б.В., 2002. - 87 с.
18. Розпутенко І.В., Федів І.О. Деpжавні фінанси: Фоpмування и вікоpістання на місцевому pівні: Матеpіалі до лекції. куpс "Бюджет. пpоцес и упp. фінансами" / УКP. акад. Тримайте. упp. пpи Пpезідентові Укpаїні. - К.: Вид-во УАДУ, 2003. - 100 с.
19. Романенко О.Р. Фінанси: (підручник] / О.Р. Романенко. -К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 312 с.
20. Сабанті Б.М. Теоpия фінансів: Учеб. посібник. - М.: Менеджеp, 1998. - 167с.
21. Сумаpоков В.H. Госудаpственной фінанси в системі макpоекономіческого pегулиpование. - М.: Фінанси і статистика, 2002. – 220с.

Ресурси Інтернету:

1. Міністерство  фінансів України – http://www.minfin.gov.ua/

2. Державний  комітет статистики України - http://www.ukrstat.gov.ua/

3. Міністерство  економіки України - www.me.gov.ua

4. Економічно-правова  бібліотека - http://www.vuzlib.net/

5. Електронна  бібліотека - http://www.info-library.com.ua/